Постанова

від 09.12.2020 по справі 591/4196/20

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

іменем України

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 591/4196/20

провадження № 51-4415км20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду

у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року про відмову

в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги.

Зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

За ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 16 липня 2020 року

відмовлено у задоволенні скарги підозрюваного ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019201170000192 від 24 жовтня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі КК).

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

За ухвалою Сумського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року підозрюваному

ОСОБА_6 відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали слідчого судді та повернуто йому апеляційну скаргу.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі підозрюваний ОСОБА_6 ставить вимогу про скасування ухвали Сумського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року і призначення нового апеляційного розгляду у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону. Відмову

в поновленні строку на апеляційне оскарження підозрюваний вважає незаконною.

За його твердженням, суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про поновлення строку

на апеляційне оскарження, не врахував, що ухвала слідчого судді постановлена

без повідомлення підозрюваного про дату, час і місце розгляду його скарги. На його думку, апеляційний суд безпідставно застосував норму, передбачену п. 3 ч. 2 ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), оскільки застосуванню підлягає ч. 3 ст. 395 цього Кодексу. ОСОБА_6 посилається на те, що в період з 10 по 20 липня 2020 року він перебував на лікарняному і за станом здоров`я не міг взяти участь у судовому засіданні,

а оскаржену ухвалу отримав 27 липня 2020 року, що позбавило його можливості своєчасно звернутися з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги та просила ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.

Підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак в судове засідання вони

не з`явились, підозрюваний заявив клопотання про проведення касаційного розгляду без його участі та за відсутності захисника.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як передбачено ч. 3 ст. 399 КПК, апеляційна скарга повертається, зокрема, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання

про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Згідно з вимогами статей 370, 419 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою, має містити належні і достатні мотиви

та підстави для її ухвалення.

Оскаржувана ухвала апеляційного суду про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та повернення апеляційної скарги не відповідає зазначеним вимогам закону.

За приписами ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом 5 днів з дня її оголошення, а в разі, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Разом з тим за ч. 1 ст. 117 КПК строк виконання процесуальних дій може бути поновлений у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на оскарження є ті обставини, які об`єктивно є непереборними, не залежать

від волевиявлення особи, пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами,

що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду

у визначений законом строк. Також відповідно до правової позиції, викладеної в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року (справа № 461/1434/18), поважною причиною може бути визнана необізнаність заінтересованих осіб про мотиви прийнятого суддею рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, проте такі повноваження не є необмеженими, в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків з метою оскарження втручання у принцип res judicata (юридичної визначеності) (справа «Пономарьов проти України», заява № 3236/03, рішення від 03 квітня 2008 року,

§ 41; справа «Устименко проти України», заява № 32053/13, рішення від 29 жовтня 2015 року, § 47).

Як убачається з матеріалів провадження, ухвалу слідчого судді було постановлено 16 липня 2019 року, а з апеляційною скаргою ОСОБА_6 звернувся 29 липня 2019 року. Клопотання про поновлення цього строку ОСОБА_6 мотивував тим, що в період з 10 до 20 липня 2020 року він перебував на лікарняному та за станом здоров`я не міг реалізувати свого права на участь у судовому розгляді, а копію ухвали слідчого судді отримав 27 липня 2020 року.

Розглянувши зазначене клопотання, суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції викликав ОСОБА_6 для розгляду його скарги, що підтверджується матеріалами провадження. Тобто ухвала слідчого судді постановлена за викликом ОСОБА_6 , а тому не підлягає застосуванню норма, закріплена в ч. 3 ст. 395 КПК, якою передбачено обчислення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді з дня отримання копії судового рішення.

З такими висновками погоджується і колегія суддів касаційного суду. Згідно з положеннями п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 16 липня 2020 року обчислюється саме з дня її оголошення, оскільки матеріали провадження містять докази того, що слідчий суддя постановив оскаржену ухвалу за викликом підозрюваного, повідомив того про день, час та місце розгляду скарги sms-повідомленням за номером засобу зв`язку, зазначеним ОСОБА_6 у поданій ним скарзі про скасування повідомлення про підозру від 15 квітня 2020 року.

Водночас апеляційний суд всупереч вимогам ст. 419 КПК залишив без уваги доводи, якими підозрюваний обґрунтовував поважність причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, а саме, що в період з 10 до 20 липня 2020 року він перебував на лікарняному та за станом здоров`я не міг реалізувати свого права на участь у судовому розгляді, а апеляційну скаргу подав після отримання копії ухвали слідчого судді та ознайомлення з мотивами оскарженого судового рішення. Суд не обґрунтував чому він вважає перебування на лікарняному та необізнаність підозрюваного з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення причиною, недостатньо для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, і не вмотивував свого рішення в цій частині.

Натомість цей суд зосередив свою увагу на обставинах, з якими кримінальний процесуальний закон не пов`язує початок обчислення строку на апеляційне оскарження для підозрюваного та не мають значення для вирішення питання про поважність причин для поновлення цього строку. Так суд встановив, що 16 липня 2020 року судовий розгляд скарги підозрюваного був проведений за участю захисника ОСОБА_7 , якому цього ж дня було вручено копії ухвали слідчого судді, зокрема і для передачі її ОСОБА_6 . А також вдався до безпідставного дослідження того, що захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 звертався до Сумського апеляційного суду 22 липня 2020 року з апеляційною скаргою на вказану ухвалу слідчого судді, яку Сумський апеляційний суд ухвалою від 23 липня 2020 року повернув у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та відсутністю клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку, що доводи підозрюваного ОСОБА_6 щодо поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неспроможними, а отже необґрунтовано відмовив в поновленні пропущеного строку та повернув підозрюваному апеляційну скаргу.

Допущене судом апеляційної інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону, з огляду на зміст статей 419, 412 КПК, є істотним та відповідно до п. 1 ч.1 ст. 438 цього Кодексу є підставою для скасування оскарженого судового рішення.

Керуючись статтями 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Сумського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3