Ухвала

від 04.02.2021 по справі 591/4196/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 591/4196/20 Номер провадження 11-сс/814/157/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника- адвоката ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 16 липня 2020 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_8 про скасування повідомлення про підозру від 15.04.2020.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст.17КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст.303ч.1п.10КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Не погоджуючисьз ухвалоюслідчого судді,підозрюваний ОСОБА_8 подав апеляційнускаргу,в якійпросить ухвалуслідчого судді скасувати, задовольнити скаргу та скасувати повідомлення про підозру від 15.04.2020 старшого слідчого СВ Конотопського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Конотопської місцевої прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42019201170000192 від 24.10.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 364 КК України.

В обґрунтування мотивів апеляційної скарги зазначив, що відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя належним чином не дослідив доводи, викладені у поданій скарзі та дав їм неправильну оцінку.

Так, в порушення п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру від 15.04.2020 не містить зазначення часу, конкретного місця вчинення, а також суттєвих обставин відомих на момент вручення повідомлення про підозру. Крім того, на час вчинення кримінального правопорушення, він перебував у відпустці в м. Одеса та ніяким чином не міг вчинити злочини, зазначені у повідомленні про підозру з особами, які йому не підпорядковані.

Заслухавши суддю доповідача, захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 , які підтримали подану апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти її задоволення та повідомив, 9.10.2020 ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а 20.11.2020 обвинувальний акт направлено до суду, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.303КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

За змістом кримінального процесуального закону під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді є не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення її про підозру та строк здійснення досудового розслідування.

При цьому на етапі досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання, які підлягають вирішенню судом під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, з`ясовувати наявність складу кримінального правопорушення в діях підозрюваної особи, правильність кваліфікації цих дій, оцінювати докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчий суддя, всупереч твердженням підозрюваного, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінив в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді скарги на повідомлення про підозру, як того вимагають приписи статей 276-278 КПК України.

Всупереч доводам апелянта, аналіз повідомлення про підозру ОСОБА_8 дає підстави стверджувати, що воно за своїм змістом у повній мірі відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить у собі всі передбачені вказаною статтею відомості.

Наведене в пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» поняття «обґрунтована підозра» означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Тобто, розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт с) пункту 1) Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Тому факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Отже, на початковій стадії розслідування оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулювання остаточного обвинувачення та обґрунтування засудження.

Тому доводи ОСОБА_8 про те, що на час вчинення кримінального правопорушення, він перебував у відпустці в м. Одеса та не міг вчини злочини підлягають вирішенню судом під час розгляду кримінального провадження по суті.

Враховуючи наведене, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_8 та належним чином мотивував своє рішення.

Порушень закону, які були б підставою для скасування оскаржуваної ухвали, колегією суддів не встановлено.

Отже, апеляційна скарга підозрюваного не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України,колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 16 липня 2020 року щодо ОСОБА_8 ,- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4