Восьмий апеляційний адміністративний суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий суддя у першій інстанції : Дору Ю.Ю.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/216/20 пров. № А/857/8924/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Матковської З.М., Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання: Мельничук Б.Б.
позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ужгородської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі № 260/216/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ :
23.01.2020р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Ужгородської міської ради про визнання протиправними та скасування розпорядження від 19.11.2019р. № 219-р Про звільнення ОСОБА_1 та розпорядження від 24.12.2019р. № 244-р Про ОСОБА_1 , поновлення на посаді заступника міського голови, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди у розмірі місячної заробітної плати за останній місяць роботи.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.06.2020р. позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував розпорядження Ужгородського міського голови від 19.11.2019р. за №219-р Про звільнення ОСОБА_1 та розпорядження від 24.12.2019р. за №244-р Про ОСОБА_1 .
Також, суд поновив ОСОБА_1 на посаді першого заступника міського голови з 26.12.2019р.
Крім того, суд стягнув з Ужгородської міської ради в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.12.2019р. - 29.05.2020р. включно у розмірі - 140 627,73 грн. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Ужгородська міська рада подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.06.2020р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Рішенням І сесії VII скликання Ужгородської міської ради від 26.11.2015р. №4 затверджено ОСОБА_1 першим заступником міського голови.
14.11.2019р. Рішенням ХLI сесії Ужгородської міської ради VII скликання №1790 Про затвердження структури апарату ради та її виконавчих органів, їх загальної штатної чисельності затверджено структуру апарату ради та її виконавчих органів у новій редакції.
Із змісту п.2 вказаного рішення видно, що затверджено загальну штатну чисельність апарату ради та її виконавчих органів у кількості 350 штатних одиниць. Водночас, згідно додатку до вказаного рішення, відсутній перелік кількості штатних одиниць за кожною посадою.
19.11.2019р. за №219-р Ужгородський міський голова видав розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника міського голови з 13.12.2019р. у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України.
Зокрема, підставою звільнення зазначено: рішення ХХХ сесії міської ради VІІ скликання 13.12.2018р. №1367 Про затвердження структури апарату ради та виконавчих органів міської ради, їх загальної чисельності , розпорядження міського голови 27.12.2018р. №233-р Про затвердження переліку посад апарату міської ради та її виконавчих органів , розпорядження міського голови 28.10.2019р. №179-рк Про відпустку ОСОБА_1 (а.с.107)
24.12.2019р. в.о. міський голова заступник міського голови І.Фартушок прийняв розпорядження за №244-р Про ОСОБА_1 , згідно якого абз.1 розпорядження міського голови 19.11.2019р. №219-р Про звільнення ОСОБА_1 викладено у наступній редакції: Звільнити ОСОБА_1 з посади першого заступника міського голови з 24.12.2019р. у зв`язку із скороченням чисельності і штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.18).
ст. 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає перевірці на законність і обґрунтованість в межах доводів викладених у апеляційній скарзі Ужгородської міської ради.
ст.43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України Про службу в органах місцевого самоврядування .
Так, згідно ст.1 вищевказаного Закону, служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, щ спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Правове регулювання статусу посадових осіб місцевого самоврядування визначено ст.7 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування .
Відповідно до положень вказаної статті Закону, правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України Про місцеве самоврядування в Україні , Про статус депутатів місцевих рад , Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів , цим та іншими законами України.
На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
ст.4 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування визначено, що служба в органах місцевого самоврядування здійснюється на таких основних принципах: служіння територіальній громаді; поєднання місцевих і державних інтересів; верховенства права, демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; гласності; пріоритету прав та свобод людини і громадянина; рівних можливостей доступу громадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їх ділових якостей та професійної підготовки; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; підконтрольності, підзвітності, персональної відповідальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов`язків; дотримання прав місцевого самоврядування; правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування; захисту інтересів відповідної територіальної громади; фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету; самостійності кадрової політики в територіальній громаді.
Із змісту ч.1 ст.20 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування видно, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , цим та іншими законами України, а також у разі: порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої ст. 11 цього Закону; порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (ст. 5 цього Закону); виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (ст. 12 цього Закону); досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (ст. 18 цього Закону).
Положеннями ст.36 КЗпП України передбачено загальні підстави припинення трудового договору, однією з яких є: з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст.ст. 40, 41).
При цьому, зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору.
У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України).
В п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
ч.2 цієї статті передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Згідно ч.ч.1-3 ст.49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.
При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Так, Верховним Судом України в п.19 постанови Пленуму від 06.11.1992р. № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів роз`яснено, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.
ч.1 ст.72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. (ч.1 ст.73 КАС України), а достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч.1 ст.75 Кас України).
ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Системний аналіз правових норм дає підстави дійти висновку, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Тобто, докази на підставі, яких суд обґрунтовує своє рішення повинні містити інформацію про предмет доказування та бути достовірними.
Колегія суддів вважає зазначити, що в матеріалах справи відсутні належні, достовірні, достатні та допустимі докази, які підтверджують ту обставину, що відповідач в особі Ужгородської міської ради персонально повідомляв ОСОБА_1 про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці та одночасно запропонував іншу роботу (посаду) в структурі Ужгородської міської ради та її виконавчих органах.
Разом з тим, скорочення чисельності і штату працівників в Ужгородській міській раді не відбулось. Навпаки, численність працівників згідно рішення Ужгородської міської ради VII скликання від 13.12.2018р. № 1376 Про затвердження структури апарату ради та виконавчих органів міської ради, їх загальної штатної численності збільшено, та на день звільнення штатна численність становила 246 штатних одиниць.
Як видно із попереднього Рішення Ужгородської міської ради від 12.09.2017р. № 778 Про зміни до рішення XI сесії міської ради VII скликання 28.02.2017р. № 698 загальна штатна численність апарату Ужгородської міської ради і виконавчих органів ради складала 308 одиниць.
З відповіді Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 34/03-23 від 28.01.2020р. видно, що в період з 23.05.2019р.-24.12.2019р.( день звільнення позивача) в керівництві та структурних підрозділах виконавчих органах Ужгородської міської ради були наявні вакансії у кількості 15 одиниць. (а.с. 41-44)
Тобто, штатна чисельність Ужгородської міської ради, її апарату та виконавчих органів збільшено на 38 одиниць, що свідчить про те що на час звільнення позивача з посади не відбулось скорочення чисельності і штату працівників.
При цьому, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, про те що позивач належним чином повідомлений про наступне звільнення, що підтверджується актом про відмову останнього підписати лист про наступне звільнення з роботи та пропозицію роботи від 19.09.2019р. без номеру, оскільки доказом такого попередження є письмові документи встановленої форми із відповідними реквізитами, які містять підстави звільнення та назву іншої посади. У вказаному акті відсутнє місце складення такого, не зазначено зміст листа, який доводився до відома та від підписання якого останній відмовився. Тобто, вказаний акт є неналежний, недостовірний, недостатній, недопустимий доказ в розумінні ст.ст.73-76. КАС України. (а.с. 51)
Із змісту абз.4 ч.1 ст.10 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування в Україні видно, що прийняття на службу в органи місцевого самоврядування зокрема на посаду заступника міської голови з питань діяльності виконавчих органів ради здійснюється шляхом затвердження відповідною радою.
В п. 10 ч.4 ст.42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п. 34.11.10 ст.34 Регламенту Ужгородської міської ради VII скликання, який затверджений рішенням Ужгородської міської ради від 18.03.2016р. № 205 Про Регламент Ужгородської міської ради VII скликання передбачено право міського голови на звільнення з посад лише керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Посада заступника міського голови до вказаних посад не відноситься, оскільки є виборною посадою, на які обираються особи або затверджуються відповідною радою. ( ч.1 ст.3 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування .)
Отже, Ужгородський міський голова Андріїв Б.Є та заступник міського голови ОСОБА_2 прийнявши спірні розпорядження вийшли за межі своїх повноважень, оскільки питання звільнення першого заступника міського голови повинні вирішувати депутати шляхом голосування саме на сесії Ужгородської міської ради, які затверджували призначення.
Щодо доводів апелянта в частині відкриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 та перебування його на листку непрацездатності в період з 09.09.2019р. - 20.09.2019р., колегія суддів вважає зазначити наступне.
ч.6 ст.78 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Тобто, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, розгляд справи в суді відповідної інстанції не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві, оскільки лише в ході розгляду кримінальної справи судом може надаватися належна правова оцінка доказам.
Згідно листка непрацездатності ОСОБА_1 у період з 09.09.2019р. - 20.09.2019р. перебував на лікуванні (режим - стаціонарний), що виключає можливість доведення його до відома 19.09.2019р. про наступне вивільнення з роботи та пропозицію іншої роботи. (а.с.91)
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Ужгородської міської ради діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Висновки апеляційного суду узгоджуються з правовою позицією яка викладена в постановах Верховного Суду від 25.07.2019р. у справі № 807/3588/14, від 31.07.2019р. у справі № 807/2383/15.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Ужгородської міської ради залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі № 260/216/20 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Бруновська
Суддя З.М. Матковська
Суддя Р.М. Шавель
Постанова в повному обсязі складена 14.12.2020р.
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2020 |
Оприлюднено | 15.12.2020 |
Номер документу | 93504503 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ніколін Володимир Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ніколін Володимир Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ніколін Володимир Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні