Рішення

від 14.12.2020 по справі 463/6827/20

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/6827/20

Провадження № 2/463/1188/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді - Мармаша В.Я.

при секретарі судового засідання - Заставній С.Л.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівський обласний центр громадського здоров`я" про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, яким просила скасувати наказ № 61-адм від 29.04.2020 про звільнення її за скороченням штатів згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, поновити її на посаді реєстратора медичного та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.07.2020 до дня поновлення на роботі. Позов мотивує тим, що вона працювала в Комунальному закладі Львівської обласної ради Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр , надалі - КЗ ЛОР ЛОМІАЦ, на посаді головного бухгалтера з 27.01.2005 згідно наказу № 9-к від 27.01.2005. Загальний стаж роботи за фахом - 45 років. Пунктом 2 Рішення Львівської обласної ради № 648 від 20.03.2018 Про реорганізацію служби громадського здоров`я припинено КЗ ЛОР ЛОМІАЦ шляхом приєднання до Комунального закладу ЛОР Львівський обласний центр громадського здоров`я , надалі КЗ ЛОР ЛОЦГЗ. У зв`язку з цим вона з 01.10.2018 року була переведена на посаду реєстратора медичного. Рішення Львівської обласної ради № 648 від 20.03.2018 прийнято з порушенням регламенту, порушує права, законні інтереси територіальної громади та працівників трудових колективів, які були ліквідовані. За час роботи на новій посаді в день звільнення провідного економіста ОСОБА_2 15.02.2019 нею була подана заява про переведення на вакантну посаду провідного економіста, на що відповідач листом повідомив її, що зазначена вакантна посада у штатному розписі відсутня. Надалі наказом новоствореної КНП ЛОР ЛОЦГЗ № 61 Адм від 29.04.2020 її було повідомлено про наступне звільнення за скороченням чисельності та штату працівників на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України з 01.07.2020 року з посади реєстратора медичного. При цьому згода профспілкового комітету не витребовувалась. В період її тимчасової непрацездатності нею отримано лист відповідача № 1106/01 від 30 червня 2020 року, згідно з яким її звільнення має відбутися 07 липня 2020 року, тобто в період тимчасової непрацездатності. Вважає, що звільнення проведено з порушенням норм чинного законодавства та є незаконним з наступних підстав. В період звільнення позивач перебувала на листі тимчасової непрацездатності, а тому відповідачем грубо порушено вимоги ч. 3 ст. 40 КЗпП України. Згідно зі ст. 43 КЗпП України звільнення працівника за скороченням штатів проводиться лише за попередньою згодою виборного органу (профспілки). Станом на 01.07.2020 року відповідач не звертався до профспілкового комітету КЗ ЛОР ЛОМІАЦ з поданням про отримання згоди на її звільнення за скороченням штату працівників, й така згода не надавалася. Відповідно до норм ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. Відповідач порушив згадані приписи Закону: персонального попередження про скорочення посади вона не отримувала, як і не отримувала пропозицій про наявність вакантних посад. Більше того, в коло обов`язків реєстратора медичного входить збирання інформації щодо пандемії коронавірусу, а тому скорочення такої посади в період піку захворюваності у Львівській області викликає ряд запитань. З моменту прийняття рішення про скорочення штату будь-яких змін в організації виробництва і праці не відбулося, а, отже, були відсутні правові підстави для скорочення штатів. При звільненні позивача відповідач не врахував вимоги трудового законодавства щодо її переважного права на залишення на роботі при скороченні штату працівників, зокрема, наявність освіти та 40-річного стажу роботи за фахом бухгалтера, економіста. Таким чином, при звільненні її з роботи відповідачем порушені також вимоги ст.ст. 19, 22 та 43 Конституції України. В результаті незаконного звільнення їй заподіяна моральна шкода, пов`язана з погіршенням стану здоров`я, моральними стражданнями, пов`язаними з цинічним ігноруванням відповідачем її кваліфікації та багаторічного стажу роботи за фахом, визначити розмір якої неможливо. У відповіді на відзив та письмових поясненнях по суті спору додатково зазначила, що відповідач протиправно проводив атестацію, оскільки її проведення в період карантину прямо заборонено законодавством. Щоб не конфліктувати з адміністрацією новоствореної після злиття установи (відповідача) вона погодилась в порядку переведення на зайняття посади реєстратора медичного. Однак, повернувшись на своє робоче місце, її службовий кабінет був зайнятий заступником директора відповідача, хоч був вільним кабінет начальника попередньої установи. При цьому їй тривалий час не надавали доступу до робочого місця, дискримінуючи її. Лише через 1 місяць їй було визначено робоче місце у канцелярії. За цей період було скорочено 70% колишніх працівників КЗ ЛОР ЛОМІАЦ. Після 29.04.2020, коли почалась епідемія коронавірусу, усі працівники, в тому числі вона, були переведені на дистанційний режим роботи. Однак у цей час їй зателефонували й попросили прийти на роботу. Як виявилось, 29.04.2020 був виданий черговий наказ № 61 Адм про скорочення 3 посад реєстраторів медичних, який був мотивований тим, що вони не здійснюють прийом хворих, не надають медичної допомоги, а лише збирають статистичну інформацію. Однак вказане рішення суперечить рекомендаціям КМУ від 25.03.2020, згідно яких рекомендовано утриматись від кадрових змін щодо працівників, які виконують роботу вдома. При цьому змін в організації виробництва в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України фактично не відбулось, оскільки мало місце лише перейменування організації із КЗ ЛОР ЛОЦГЗ на КНП ЛОР ЛОЦГЗ без ліквідації попередньої структури та штатним розписом, аналогічного попередньому за змістом та обсягом посадових обов`язків і функціонального навантаження. В період з 01.07.2020 по 16.07.2020 через нестерпні умови праці вона знаходилась на листі тимчасової непрацездатності. 16.07.2020 вона не змогла попасти на своє робоче місце, оскільки там був поміняний замок у дверях службового кабінету. З нею стався гіпертонічний криз та була викликана швидка допомога й поліція. У рішенні Конституційного Суду України від 04.09.2019 подібне розуміння трудових гарантій з боку роботодавця визнано дискримінаційним. Вважає, що наявний у неї трудовий стаж та статус ветерана праці дає їй змогу працювати у відповідача на посадах бухгалтера та економіста.

У відзиві на позов представник відповідача проти позову заперечила з підстав того, що позивач працювала в комунальному закладі Львівської обласної ради Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр (надалі КЗ ЛОР ЛОМІАЦ) на посаді головного бухгалтера з 27.01.2005 згідно наказу № 9-к від 27.01.2005. У зв`язку з проведенням реформи системи громадського здоров`я, зокрема в частині створення та функціонування регіональних центрів громадського здоров`я, на підставі рішення Львівської обласної ради від 20.03.2018 № 648, діяльність КЗ ЛОР ЛОМІАЦ було припинено шляхом приєднання до комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр громадського здоров`я (надалі - КНП ЛОР ЛОЦГЗ). Позивача за її згодою було переведено на посаду медичного реєстратора ЛОЦГЗ на підставі наказу № 143-к від 01.10.2018. На підставі наказу КНП ЛОР ЛОЦГЗ № 61-адм від 29.04.2020 року та відповідних змін до штатного розпису підприємства з 01 липня 2020 року до скорочення підлягали посади медичного реєстратора у кількості 3 (трьох) одиниць. Про наступне вивільнення у зв`язку зі скороченням посади медичного реєстратора позивача було повідомлено у встановленому порядку персонально. Попередження про наступне вивільнення в порядку ст. 49-2 КЗпП України разом із переліком вакантних посад у КНП ЛОР ЛОЦГЗ станом на 29.04.2020 року позивачу було направлено на домашню адресу рекомендованим листом, який був нею отриманий на поштовому відділенні особисто 06.05.2020, що підтверджується копією попередження від 30.04.2020 року вих. № 783/01 та підтвердженням про поштової кореспонденції. У відповідності до надісланого переліку вакантних посад позивач звернулась до адміністрації відповідача із заявою про переведення її на вакантну посаду оператора з обробки інформації та програмного забезпечення відділу діловодства та контролю, при цьому була ознайомлена із посадовою інструкцією працівника, на посаду якого претендує, що підтверджується копією листа № 901/01 від 27.05.2020. Оскільки робота на даній посаді вимагає певних навиків та вмінь КНП ЛОР ЛОЦГЗ було створено атестаційну комісію та затверджено перелік тестових завдань, що дають можливість в повній мірі розкрити навики і вміння претендента з метою належного виконання функціональних обов`язків відповідно до наказу № 75-адм від 01.06.2020, № 80-адм від 18.06.2020. 23 червня 2020 року позивач пройшла перевірку знань та навиків шляхом вирішення тестових завдань на комп`ютері. За результатами тестування комісія прийшла до висновку про недостатній рівень знань, вмінь та навичок у позивача для обіймання нею посади оператора з обробки інформації та програмного забезпечення відділу діловодства та контролю. Про прийняте комісією рішення позивача було повідомлено листом № 1101/01 від 26.06.2020 року, до якого повторно додано перелік вакантних посад (робіт). У відповідності до наказу № 61-адм від 29.04.2020 року вивільнення інших працівників, посади яких підлягали скороченню, відбулось 30 червня 2020 року. У зв`язку із тим, що лист-попередження про вивільнення позивач отримала 06 травня 2020 року її звільнення було перенесено на 07 липня 2020 року. 07.07.2020 року позивача звільнено не було у зв`язку з тим, що з 02.07.2020 р. по 15.07.2020 року вона була тимчасово непрацездатною, що підтверджується листком непрацездатності серії НОМЕР_1 . 16 липня 2020 року КНП ЛОР ЛОЦГЗ видано наказ № 151-к від 16.07.2020 року про дату звільнення та проведення розрахунку із позивачем. 16 липня 2020 року позивач з наказом не ознайомилася, залишила місце праці, викликавши на робочу адресу швидку допомогу. 20.07.2020 від керівника відділення обробки інформації та підтримки інформаційних технологій стало відомо, що позивач з 16.07.2020 перебуває на листі тимчасової непрацездатності. 27.07.2020 позивач надала листок непрацездатності серії АДЦ № 897594. Оскільки 27.07.2020 стало першим робочим днем після тимчасової непрацездатності КНП ЛОР ЛОЦГЗ видало наказ про звільнення позивача у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників на підставі п. 1 ч. 1 ст.40 КЗпП України. Від ознайомлення із наказом та одержання трудової книжки позивач відмовилася та залишила приміщення центру, що підтверджується копією акту про відмову від ознайомлення. 27.07.2020 на домашню адресу позивача було надіслано лист та належно завірену копію наказу № 161-к від 27.07.2020. З позивачем було проведено повний розрахунок, включаючи виплату вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку на день звільнення, копія якого додається. Таким чином, позивача було звільнено 27 липня 2020 року, про що їй було відомо. Посилання позивача на її звільнення 01.07.2020 є безпідставним, як і посилання на звільнення її без погодження виборного органу (профспілки). Оскільки позивач не є членом профспілкової організації, тому для її звільнення рішення виборного органу первинної профспілкової організації чинним законодавством не передбачено, що підтверджується списком членів профспілкової організації КНП ЛОР ЛОЦГЗ. Трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний в разі зміни в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення чисельності або штату працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить власнику або уповноваженому ним органу. Враховуючи вищевикладене, вважає, що звільнення позивача проведено у відповідності до вимог чинного законодавства з дотриманням порядку звільнення працівників у зв`язку зі скороченням чисельності або штату, а тому позов не підлягає задоволенню. У письмових запереченнях на відповідь на відзив та додаткових письмових поясненнях у відповідь на ухвалу суду від 22.10.2020 про витребування доказів представник відповідача додатково зазначила, що доводи позивача про незаконність атестації є безпідставними та не підтверджуються жодними доказами. При цьому проведена атестація не була пов`язана із роботою позивача на посаді реєстратора медичного, з якої вона була звільнена. На підприємстві відбулося реальне скорочення посад реєстратора медичного, на якій працювала позивач. Їй було надано інформацію щодо всіх наявних на підприємстві вакантних посад (робіт) та запропоновано можливість переведення на одну з них за її згодою при наявності відповідної освіти, кваліфікації чи професійної підготовки, тобто за умов відповідності кваліфікаційним вимогам відповідної посади. Позивач висловила бажання і готовність зайняти посаду оператора з обробки інформації та програмного забезпечення відділу діловодства та контрою, про що подала відповідну заяву. Водночас, вона не надала жодного документа, як і жодним іншим чином не підтвердила свою відповідність кваліфікаційним вимогам до даної посади, а саме наявність відповідної професійної підготовки, кваліфікації чи наявність відповідних знань і практичних навиків. З цією метою, за умов відсутності будь-яких документів про професійну підготовку позивача, які б свідчили про наявність знань та навиків щодо виконання обов`язків оператора з обробки інформації, а також, враховуючи, що робота на даній посаді вимагає певних навиків та вмінь, оскільки пов`язана із роботою на комп`ютері та використанням відповідних програм, була створена відповідна атестаційна комісія саме з метою перевірки наявності у позивача таких знань і практичних навиків та визначення можливості виконання функціональних обов`язків за цією посадою. Проведення такої атестації безпосередньо не стосується підстави звільнення позивача у зв`язку зі скороченням посади реєстратора медичного. Таку атестацію слід розглядати як вжиті роботодавцем додаткові заходи з метою можливого працевлаштування позивача, зокрема як додаткову можливість позивачу підтвердити наявність у неї відповідних професійних навиків щодо виконання обов`язків оператора з обробки інформації та програмного забезпечення, за умов відсутності у неї документів про відповідну професійну підготовку. При цьому позивач не була звільнена на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України з посади оператора обробки інформації у зв`язку із невідповідністю займаній посаді через недостатню кваліфікацію за результатами атестації, де підстави і порядок такої атестації могли бути прямим предметом доказування і становити суть спору. Позивач була звільнена з посади реєстратора медичного у зв`язку зі скороченням чисельності і штату працівників. А проведення відповідної атестації та її результати не мають жодного відношення до роботи позивача на посаді реєстратора медичного. На даний час у КНП ЛОЦГЗ діє лише одна профспілкова організація - Первинна профспілкова організація Львівського обласного центру громадського здоров`я профспілки працівників охорони здоров`я України (ідентифікаційний код юридичної особи 35854756 (надалі - ППО ЛОЦГЗ), керівником якої є ОСОБА_3 ППО ЛОЦГЗ є стороною чинного колективного договору від 30.12.2014, що діє на підприємстві (з врахуванням змін та доповнень від 07.09.2018), стороною колективних переговорів, погоджує з адміністрацією підприємства необхідні документи, приймає участь в регулюванні трудових правовідносин на підприємстві, спільно погоджує та розробляє правила внутрішнього трудового розпорядку, із працівників відповідача, які є членами ППО ЛОЦГЗ, стягуються профспілкові внески та перераховуються ППО ЛОЦГЗ відповідно до положень колективного договору та законодавства. Жодна інша профспілкова організація, окрім ППО ЛОЦГЗ, на підприємстві не діє, про відповідний статус (як профспілкова організація, що діє у ЛОЦГЗ) перед відповідачем не заявляла і такого статусу не підтверджувала. Первинна профспілкова організація КЗ ЛОР Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр (надалі - ППО ЛОМІАЦ), довідку № 10 від 07.10.2020, про членство в якій подала позивач, не має відношення до відповідача і дана організація не має статусу профспілкової організації, яка діє на підприємстві (ЛОЦГЗ). Вказана організація не заявляла перед відповідачем як роботодавцем про такий статус і його не підтверджувала. Львівська обласна організація профспілки працівників охорони здоров`я України, що є вищестоящою організацією Профспілки по відношенню як до ППО ЛОЦГЗ, так і до ППО ЛОМІАЦ листом від 08.07.2019 №56/01 на відповідний запит підприємства підтвердила наступне: первинна профспілкова організація КЗ ЛОМІАЦ (керівник ОСОБА_4 ) фактично припинила свою діяльність як профспілкова організація з 01 січня 2018 року, тобто ще у період діяльності КЗ ЛОР Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр , який був приєднаний до відповідача у жовтні 2018 року; єдиною уповноваженою профспілковою організацією, що належить до Професійної спілки працівників охорони здоров`я України для ведення колективних переговорів, укладення колективного договору, ведення соціального діалогу на підприємстві є первинна профспілкова організація Львівського обласного центру громадського здоров`я профспілки працівників охорони здоров`я України (35854756, голова - ОСОБА_3 ); ППО ЛОМІАЦ не може здійснювати у КНП ЛОР ЛОЦГЗ повноваження, якими наділені первинні профспілкові організації згідно чинного законодавства, зокрема КЗпП України, Закону України Про колективні договори і угоди , Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , Закону України Про соціальний діалог в Україні , в тому числі щодо участі в колективних переговорах та укладенні колективного договору, вирішенні інших питань при регулюванні трудових правовідносин та соціального діалогу на підприємстві. Той факт, що ППО ЛОМІАЦ не має статусу профспілкової організації, що діє на підприємстві, підтверджується також рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 07.10.2019 року та постановою Львівського апеляційного суду від 19.02.2020 у справі №463/6454/19 за позовом ОСОБА_4 (працівник відповідача) до підприємства про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення її до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення доган.

Позовна заява надійшла до суду м. Львова 27.07.2020. Ухвалою суду від 28.07.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадженнябез виклику сторін у справі.

Ухвалою суду від 27.10.2020 взадоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено, задоволено клопотання позивача про долучення документів до матеріалів справи, витребувано в Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівський обласний центр громадського здоров`я", Первинної профспілкової організації Львівського обласного центру громадського здоров`я, Первинної профспілкової організації КЗ ЛОР Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр та Профспілки працівників охорони здоров`я України відомості щодо первинних профспілкових організацій, які діють у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради "Львівський обласний центр громадського здоров`я", а також документи, що підтверджують цей статус (установчі документи, повідомлення роботодавця та легалізуючого органу про діяльність первинної профспілкової організації на підприємстві, колективний договір за її участі та інші підтверджуючі документи).

Ухвалою суду від 08.12.2020 задоволено клопотання позивача про долучення до матеріалів справи письмового пояснення від 10.11.2020, в задоволенні решти клопотань сторін та клопотань ОСОБА_4 відмовлено.

Всі наявні у справі докази були надані сторонами або витребувані судом. З врахуванням вищенаведеного, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів і письмових пояснень, викладених у заявах по суті справи, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач працювала в комунальному закладі Львівської обласної ради Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр (надалі КЗ ЛОР ЛОМІАЦ) на посаді головного бухгалтера з 27.01.2005 згідно наказу № 9-к від 27.01.2005. На підставі рішення Львівської обласної ради від 20.03.2018 № 648 діяльність КЗ ЛОР ЛОМІАЦ було припинено шляхом приєднання до комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр громадського здоров`я (надалі - КНП ЛОР ЛОЦГЗ), після чого позивача за її згодою було переведено на посаду медичного реєстратора ЛОЦГЗ на підставі наказу № 143-к від 01.10.2018.

Доводи позивача щодо незаконності рішення Львівської обласної ради від 20.03.2018 № 648 є безпідставними, оскільки вказане рішення є чинним, позивачем не оскаржуєтся, як і рішення про її переведення за згодою на посаду медичного реєстратора ЛОЦГЗ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у п. 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

В разі звільнення працівників за п.1 ч. 1 ст.40 КЗпП України діють обмеження на звільнення окремих категорій працівників, встановлені ст.ст. 184, 186-1 КЗпП України (жінок вагітних і тих, що мають дітей віком до трьох років , до шести років - у випадках, передбачених ч. 6 ст. 179 КЗпП України), одиноких матерів за наявності дитини до 14 років, дитини з інвалідністю, батьків, які виховують дітей без матері ( в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів), ст. 197 КЗпП України, Законом України Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні (працездатної молоді та молодих спеціалістів). Однак, як встановлено, позивач не належить до даної категорії осіб.

Отже, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний в разі зміни в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення чисельності або штату працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить власнику або уповноваженому ним органу.

При припиненні трудового договору з підстав, зазначених в п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середньомісячного заробітку, що визначено у ст.44 КЗпП України .

У відповідності до ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівника персонально попереджається не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, організації, установі.

Статтею 42 КЗпП України визначено конкретний перелік осіб, що при скороченні чисельності чи штату працівників мають переважне право на залишення на роботі.

На підставі наказу КНП ЛОР ЛОЦГЗ № 61-адм від 29.04.2020 року та відповідних змін до штатного розпису підприємства, копії яких містяться у матеріалах справи, з 01 липня 2020 року скороченню підлягали посади медичного реєстратора у кількості 3 (трьох) одиниць (усі відповідні посади в установі, що виключає застосування положення закону про переважне право на залишення на роботі). Зазначені зміни до штатного розпису установи попередньо були погоджені з представникомвласника - директором Департаменту охорони здоров`я ЛОДА. Прийняте рішення було мотивовано тим, що відділення обробки інформації та підтримки інформаційних технологій, до якого входять реєстратори медичні, не здійснюють прийому пацієнтів (хворих) та не надають медичних послуг.

Про наступне вивільнення у зв`язку зі скороченням посади медичного реєстратора позивача було повідомлено у встановленому порядку персонально. Попередження про наступне вивільнення в порядку ст. 49-2 КЗпП України разом із переліком вакантних посад у КНП ЛОР ЛОЦГЗ станом на 29.04.2020 року позивачу було направлено на домашню адресу рекомендованим листом, який був нею отриманий, що підтверджується рекомендованим повідомленням про його вручення, долученим до матеріалів справи.

У відповідності до надісланого переліку вакантних посад позивач звернулась до адміністрації відповідача із заявою про переведення її на вакантну посаду оператора з обробки інформації та програмного забезпечення відділу діловодства та контролю, при цьому була ознайомлена із посадовою інструкцією працівника, на посаду якого претендує, що підтверджується копією листа № 901/01 від 27.05.2020, який рекомендованим листом надсилався за місцем проживання позивача та заявою позивача про переведення її на відповідну посаду.

Оскільки робота на даній посаді вимагала певних навиків та вмінь, а позивачем не було надано документів, що посвідчують її освіту чи кваліфікацію для її зайняття, КНП ЛОР ЛОЦГЗ було створено атестаційну комісію та затверджено перелік тестових завдань, що дають можливість в повній мірі розкрити навики і вміння претендента з метою належного виконання функціональних обов`язків відповідно до наказів № 75-адм від 01.06.2020, № 80-адм від 18.06.2020. 23 червня 2020 року позивач пройшла перевірку знань та навиків шляхом вирішення тестових завдань на комп`ютері. За результатами тестування, що стверджується копією відповідного протоколу від 23.06.2020, комісія прийшла до висновку про недостатній рівень знань, вмінь та навичок у позивача для обіймання нею посади оператора з обробки інформації та програмного забезпечення відділу діловодства та контролю.

Мотиви щодо відсутності освіти чи кваліфікації для зайняття вакантної посади оператора з обробки інформації та програмного забезпечення відділу діловодства та контролю, як і рішення та висновки атестаційної комісії позивачем у позові не оспорюються. Доводи позивача зводяться лише до твердження про незаконність проведення відповідної атестації в період дії карантину, однак такі доводи не містять жодного посилання на чинний нормативно-правовий акт, який встановлює відповідну заборону. При цьому проведена атестація була обумовлена необхідністю переведення позивача на вакантну посаду за її заявою, зокрема, тим, що позивач не надала відповідачу жодного документа на підтвердження своєї відповідності кваліфікаційним вимогам за цією посадою.

Про прийняте комісією рішення позивач повідомлявся листом № 1101/01 від 26.06.2020 року, до якого повторно було додано перелік актуальних вакантних посад (робіт), який рекомендованим листом надсилався за місцем проживання позивача.

У відповідності до наказу № 61-адм від 29.04.2020 року вивільнення інших працівників, посади яких підлягали скороченню, відбулось 30 червня 2020 року. У зв`язку із тим, що лист-попередження про вивільнення позивач отримала 06 травня 2020 року її звільнення було перенесено на 07 липня 2020 року. 07.07.2020 року позивача звільнено не було у зв`язку з тим, що з 02.07.2020 р. по 15.07.2020 року вона була тимчасово непрацездатною, що підтверджується листком непрацездатності серії НОМЕР_1 .

16 липня 2020 року КНП ЛОР ЛОЦГЗ видано наказ № 151-к від 16.07.2020 року про дату звільнення та проведення розрахунку із позивачем. Однак 16 липня 2020 року позивач з наказом не ознайомилася, залишила місце праці, викликавши на робочу адресу швидку допомогу, що підтверджується, в тому числі, письмовими поясненнями позивача.

Оскільки стало відомо, що позивач з 16.07.2020 перебуває на листі тимчасової непрацездатності, на підставі чого нею 27.07.2020 був наданий листок непрацездатності серії АДЦ № 897594, й 27.07.2020 стало першим робочим днем позивача після тимчасової непрацездатності, КНП ЛОР ЛОЦГЗ у той же день видало наказ про звільнення позивача у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників на підставі п. 1 ч. 1 ст.40 КЗпП України. Таким чином, доводи позовної заяви про незаконність звільнення позивача в період тимчасової непрацездатності є безпідставними, так як звільнення відбулось у перший робочий день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності. Аналогічно відповідачем був дотриманий двомісячний строк, визначений у ст. 49-2 КЗпП України, перед звільненням після повідомлення працівника про наступне вивільнення.

При цьому позивачем безпідставно зазначається у позовній заяві про звільнення її згідно з наказом КНП ЛОР ЛОЦГЗ № 61-адм від 29.04.2020 року, хоч такий передбачав лише наступне вивільнення працівників в результаті скорочення штатів. Безпосередньо наказ про звільнення позивача від 27.07.2020 № 161-к Про звільнення ОСОБА_1 нею в судовому порядку не оскаржується. Разом із тим, суд надає правову оцінку законності вказаного наказу, оскільки позивачем доводиться факт незаконності її звільнення, що мало місце на його підставі.

Від ознайомлення із наказом від 27.07.2020 № 161-к та одержання трудової книжки позивач відмовилася, що стверджується копією акту про відмову від ознайомлення від 27.07.2020. У той же день на домашню адресу позивача рекомендованим повідомленням був надісланий лист із копією наказу № 161-к від 27.07.2020. Після звільнення з позивачем був проведений розрахунок із одночасною виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку, що підтверджується долученими до матеріалів справи відомостями про виплату їй заробітної плати.

Стосовно доводів позовної заяви про незаконність звільнення позивача без погодження виборного органу (профспілки) суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 43 КЗпП розірвання трудового договору у зв`язку з скороченням чисельності або штату працівників може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового органу.

Відповідно до ст. 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації.

Згідно з довідкою № 10 від 07.10.2020, виданою Первинною профспілковою організацією КЗ ЛОР Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр (голова профкому - Неїлик Г.М.), позивач є членом вказаної ППО.

Разом із тим, із роз`яснень, викладених у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" вбачається, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу, крім випадків, передбачених статями 43 і 43-1 КЗпП України. Звільнення погоджується з органом профспілки, яка утворена і діє на підприємстві, і членом якої є працівник.

Статтею 36 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на свободу об`єднання у громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Право громадян на об`єднання у громадські організації реалізується в порядку і способом, визначеним Законом України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , ст. 1 якого первинна організація профспілки визначається як добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, незалежно від форми власності і виду господарювання. Тлумачення наведеного законодавчого припису дозволяє суду прийти до висновку, що однією з основних ознак первинної профспілкової організації є її пов`язаність з підприємством, інтереси працівників якого у відносинах з роботодавцем має представляти ця профспілка.

Терміном роботодавець у ст. 1 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності позначено власника підприємства або уповноважений ним орган чи фізичну особу, яка використовує найману працю. Таким чином, законодавець визначає роботодавцем суб`єкта трудових правовідносин, з яким укладаються трудові і колективні угоди, тобто суб`єкта, який безпосередньо здійснює юридично значимі дії у правовідносинах з найманими працівниками підприємства від імені підприємства. Законодавець пов`язує існування профспілки конкретно визначеного підприємства з існуванням саме даного підприємства як суб`єкта трудових правовідносин, що використовує найману працю.

Підтверджує наведене й ст. 7 названого Закону, згідно якої членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, незалежно від форм власності і видів господарювання. Суд вважає, що з наведеного, а також з положень ч. 2 ст. 11 цього Закону, де визначено, що статус первинних мають профспілки чи організації профспілки, які діють на підприємстві, випливає висновок про похідний характер організаційних структур профспілок по відношенню до організаційних форм здійснення діяльності суб`єкта трудових правовідносин, що використовує найману працю і наявність нерозривного організаційно-правового зв`язку між первинними профспілками чи первинними організаціями профспілки на підприємстві та підприємствами, на яких вони створені та інтереси працівників якого покликані захищати.

Згідно з ч. 7 ст. 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" про належність до певної профспілки організації, які діють на підставі статуту цієї профспілки, надсилають легалізуючому органу за місцем свого знаходження повідомлення із посиланням на свідоцтво про легалізацію профспілки, на підставі якого вони включаються до реєстру об`єднань громадян. Первинні профспілкові організації також письмово повідомляють про це роботодавця.

За таких обставин, ППО КЗ ЛОР ЛОМІАЦ , щоб продовжувати свою діяльність в установі, що утворилась на базі приєднання (злиття) кількох установ, мала прийняти рішення про реорганізацію в профспілку нової установи, утвореної внаслідок реорганізації (приєднання) кількох юридичних осіб.

Доказів того, що Первинна профспілкова організація КЗ ЛОР Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр , членом якої була позивач згідно з довідкою № 10 від 07.10.2020, діяла у КНП ЛОР ЛОЦГЗ та повідомляла КНП ЛОР ЛОЦГЗ про свою діяльність в цьому товаристві не подано.

Більше того, відповідно до листа Львівської обласної організації працівників охорони здоров`я України від 02.11.2020 № 83/01, яка є вищестоящою профспілковою організацією відносно ППО, що можуть діяти у відповідача, у відповідь на ухвалу суду від 22.10.2020, що підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими доказами, Первинкою профспілковою організацією, що належить до Професійної спілки працівників охорони здоров`я України та діє у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради Львівський обласний центр громадського здоров`я , є Первинна профспілкова організація Львівського обласного центру громадського здоров`я профспілки працівників охорони здоров`я України (далі ППО ЛОЦГЗ), ідентифікаційний код юридичної особи 35854756. голова - ОСОБА_3 . Відповідно до статті 16 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності ППО ЛОЦГЗ належить до Професійної спілки працівників охорони здоров`я України (ідентифікаційний код юридичної особи 03591800, свідоцтво про реєстрацію об`єднань громадян № 1341, видане Міністерством юстиції України 28.02.2000р.), надалі - Профспілка, є її організаційною ланкою зі статусом юридичної особи та діє на підставі та відповідно до Статуту Профспілки (затверджений З`їздом Профспілки 3 0.02.2000р. га зареєстрований Міністерством юстиції України 28.02.2000р. за №1341, нова редакція статуту затверджена VII З`їздом Профспілки 09.12.2015р., код доступу до статуту на порталі електронних сервісів ЄДРЮОФОПГФ 293335988871 ). Вищестоящою територіальною організацією для ППО ЛОЦГЗ є Львівська обласна організація профспілки працівників охорони здоров`я України (ідентифікаційний коді юридичної особи 05426666). ППО ЛОЦГЗ наділена відповідним статусом та повноваженнями для ведення у КНП ЛОР ЛОЦГЗ колективних переговорів, укладення колективного договору, ведення соціального діалогу та здійснення інших повноважень, якими наділені первинні профспілкові організації згідно законодавства України, зокрема, КЗпП України. Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , Закону України Про соціальний діалог в Україні , Закону України Про колективні договори і угоди , інших актів трудового законодавства, в тому числі щодо розгляду подання роботодавця на дачу згоди на звільнення працівників, які є членами Профспілки. Інші первинні профспілкові організації, що належать до Профспілки, із відповідним правовим статусом та повноваженнями у КНП ЛОР ЛОЦГЗ не діють. Первинна профспілкова організація Львівського обласного інформаційно-аналітичного центру профспілки працівників охорони здоров`я України, ідентифікаційний код юридичної особи 38701181, (далі - ППО ЛОМІАЦ), не має статусу первинної профспілкової організації, що діє у КНП ЛОР ЛОЦГЗ. ППО ЛОМІАЦ як організаційна ланка Профспілки (також діє на підставі статуту Профспілки) та Львівської обласної організації профспілки працівників охорони здоров`я України (вищестояща організація) діяла у комунальному закладі Львівської обласної ради Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр , що був припинений 23.10.2018 року шляхом приєднання до ЛОЦГЗ. При цьому ППО ЛОМІАЦ фактично припинила свою діяльність як первинна профспілкова організація ще раніше, з січня 2018 року, та з цього часу уже не могла здійснювати у КЗ ЛОР ЛОМІАЦ (ще під час його функціонування) повноваження, якими наділені профспілкові організації згідно актів трудового та профспілкового законодавства, зокрема через відсутність зборів та обраного раніше керівного колегіального виборного органу - профспілкового комітету (на той момент на обліку у ППО ЛОМІАПЦ залишився лише один член - ОСОБА_4 ).

А тому звільнення позивача могло бути проведене без згоди ППО КЗ ЛОР ЛОМІАЦ . Водночас, як вбачається із листа ППО ЛОЦГЗ, у відповідь на ухвалу суду від 22.10.2020, що підтверджується наявними у справі письмовими доказами, зокрема списком членів зазначеної ППО, ОСОБА_1 , яка працювала у КНП ЛОЦГЗ з 1 жовтня 2018 року, членом ППО ЛОЦГЗ не була та не являється на даний час. Із колишніх працівників КЗ ЛОР ЛОМІАЦ, який був приєднаний до ЛОЦГЗ, лише один працівник (М. Корабель) подала до ППО ЛОЦГЗ заяву на вступ у Профспілку.

Таким чином, звільнення позивача на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників було проведено із дотриманням вимог законодавства про працю та порядку, визначеного у законі. Інші доводи позовної заяви не спростовують зазначених висновків суду.

Це стосується, в тому числі, доводів щодо дискримінаційних дій адміністрації відповідача відносно позивача. Як встановлено судом, скороченню в установі відповідача підлягали всі наявні посади реєстраторів медичних (3 штатних одиниці), й інші працівники з цієї ж посади були звільнені за аналогічної підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, 30.06.2020. Позивач у письмових поясненнях також зазначає про звільнення за скороченням штату та чисельності близько 70% колишніх працівників КЗ ЛОР ЛОМІАЦ. За цих обставин, вважати, що дії відповідача у відношенні до позивача носять дискримінаційний характер, у суду підстав немає.

Оскільки в задоволенні позову в частині вимог щодо скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді відмовлено, а тому немає правових підстав для задоволення похідних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Керуючись ст.ст. 12-13, 137, 259, 265 ЦПК України, ст.ст. 40, 42, 43, 43-1, 49-2 КЗпП України, ст.ст. 1, 7, 11, 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівський обласний центр громадського здоров`я" про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу - відмовити.

Дата складення рішення суду - 14.12.2020 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду через місцевий суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради "Львівський обласний центр громадського здоров`я", ЄДРПОУ: 33617546, 79008, м. Львів, вул. Лисенка, 45.

Суддя: В.Я. Мармаш