Рішення

від 01.12.2020 по справі 911/1700/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1700/20

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом Фізичної особи-підприємця Ткачова Дмитра Миколайовича, Київська область, м. Бровари

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Ветлайф , Київська область, Броварський район, с. Бобрик

про стягнення заборгованості

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Ветлайф , Київська область, Броварський район, с. Бобрик

до Фізичної особи-підприємця Ткачова Дмитра Миколайовича, Київська область, м. Бровари

про стягнення заборгованості

за участю представників:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Д.М.Ткачов

від відповідача (позивача за зустрічним позовом) - С.М.Безштанько

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Ткачов Дмитро Миколайович звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою б\н від 10.06.2020 року (вх. №1711/20 від 11.06.2020 року) (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр Ветлайф" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про надання юридичних послуг №6/1 від 02.01.2017 року у розмірі 35571,00 грн., з яких 28890,00 грн. основної заборгованості, 4510,00 грн. інфляційних втрат, 2171,00 грн. 3 % річних.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором №6/1 від 02.01.2017 року в частині оплати отриманих юридичних послуг.

Ухвалою суду від 16.06.2019 року позовну заяву прийнято розгляду та відкрито провадження у справі №911/1700/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

До суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява б/н від 20.07.2020 року (вх. №15272/19 від 20.07.2020 року) Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Ветлайф до Фізичної особи-підприємця Ткачова Дмитра Миколайовича про стягнення заборгованості за Договором про надання юридичних послуг №6/1 від 02.01.2017 року у сумі 99510,00 грн. та відзив на позовну заяву б/н від 20.07.2020 року (вх. №15278/20 від 23.07.2020), в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.ч 2, 3 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Суд дійшов висновку, що подані ТОВ Науково-виробничий центр Ветлайф є достатніми для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом та для об`єднання їх в одне провадження.

Частиною 7 ст. 180 ГПК України встановлено, що у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.08.2020 року розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 06.10.2020 року.

До суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання б/н від 29.07.2020 (вх. №16067/20 від 31.07.2020) про витребування доказів.

До суду від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 04.08.2020 (вх. №16454/20 від 05.08.2020) та відзив на зустрічну позовну заяву б/н від 04.08.2020 (вх. №16455/20 від 05.08.2020), в якому відповідач (позивач за первісним позовом) проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

До суду від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання б/н від 26.08.2020 (вх. №17999/20 від 27.08.2020) про долучення документів до матеріалів справи.

До суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву б/н від 26.08.2020 (вх. №18105/20 від 28.08.2020).

До суду від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву б/н від 17.09.2020 (вх. №20012/20 від 21.09.2020).

До суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшли заперечення б/н від 23.09.2020 (вх. №20521/20 від 25.09.2020) на докази ФОП Ткачова Д.М.

Ухвалою суду від 06.10.2020 відкладено підготовче засідання на 03.11.2020 року.

Ухвалою суду від 03.11.2020 року закрито підготовче провадження у справі №911/1700/20 та призначено розгляд справи по суті на 01.12.2020 року.

Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 01.12.2020 року позовні вимоги за первісним позовом підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі. Проти задоволення зустрічної позовної заяви позивач (відповідач за зустрічним позовом) заперечив з підстав, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву та письмових поясненнях.

Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 01.12.2020 року проти задоволення первісного позову заперечив та просив суд відмовити повністю у його задоволенні, а також, підтримав вимоги за зустрічним позовом та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 01.12.2020 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Фізичною особою-підприємцем Ткачовим Дмитром Миколайовичем (за договором - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Ветлайф (за договором - замовник) 02.01.2017 року укладено Договір №6/1 про надання юридичних послуг (далі - Договір) згідно умов п.1.1. якого, за цим Договором виконавець зобов`язується надавати юридичні послуги замовнику, а замовник зобов`язується оплачувати вартість послуг виконавця. Юридичні послуги, що надаються на підставі цього Договору, можуть мати одноразовий чи систематичний характер і складається з комплексу дій чи самостійних операцій, необхідних і достатніх для досягнення мети, поставленої замовником (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п.2.3. Договору, завдання замовника на виконання послуг в рамках цього Договору може виражатися в наступних формах: усна форма (особисте спілкування, телефонне доручення, тощо), письмова форма (лист, електронний лист, тощо), специфікація (у випадках необхідності додаткової деталізації обсягів, вартості або механізму надання/оплати послуг).

Згідно п. 2.4. Договору, комплекс юридичних послуг, в тому числі, але не виключно складається з: надання усних та письмових консультацій, інформаційних довідок, роботи з документами замовника та їх проектами (у приміщенні замовника та дистанційно), участі у перемовинах, підготовки аналітичних висновків з питань застосування законодавства України та інших держав, експертних висновків стосовно законності вчинення юридичних дій, розробки проектів нормативно-правових актів, договорів, локальних документів суб`єкта господарювання, участі у розгляді і вирішенні господарських, цивільних, адміністративних, земельних, трудових спорів, в тому числі підготовки процесуальних документів (позовних заяв, клопотань, скарг, пояснень), а також представництва інтересів замовника у міжнародних комерційних і третейських судах, органах державної влади та місцевого самоврядування, представництва перед третіми особами незалежно від їх статусу, типу та форми власності.

Мінімальна вартість послуг, яку замовник гарантовано сплачує виконавцю за даним Договором складає 10700,00 грн. на місяць без ПДВ. З огляду на обсяг наданих (запланованих до надання) послуг, сторони у специфікаціях, додаткових угодах, актах виконаних робіт можуть погодити іншу вартість послуг виконавця або доплати. При цьому, внесення змін до Договору не вимагається. Розрахунки здійснюються в національній валюті України в безготівковій формі. Ціною цього Договору є сума вартостей всіх послуг, наданих в межах даного Договору (п.п. 5.1-5.3 Договору).

Згідно п. 5.4 Договору, якщо інше не погоджено сторонами, грошова сума, вказана в п. 5.1. перераховується замовником на рахунок виконавця до 3 (третього числа) місяця наступного за тим, в якому відповідні послуги надавались. Виставлення рахунків не вимагається.

Відповідно до п. 5.5 Договору, сторони оформлюють акт приймання-передачі наданих послуг та на свій розсуд мають право підписати його по закінченню будь-якого періоду (місяць, квартал, тощо).

У п. 5.6. Договору сторони погодили, що якщо інше не погоджено сторонами або не випливає із письмового завдання замовника, виконавець не складає будь-яких звітів про свою роботу.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що даний Договір укладено на строк до 31.12.2021 року та набирає чинності з моменту його підписання.

Як зазначає позивач, ним, як виконавцем, на виконання умов Договору відповідачу надано юридичні послуги на загальну суму 128400,00 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних робіт №01/17 від 31.03.2017 року на суму 32100,00 грн. за період з січня 2017 по березень 2017, №02/17 від 30.06.2017 року на суму 32100,00 грн. за період з квітня 2017 по червень 2017, №03/17 від 29.09.2017 року на суму 32100,00 грн. за період з липня 2017 по вересень 2017, №04/17 від 29.12.2017 року на суму 32100,00 грн. за період з жовтня 2017 по грудень 2017. Зазначені Акти підписано та скріплено печатками представників сторін без зауважень.

Однак, відповідачем надані позивачем послуги оплачено частково на суму 99510,00 грн. у зв`язку із чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 28890,00 грн.

Отже, надані позивачем послуги за жовтень, листопад, грудень 2017 року залишились не оплаченими відповідачем, у зв`язку з чим останній звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості у сумі 28890,00грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Пунктом 3 ч.1ст.174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГК України, господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України,одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Заперечуючи проти первісного позову відповідач зазначив, що фактично послуги позивачем не надавались, оскільки, позивачем не надано належних доказів які б підтверджували надання ним юридичних послуг, ні в усній, ні в письмовій, ні в електронній формі. Відповідачем не видавалось позивачу довіреностей на представництво інтересів, а між сторонами не було підписано жодних специфікацій та розгорнутих актів наданих послуг. Крім того, відповідач посилається на те, що Акти виконаних робіт не містять детального опису послуг, які надані позивачем, що не дає змоги встановити обсяг фактично наданих послуг та які саме послуги надавались позивачем.

Однак, на думку суду зазначені заперечення є необґрунтованими з огляду на наступне.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір не містить вимог до форми Актів здачі-приймання наданих послуг. Натомість, пунктом 2.4. Договору визначено перелік послуг, які надаються виконавцем, а саме, комплекс юридичних послуг, в тому числі, але не виключно складається з: надання усних та письмових консультацій, інформаційних довідок, роботи з документами замовника та їх проектами (у приміщенні замовника та дистанційно), участі у перемовинах, підготовки аналітичних висновків з питань застосування законодавства України та інших держав, експертних висновків стосовно законності вчинення юридичних дій, розробки проектів нормативно-правових актів, договорів, локальних документів суб`єкта господарювання, участі у розгляді і вирішенні господарських, цивільних, адміністративних, земельних, трудових спорів, в тому числі підготовки процесуальних документів (позовних заяв, клопотань, скарг, пояснень), а також представництва інтересів замовника у міжнародних комерційних і третейських судах, органах державної влади та місцевого самоврядування, представництва перед третіми особами незалежно від їх статусу, типу та форми власності. Крім того, згідно п. 2.5 Договору, юридичні послуги надаються в усній, письмовій або електронній формі, виходячи із специфіки вчинення юридичних дій та у розумний або інший погоджений сторонами строк.

В свою чергу,п. 5.4 Договору передбачено, якщо інше не погоджено сторонами, грошова сума, вказана в п. 5.1. перераховується замовником на рахунок виконавця до 3 (третього числа) місяця наступного за тим, в якому відповідні послуги надавались. Виставлення рахунків не вимагається. Відповідно до п. 5.5 Договору, сторони оформлюють акт приймання-передачі наданих послуг та на свій розсуд мають право підписати його по закінченню будь-якого періоду (місяць, квартал, тощо).

При цьому, згідно п. 5.6 Договору сторони погодили, що якщо інше не погоджено сторонами або не випливає із письмового завдання замовника, виконавець не складає будь-яких звітів про свою роботу. Отже, враховуючи зазначені положення укладеного Договору, сторонами погоджено, що оплата послуг виконавця носить характер абонентської плати, є фіксованою і гарантованою та додатково не деталізується в актах приймання виконаних послуг (10700,00 грн. на місяць без ПДВ)

Так, в Актах приймання виконаних послуг №01/17 від 31.03.2017 року, №02/17 від 30.06.2017 року, №03/17 від 29.09.2017 року, №04/17 від 29.12.2017 року зазначено, що виконавцем надано обсяг послуг, визначених п.п.2.2, 2.4. Договору та визначено вартість таких послуг згідно п. 5.1. Договору, такі акти підписано представниками сторін без зауважень. Відповідачем не надано доказів звернення до виконавця у відповідності до розділу 8 Договору з проханням деталізації обсягів наданих послуга також доказів надання мотивованої відмови від підписання актів наданих послуг, у разі наявності будь-яких зауважень стосовно наданих послуг.

Натомість, надані до матеріалів справи акти приймання виконаних робіт, які підписано представниками сторін без зауважень підтверджують, що починаючи з дня укладення спірного Договору послуги виконавцем надавались, а замовником приймались та відповідно оплачувались. Заборгованість у відповідача виникла за Актом приймання виконаних робіт №04/17 від 29.12.2017 року (частково неоплачені послуги на суму 7490,00 грн. за жовтень, та повністю не оплачені за листопад та грудень 2017 року на суму 21400,00 грн.), який як встановлено судом, за змістом та обсягом є аналогічним з вищезазначеними Актами приймання виконаних послуг №01/17 від 31.03.2017 року, №02/17 від 30.06.2017 року, №03/17 від 29.09.2017 року, №04/17 від 29.12.2017 року, які підписані відповідачем без зауважень та оплачені на підтвердження чого відповідачем до матеріалів справи додано відповідні платіжні доручення.

В якості доказів надання позивачем відповідачу конкретних послуг, до матеріалів справи долучено відповіді контрагентів відповідача які підтверджують діяльність позивача від імені ТОВ "Науково-виробничий центр Ветлайф" за дорученням, копії претензій, докази надіслання кореспонденції, проекти договорів. Крім того, до матеріалів справи додано заяву свідка ОСОБА_1 , який підтверджує, що ФОП Ткачов Д.М. протягом 2017 року здійснював юридичний супровід під час перемовин з ОСОБА_1., ТОВ "НВЦ Ветлайф" та ТОВ ВФ "Базальт" та інші.

Посилання відповідача на те, що надані позивачем докази не підтверджують факт надання саме позивачем таких послуг не приймаються судом до уваги у зв`язку з їх недоведеністю.

Суд зазначає, що подані позивачем документи підтверджують надання останнім юридичних послуг на виконання своїх зобов`язань за Договором, а також те, що позивач особисто складав такі документи, що на думку суду, підтверджує потребу в укладенні Договору про надання юридичних послуг з особою, яка здійснює діяльність в сфері права.

Заперечення відповідача щодо відсутності у позивача свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю і як наслідок неможливість надання ФОП Ткаченком Д.М. послуг згідно договору, не беруться судом до уваги, оскільки до матеріалів справи додано копію диплома з відзнакою НОМЕР_1 від 30.06.2008 року.

Оскільки, заборгованість відповідача перед позивачем за надані останнім послуги за Актом приймання виконаних робіт №04/17 від 29.12.2017 року на підставі Договору №6/1 від 02.01.2017 року про надання юридичних послуг, у сумі 28890,00 грн. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, факт надання позивачем послуг відповідачу документально підтверджено та доведено, тому, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 28890,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 2171,01 грн. 3% річних (нарахованих на заборгованість відповідача за надані послуги: у жовтні 2017 року на суму 7490,00 грн. за період з 04.11.2017 по 08.06.2020 у розмірі 583,60 грн.; у листопаді 2017 року на суму 10700,00 грн. за період з 04.12.2017 по 08.06.2020 у розмірі 807,34 грн.; у грудні 2017 року на суму 10700,00 грн. за період з 04.01.2018 по 08.06.2020 у розмірі 780,07 грн.); інфляційних втрат у сумі4510,05 грн. (нарахованих на заборгованість відповідача за надані послуги: у жовтні 2017 року на суму 7490,00 грн. за період з 04.11.2017 по 08.06.2020 у розмірі 1280,79 грн. у листопаді 2017 року на суму 10700 грн. за період з 04.12.2017 по 08.06.2020 у розмірі 1706,65 грн.; у грудні 2017 року на суму 10700,00 грн. за період з 04.01.2018 по 08.06.2020 у розмірі 1522,61 грн.).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно вірного розрахунку зробленого судом, розмір 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача, складає 2166,98 грн. є арифметично вірним, обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат судом встановлено, що розмір інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача є більшим, однак, позивачем розмір інфляційних втрат визначено у сумі 4510,00 грн., тому стягненню підлягає зазначена сума, оскільки, суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог.

Відповідачем подано до суду зустрічну позовну заяву до Фізичної особи-підприємця Ткаченка Дмитра Миколайовича про стягнення 99510,00 грн. В обґрунтування поданої заяви позивач за зустрічним позовом зазначає, що ФОП Ткачовим Д.М. не надавались юридичні послуги позивачу за зустрічним позовом, у зв`язку із чим, відповідач за зустрічним позовом зобов`язаний повернути грошові кошти у розмірі 99510,00 грн.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що він не отримував від відповідача за зустрічним позовом жодних юридичних послуг, визначених п.п. 2.4, 2.5 Договору, позивачем за зустрічним позовом не видавалось на ФОП Ткачова Д.М. довіреності на представництво інтересів ТОВ Науково-виробничий центр Ветлайф . На думку позивача за зустрічним позовом, додані до матеріалів справи Акти приймання виконаних робіт є неналежними доказами надання таких послуг/виконання робіт, оскільки, в них відсутня інформація про вчинення саме ФОП Ткачовим Д.М. представництва інтересів позивача за зустрічним позовом в конкретних правовідносинах чи надання ним правової допомоги в контексті вирішення конкретних питань. Так, згідно Актів виконаних робіт, доданих до позовної заяви, вбачається, в найменуванні послуги зазначено лише юридичні послуги , що, на думку позивача за зустрічним позовом, виключає можливість встановити які саме послуги було надано. Такі дії відповідача, на думку позивача, свідчать про неналежне виконання зобов`язань за Договором, а тому, позивачем 20.07.2020 року на адресу відповідача надіслано повідомлення про розірвання Договору про надання юридичних послуг №6/1 від 02.01.2017 року на підставі п. 3.1. Договору, а також, вимогу про повернення грошових коштів у розмірі 99510,00 грн.

Дослідивши обставини, викладені у зустрічній позовній заяві, судом встановлено, між Фізичною особою-підприємцем Ткачовим Дмитром Миколайовичем (за договором - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Ветлайф (за договором - замовник) 02.01.2017 року укладено Договір №6/1 про надання юридичних послуг (далі - Договір) згідно умов п.1.1. якого, за цим Договором виконавець зобов`язується надавати юридичні послуги замовнику, а замовник зобов`язується оплачувати вартість послуг виконавця. Юридичні послуги, що надаються на підставі цього Договору, можуть мати одноразовий чи систематичний характер і складаються з комплексу дій чи самостійних операцій, необхідних і достатніх для досягнення мети, поставленої замовником (п. 2.2. Договору).

Судом встановлено, про що зазначено вище, що після укладення спірного Договору, відповідачем за зустрічним позовом надавались визначені умовами Договору послуги позивачу за зустрічним позовом, що підтверджується підписаними без зауважень Актами приймання виконаних робіт №01/17 від 31.03.2017 року, №02/17 від 30.06.2017 року, №03/17 від 29.09.2017 року, №04/17 від 29.12.2017 року, а також, оплатою наданих послуг протягом 2017 року.

Подані позивачем за зустрічним позовом платіжні доручення підтверджують факт надання послуг згідно зазначених Актів приймання виконаних робіт, їх оплату та безпосередньо стосуються виконання умов оспорюваного Договору.

Суд звертає увагу, що позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів того, що відповідачем за зустрічним позовом не надавались жодні юридичні послуги за період дії спірного Договору. Натомість, до матеріалів зустрічної позовної заяви додано копії платіжних доручень про сплату наданих послуг згідно підписаних актів приймання виконаних робіт, що свідчить про схвалення ТОВ Науково-виробничий центр Ветлайф спірного правочину. Позивачем за зустрічним позовом не надано суду доказів звернення до відповідача за зустрічним позовом протягом строку дії спірного Договору з проханням про надання додаткової, деталізованої інформації за підписаними актами приймання виконаних послуг або вимогою про повернення коштів, повідомленням про розірвання спірного Договору, якщо останній вважав, що такі послуги не надавались, або надавались неналежним чином. При цьому, повідомлення про розірвання спірного Договору надіслано відповідачу за зустрічним позовом 20.07.2020 року, тобто, після звернення ФОП Ткачова Д.М. до суду з первісним позовом про стягнення з ТОВ Науково-віробничий центр Ветлайф коштів.

Згідно ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.).

При цьому, господарський суд зауважує на тому, що стаття 241 ЦК України не ставить схвалення правочину в обов`язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, оскільки утвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії особи, в інтересах якої його було укладено. Такі дії повинні свідчити про прийняття правочину до виконання. За змістом статті 241 ЦК схвалення правочину не залежить від прийняття юридичного рішення про таке схвалення, підтвердженням схвалення правочину можуть бути дії з його виконання, вчинені особою, в інтересах якої його укладено; схвалення може також відбутися у формі мовчазної згоди чи у вигляді певних поведінкових актів (конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу).

Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, судом встановлено, що ФОП Ткачовим Д.М. надавались позивачу за зустрічним позовом юридичні послуги на виконання умов укладеного Договору і у позивача за зустрічним позовом не було жодних зауважень щодо цієї обставини, про що свідчать підписані представниками сторін Акти приймання виконаних послуг. Крім того, послуги, надані відповідачем за зустрічним позовом на виконання умов Договору, оплачувались позивачем за зустрічним позовом протягом тривалого часу. Наведене свідчить про схвалення спірного Договору ТОВ Науково-виробничий центр Ветлайф .

Щодо посилань позивача за зустрічним позовом на недоліки Актів приймання виконаних робіт, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (у редакції, що діяла на момент складення актів), первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа; дата складання; зміст господарської операції; обсяг господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Додані до позовної заяви Акти приймання наданих послуг містять передбачені вказаними нормативно-правовими документами відомості, підписані зі сторони позивача за зустрічним позовом без зауважень, мотивованої відмови від підписання таких актів матеріали справи не містять, а позивачем за зустрічним позовом не надано. Умови укладеного між сторонами Договору передбачають фіксовану плату за послугу, надані послуги оплачуються на підставі Актів приймання виконаних робіт.

Суд також зауважує, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами, до правової допомоги належать й консультації, роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво в судах тощо.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16.

Судом встановлено, що на виконання умов спірного договору, відповідачем за первісним позовом оплачувались надані позивачем послуги. Однак, доказів повернення отриманих ФОП Ткачовим Д.М. коштів, як безпідставно отриманих, позивачем за зустрічним позовом не надано. Зазначені обставини свідчать про те, що позивач за зустрічним позовом своїми конклюдентними діями щодо оплати послуг за Договором схвалив укладення спірного договору.

Враховуючи вищевикладене, позивачем за зустрічним позовом не доведено обставин, які на його думку, є підставою повернення грошових коштів у розмірі 99510,00 грн.

Усі інші твердження та заперечення позивача за зустрічним позовом не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, враховуючи викладене, первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічних позовних вимог суд відмовляє повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а тому, судові витрати зі сплати судового збору за первісним позовом покладаються на сторони за первісним позовом пропорційного задоволеним позовним вимогам, а судові витрати за зустрічним позовом покладаються, у зв`язку із відмовою у його задоволенні, на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги за первісним позовом Фізичної особи-підприємця Ткачова Дмитра Миколайовича до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Ветлайф про стягнення 35571,00 грн. задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Ветлайф (07431, Київська область, Броварський район, с. Бобрик, вул. Шевченко, буд. 74, код ЄДРПОУ 34395394) на користь Фізичної особи-підприємця Ткачова Дмитра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) 28890 (двадцять вісім тисяч вісімсот дев`яносто) грн. 00 коп. основного боргу, 2166 (дві тисячі сто шістдесят шість) грн. 98 коп. 3% річних, 4510 (чотири тисячі п`ятсот десять) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 2101 (дві тисячі сто одну) грн. 76 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Ветлайф до Фізичної особи-підприємця Ткачова Дмитра Миколайовича про стягнення заборгованості за Договором про надання юридичних послуг №6/1 від 02.01.2017 року у сумі 99510,00 грн. відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 14.12.2020 року.

Суддя Д.Г. Заєць