Ухвала

від 14.12.2020 по справі 403/438/20

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №403/438/20 провадження № 2/403/193/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 грудня 2020 року смт.Устинівка

Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Устинівська районна державна адміністрація Кіровоградської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права, витребування з незаконного володіння земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , третя особа: Устинівська районна державна адміністрація Кіровоградської області, про: 1) усунення перешкод у користуванні належною позивачу земельною ділянкою кадастровий номер 3525887800:02:000:5032, розташованою на території Седнівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, шляхом скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права за №12056971 від 12.11.2015 року; 2) витребування з незаконного володіння відповідача вказану земельну ділянку та 3) зобов`язання відповідача повернути позивачу дану ділянку.

Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України суддя відкриває провадження у справі за відсутності, крім іншого, підстав для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За змістом ч.1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обгрунтування.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що подана ОСОБА_1 позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, а саме, позовна заява не містить:

1) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці (п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України);

2) способу захисту прав або інтересів, передбаченого законом чи договором, або іншого способу (способів) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, з урахуванням одночасного пред`явлення позивачем віндикаційного та негаторного позовів, а також поєднання нею в одній позовній заяві різних способів захисту без обгрунтування можливості забезпечення ними ефективного захисту та відновлення порушеного права позивача (п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України);

3) зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви (п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України).

Таким чином, з метою усунення вказаних недоліків позовної заяви, позивачу по справі необхідно надати суду належним чином оформлену позовну заяву, зазначивши в ній:

1) ціну позову, виходячи з того, що: - в позовній заяві позивачем, крім позовної вимоги немайнового характеру - про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права, також зазначені дві позовні вимоги: витребування з незаконного володіння земельну ділянку та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку позивачу, які мають вартісне вираження та є позовними вимогами майнового характеру (п.4.16 постанови Верховного Суду від 21.10.2019 року у справі №910/2431/19), за якими ціна позову визначається відповідно до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України - вартістю майна (нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, зазначеною у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який можливо отримати, крім іншого, через портал електронних сервісів Держгеокадастру);

- у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог (п.10 ч.1 ст.176 ЦПК України);

2) зміст позовних вимог (обраний спосіб захисту прав позивача), а саме: належність визначених позивачем в позовній заяві способів захисту її прав або інтересів до способів захисту, передбачених законом чи договором, або до таких, які не суперечать закону, з урахуванням:

- одночасного пред`явлення позивачем віндикаційного (витребування неволодіючим власником майна від володіючого не власника) і негаторного (усунення перешкод у здійсненні права користування майном) позовів, які є взаємовиключними та застосування яких одночасно є неможливим (п.113 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 року у справі №522/1029/18);

- віднесення позивачем до способу усунення перешкод в користуванні належною їй земельною ділянкою - скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права з одночасним витребуванням земельної ділянки та зобов`язання відповідача повернути її позивачу, як власнику. Разом з тим, ефективними способами захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном шляхом заявлення вимоги про повернення земельної ділянки (п.7.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі №145/2047/16 -ц) та скасування запису про проведену державну реєстрацію, яка є самостійним способом захисту, спрямованим на відновлення порушеного права (постанова Верховного Суду від 05.08.2020 року у справі №125/702/17);

3) наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви позивачем ОСОБА_1 додане клопотання про звільнення її від сплати (відстрочення сплати) судового збору за одну позовну вимогу (усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою) у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840,80 грн. (2102 грн. х 0,4).

Разом з тим, суддею встановлено, що позов ОСОБА_1 складається із трьох позовних вимог, дві з яких (витребування земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку) мають майновий характер, за подання яких до суду встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір ).

З урахуванням викладеного, до визначення позивачем ОСОБА_1 на виконання вимог даної ухвали суду змісту позовних вимог: способу( -ів) захисту її прав, передбаченого (их) законом, або таких, що не суперечать закону, які вона прохає суд визначити у рішенні, та врахування змісту цих позовних вимог (їх кількості) при поданні до суду клопотання про звільнення від сплати (відстрочення сплати) нею судового збору, суддя позбавлений можливості на дату постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху вирішити вказане клопотання позивача, в якому не враховані дві позовні вимоги майнового характеру, оскільки у разі задоволення такого клопотання суддя має зазначити розмір судового збору, від сплати якого позивач звільняється або сплату якого їй відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, виходячи зі змісту та кількості заявлених нею позовних вимог.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З урахуванням викладеного, суддею в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначені недоліки позовної заяви та спосіб їх усунення.

Відповідно до приписів ч.2 ст.185 ЦПК України, з урахуванням характеру встановлених суддею недоліків позовної заяви позивачу ОСОБА_1 необхідно встановити строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення їй копії даної ухвали.

За змістом ст. 123 , ч.1 ст. 185 ЦПК України ухвала про залишення позовної заяви без руху постановлена з дотриманням визначеного законом процесуального строку.

Керуючись ст.ст.95, 175, 176, 177, 185, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Устинівська районна державна адміністрація Кіровоградської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права, витребування з незаконного володіння земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку, - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення їй копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі виконання нею вимог ст.175 ЦПК України відповідно до ухвали суду, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду.

Якщо позивачем не будуть усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Роз`яснити позивачу, що у разі неможливості виконання нею вимог даної ухвали у встановлений судом строк, зумовленої обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, суд за її заявою продовжує процесуальний строк для вчинення відповідної процесуальної дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя С.Ю.Атаманова