Рішення

від 03.12.2020 по справі 260/3146/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2020 року м. Ужгород№ 260/3146/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Гонтовий Ю.

за участю:

позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гроклін-Карпати" - представник Горінецький В.Й.

відповідача: Управління Держпраці у Закарпатській області - представник Калич О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроклін-Карпати" (наб. Слов`янська, буд. 31,м. Ужгород,Закарпатська область,88000) до Управління Держпраці у Закарпатській області (вул.Минайська, буд.16, м.Ужгород, Закарпатська область,88018) про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гроклін-Карпати" звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, яким просить:

1.Відкрити провадження по справі та провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. 2. Задовольнити позовні вимоги визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Закарпатській області про усунення виявлених порушень за №ЗК240/1986/АВ/П від 09.07.2020 року.

Позиції сторін.

Позов мотивовано тим, що заявлену вимогу позивач обґрунтовує тим, що інспекційне відвідування здійснено відповідачем із порушенням норм законодавства, а саме: Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (надалі по тексту - Порядок №295), на підставі якого проведено інспекційне відвідування, у судовому порядку визнаний нечинним. Висновок, до якого прийшов відповідач у результаті здійснення інспекційного відвідування, є помилковим, адже жодного доказу чи факту, який міг би стати підставою винесення оскаржуваного припису Відповідачем в ході інспекційного відвідування не встановлено, і фактичною підставою для його винесення стали виключно можливі припущення . Просить задовольнити позовні вимоги.

27 жовтня 2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву , у якому останній позов не визнає та вважає, що доводи і обґрунтування, які наведені позивачем не можуть бути прийняті судом як належні з наступних підстав. Стверджує про правомірність здійснення інспекційного відвідування позивача та винесеним позивачу приписом про усунення виявлених порушень № ЗК 240/1986/АВ/П/ПТ від 02 липня 2020 року. Представник відповідача вказав, що при здійсненні інспектування Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроклін-Карпати" керувався, у тому числі, Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі , яка ратифікована Законом України Про міжнародні договори України від 08.09.2004 року №1985-IV, а тому вважати, що інспекційне відвідування не є видом контрольного заходу не вбачається за можливе. Окрім цього, представник відповідача вказав, що в ході інспекційного відвідування були відібранні пояснення від начальника розкрійного цеху ОСОБА_1 , які свідчать про порушення ТОВ "Гроклін-Карпати" трудового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову з підстав наведених вище. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено на наступне.

Обставини встановленні судом.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року (із змінами), Конвенції про інспекцію праці у промисловості і торгівлі № 81 ратифікованою Законом України № 1984 від 08.09.2004 року, Конвенції про інспекцію праці в сільському господарстві № 129 ратифікованою Законом України № 1986-4 від 08.09.2004 року, Законом України № 877 від 05.04.2007 року зі змінами Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Закону України № 393 від 02.10.1996 року зі змінами Про звернення громадян , Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1132 від 04.12.2019 року, наказу Міністерства соціальної політики України № 1338 від 18.08.2017 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 року за № 1500/31368, пункту 11 Положення про Управління Держпраці у Закарпатській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці № 84 від 03.08.2018 року, окремих доручень Голови Державної служби України з питань праці № Д-180/1/3.3-20 від 25.05.2020 року та № Д-189/1/3.3-20 від 25.05.2020 року, на підставі: звернення ОСОБА_2 , Головним управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ від 18.06.2020 року №66 Про проведення інспекційних відвідувань", на проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроклін-Карпати" (наб. Слов`янська, буд. 31,м. Ужгород,Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ 31791771).

Відповідно до наказу від 18.06.2020 року №66 відповідачем видано направлення на проведення інспекційного відвідування №412 від 18.06.2020 року з метою перевірки додержання законодавства про працю ТОВ "Гроклін-Карпати"(наб. Слов`янська, буд. 31,м. Ужгород,Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ 31791771) на підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю за зверненням про порушення трудового законодавства до змісту звернення.

За наслідком здійснення інспекційного відвідування Головним управлянням Держпраці у Закарпатській області складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю за № ЗК240/1986/АВ/П.

Як випливає з акту, вказане інспекційне відвідування проведене відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України, ч. 3 ст. 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п. 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року за № 295 .

Згідно вказаного Акту інспекційного відвідування, встановлено, що інспекційне відвідування проводилось за зверненням громадянина ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) від 01.04.2020 року, в якому останній вказує на те, що в період з 19.09.2020 року по 30.03.2020 року такий був змушений знаходитись вдома (тобто на неробочому місці). Причиною знаходження вдома слугувало те, що 18.03.2020 року по дорученню начальника відділа ОСОБА_2 майстром розкрійного цеху ОСОБА_3 в телефонному режимі було повідомлено про те, що TOB Гроклін-Карпати призупиняє свою роботу, в зв`язку з карантином (орієнтовно до 31.03.2020 року). Також повідомлено про оформлення на цей час відпустки (частково неоплачуваної). Разом з тим, заявник вказує на те, що підприємство весь цей час функціонувало (працювали всі відділи ,в т.ч. відділ, в якому працював сам заявник).

TOB Гроклін-Карпати надало пояснювальну записку начальника розкрійного цеху ОСОБА_1 , де пояснюється , що в період з 19-20 березня 2020 року та в період з 23 по 27 березня 2020 року працівник ОСОБА_2 був відсутній на робочому місці. В подальшому вказаний працівник з`явився на роботі 30 березня 2020 року та зазначив, про те, що не має наміру працювати, знайшов іншу роботу та виявивши бажання звільнитися. Натомість узгодив з начальником розкрійного цеху чи не заперечує така проти звільнення його за угодою сторін. В подальшому заява була передана до відділу кадрів , позаяк як вказана особа виявила бажання звільнитись. ОСОБА_1 вважала не доцільним застосовувати до ОСОБА_2 заходи дисциплінарного стягнення за прогули.

Отже як зазначено у акті, у зв`язку з тим, що 18.03.2020 року майстром розкрійного цеху ОСОБА_3 , працівника, в телефонному режимі було повідомлено про тимчасову зупинку роботи товариства у зв`язку з карантином, то констатовано те, що простій виник не з вини працівника і не убачаються порушення в діях працівника.

На підставі заяв працівників підприємства Наказами заступника директора з персоналу від березня 2020 року були надані частини щорічної основної відпустки .

Заява ОСОБА_2 та відповідно наказ аналогічного змісту - відсутні.

Враховуючи наведене відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем вимог:

- ч. 1 ст. 113 Кодексу законів про працю України "Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) . Зокрема, в період з 19 по 20 березня 2020 року період з 23 по 27 березня 2020 року, товариство повинно було розрахувати працівника ОСОБА_2 на суму нижчу від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за 8 днів."

- ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України. " Згідно наказу № 59 від 30.03.2020 року ОСОБА_2 було звільнено з посади старшого оператора розкрійного устаткування, за згодою сторін, згідно п. 1 ст..36 КЗпП України на підставі заяви ОСОБА_2 .. День звільнення - 30.03.2020 року. Розрахунок при звільненні - було проведено 30.03.2020 року, згідно з відомістю № 993 Заробітна плата і аванси . Однак, за 8 днів, повного розрахунку при звільненні не було проведено. "

02 липня 2020 року посадовою особою Управління Держпраці складено протокол про адміністративне правопорушення № ЗК 240/19865/АВ/П/ПТ.

06 липня 2020 року TOB Гроклін-Карпати подало зауваження до вказаного акту. (а.с.15-17).

08 липня 2020 року TOB Гроклін-Карпати отримано відповідь на зауваження, в якій наголошується, що нормативним актом який регламентує проведення інспекційних відвідувань з питань трудового законодавства є Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою за №823 від 21.08.2019 р. в редакції постанови КМУ за №1132 від 04.12.2019 р., і з огляду на це всі зауваження спростовуються актом інспекційного відвідування.(а.с.18-19).

09 липня 2020 року Відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень № ЗК 240/1986/АВ/П відповідно до якого Відповідач згідно з п. 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26 квітня 2017 р. № 295 зобовязав директора TOB Гроклін-Карпати усунути порушення ч.1 ст. 113, ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 117 КЗпП України. (а.с.20-22).

17.07.2020 року TOB Гроклін-Карпати подало скаргу в Управління Держпраці у Закарпатській області на вказаний припис керуючись п. 26 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою за №823 від 21.08.2019 р. в редакції постанови КМУ за №1132 від 04.12.2019 р. (а.с.23-24).

17.08.2020 р. позивачем отримано відповідь від Управління Держпраці у Закарпатській області на вказану скаргу згідно якої на думку Відповідача скарга подана з пропуском строку оскарження.(а.с.25).

27.08.2020 року TOB Гроклін-Карпати подано скаргу на припис про усунення виявлених порушень № ЗК 240/1986/АВ/П від 09.07.2020 року до Державної служби України з питань праці (а.с.26-31).

Державна служба України з питань праці надала відповідь від 07.09.2020 року на зазначену вище скаргу, відповідно до якої зазначено, що захід державного контролю за додержанням законодавства про працю на підприємстві проводився інспектором праці Управління Держпраці у Закарпатській області Клованечем Ю.В. у період з 26.06.2020 по 02.07.2020 р. у встановленому Законом № 877 порядку, за результатами якого інспектором праці винесено припис.І оскільки порядок розгляду скарг суб`єктів господарювання законом не визначено, то розглянути вказану скаргу Державна служба України з питань праці не може, адже зобов`язана діяти відповідно до ст. 19 Конституції України лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. (а.с.32-33).

Мотиви та норми права встановлені судом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності № 877-V від 05.04.2007 року (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 вказаного закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

В свою чергу, за змістом частини 4 статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (ч. 5 ст. 2 Закону №877-V).

Разом з цим, частиною 4 статті 4 Закону №877-V передбачено, виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 6 Закону України №877-V визначено, що підставою для здійснення позапланового заходу є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Крім того, у абзаці 5 частини 1 статті 6 Закону України №877-V зазначено, що у такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Як вбачається з вказаних вище норм, вони містять вказівку на те, що у випадку коли перевірка проводиться за зверненням особи, проведення такої перевірки повинно бути погоджене центральним органом виконавчої влади.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31 січня 2019 року у справі №809/799/17.

Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, відповідного погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, дані про погодження проведеної перевірки у справі відсутні, що є самостійною підставою для визнання перевірки (інспекційного відвідування) незаконною, а прийнятих за її результатами рішень протиправним.

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону (ч. 2 ст. 6 Закону №877-V).

Разом з цим, положення частини 3-4 статті 6 Закону №877-V встановлюють, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Аналіз наведеної правової норми дає суду підстави дійти до висновку, що наведений у ній перелік підстав для здійснення позапланових заходів є вичерпними.

В той же час, частина 2 статті 6 Закону №877-V передбачає можливість, у випадках, визначених частиною 4 статті 2 Закону № 877-V, здійснювати проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених статтею 6 цього Закону.

Згідно із частиною 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці.

Відповідно до пункту 1 Положення, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з підпунктом 6 пункту 4 вказаного Положення № 96, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення № 96 передбачено , що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

В той же час, Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Між тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до приписів частини 1 статті 235 Кодексу адміністративного судочинства України вказана постанова суду набрала законної сили з дати її прийняття, тобто з 14.05.2019 року. Отже, починаючи з 14.05.2019 року, Головне управління Держпраці у Закарпатській області, втратило правові підстави для проведення інспекційних відвідувань на підставі вказаного порядку № 295.

Натомість діє Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823, який набрала чинності з 30.08.2019 року.

Відповідно до п.16 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Підсумовуючи вищевикладене, Головне управління Держпраці у Закарпатській області при винесенні припису № ЗК 240/1986/АВ/П від 09 липня 2020 року згідно з п. 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26 квітня 2017 р. № 295, здійснило захід контролю Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроклін-Карпати" , у вигляді інспекційного відвідування, в той час, коли порядок такого заходу втратив чинність.

Крім того, в обґрунтування своїх висновків Відповідач посилається виключно на пояснення ОСОБА_2 , при цьому ряд обставин які інспектор приймає як факт, навіть не були з`ясовані під час перевірки, а також доказів які б підтвердили висновків Відповідача у ході інспекційного відвідування суду також надані не були.

Відповідно до ч. 2 ст. 113 КЗпП України про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб. А згідно з ПП .1, пп3 п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці оплата часу простою не з вини працівника у розмірі не нижче двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду ставиться у залежність від повідомлення ним про початок простою власника або уповноважений ним орган (бригадира, майстра, інших службових осіб) у тому разі, коли не йдеться про простій певного структурного підрозділу чи всього підприємств .

Відповідно до ч.1 ст. 34 КЗпПУ простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, потрібних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

В той же час жодних з вказаних обставин на підприємстві не було та жодних з них в ході інспекції встановлено не було, доказів зворотнього суду не надано.

Так. відповідач посилається на порушення позивачем оплати праці під час простою підприємства.

Простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (стаття 34 КЗпП України). У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Дії працівників і роботодавця у випадку виникнення простою прописані в Листі Міністерства праці та соціальної політики України від 23.10.2007 N 257/06/187-07.

Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб (законодавчо не врегульовано порядок такого попередження, тобто попередження можливе й усне, і письмове, головне, щоб своєчасне). Форма такого повідомлення не встановлена законодавством, проте краще це зробити у письмовому вигляді. На час простою не з вини працівника оформлюється акт простою (фіксуються причини, які зумовили призупинення роботи). На час простою не з вини працівника оформлюється наказ власника або уповноваженого ним органу. Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі. Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі. Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на основі типових правил (частина перша статті 142 КЗпП України.) Правилами внутрішнього трудового розпорядку визначаються права і обов`язки працівників і адміністрації, визначається час початку і закінчення роботи, зобов`язання адміністрації організувати облік явки на роботі і залишення роботи тощо.

Тобто питання необхідності присутності або відсутності на роботі працівників у разі простою може бути вирішено у Правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Судом встановлено , що при констатації відповідачем факту порушення позивачем умов оплати праці заявника ОСОБА_2 під час простою, відповідачем не досліджувалися вищевказані обставини і відсутні належні та допустимі докази, які свідчать про простій на підприємстві.

Щодо невідібрання пояснень ОСОБА_2 про відсутність на робочому місці не свідчить про порушення позивачем вимог трудового законодавства та прав працівника. Посилаючись на телефонне повідомлення майстра ОСОБА_3 працівнику ОСОБА_2 про те, щоб останній не виходив на роботу, пояснення майстра ОСОБА_3 в матеріалах ісппекційного відвідування відсутні.

Відсутність факту простою на підприємстві виключає наявність інших порушень, які зазначені в Акті інспекційного відвідування, в тому числі наявність невиплати під час розрахунку при звільненні ОСОБА_2 заробітної плати за вісім днів відсутності на роботі під час "простою" підприємства.

Додаткового суд акцентує увагу, що при прийнятті оскаржуваного припису відповідач керувався Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295, що зазначено в преамбулі такого припису , яка, в свою чергу, станом на прийняття останнього визнана в судовому порядку нечинною.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що інспекційне відвідування передбачено Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі , яка ратифікована Законом України Про міжнародні договори України від 08.09.2004 року №1985-IV суд враховує, однак зазначає, що Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі не передбачено порядок проведення такого інспектування, оформлення його результатів тощо.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в цілому.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню на його користь із відповідача.

Керуючись статтями 246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроклін-Карпати" (наб. Слов`янська, буд. 31,м. Ужгород,Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ 31791771) до Управління Держпраці у Закарпатській області (вул. Минайська, буд.16,м. Ужгород, Закарпатська область,88018,код ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити .

2. Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Закарпатській області № ЗК 240/1986/АВ/П від 09 липня 2020 року.

3.Стягнути з Управління Держпраці у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 39795035) м. Ужгород, вул. Минайська,16 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроклін-Карпати" ( Код ЄДРПОУ 31791771 м. Ужгород, Словянська набережна,31) сплачений судовий збір в розмірі 2102,00( дві тисячі сто дві гривні) грн. згідно платіжного доручення №7924 від 25 вересня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду через Закарпатський окружний адмінсуд.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14 грудня 2020 року.