Ухвала від 12.01.2021 по справі 260/216/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

12 січня 2021 рокум. Ужгород№ 260/216/20

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Дору Ю.Ю. розглянувши в письмовому провадженні заяву про виправлення описки в рішенні суду, що ухвалене в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської міської ради (далі - відповідач, Ужгородська міська рада), в якій просить: визнати протиправним і скасувати розпорядження Ужгородського міського голови від 19 листопада 2019 року за №219-р "Про звільнення ОСОБА_1 " та розпорядження виконуючого обов`язки міського голови від 24 грудня 2019 року за №244-р "Про ОСОБА_1 ".

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року судом адміністративний позов ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди задоволено частково; Визнано протиправним та скасовано розпорядження Ужгородського міського голови від 19 листопада 2019 року за №219-р "Про звільнення ОСОБА_1 ".; Визнано протиправним та скасовано розпорядження виконуючого обов`язки міського голови від 24 грудня 2019 року за №244-р "Про ОСОБА_1 ".; Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника міського голови з 26.12.2019 року; Стягнуто з Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 26.12.2019 по 29.05.2020 включно у розмірі 140 627,73 грн. (сто сорок тисяч шістсот двадцять сім гривень 73 копійки), з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. У задоволенні позовної заяви у частині решти позовних вимог - відмовлено.

30.12.2020 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача, відповідно до якої останній просив виправити описку в рішенні Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року описку в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Зазначив, що згідно з розрахунками, викладеними місцевим адміністративним судом у мотивувальній частині цього рішення, розмір середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу обрахований судом, виходячи із пропущених днів - 83 дні. Однак, суд допустив арифметичну помилку в обрахуванні кількості днів вимушеного прогулу ОСОБА_1 .

Так, відповідно до відомостей Ужгородської міської ради, які надані Позивачу на етапі виконання судового рішення, кількість днів вимушеного прогулу складає не 83 дні, а 105 днів. Відтак, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням кількості днів (105 днів) має становити 177902,55 (сто сімдесят сім тисяч девятсот дві гривні 55 копійок) гривень.

Відповідно до статті 253 частини 1 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Згідно статті 253 частини 2 КАС України, зокрема питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Тобто, правила даної норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Суд вправі здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення. Отже, виправляючи описку у своєму рішенні, суд не може змінювати зміст цього рішення.

Судом встановлено, що заявою про виправлення описки в рішення суду від 01.06.2020 року, представник позивача фактично не згоден із вказаним судовим рішенням в частині розміру стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Як вже було вказано судом, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року судом адміністративний позов ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди задоволено частково; Визнано протиправним та скасовано розпорядження Ужгородського міського голови від 19 листопада 2019 року за №219-р "Про звільнення ОСОБА_1 ".; Визнано протиправним та скасовано розпорядження виконуючого обов`язки міського голови від 24 грудня 2019 року за №244-р "Про ОСОБА_1 ".; Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника міського голови з 26.12.2019 року; Стягнуто з Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 26.12.2019 по 29.05.2020 включно у розмірі 140 627,73 грн. (сто сорок тисяч шістсот двадцять сім гривень 73 копійки), з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. У задоволенні позовної заяви у частині решти позовних вимог - відмовлено.

Як вбачається з вказаного рішення суду розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягав стягненню на користь ОСОБА_1 обчислювався судом у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" на підставі довідки Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 28.05.2020 року №07-12/190 зазначено, що середньомісячний заробіток ОСОБА_1 станом на 13.12.2019 року складав 36427,83 грн..

Відповідно середньоденна заробітна плата (виходячи з періоду фактично відпрацьованих протягом двох місяців робочих (календарні) днів, що передували звільненню) складає 1694,31 грн.

Загальний час вимушеного прогулу за період з 26.12.2019 до 29.05.2020 включно склав 83 робочих дні, через що загальна сума заробітку за час вимушеного прогулу дорівнює 140627,73 (1694,31 грн. х 83 дні вимушеного прогулу) грн. і останню належить стягнути на користь позивача.

Представником позивача до даної заяви про виправлення було приєднано довідку виконавчого комітету Ужгородської міської ради від без дати, без номера, без підпису уповноваженої особи, відповідно до якої кількість днів прогулу становить 105 днів.

Вказана довідка є відмінною від довідки про заробітну плату на підставі якої судом було визначено розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_1 та відповідно може розцінюватись як новий доказ, який в свою чергу не досліджувався судом.

В результаті дослідження матеріалів справи судом не виявлено в рішенні суду від 01.06.2020 року описок чи очевидних арифметичних помилок, які б підлягали виправленню.

Суд зауважує, що вказані позивачем виправлення, які на його думку, необхідно внести в текст рішення від 01.06.2020 року, є по суті такими, що змінюють резолютивну частину рішення не відповідають наявним та дослідженим доказам, а відтак не являються описками в розумінні статті 253 КАС України.

Поряд з цим, наведені в обґрунтування заяви доводи не містять даних про наявність в судовому рішенні описок або наявних арифметичних помилок, натомість судом чітко визначено(описано) порядок розрахунку середнього заробітку, у зв`язку з чим у задоволенні заяви відповідача про виправлення описки у рішенні Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року необхідно відмовити.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 253 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року, яке ухвалене в адміністративній справі № 260/216/20 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Суддя Ю.Ю.Дору