Рішення

від 09.12.2020 по справі 922/2920/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2920/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група України" третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство "Український державний проектний інститут "Укрміськбудпроект" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про визнання протиправною бездіяльність за участю :

представника позивача - Шох К.А., на підставі ордеру від 09.09.2020 року;

представника відповідача - Амельченко С.О. на підставі положення від 22.05.2019 року, положення від 27.06.2019 року, посадової інструкції від 04.05.2020 року та наказу від 27.06.2019 року;

представника 3-тьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група України" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, в якому просить (з урахуванням уточнення позовних вимог):

1. Визнати протиправною бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій, Луганській областях щодо не надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група України" згоди на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна: нежитлових приміщень - кім. №№ 1-14 (згідно до тех. паспорту) на 11-ому поверсі 12-поверхової будівлі виробничого комплексу, інв. № 4, літ. А-12, загальною площею 232,50 кв.м. за адресою: вул. Космічна, 21-а, які перебувають на балансі ДП Український державний проектний інститут "Укрміськбудпроект" за робочим проектом.

2. Визнати наданою згоду (погодження) Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій, Луганській областях на здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група України" невід`ємних поліпшень орендованого майна: нежитлових приміщень - кім. №№ 1-14 (згідно до тех. паспорту) на 11-ому поверсі 12-поверхової будівлі виробничого комплексу, інв. № 4, літ. А-12, загальною площею 232,50 кв.м. за адресою: вул. Космічна, 21-а, які перебувають на балансі ДП Український державний проектний інститут "Укрміськбудпроект" за робочим проектом.

3. Судові витрати покласти на Відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.09.2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано заявнику час на усунення недоліків позовної заяви - дев`ять днів з дня вручення даної ухвали суду.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 24.09.2020 року представник заявника надав заяву (вх. № 22173) про усунення недоліків на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.09.2020 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження на 21.10.2020 року.

Ухвалою-повідомленням від 28.10.2020 року учасників справи було повідомлено про те, що підготовче засідання, призначене на 21.10.2020 року не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Добрелі Н.С. на лікарняному та наступне підготовче засідання відбудеться 04.11.2020 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.11.2020 року підготовче засідання у справі було відкладено на 16.11.2020 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.11.2020 року підготовче засідання у справі було відкладено на 23.11.2020 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.11.2020 року підготовче провадження у справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 09.12.2020 року.

Представник позивача в судовому засіданні 09.12.2020 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, посилаючись на порушення прав позивача бездіяльністю відповідача щодо ухилення протягом тривалого періоду від надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшено орендованого майна.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.12.2020 року проти позову заперечував, посилаючись на невірно обраний позивачем спосіб захисту, крім того позивачем до пакету документів було надано інформацію про доцільність здійснення поліпшень, наданою Балансоутримувачем, в той час, як відповідна інформація мала бути надана органом управління, а саме Міністерством розвитку громад та території України, також відповідач звертався з пакетом документів позивача до Міністерства розвитку громад та території України для погодження, проте відповіді на вказаний лист відповідачу надано не було, а також відповідачем не було надано відмову у здійсненні невід`ємних поліпшень позивачем, у зв`язку з чим право останнього не є порушеним.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання 09.12.2020 року не з`явився, ухвала від 23.11.2020 року направлялась на адресу третьої особи за адресою, зазначено у Витягу з ЄДРПОУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення третьої особи про дату, час та місце розгляду справи, та приймаючи до уваги те, що судом не було визнано явку учасників справи в судове засідання обов`язковою, суд дійшов висновку про те, що її неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

04.09.2018 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційна група України (далі - Орендар) було укладено договір оренди № 6565-Н, посвідчений ПН ХМНО Луценко В.С. за р/н 3708 (далі- Договір оренди).

Відповідно до вказаного Договору оренди Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: приміщення - кім. №№ 1-14 (згідно до тех. паспорту) на 11-ому поверсі 12-поверхової будівлі виробничого комплексу, інв.№ 4, літ. А-12, загальною площею 232,50 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21-а, що перебуває на балансі ДП Український державний проектний інститут Укрміськбудпроект , вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 09.07.2018 р. і становить за незалежною оцінкою 1 297 940,00 грн., без ПДВ (надалі - Балансоутримувач , Об`єкт оренди , Майно ).

Згідно до п. 1.2. Договору майно передається в оренду з метою:

кім. № 1, 2, 6, 7, 8, 9, 13, 14 - здійснення проектних робіт у сфері гірничобудівної промисловості (площею 118,5 кв.м.);

кім. № 3, 4, 5 - проведення виставок непродовольчих товарів без здійснення торгівлі (площею 75,9 кв.м.);

кім. № 10, 11, 12 - розміщення офісного приміщення (площею 38,1 кв.м.).

Відповідно до п. 1.3. Договору стан Майна на момент укладання Договору визначається у акті приймання-передавання, згідно довідки Балансоутримувача.

Відповідно до акту приймання-передачі орендованого майна від 04.09.2018 р. зазначено, що Майно потребує невід`ємних поліпшень (копія додається).

Відповідно до п. 5.1. Договору Орендар зобов`язується використовувати орендоване Майно відповідно до його призначення та умов Договору.

У відповідності до п. 6.1. Договору Орендар має право використовувати орендоване Майно відповідно до його призначення та умов Договору.

Згідно до п. 4.3. Договору відновлення орендованого Майна здійснюється Орендарем відповідно до п. 5.4., 5.7., 6.3. Договору.

У відповідності до п. 4.4. Договору для отримання згоди Орендодавця на здійснення поліпшень Орендар подає заяву і матеріали згідно з Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід 'ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженим ФДМУ.

Відповідно до п. 5.7. Договору Орендар зобов 'язується своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого Майна. Ця умова не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого Майна і не тягне за собою зобов 'язання Орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень.

У разі якщо Орендар подає заяву на погодження Орендодавцем здійснення невід`ємних поліпшень орендованого Майна, він зобов`язаний надати експертний висновок на проектно-кошторисну документацію на здійснення невід 'ємних поліпшень.

Згідно до п. 6.3. Договору Орендар має право за згодою Орендодавця та Балансоутримувача проводити заміну, реконструкцію, розширення, переозброєння орендованого Майна, що зумовлює підвищення його вартості.

Як вказує позивач, зважаючи на технічну та господарську необхідність, для більш ефективного використання орендованого Майна, використовуючи своє право на проведення поліпшення Майна, дотримуючись Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна , затвердженого наказом ФДМУ № 686 від 25.05.2018 р., Орендар здійснив наступні дії щодо отримання дозволу Орендодавця та Балансоутримувача на здійснення відповідних невід`ємних поліпшень Майна.

30.10.2018р. Орендарем отримано від ТОВ Пожежний та техногенний аудит висновок інспектування офісних приміщень в громадській будівлі № 120/41, за яким встановлено, що об`єкт не відповідає вимогам: п.4 Розділу І; п.п. З, 4, 6, 8, 15, 16, 22 Розділу II; п.п. 2.2., 2.23, 2.37, п. 37 Розділу III; п. 1.20 Розділу IV; п. 1.2., п.2.1., п. 2.2., п. 3.6., п. 3.10, п. 3.17 Розділу V Правил пожежної безпеки в Україні; ч.ч. 2, 4, 5 ст. 57 Кодексу цивільного захисту України; п. 10 Наказу МВСУ № 25 від 15.01.2018 р. Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників ; Додаток А.Б п. 10.2.4. ДБН В.2.5.-56:2014 Системи протипожежного захисту , п. 10.1. ДБН В. 2.5.64:2012 Внутрішній водопровід та каналізація .

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Тера-Харків наданий Висновок про технічний стан несучих конструкцій нежитлових приміщень № 1-14 на 11-ому поверсі 12-етажної будівлі літ. А-12 по вул. Космічній, 21-а у м. Харкові. Даним висновком зазначений ряд дефектів, які потребують термінового виправлення (арк. 9 висновку), т.ч. значна кількість дефектів є не придатними до нормальної експлуатації та потребують капітального ремонту. На аркуші 25 цього висновку зазначені рекомендації щодо виправлення дефектів, які потребують капітального ремонту.

ТОВ Тера-Харків також підготовлений Розрахунок класу наслідків (відповідальності) для об`єкту проектування.

ТОВ Тера-Харків підготовлений робочий проект щодо капітального ремонту орендованого Майна за шифром № 2011-18.

Також, Позивачем був підготовлений Зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта станом на 21.11.2018 р., яким визначена сума на здійснення невід`ємних поліпшень у розмірі 1 424 167,00 грн.

18.01.2019р. ДП Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба Української державної будівельної експертизи (філія у Харківській області) надала Орендарю Експертну оцінку щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом Капітальний ремонт нежитлових приміщень №№1-14 на 11-ому поверсі 12-ти поверхової нежитлової будівлі (літ. А-12) по вул. Космічна, 21-а у м. Харкові № 14-18/07.Станом на 21.11.2018 р. загальна кошторисна вартість будівництва у поточних цінах склала 1 424 167,00 грн., у т.ч. будівельні роботи - 1 134 138,00 грн., інші витрати - 290 029,00 грн. (копія додається).

В свою чергу від Балансоутримувача позивачем отримана Довідка № 01/15-26 від 11.02.2019 р. про балансову та залишкову вартість - виробничого корпусу будівлі, де розташоване орендоване Майно, а саме: залишкова вартість будівлі, площею 5 376 кв.м. становить 1 842 413,98 грн., балансова вартість відповідно до довідки від 11.02.2019 року становить 4394933,12 грн.

Також позивачем від Балансоутримувача отриманий дозвіл на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого Майна, що підтверджується листом № 01/15-27 від 11.02.2019 р.

15.02.2019 року позивачем було отримано від ГУ Держпраці у Харківській області погодження робочого проекту Капітальний ремонт нежитлових приміщень №№1-14 на 11-му поверсі нежитлової 12-ти поверхової будівлі літ. А-12 по вул. Космічній, 21-а у м. Харкові .

13.02.2019р. позивачем подано відповідачу лист від 12.02.2019 р. за вих. № 1202/1 з пакетом документів щодо отримання дозволу на здійснення невід`ємних поліпшень .

Проте, як зазначає позивач, на даний час відповідь на вищезазначений лист від відповідача не надійшла.

26.02.2019р. позивачем було направлено лист за вих. № 2602/3 до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України аналогічного змісту, якому присвоєний вх.№ 8720/0/10-19 від 07.03.2019 р.

Як вказує позивач, відповіді на зазначений лист на даний час не надійшло.

24.01.2020р. за вих. № 2401/1 позивачем було повторно направлено до Міністерства розвитку громад та територій України пакет документів на отримання згоди щодо доцільності здійснення невід`ємних поліпшень орендованого Майна (лист, опис, накладна про відправлення додаються).

Враховуючи вищенаведене, позивач вважає, що оскільки у встановлений законом строк згода на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна або рішення про відмову в погодженні здійснення невід`ємних поліпшень орендованого Майна протягом майже 2 років не прийнято та не направлено, позивач набув право на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна без отримання згоди до принципу мовчазної згоди .

У зв`язку з наведеним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група України" згоди на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна та визнання наданою згоди (погодження) на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує на те, що по-перше, позивачем до пакету документів було надано інформацію про доцільність здійснення поліпшень, наданою Балансоутримувачем, в той час, як відповідна інформація мала бути надана органом управління, а саме Міністерством розвитку громад та території України. По-друге відповідач посилається на те, що останній звертався з пакетом документів позивача до Міністерства розвитку громад та території України для погодження, проте відповіді на вказаний лист відповідачу надано не було. По-третє відповідач вказує на те, що останнім не було надано відмову у здійсненні невід`ємних поліпшень позивачем, у зв`язку з чим право останнього не є порушеним та позивачем невірно обрано спосіб захисту.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Згідно вимог ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим, або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В свою чергу, Закон України Про оренду державного та комунального майна регулює організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

З огляду на те, що у даній справі розглядається спір стосовно орендованого майна, що належить до державної власності, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

А отже, можливо дійти висновку, що нездійснення капітального ремонту об`єкту оренди унеможливлює здійснення діяльності з використання цього майна та, фактично, робить мету оренди майна недосяжною.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про оренду державного та комунального майна (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Відповідно до п.5.7 Договору оренди, Орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого Майна.

Відповідно до п. 6.3 вищезазначеного договору оренди, Орендар має право за згодою Орендодавця провести зміну, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння Майна, що зумовлює підвищення його вартості.

Пунктом 4.4. Договору оренди передбачено, що для отримання згоди Орендодавця на здійснення поліпшень Орендар подає заяву і матеріали згідно з Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 25.05.2018 № 686 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.06.2018 за N 711/32163.

Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку для розгляду питання про надання згоди орендарю на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна орендар подає заяву і такі документи:

1) опис передбачуваних поліпшень і кошторис витрат на їх проведення;

2) інформацію про доцільність здійснення поліпшень орендованого майна;

3) приписи органів пожежного нагляду, охорони праці (за їх наявності);

4) довідку балансоутримувача про вартість об`єкта оренди згідно з даними бухгалтерського обліку на початок поточного року;

5) завірену копію проектно-кошторисної документації, якщо інше не встановлено договором оренди;

6) звіт за результатами експертизи кошторисної частини проектної документації на здійснення невід`ємних поліпшень.

Судом встановлено, що позивач, скориставшись своїм правом, передбаченим п. 6.3 договору, направив на адресу відповідача лист від 12.02.2019 року за вих.. № 1202/1 з пакетом документів щодо отримання дозволу на здійснення невід`ємних поліпшень.

Відповідно до переліку документів, доданих до вказаного листа, позивачем було надано відповідачу:

1. Технічний висновок;

2. Проектно-кошторисну документацію;

3. Довідку Балансоутримувача про доцільність здійснення поліпшень;

4. Висновок органу пожежного нагляду;

5. Висновок органу охорони праці;

6. Довідка Балансоутримувача про вартість об`єкта оренди згідно з даними бухгалтерського

обліку;

7. Звіт за результатами експертизи кошторисної частини проектної документації;

8. Розрахунок класу наслідків (відповідальності).

Проте, як стверджує позивач, вищезазначений лист так і не був розглянутий відповідачем та відповідь на нього не надходила.

В свою чергу, як вже було зазначено вище, згоду на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна було надано лише Балансоутримувачем.

Щодо заперечень відповідача стосовно надання інформації про необхідність здійснення поліпшень Балансоутримувачем, а не органом управління - Міністерством розвитку громад та території України, суд зазначає наступне.

В даному випадку, посилаючись на необхідність надання відповідної інформації саме Міністерством розвитку громад та території України, відповідач не вказує в чому полягає невідповідність інформації, наданої балансоутримувачем.

Крім того, п. 4 Порядку визначено, що інформація про доцільність здійснення невід`ємних поліпшень надається на підставі наданих орендарем документів у разі оренди приміщень, частин будівель і споруд - органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном, або за його дорученням чи за його відсутності - балансоутримувачем.

Тобто надання інформації про доцільність здійснення невід`ємних поліпшень можливе як органом управління, так і балансоутримувачем за дорученням Міністерства.

В свою чергу відповідачем не надано доказів того, що балансоутримувач не був уповноважений на надання відповідної інформації.

В свою чергу суд також зазначає, що матеріли справи не містять доказів повернення відповідачем пакету документів позивачу, у зв`язку з невідповідністю зазначених документів.

Щодо тверджень відповідача стосовно того, що позивачем може бути проведений ремонт, а не невід`ємні поліпшення орендованого майна, суд зазначає наступне.

Так, в матеріалах справи наявний акт приймання-передачі орендованого майна від 04.09.2018 року, в якому було зазначено про те, що відповідне орендоване майно потребує невід`ємних поліпшень.

Вищезазначений акт підписаний в тому числі з боку відповідача.

Отже, відповідач, передаючи в оренду позивачу майно, зазначив про необхідність здійснення невід`ємних поліпшень, про що свідчить вищезазначений акт.

Щодо посилань відповідача на те, що останнім було направлено наданий позивачем пакет документів на погодження органу управління - Міністерству розвитку громад та території України, суд зазначає наступне.

В даному випадку, нормами чинного законодавства визначено, що дозвіл на здійснення невід`ємних поліпшень надає саме орендодавець, в даному випадку відповідач.

Так, відповідно до п. 7 Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, Згода на здійснення поліпшень надається з урахуванням висновків комісії та умов договору у формі листа орендодавця орендарю, у якому міститься погодження на поліпшення орендованого майна.

Проте в даному випадку, отримавши пакет документів від позивача, відповідачем не було надано лист щодо надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень чи повернення вказаного пакету документів, у зв`язку з невідповідністю.

Крім того, у відповідності до абз. 2 п. 4 ст. 21 ЗУ Про оренду державного та комунального майна рішення про надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень державного майна приймає орендодавець за наявності письмової згоди балансоутримувача, а також згоди уповноваженого органу управління балансоутримувача у випадках, передбачених статутом чи положенням балансоутримувача, в порядку, встановленому Фондом державного майна України.

Як вбачається із поданих Позивачем документів до клопотання останнім надавався дозвіл на проведення невід`ємних поліпшень від балансоутримувача, що підтверджується листом № 01/15-27 від 11.02.2019 р.

Щодо посилань відповідача на відсутність порушено права позивача, у зв`язку з відсутністю відмови відповідача у здійсненні поліпшень, суд зазначає наступне.

В даному випадку відповідач вказує на те, що останнім не було відмовлено у наданні дозволу на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна, у зв`язку з чим право останнього не є порушеним, крім того відповідні функції щодо надання згоди на здійснення попіпшень належать саме відповідачу, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для надання відповідної згоди замість Фонду державного майна.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача з листом та пакетом документів щодо надання згоди на здійснення поліпшень ще 12.02.2019 року.

В той час, як на момент звернення позивача до суду від відповідача не надійшло жодної відповіді на вказаний лист, що в даному випадку унеможливлює здійснення позивачем поліпшень орендованого майна без згоди орендодавця.

Відповідно до п. 158 ПКМУ № 483 від 03.06.2020 р. Деякі питання оренди державного та комунального майна рішення про надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень або про відмову у погодженні клопотання орендаря про здійснення невід`ємних поліпшень приймається відповідно до частини четвертої - шостої статті 21 Закону.

Після отримання відповідного клопотання та до прийняття рішення про надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень орендодавцем та (або) балансоутримувачем здійснюється огляд приміщення та складається акт візуального обстеження об 'єкта оренди, в якому зазначається опис стану об 'єкта та до якого додаються фотографічні зображення об 'єкта оренди.

Як вказує відповідач, останнім не було допущено бездіяльності, але дані доводи спростовуються тим, що відповідач, як орендодавець, мав здійснити огляд приміщення та скласти відповідний акт, після отримання від Позивача відповідного клопотання про здійснення невід`ємних поліпшень.

Проте в матеріалах справи відсутні докази складення відповідного акту.

Таким чином, отримавши від позивача пакет документів для отримання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна, відповідач більше ніж рік не надав ані згоди на здійснення відповідних поліпшень, ані обґрунтованої відмови, що в свою чергу свідчить про бездіяльність даного органу.

Разом з цим, слід зазначити, що відповідно до п. 2 Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженому Наказом ФДМ України № 686 від 25.05.2018, процедура надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна включає такі етапи:

1) подання заяви і пакета документів орендарем;

2) розгляд заяви і документації орендаря;

3) прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п.5 Порядку у разі оренди цілісного майнового комплексу при здійсненні поліпшень за рахунок амортизаційних відрахувань на орендоване державне майно чи інших коштів орендодавець для розгляду питання про надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень створює комісію за участю представників органу, уповноваженого управляти майном (за його наявності).

Відповідно до п.6 Порядку у разі відсутності органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном, орендодавець для розгляду питання про надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого цілісного майнового комплексу, будівлі або споруди, у тому числі за рахунок амортизаційних відрахувань, створює комісію за участю представників органу, який давав згоду на оренду зазначеного майна, або його правонаступника, а за їх відсутності - представників відповідних місцевих державних адміністрацій (за згодою)

Відповідно до п. 7 зазначеного Порядку згода на здійснення поліпшень надається з урахуванням висновків комісії та умов договору у формі листа орендодавця орендарю, у якому міститься погодження на поліпшення орендованого майна.

Отже, процедура надання згоди на здійснення полішень орендованого майна передбачає такий етап, як прийняття відповідного рішення, щодо надання згоди чи відмови у наданні згоди на здійснення поліпшень, проте Порядок не передбачає можливості уповноваженому органу (в даному випадку Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій, Луганській областях) залишити без розгляду подану заяву та документи. Заява про надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень та додані до неї документи мала бути розглянута уповноваженим органом.

Відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень чи відмову у її наданні у формі визначеній законодавством, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Щодо способу захисту, обраного позивачем, суд зазначає наступне.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).

Засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), п. 95).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення від 24.07.2012 у справі "Джорджевич проти Хорватії", п. 101; рішення від 06.11.1980 у справі "Ван Остервійк проти Бельгії", п.п. 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції. (Постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16 СМ, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12 ).

Крім того, суд приймає до уваги, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 509/1350/17, було зазначено, "щодо ефективності обраного судом апеляційної інстанції способу захисту Велика Палата Верховного Суду зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд".

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем були подані всі необхідні документи для розгляду заяви від 12.02.2019 про надання згоди на проведення невід`ємних поліпшень орендованого майна за Договором оренди № 6565-Н, проте, в порушення "Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна" відповідачем не було прийнято відповідне рішення щодо розгляду поданої позивачем заяви. Вказане дає підстави дійти висновку, що вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання згоди на проведення невід`ємних поліпшень орендованого майна є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання наданою згоду (погодження) відповідачем на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна за робочим проектом, суд зазначає наступне.

Суд наголошує на тому, що суб`єкт владних повноважень не тільки зобов`язаний додержуватись терміну розгляду заяв протягом розумного строку, а також, у випадку відмови, обґрунтувати таку відмову.

Згідно із абзацом десятим частини першої статті 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Частиною шостою статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності передбачено, що у випадку невиконання дозвільним органом свого юридичного обов`язку (в установлений Законом строк видати документ дозвільного характеру або направити повідомлення про відмову у його видачі), тобто через свою бездіяльність, суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру.

Таким чином, юридичний факт, який полягає у бездіяльності дозвільного органу, стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб`єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди. Тобто, для виникнення у суб`єкта господарювання права на застосування принципу мовчазної згоди настає при наявності системи таких умов:

(1) суб`єктом господарювання подані всі визначені законом документи для отримання дозволу, що підтверджується копією заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття;

(2) закінчення строку розгляду поданих документів - 10 робочих днів від дня подання заяви;

(3) відсутність/несвоєчасність відповіді суб`єкта владних повноважень по суті поданої заяви.

При цьому, вказані в сукупності обставини свідчать про виконання особою вимог закону щодо звернення до відповідного органу для отримання певного дозвільного документа, проте, не підмінюють собою сам дозвільний документ, як і не звільняють особу від відповідальності встановленої законом.

Оскільки більше року після звернення позивача (13.02.2019 року) відповідачем не було розглянуто питання щодо надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна та рішення про відмову в погодженні здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна протягом встановленого законом строку також не прийнято та пакет документів не був повернутий позивачу, суд вважає, що останній набув право на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна без отримання згоди відповідача відповідно до принципу мовчазної згоди .

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача щодо визнання наданою згоду (погодження) Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій, Луганській областях на здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група України" невід`ємних поліпшень орендованого майна: нежитлових приміщень - кім. №№ 1-14 (згідно до тех. паспорту) на 11-ому поверсі 12-поверхової будівлі виробничого комплексу, інв. № 4, літ. А-12, загальною площею 232,50 кв.м. за адресою: вул. Космічна, 21-а, які перебувають на балансі ДП Український державний проектний інститут "Укрміськбудпроект" за робочим проектом.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 4204,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю .

Визнати протиправною бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій, Луганській областях щодо не надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група України" згоди на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна: нежитлових приміщень - кім. №№ 1-14 (згідно до тех. паспорту) на 11-ому поверсі 12-поверхової будівлі виробничого комплексу, інв. № 4, літ. А-12, загальною площею 232,50 кв.м. за адресою: вул. Космічна, 21-а, які перебувають на балансі ДП Український державний проектний інститут "Укрміськбудпроект" за робочим проектом.

Визнати наданою згоду (погодження) Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій, Луганській областях на здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група України" невід`ємних поліпшень орендованого майна: нежитлових приміщень - кім. №№ 1-14 (згідно до тех. паспорту) на 11-ому поверсі 12-поверхової будівлі виробничого комплексу, інв. № 4, літ. А-12, загальною площею 232,50 кв.м. за адресою: вул. Космічна, 21-а, які перебувають на балансі ДП Український державний проектний інститут "Укрміськбудпроект" за робочим проектом.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, м-н Театральний, 1, код ЄДРПОУ 43023403) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група України" (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Університетська, буд. 36, код ЄДРПОУ 40213527) судовий збір у розмірі 4204,00 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група України" (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Університетська, буд. 36, код ЄДРПОУ 40213527);

Відповідач - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, м-н Театральний, 1, код ЄДРПОУ 43023403);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство "Український державний проектний інститут "Укрміськбудпроект (61145, м. Харків.ю вул. Космічна, 21-а, код ЄДРПОУ 02497980).

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "14" грудня 2020 р.

Суддя Н.С. Добреля

922/2920/20