Постанова

від 14.04.2021 по справі 260/3146/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/3146/20 пров. № А/857/836/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Бруновської Н.В., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання: Омеляновській Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі №260/3146/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гроклін-Карпати до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування припису (головуючий суддя першої інстанції - Плеханова З.Б., час ухвалення - 12.07 год., місце ухвалення - м. Ужгород, дата складання повного тексту - 14.12.2020),-

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ Гроклін-Карпати звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області визнання протиправним та скасування припису Управління Держпраці у Закарпатській області про усунення виявлених порушень за №ЗК240/1986/АВ/П від 09.07.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що інспекційне відвідування здійснено відповідачем із порушенням норм законодавства, а саме: Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (надалі по тексту - Порядок №295), на підставі якого проведено інспекційне відвідування, у судовому порядку визнаний нечинним. Висновок, до якого прийшов відповідач у результаті здійснення інспекційного відвідування, є помилковим, адже жодного доказу чи факту, який міг би стати підставою винесення оскаржуваного припису Відповідачем в ході інспекційного відвідування не встановлено, і фактичною підставою для його винесення стали виключно можливі припущення .

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК 240/1986/АВ/П від 09 липня 2020 року. Стягнуто з Управління Держпраці у Закарпатській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гроклін-Карпати сплачений судовий збір в розмірі 2102,00 грн. згідно платіжного доручення №7924 від 25 вересня 2020 року.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи та дано невірну оцінку доказам, наявним в матеріалах справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню. Зокрема апелянт вказує на те, що при здійсненні інспектування Товариства з обмеженою відповідальністю Гроклін-Карпати керувався, у тому числі, Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі , яка ратифікована Законом України Про міжнародні договори України від 08.09.2004 року №1985-IV, а тому вважати, що інспекційне відвідування не є видом контрольного заходу не вбачається за можливе.

Також зазначає про те, що в ході інспекційного відвідування були відібранні пояснення від начальника розкрійного цеху ОСОБА_1 , які свідчать про порушення ТОВ Гроклін-Карпати трудового законодавства.

З урахуванням того, що в ході інспекційного відвідування було виявлено порушення, відповідно оскаржуваний Припис відповідачем винесено правомірно. З урахуванням наведеного просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відловити.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони в судове засідання не прибули. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що відповідно до Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 року (із змінами), Конвенції про інспекцію праці у промисловості і торгівлі № 81 ратифікованою Законом України №1984 від 08.09.2004 року, Конвенції про інспекцію праці в сільському господарстві №129 ратифікованою Законом України № 1986-4 від 08.09.2004 року, Законом України №877 від 05.04.2007 року зі змінами Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Закону України № 393 від 02.10.1996 року зі змінами Про звернення громадян , Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1132 від 04.12.2019 року, наказу Міністерства соціальної політики України № 1338 від 18.08.2017 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 року за №1500/31368, пункту 11 Положення про Управління Держпраці у Закарпатській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці № 84 від 03.08.2018 року, окремих доручень Голови Державної служби України з питань праці № Д-180/1/3.3-20 від 25.05.2020 року та № Д-189/1/3.3-20 від 25.05.2020 року, на підставі: звернення ОСОБА_2 , Головним управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ від 18.06.2020 року №66 Про проведення інспекційних відвідувань , на проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю Гроклін-Карпати (наб. Слов`янська, буд. 31, м. Ужгород, Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ 31791771).

Відповідно до наказу від 18.06.2020 року №66 відповідачем видано направлення на проведення інспекційного відвідування №412 від 18.06.2020 року з метою перевірки додержання законодавства про працю ТОВ Гроклін-Карпати (наб. Слов`янська, буд. 31,м. Ужгород, Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ 31791771) на підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю за зверненням про порушення трудового законодавства до змісту звернення.

За наслідком здійснення інспекційного відвідування Головним управлянням Держпраці у Закарпатській області складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю за №ЗК240/1986/АВ/П.

Вказане інспекційне відвідування проведене відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України, ч. 3 ст. 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п. 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року за №295.

Відповідно до Акту інспекційного відвідування, встановлено, що інспекційне відвідування проводилось за зверненням громадянина ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) від 01.04.2020 року, в якому останній вказує на те, що в період з 19.09.2020 року по 30.03.2020 року такий був змушений знаходитись вдома (тобто на неробочому місці). Причиною знаходження вдома слугувало те, що 18.03.2020 року по дорученню начальника відділу Крікалову М. С. майстром розкрійного цеху ОСОБА_3 в телефонному режимі було повідомлено про те, що TOB Гроклін-Карпати призупиняє свою роботу, в зв`язку з карантином (орієнтовно до 31.03.2020 року). Також повідомлено про оформлення на цей час відпустки (частково неоплачуваної). Разом з тим, заявник вказує на те, що підприємство весь цей час функціонувало (працювали всі відділи, в т.ч. відділ, в якому працював сам заявник).

TOB Гроклін-Карпати надало пояснювальну записку начальника розкрійного цеху ОСОБА_1 , у якій пояснюється, що в період з 19-20 березня 2020 року та в період з 23 по 27 березня 2020 року працівник ОСОБА_2 був відсутній на робочому місці. В подальшому вказаний працівник з`явився на роботі 30 березня 2020 року та зазначив, про те, що не має наміру працювати, знайшов іншу роботу та виявивши бажання звільнитися. Натомість узгодив з начальником розкрійного цеху чи не заперечує така проти звільнення його за угодою сторін. В подальшому заява була передана до відділу кадрів, позаяк як вказана особа виявила бажання звільнитись. ОСОБА_1 вважала не доцільним застосовувати до ОСОБА_2 заходи дисциплінарного стягнення за прогули.

Отже як зазначено у акті, у зв`язку з тим, що 18.03.2020 року майстром розкрійного цеху ОСОБА_3 , працівника, в телефонному режимі було повідомлено про тимчасову зупинку роботи товариства у зв`язку з карантином, то констатовано те, що простій виник не з вини працівника і не убачаються порушення в діях працівника.

На підставі заяв працівників підприємства, наказами заступника директора з персоналу від березня 2020 року були надані частини щорічної основної відпустки. Заява ОСОБА_2 та відповідно наказ аналогічного змісту - відсутні.

Враховуючи наведені обставини, відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем вимог: ч. 1 ст. 113 Кодексу законів про працю України Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) . Зокрема, в період з 19 по 20 березня 2020 року період з 23 по 27 березня 2020 року, товариство повинно було розрахувати працівника ОСОБА_2 на суму нижчу від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за 8 днів ; ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України. Згідно наказу №59 від 30.03.2020 року ОСОБА_2 було звільнено з посади старшого оператора розкрійного устаткування, за згодою сторін, згідно п. 1 ст.36 КЗпП України на підставі заяви ОСОБА_2 . День звільнення - 30.03.2020 року. Розрахунок при звільненні - було проведено 30.03.2020 року, згідно з відомістю №993 Заробітна плата і аванси . Однак, за 8 днів, повного розрахунку при звільненні не було проведено .

02 липня 2020 року посадовою особою Управління Держпраці складено протокол про адміністративне правопорушення № ЗК 240/19865/АВ/П/ПТ.

06 липня 2020 року TOB Гроклін-Карпати подало зауваження до вказаного акту. 08 липня 2020 року TOB Гроклін-Карпати отримано відповідь на зауваження, в якій наголошується, що нормативним актом який регламентує проведення інспекційних відвідувань з питань трудового законодавства є Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою за №823 від 21.08.2019р. в редакції постанови КМУ за №1132 від 04.12.2019р., і з огляду на це всі зауваження спростовуються актом інспекційного відвідування.

09 липня 2020 року Відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень №ЗК 240/1986/АВ/П відповідно до якого Відповідач згідно з п. 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26 квітня 2017 р. №295 зобов`язав директора TOB Гроклін-Карпати усунути порушення ч.1 ст. 113, ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 117 КЗпП України.

17.07.2020 року TOB Гроклін-Карпати подало скаргу в Управління Держпраці у Закарпатській області на вказаний припис керуючись п. 26 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою за №823 від 21.08.2019 р. в редакції постанови КМУ за №1132 від 04.12.2019 р.

17.08.2020 р. позивачем отримано відповідь від Управління Держпраці у Закарпатській області на вказану скаргу згідно якої на думку Відповідача скарга подана з пропуском строку оскарження.

27.08.2020 року TOB Гроклін-Карпати подано скаргу на припис про усунення виявлених порушень № ЗК 240/1986/АВ/П від 09.07.2020 року до Державної служби України з питань праці.

Державна служба України з питань праці надала відповідь від 07.09.2020 року на зазначену вище 17.07.2020 року TOB Гроклін-Карпати подало скаргу в Управління Держпраці у Закарпатській області на вказаний припис. 17.08.2020 р. позивачем отримано відповідь від Управління Держпраці у Закарпатській області на вказану скаргу, згідно якої, на думку Відповідача, скарга подана з пропуском строку оскарження.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що перевірка позивача не була погоджена центральним органом виконавчої влади та доказів вчинення товариством виявлених в ході інспекційного відвідування порушення не встановлено.

Апеляційний суд частково погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду та зазначає наступне.

Щодо висновків суду про те, що у випадку коли перевірка проводиться за зверненням особи, проведення такої перевірки повинно бути погоджене центральним органом виконавчої влади.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду ( контролю) у сфері господарської діяльності .

Згідно із абзацом другим статті 1 цього Закону, заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до частини 4 статті 2 цього Закону, заходи контролю здійснюються зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Статтею 6 цього Закону урегульовано підстави здійснення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду ( контролю).

Відповідно до частини 1 статті 6, підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

03.11.2016р. прийнято Закон України №1728-VIII Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до статті 2 цього Закону, встановлено до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до статті 3 цього ж Закону, до 31 грудня 2018 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю): 1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі - Державна регуляторна служба); 2) за письмовою заявою суб`єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; 3) за рішенням суду; 4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання; 5) у разі настання події, що має значний негативний вплив відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; 6) для перевірки виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби.

Для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п`яти робочих днів з дня надходження відповідних документів.

Форма та порядок надання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання її законних прав затверджуються Державною регуляторною службою.

Відповідно ст. ст. 4, 5 Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державна регуляторна служба зобов`язана до початку проведення органами державного нагляду (контролю) заходів державного нагляду (контролю) оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті погодження на проведення таких заходів. Проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) без оприлюднення погодження Державної регуляторної служби забороняється.

Суб`єкт господарювання перед проведенням позапланового заходу державного нагляду (контролю) ознайомлюється з погодженням Державної регуляторної служби на проведення такого заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) для проведення заходів державного нагляду (контролю), якщо їм не пред`явлено погодження, передбачене статтею 3 цього Закону.

Відповідно до ст. 6, дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України 18 грудня 2017р. №1104 затверджено Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та у даний перелік включені Держпраці та її територіальні органи.

Відповідно до п. 2 вказаної Постанови, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє до 31 грудня 2018 р. включно.

Постанова Кабінету Міністрів України 18 грудня 2017р. №1104 Про затвердження Переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності буда опублікована у газеті Урядовий кур`єр 23.02.2018 р.

Таким чином, з аналізу наведених вище норм чинного законодавства слідує, що у період з 03.11.2016р. по 22.02.2018р. для проведення заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності порядку, із урахуванням положень Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності - необхідним було погодження Державної регуляторної служби, отримане і оприлюднене у визначеному Законом порядку. З 23.02.2018р. таке погодження не потрібне.

Згідно із частиною 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці.

Відповідно до пункту 1 Положення, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з підпунктом 6 пункту 4 вказаного Положення № 96, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення № 96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

В той же час, Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до приписів частини 1 статті 235 Кодексу адміністративного судочинства України вказана постанова суду набрала законної сили з дати її прийняття, тобто з 14.05.2019 року. Отже, починаючи з 14.05.2019 року, Головне управління Держпраці у Закарпатській області, втратило правові підстави для проведення інспекційних відвідувань на підставі вказаного порядку №295.

Натомість діє Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823, який набрала чинності з 30.08.2019 року.

Відповідно до п.16 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Отже, Головне управління Держпраці у Закарпатській області при винесенні припису №ЗК 240/1986/АВ/П від 09 липня 2020 року згідно з п. 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26 квітня 2017 р. №295, здійснило захід контролю Товариства з обмеженою відповідальністю Гроклін-Карпати , у вигляді інспекційного відвідування, в той час, коли порядок такого заходу втратив чинність.

Крім того, в обґрунтування своїх висновків Відповідач посилається виключно на пояснення ОСОБА_2 , при цьому ряд обставин які інспектор приймає як факт, навіть не були з`ясовані під час перевірки, а також доказів які б підтвердили висновків Відповідача у ході інспекційного відвідування суду також надані не були.

Відповідно до ч. 2 ст. 113 КЗпП України про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб. А згідно з ПП.1, пп3 п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці оплата часу простою не з вини працівника у розмірі не нижче двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду ставиться у залежність від повідомлення ним про початок простою власника або уповноважений ним орган (бригадира, майстра, інших службових осіб) у тому разі, коли не йдеться про простій певного структурного підрозділу чи всього підприємств .

Відповідно до ч.1 ст. 34 КЗпПУ простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, потрібних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

В той же час жодних з вказаних обставин на підприємстві не було та жодних з них в ході інспекції встановлено не було, доказів зворотнього суду не надано.

Апелянт покликається на порушення позивачем оплати праці під час простою підприємства.

Відповідно до ст. 34 КЗпП України, простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Дії працівників і роботодавця у випадку виникнення простою прописані в Листі Міністерства праці та соціальної політики України від 23.10.2007 №257/06/187-07.

Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб (законодавчо не врегульовано порядок такого попередження, тобто попередження можливе й усне, і письмове, головне, щоб своєчасне). Форма такого повідомлення не встановлена законодавством, проте краще це зробити у письмовому вигляді. На час простою не з вини працівника оформлюється акт простою (фіксуються причини, які зумовили призупинення роботи). На час простою не з вини працівника оформлюється наказ власника або уповноваженого ним органу. Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі. Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі. Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на основі типових правил (частина перша статті 142 КЗпП України.) Правилами внутрішнього трудового розпорядку визначаються права і обов`язки працівників і адміністрації, визначається час початку і закінчення роботи, зобов`язання адміністрації організувати облік явки на роботі і залишення роботи тощо.

Таким чином, питання необхідності присутності або відсутності на роботі працівників у разі простою може бути вирішено у Правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Натомість, відповідачем при констатації факту порушення позивачем умов оплати праці заявника ОСОБА_4 під час простою, не досліджувалися наведені обставини і відсутні належні та допустимі докази, які свідчать про простій на підприємстві.

Щодо невідібрання пояснень ОСОБА_4 про відсутність на робочому місці, то вказане не свідчить про порушення позивачем вимог трудового законодавства та прав працівника. Посилаючись на телефонне повідомлення майстра ОСОБА_3 працівнику ОСОБА_4 про те, щоб останній не виходив на роботу, пояснення майстра ОСОБА_3 в матеріалах інспекційного відвідування відсутні.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відсутність факту простою на підприємстві виключає наявність інших порушень, які зазначені в Акті інспекційного відвідування, в тому числі наявність невиплати під час розрахунку при звільненні ОСОБА_4 заробітної плати за вісім днів відсутності на роботі під час простою підприємства.

Крім цього, при прийнятті оскаржуваного припису відповідач керувався Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295, що зазначено в преамбулі такого припису , яка, в свою чергу, станом на прийняття останнього визнана в судовому порядку нечинною.

Посилання апелянта на те, що інспекційне відвідування передбачено Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі , яка ратифікована Законом України Про міжнародні договори України від 08.09.2004 року №1985-IV не спростовує обов`язку відповідача дотримання порядку призначення, проведення, оформлення результатів інспектування.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіривши оскаржене позивачем рішення відповідача, апеляційний суд вважає, що таке не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а представлені позивачем докази у своїй сукупності дають підстави вважати, що рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Вказані вище обставини є підставою для зміни рішення суду першої інстанції в частині викладення мотивів задоволення позовних вимог з урахуванням наведеного вище.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині викладення мотивів задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області - задовольнити частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі №260/3146/20 - змінити в частині викладення мотивів задоволення позову.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді Н. В. Бруновська В. З. Улицький Повне судове рішення складено 26.04.2021р.