Постанова

від 09.03.2021 по справі 260/216/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/216/20 пров. № А/857/2711/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді Ніколіна В.В.

суддів Гінди О.М., Пліша М.А.

за участі секретаря судового засідання Кітраль Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року (суддя -Дору Ю.Ю., м. Ужгород) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у січні 2020 року звернувся до суду з позовом до Ужгородської міської ради, у якому просив визнати протиправними та скасувати розпорядження від 19.11.2019 № 219-р Про звільнення ОСОБА_1 та розпорядження від 24.12.2019 № 244-р Про ОСОБА_1 ; поновити його на посаді заступника міського голови; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди у розмірі місячної заробітної плати за останній місяць роботи.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.06.2020, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Ужгородського міського голови від 19 листопада 2019 року за №219-р "Про звільнення ОСОБА_1 ". Визнано протиправним та скасовано розпорядження виконуючого обов`язки міського голови від 24 грудня 2019 року за №244-р "Про ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника міського голови з 26.12.2019. Стягнуто з Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 26.12.2019 по 29.05.2020 включно у розмірі 140627,73 грн, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

30.12.2020 на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника позивача про виправлення описки в рішенні Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В обгрунтування заяви зазначено, що згідно з розрахунками, зробленими судом першої інстанції у мотивувальній частині цього рішення, розмір середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу обрахований судом, виходячи із 83 днів вимушеного прогулу, хоча кількість днів вимушеного прогулу за період з 26.12.2019 по 29.05.2020 складає 105 днів. У зв`язку з цим просив суд у мотивувальній частині рішення виправити описку щодо кількості днів вимушеного прогулу та суми середнього заробітку, яка підлягає стягненню на його користь, а в резолютивній частині рішення - виправити описку в частині суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 26.12.2019 по 29.05.2020, яка підлягає до стягнення з Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_1 .

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року в задоволенні заяви про виправлення описки відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на порушення норм процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву про виправлення описки у рішенні Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.06.2020. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції помилково обраховано розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виходячи з 83 днів замість 105, що призвело до суттєвого зменшення розміру грошового стягнення на користь позивача. При цьому, позивач не просить змінити порядок обчислення заробітної плати чи методику обрахунку суми за період вимушеного прогулу. Тому вказана помилка суду першої інстанції є опискою у розумінні положень статті 253 КАС України, а отже підлягає виправленню.

Відповідач процесуальним правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про виправлення описки у судовому рішенні, суд першої інстанції виходив з того, що вказані позивачем виправлення, які необхідно внести в текст рішення від 01.06.2020, є по суті такими, що змінюють резолютивну частину цього рішення та не є описками у розумінні положень статті 253 КАС України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта, з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли у виготовленні тексту рішення). При цьому, опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Опискою вважається також помилка у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним тощо.

В свою чергу, арифметичною вважається помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку з використанням несправної техніки.

Не є арифметичною помилкою, а отже і не може бути виправлене в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, застосування неправильних методик підрахунку, помилкових вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

У справі встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 визнано протиправним та скасовано розпорядження Ужгородського міського голови від 19 листопада 2019 року за №219-р "Про звільнення ОСОБА_1 ". Визнано протиправним та скасовано розпорядження виконуючого обов`язки міського голови від 24 грудня 2019 року за №244-р "Про ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника міського голови з 26.12.2019. Стягнуто з Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 26.12.2019 по 29.05.2020 включно у розмірі 140627,73 грн., з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягав стягненню на користь ОСОБА_1 обчислювався судом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" на підставі довідки виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 28.05.2020 №07-12/190, в якій зазначено, що середньомісячний заробіток ОСОБА_1 станом на 13.12.2019 складав 36427,83 грн. Відповідно середньоденна заробітна плата (виходячи з періоду фактично відпрацьованих протягом двох місяців робочих (календарні) днів, що передували звільненню) складає 1694,31 грн.

Загальний час вимушеного прогулу за період з 26.12.2019 до 29.05.2020 судом першої інстанції визначено в кількості 83 робочих дні, а загальну суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу обчислено судом в розмірі 140627,73 грн (1694,31 грн х 83 дні вимушеного прогулу).

У заяві про виправлення описки та апеляційній скарзі позивач покликається на те, що кількість днів вимушеного прогулу за період з 26.12.2019 до 29.05.2020 становить 105, а не 83, як визначено судом першої інстанції, й сума середнього заробітку, яка підлягає до стягнення на його користь, становить 177902,55 грн, а не 140627,73 грн. Тобто, позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині визначення судом суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 з Ужгородської міської ради.

З матеріалів справи видно, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 у справі №260/216/20 було оскаржено в апеляційному порядку й постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 залишено без змін.

Колегія суддів звертає увагу, що рішення було оскаржено в апеляційному порядку відповідачем. При цьому, у відзиві на апеляційну скаргу та під час судового засідання суду апеляційної інстанції, в якому ОСОБА_1 брав участь, позивач та його представник зауважень щодо змісту рішення суду першої інстанції чи помилок в такому рішенні не наводили.

За таких обставин, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що виправлення, які на переконання позивача необхідно внести в текст рішення від 01.06.2020, є по суті такими, що змінюють зміст та резолютивну частину рішення, та не являються описками в розумінні статті 253 КАС України.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки у рішенні Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 у справі №260/216/20.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм процесуального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ч.3 ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року у справі №260/216/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда М. А. Пліш Повне судове рішення складено 11 березня 2021 року

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду