Постанова

від 08.12.2020 по справі 909/101/15

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2020 р. Справа №909/101/15

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Кордюк Г.Т.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Благодійної організації "Єврейське відродження" б/н вд 04.11.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/3173/20 від 06.11.2020)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.10.2020 (головуючий суддя Максимів Т.В., судді Стефанів Т.В. та Кобецька С.М.) постановленої за результатами розгляду скарги на дії ДВС

у справі № 909/101/15

за позовом : Благодійної організації "Єврейське відродження", м. Львів

до відповідача: Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Івано-Франківськ

про примусове виконання обов`язку в натурі

за участю учасників справи:

від позивача: Шнир Я.Б. - адвокат (ордер ВС № 1025862 від 02.12.2020, витяг з договору № 190-0354 про надання правової допомоги від 07.08.2019)

від відповідача: не з`явився

від ДВС: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.10.2020 у справі № 909/101/15 відмовлено в задоволенні скарги Благодійної організації "Єврейське відродження" на дії Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження - ВП №59848813 від 31.07.2020.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що державний виконавець, при примусовому виконанні рішення суду, дотримався вимог норм Закону України "Про виконавче провадження" та діяв у спосіб та порядок, визначені Законом, а безрезультатність вжитих ним заходів не може бути розцінена як неправомірні дії або неправомірна бездіяльність і не є підставою для задоволення скарги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Благодійна організація "Єврейське відродження" подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, без надання належної оцінки всім доводам, відтак, просить суд її скасувати, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити скаргу про визнання неправомірною і скасування постанови заступника начальника відділу Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 31.07.2020 Бокача Я.В. про закінчення виконавчого провадження ВП № 59848813. Зокрема, скаржник вважає, що суд невірно застосував ч.3 ст.63 Закону, оскільки дійшов неправильного висновку, що виконавець вчинив усі необхідні дії, спрямовані на виконання судового рішення. На думку апелянта, виконавець міг без участі боржника організувати дії, спрямовані на виконання рішення суду, зокрема, із залученням інших підрядних організацій для виконання відповідних робіт.

Представник скаржника в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

ДВС відзиву на апеляційну скаргу не подала, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції встановила таке.

У 2015 році Благодійна організація "Єврейське відродження" звернулася в суд із позовом до ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про зобов`язання вчинити дії відповідно до розміру оплаченої суми авансу за договором підряду №86 від 07.10.2013 та про безоплатне усунення недоліків у частині виконаної роботи (а.с. 2-9 том І).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.07.2016 позов Благодійної організації "Єврейське відродження" задоволено частково. Дочірньому підприємству "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" облаштувати дорогу для прочан до каплички на єврейському кладовищі від в`їзної дороги до с. Стратин пропорційно до оплаченої суми, відповідно до умов договору підряду №86 від 07.10.2013; облаштувати площадку для паркування транспорту біля єврейського кладовища, відповідно до умов договору підряду №86 від 07.10.2013. В решті позовних вимог відмовлено (а.с. 258-206 том І).

На примусове виконання рішення суду 02.08.2016 судом видано накази (а.с. 262-263 том І).

На підставі виданого Господарським судом Івано-Франківської області наказу від 02.08.2016 державний виконавець 21.08.2019 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59848813, пунктом 2 якої зобов`язав боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с.204-205 том ІІ).

В процесі примусового виконання рішення суду, 23.10.2019 державним виконавцем при виході на об`єкт встановлено, що рішення суду боржником не виконано, про що було складено акт (а.с. 199 том ІІ).

За не виконання рішення суду постановою про накладення штрафу від 23.10.2019 на боржника накладено штраф в розмірі 5 100,00 грн в порядку ст.63, ст. 75 Закону України Про виконавче провадження . Керівника ДП Івано-Франківський облавтодор Шахова М.В. зобов`язано виконати наказ господарського суду в 10-ти денний термін до 02.11.2019 та попереджено про кримінальну відповідальність (а.с. 201-202 том ІІ).

21.11.2019 державним виконавцем при виході на об`єкт встановлено, що боржник, в повторно наданий термін, рішення суду не виконав. Причини невиконання і пояснення керівника на адресу відділу не надходили, про що було складено акт (а.с. 195 том ІІ).

Того ж дня державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника в подвійному розмірі 10 200,00 грн (а.с. 197-198 том ІІ).

27.07.2020 на адресу відділу ДВС надійшов лист стягувача, відповідно до якого стягувач просив звернутися до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 192 том ІІ).

30.07.2020 державним виконавцем направлено повідомлення №02-19/В-20/96514 про вчинення боржником кримінального правопорушення до Івано-Франківського міського відділу поліції (а.с. 189-191 том ІІ).

31.07.2020 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника у розмірі 18 892,00 грн (а.с. 187-188 том ІІ).

Враховуючи те, що рішення суду неможливо виконати без участі боржникаДП Івано-Франківський облавтодор та те, що державним виконавцем вчинено всі дій, передбачені Законом України Про виконавче провадження , 31.07.2020 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.39 зазначеного Закону (а.с. 184-185 том ІІ).

Благодійна організація "Єврейське відродження", не погоджуючись із постановою про закінчення виконавчого провадження ВП №59848813 від 31.07.2020, звернулася до суду із скаргою визнання її неправомірною та скасувати.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Отже, під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця господарський суд, користуючись правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом, повинен з`ясувати та перевірити належність виконання державним виконавцем визначених законом обов`язків, і в залежності від установлених обставин ухвалити відповідне рішення про задоволення (відмову у задоволенні) такої скарги.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначений Законом України "Про виконавче провадження"

У статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону).

Згідно з положеннями ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження" визначені підстави, за яких виконавче провадження підлягає закінченню.

Зокрема, п.11, ч.1 ст. 39 Закону встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Приписами ч.2, ч.3 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

З аналізу правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин слідує, що закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч. ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" можливо лише за умови виконання послідовності вказаних виконавчих дій, а саме:

накладення на боржника штрафу та перевірка стану виконання рішення (у разі невиконання вимог державного виконавця без поважних причин);

накладення штрафу в подвійному розмірі (у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин);

звернення до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Якщо після вжиття державним виконавцем усіх заходів примусового виконання рішення боржник відмовляється виконувати рішення немайнового характеру, а виконати його без участі боржника неможливо, державний виконавець звертається до правоохоронних органів із повідомленням про злочин, після чого закінчує виконавче провадження.

Як зазначалося вище, державним виконавцем, в присутності представника боржника, були складені відповідні акти про невиконання боржником наказу від 02.08.2016 суду, винесено постанови про накладення штрафу, в т.ч. в подвійному розмірі за повторне невиконання рішення суду, а також направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення вих.№02-19/В-20/96514 на адресу Івано-Франківського міського відділу поліції.

Після вчинення зазначених дій, 31.07.2020 державний виконавець, керуючись вимогами п. 11 ч. 1 ст. 39, статтями 40, 63 Закону України "Про виконавче провадження" виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що рішенням суду у справі № 909/101/15 зобов`язано відповідача вчинити відповідні дії в межах та на умовах договору підряду №86 від 07.10.2013 , який укладений між сторонами у даній справі. Тобто, виконання рішення нерозривно пов`язане з особою боржника. Відтак, на думку суду, виконавець при виконанні такого рішення не мав можливості вчиняти дії щодо примусового виконання без участі боржника (відповідача), з залученням третіх осіб.

З урахуванням змісту наведених правових норм, колегія суддів погоджується із правильним висновком господарського суду першої інстанцій про те, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження винесена державним виконавцем в межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства України. В зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення скарги Благодійної організації "Єврейське відродження" на дії Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження - ВП №59848813 від 31.07.2020.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, апелянтом всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному судовому рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оскільки, апеляційна скарга до задоволення не підлягає, то відповідно понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись, ст.ст. 255, 269, 275, 276, 282, 284, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.10.2020 у справі № 909/101/15 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.288 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді Г.Т. Кордюк

О.С. Скрипчук