Рішення

від 03.12.2020 по справі 357/7692/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/7692/19

2/357/1064/20

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Кривенко О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Приватного орендного сільськогосподарського підприємства Сидори до ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Пролісок", Фермерського господарства Дари Ланів , державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПОСП Сидори звернулось до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 08.08.2013 року між ОСОБА_1 та ПОСП Сидори було укладено договір оренди землі № 40, за яким відповідач ОСОБА_1 передала в оренду позивачу свою земельну ділянку площею 2,8474 га з кадастровим номером 3220486000:04:010:0089, розташовану у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, строком на десять років. 25.01.2015 року було проведено державну реєстрацію зазначеного права оренди позивача. Позивач користувався земельною ділянкою у своїй господарській діяльності і належним чином сплачував орендну плату, але, починаючи з лютого 2018 року ОСОБА_1 вчиняє дії, спрямовані на позбавлення ПОСП Сидори права користування за договором оренди. За скаргою, поданою ОСОБА_1 та іншими особами до Міністерства юстиції України було 15.03.2018 року наказом Міністерства було скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на дану земельну ділянку за ПОСП Сидори . В подальшому, 05.03.2018 року, ОСОБА_1 передала в оренду свою земельну ділянку ТОВ Еліта-2010 . ПОСП Сидори звернулося до суду з позовом про визнання вказаного договору недійсним, але в цей же період, 04.12.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Еліта-2010 був укладений договір про розірвання їхнього договору оренди від 05.03.2018 року. Після чого, на підставі заяви ОСОБА_1 , посвідченої приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дуднік І.В., державним кадастровим реєстратором відділу у Білоцерківському районі МРУЮ ГУ Держгеокадастру 07.12.2018 року здійснено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0089 на дві земельні ділянки - площею по 1,4237 га, кожна, з кадастровими номерами 3220486000:04:010:00111 та 3220486000:04:010:0112. А 11.12.2018 року державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу спірні земельні ділянки за ОСОБА_1 10.12.2018 року ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки АДРЕСА_1 за яким передала свою земельну ділянку в оренду ФГ Пролісок , а також, 10.12.2018р. уклала договір оренди №19С, передавши в оренду свою земельну ділянку ФГ Дари Ланів . 14.12.2018р. державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку площею 1,4237га з кадастровим номером 3220486000:04:010:0111 за ФГ Пролісок та прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку площею 1,4237га з кадастровим номером 3220486000:04:010:0112 за ФГ Дари Ланів .

Позивач зазначає, що власник земельної ділянки не мала права передавати спірні земельні ділянки в оренду іншим особам. Скасування Міністерством юстиції України рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за позивачем права оренди позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:010:0089, що виникло на підставі договору оренди, не припинило це право і жодним чином не вплинуло на його дійсність, договір оренди є дійсним, а тому права ПОСП Сидори як законного орендаря підлягають судовому захисту. Позивач просив суд : визнати недійсними договори оренди земельної ділянки , укладені між ОСОБА_1 та орендарем ФГ Дари ланів і орендарем ФГ Дари ланів щодо вказаних обох спірних земельних ділянок, та, відповідно, скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:00111 за ФГ Пролісок (індексний номер 44609858 від 14.12.2018р.), скасувати рішення державного реєстратора державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0112 за ФГ Дари Ланів (індексний номер 44608111 від 14.12.2018р.); витребувати із незаконного володіння та користування на користь ПОСП Сидори обидві земельні ділянки з кадастровими номерами 3220486000:04:010:0111 і 3220486000:04:010:0112; внести зміни до Договору оренди № 40 від 08.08.2013 р., укладеного між ОСОБА_1 та ПОСП Сидори , шляхом його викладення в новій редакції, зокрема, щодо умов Договору по визначенню об`єкта оренди землі та нормативно грошової оцінки земельних ділянок, які були сформовані внаслідок поділу ; вирішити питання розподілу судових витрат по справі.

Ухвалою судді від 17.07.2019 року було задоволено заяву ПОСП Сидори про забезпечення позову та накладено арешт на спірні земельні ділянки.

Ухвалою судді від 18.07.2019 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Справа неодноразово перебувала в апеляційній інстанції у зв`язку з оскарженням ухвали про відкриття провадження у справі.

02.03.2020року, до закриття підготовчого провадження у даній справі, позивачем було уточнено позовні вимоги в зв`язку із змінами в законодавстві (набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству , яким було внесено зміни до ст. 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ), та додатково було вказано позовну вимогу про припинення права оренди ФГ Дари ланів та ФГ Пролісок на спірні земельні ділянки, власником яких є ОСОБА_1 .

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 13.04.20200 року підготовче провадження по вказаній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача адвокат Тететеря С.І. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі. А також, підтримала направлені суду додаткові пояснення по справі, де позивач спростовує посилання відповідачів на правові висновки Верховного Суду, сформульовані під час прийняття постанови від 01.04.2020 року у справі №357/8110/18, які ґрунтуються на висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 15.01.2020 року у справі №322/1178/17, та представник позивача зазначив, що дані висновки не можуть бути враховані судом у даній справі, оскільки відповідно до приписів ст. 18 Закону України №161-XIV від 06.10.1998 року Про оренду землі , які діяли на момент укладення договору, з приводу якого виник спір у справі №322/1178/17, і були виключені з Закону №161-XIV з 01.01.2013 року, договір оренди землі набрав чинності з моменту його державної реєстрації. Відтак, висновок Великої Палати Верховного суду у справі №322/1178/17 стосується договорів оренди землі, які були укладені у період дії норми ст. 18 Закону №161-XIV, тобто до 01.01.2013 року. А договір оренди землі між ПОСП Сидори і ОСОБА_1 був укладений після 01.01.2013 року. А тому права позивача як законного орендаря спірних земельних ділянок, якого незаконно було позбавлено можливості користуватися землею, підлягають захисту відповідно до положень чинного законодавства України, а обрані ПОСП Сидори способи захисту його порушених прав відповідають приписам ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 152 ЗК України.

Представник відповідача ФГ Дари Ланів , адвокат Марценюк Л.А., в судовому засіданні позов не визнала, подала письмово викладену позицію сторони по справі (Т.2 а.с.110-119).

Представники відповідачів ОСОБА_1 , ФГ Пролісок , держреєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, подали письмово викладену позицію по справі (Т.2 а.с.32-54,а.с.126-178).

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ФГ Дари Ланів , дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належала земельна ділянки площею 2,847 га з кадастровим номером 3220486000:04:010:0089, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , розташована у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Наведене підтверджено копією Державного акту на право власності на земельну ділянку (Т.1 а.с. 16).

Встановленим є те, що 08.08.2013 року між ПОСП Сидори та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі №40 (Т.1 а.с.14-15).

За вказаним договором оренди позивач ПОСП Сидори набув право оренди земельної ділянки площею 2,847 га з кадастровим номером 3220486000:04:010:0089, строком на 10 років, зі сплатою орендодавцю орендної плати, яка нараховується та видається орендарем в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1381,44 грн. Розмір орендної плати переглядається 1 раз на 2 роки за взаємною згодою сторін.

Згідно п. 37 договору оренди цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Встановлено, що 25.01.2015 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Журов О.В. прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за позивачем за індексним номером 18835672 (Т.1 а.с.23).

Також, судом встановлено, що наказом Міністерства Юстиції України № 728/5 від 15 березня 2018 року була задоволена колективна скарга громадян, в тому числі, й гр. ОСОБА_1 , та було скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди за ПОСП Сидори на належну ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:010:0089 , яке було зареєстроване на підставі договору оренди від 08.08.2013року (Т.1 а.с.36).

Судом встановлено, що 05.03.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Еліта-2010 було укладено договір оренди №88 земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0089 (Т.1 а.с.24).

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторони позивача, ПОСП Сидори звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду з позовом про визнання недійсним договору оренди землі № 88 від 05.03.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Еліта-2010 і скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно (справа №357/9210/18). Після чого, 04.12.2018 року ОСОБА_1 та ТОВ Еліта-2010 уклали договір про розірвання укладеного між ними договору оренди землі від 05.03.2018 року.

Встановлено, що 07.12.2018 року державним кадастровим реєстратором були прийняті рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0089, шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номера цієї земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру. Також, було прийнято рішення про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0111 , загальною площею 1,4237 га та державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0112 загальною площею 1,4237 га, які утворилися внаслідок поділу. 11.12.2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М. О. були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на сформовані внаслідок поділу, спірні земельні ділянки, по 1,4237 га, кожна. Наведене підтверджено відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (Т.1 а.с.24-26).

Встановлено, що 10.12.2018 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Дари Ланів було укладено договір оренди земельної ділянки № 19С з кадастровим номером 3220486000:04:010:0112 загальною площею 1,4237 га (Т.1 а.с.164-166).

Встановлено, що 10.12.2018 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Пролісок було укладено договір оренди земельної ділянки № 19С з кадастровим номером 3220486000:04:010:0111 загальною площею 1,4222 га (Т.1 а.с.167-169).

14.12.2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:010:0111 за ФГ Пролісок , а на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:010:0112 - за ФГ Дари Ланів .

Встановленим є те, що ПОСП Сидори , дізнавшись про вище викладені обставини поділу земельної ділянки, направило ОСОБА_1 пропозицію (Оферту) про внесення змін до договору оренди землі № 40 від 08.08.2013 року, де виклало, пропозицію та обґрунтувало підстави для внесення змін до договору оренди в частині, що ідентифікують об`єкт оренди, а саме: кадастрових номерів та площі орендованих земельних ділянок, грошової оцінки, сформованих внаслідок поділу земельної ділянки, яка була першочергово передана в оренду позивачу (Т.1 а.с.50-54).

Однак, представник позивача суду повідомила, що власником земельних ділянок було проігноровано пропозицію (оферту).

При вирішенні даної справи, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Земельним Кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Аналогічні положення містить ст.6 Закону України Про оренду землі , згідно якої орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Також, передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності, зокрема, громадян, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ст.124 ЗК України, ст.13 Закону України Про оренду землі ).

Статтею 1 Закону України"Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;ліквідації юридичної особи-орендаря;відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

За ст.27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ч.5 ст.6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст.17 Закону України Про оренду землі об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Згідно із ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно п.1 ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

А частиною 4 цієї ж статті, передбачено, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Судом встановлено, що укладений 08.08.2013 року між ПОСП Сидори та ОСОБА_1 договір оренди землі № 40 було у встановленому законом порядку зареєстровано в січні 2015 р., однак наказом МЮ України № 728/5 від 15 березня 2018 року рішення державного реєстратора № 18835672 від 25.01.2015 року про реєстрацію права оренди за позивачем скасовано.

Зазначене підтверджується наданим суду наказом Міністерства юстиції України № 728/5 від 15.03.2018 року (Т.1 а.с.36).

Зі скасуванням рішення державного реєстратора про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на спірну земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Реєстру, втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме - скасовується державна реєстрація речового права і особа у відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. 125 ЗК України вважається такою, що не набула відповідного речового права.

Отже, скасувавши рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди позивача, держава офіційно не визнає і не підтверджує факт набуття позивачем права оренди на спірну земельну ділянку, належну відповідачу ОСОБА_1 , оскільки відповідні відомості були виключені з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Доводи сторони позивача в частині незаконності вищезазначеного наказу Міністерства юстиції України, з огляду на його оскарження в судовому порядку, суд, наразі, не може взяти до уваги, оскільки на момент розгляду справи зазначений наказ є чинним і відповідного судового рішення про його скасування не надано. Крім того, оскарження позивачем в судовому порядку дій чи рішення Міністерства юстиції України не спростовують сам факт існування такого рішення державного реєстратора про скасування реєстрації права оренди позивача, станом на час поділу власником своєї земельної ділянки та на час укладення спірного договору оренди з іншим орендарем.

Також, слід зазначити, що у відповідності до п. 37, укладеного між ПОСП Сидори та ОСОБА_1 , договору оренди, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

А отже, суд критично оцінює позицію сторони позивача, викладену в додаткових поясненнях, щодо набрання чинності Договором оренди від 08.08.2013 року, де орендарем є ПОСП Сидори , - з моменту його підписання сторонами. Позивач вважає, що скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди за цим договором не впливає на його дійсність. Позивач приводить аналіз трактувань застосування приписів ст. 18 Закону України Про оренду землі , які були виключені з 01.01.2013 року, аналізує практику Верховного Суду в аналогічних спорах.

Однак, в даному випадку, суд вважає за необхідне взяти до уваги, перш за все, саме умови Договору оренди від 08.08.2013р. ( пункт 37). Дані умови визначили й погодили сторони договору та ці умови відповідають нормам ст. 6, 627 ЦК України. Сторони погодили, що цей договір оренди набирає чинності після підписання та його державної реєстрації.

За умови відсутності здійснення державної реєстрації договору, як і за умови скасування проведеної реєстрації, зазначений договір оренди землі є таким, що не набрав чинності, а відтак ПОСП Сидори не набуло (втратило) права орендаря за таким договором.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 13 червня 2016 року у справі 6-643цс16, постанові ВС від 30.07.2020р. у справі №357/7734/18.

Отже, наявність договору оренди землі, реєстрація якого була скасована і дію якого заперечує орендодавець, свідчить про те, що орендар не набув прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні цього договору 08.08.2013р., а відтак не було перешкодою для власника земельної ділянки для її поділу, укладення та державної реєстрації іншого договору оренди землі з іншим орендарем.

За таких обставин, поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0089 на дві з кадастровими номерами 3220486000:04:010:0111 та 3220486000:04:010:0112, державна реєстрація цих земельних ділянок за ОСОБА_1 та передача їх в оренду іншому орендарю, після скасування реєстрації права оренди позивача ПОСП Сидори , не порушує прав останнього.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 зроблено висновок, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Договір оренди земельної ділянки відповідно до положень ч.1 ст.210 ЦК України, ст.125 ЗК України, ч.5 ст.6, ст.17 Закону України Про оренду землі , ч.2 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є вчиненим з моменту державної реєстрації цих прав, а саме право оренди виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно земельна ділянка за договором оренди вважається переданою орендодавцем орендареві теж з моменту державної реєстрації права оренди (ст.17 Закону України Про оренду землі ).

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, де Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права, реалізувати свої суб`єктивні права та обов`язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору.

Крім наведеного вище, сторона відповідача, заперечуючи позов, посилається на норми ст. 79-1 ЗК України.

Відповідно до частини дев`ятої статті 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Згідно з частинами першою-другою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Частиною десятою статті 79-1 ЗК України передбачено, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера відповідно до частини четвертої статті 79-1 ЗК України.

Станом на час розгляду справи земельна ділянка, яка була передана в оренду позивачу, поділена, внаслідок чого сформовано інші земельні ділянки, яким присвоєно інші кадастрові номери. Отже, земельна ділянка площею 2,8474 га не існує як об`єкт цивільних прав, оскільки в її межах шляхом поділу утворені інші земельні ділянки. Об`єктивно відбулась зміна меж земельної ділянки та площі, припинилось існування земельної ділянки площею 2,8474 га, що є перешкодою для ефективного захисту прав позивача шляхом внесення змін до договору оренди. Внесення рішенням суду запропонованих позивачем змін до Договору оренди від 08.08.2013 р. може призвести до порушень позивачем меж здійснення цивільних прав (ст. 13 ЦК України).

Щодо позовних вимог до державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О., суд виходить з наступного.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

ПОСП Сидори в обґрунтування позовних вимог про скасування рішень державного реєстратора щодо державної реєстрації припинення права ПОСП Сидори оренди та державної реєстрації права ФГ Пролісок , ФГ Дари Ланів оренди спірних земельних ділянок, посилається на порушення його прав як дійсного орендаря зазначених земельних ділянок.

Рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, а тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права. Проте у випадку, коли заявлена вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування запису про проведену державну реєстрацію права, також, не є належним способом захисту прав позивача.

Зазначеного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі 367/2022/15-ц .

Встановленим є те, що спір у даній справі виник між ПОСП Сидори та ОСОБА_1 , ФГ Пролісок , ФГ Дари Ланів , а держреєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина М.О. є неналежним відповідачем у даній справі, а тому у задоволенні позовних вимог до неї слід відмовити із зазначеної підстави. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), де зокрема, зроблено висновок, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Аналогічні правові висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду 01.04.2020 року в справі № 520/13067/17, постанові Верховного Суду від 30.07.2020 року у справі № 357/ 7734/18.

З огляду наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ПОСП Сидори у повному обсязі.

Згідно ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

За ухвалою судді від 17.07.2019 року було забезпечено даний позов ПОСП Сидори та накладено арешт на спірні земельні ділянки. Оскільки, суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі, то підлягають до скасування й заходи забезпечення даного позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6,13, 210, 626, 638, 792 ЦК України, ст. 125, 126 ЗК України, ст. 1, 6, 13, 17, 27, 31 Закону України Про оренду землі , ст. 2, 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. 4, 12, 76 - 82, 141, 158, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову Приватного орендного сільськогосподарського підприємства Сидори до ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Пролісок" , Фермерського господарства Дари Ланів , Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду від 17.07.2019 року про : арешт на земельну ділянку, загальною площею 1,4237га з кадастровим номером 3220486000:04:010:0111, що розташована на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1718323132204, власником якої ОСОБА_1 ; про арешт на земельну ділянку, загальною площею 1,4237га з кадастровим номером 3220486000:04:010:0112, що розташована на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1718327132204, власником якої є ОСОБА_1 ; про заборону усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо вказаних земельних ділянок.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду виготовлено та підписано 14.12.2020 року.

СуддяО. Я. Ярмола