Окрема думка

від 02.12.2020 по справі 487/10119/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

Судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Крата В. І.

02 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 487/10119/14-ц

провадження № 61-469св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року в частині позовних вимог Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту скасував та змінив в частині судового збору. Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 червня 2019 року в частині позовних вимог Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту змінив, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Стягнув з Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір по 121,80 грн з кожного. Стягнув з Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 на користь Прокуратури Миколаївської області витрати по оплаті судового збору по 182,70 грн з кожного. В іншій частині постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року залишив без змін. Стягнув з прокуратури Миколаївської області на користь ОСОБА_1 витрати, по оплаті судового збору в сумі 487,20 грн.

При цьому Верховний Суд застосував висновки, зроблені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19).

У пункті 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19) вказано, що:

кінцевий набувач скаржиться на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин приписи статей 257 і 261 ЦК України: оскільки перебіг позовної давності щодо оскарження рішення № 10 Коблівської сільради почався через один місяць з дня прийняття цього рішення, така давність спливла 27 січня 2016 року. З цього приводу Велика Палата Верховного Суду зауважує, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 35), від 1 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (пункт 52)). Тому оскарження такого рішення спрямоване не на втрату ним юридичної сили, а на захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення). Тому його можна оскаржити впродовж усього часу тривання порушення зазначеного інтересу . Крім того, доводи кінцевого набувача, спрямовані на переоцінку фактів, встановлених судами попередніх інстанцій, Велика Палата Верховного Суду вважає неприйнятними .

Не можу погодитися з висновками, зробленими впостанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19), з таких мотивів .

1. Європейський суд з прав людини зауважив, що відмова національного суду обґрунтувати причину відхилення заперечення стосовно спливу позовної давності є порушенням статті 6 Конвенції. Встановлена законом позовна давність була важливим аргументом, вказаним компанією-заявником в ході судового розгляду. Якби він був прийнятий, то це, можливо, могло призвести до відмови в позові. Проте, суд не навів ніяких обґрунтованих причин для неприйняття до уваги цього важливого аргументу (GRAFESCOLO S.R.L. v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA, ЄСПЛ, № 36157/08, § 22, 23, від 22 липня 2014 року).

2. У цивільному законодавстві закріплено об`єктивні межі застосування позовної давності.

2.1. Об`єктивні межі застосування позовної давності встановлюються:

(а) прямо (стаття 268 ЦК України). Серед переліку вимоги, на які позовна давність не поширюється (стаття 268 ЦК України) відсутня вимога про визнання незаконним та скасування правового акту індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування (стаття 21 ЦК України).

б) опосередковано (із врахуванням сутності заявленої вимоги). Зокрема, у пункті 96 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц зроблено висновок про незастосування позовної давності до негаторного позову.

3. По своїй суті вимога про визнання незаконним та скасування правового акту індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування (стаття 21 ЦК України) не є такою, що виключає застосування до неї позовної давності.

4. Тому колегії суддів необхідно було постановити ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку із необхідністю відступу від висновків, що зроблені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19).

Суддя В. І. Крат