Справа №495/457/20
Провадження №1-в/523/401/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
07.12.2020 року Суворовський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , представника заявника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду клопотання про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження за №12014160000001104 від 13.11.2014р. відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , засуджених вироками Суворовського районного суду м. Одеси, -
Встановив:
До Суворовського районного суду м. Одеси звернулися ОСОБА_4 , ОСОБА_9 про скасування арешту з земельної ділянки під кадастровим номером: 5110300000:02:012:0179, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси за №520/1925/16-к від 17.02.2016 року під час проведення досудового розслідування в рамках кримінального провадження за №12014160000001104 від 13.11.2014р. відносно ОСОБА_7 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.28 ч.2, 364 ч.2, 382 ч.3 КК України, ОСОБА_6 , у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.ст.28 ч.2, 364 ч.2 КК України, мотивуючи тим, що досудове розслідування вищезазначеного кримінального провадження завершене, за результати судового розгляду ухвалені вироки від 19.02.2020р, 21.04.2020р, які набрали законної сили, у зв`язку з чим просила скасувати арешт зі вказаної земельної ділянки площею 0,093 га, яка належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_9 в рівних частках відповідно договору купівлі - продажу земельної ділянки за №241 від 17.02.2016 року, відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності: 13310244, 13310309 від 17.02.2016р., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: №549380551103, оскільки не існує потреби у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження як арешт.
Вислухавши думку учасників процесу представника заявників ОСОБА_5 ,який повністюпідтримав клопотаннясвоєї довірительки ОСОБА_4 ,пояснюючи тим,що особане маєніякого відношеннядо кримінальногопровадження за №12014160000001104 від 13.11.2014р., не є учасником, зазначена земельна ділянка, на яку був накладений арешт в межах даного кримінального провадження, належить на праві спільної частковоївласності ОСОБА_4 та ОСОБА_9 в рівнихчастках, досудове розслідування давно завершене, розгляд справи закінчений, наявні вироки, однак при ухваленніостаточного рішенняв нарадчійкімнаті небуло вирішенепитання проскасування накладеногона земельнуділянку арешту відповідно до ст.174 КПК України, тому з метою не порушення конституційних прав громадян, передбачених законодавчими актами України, якими в тому числі передбачений порядок розпорядження, користування своїм майном, звернулися до суду з відповідним клопотанням про скасування арешту, в якому на теперішній час не має ніякого сенсу; прокурора ОСОБА_3 , яка не заперечувала проти задоволення клопотання, дослідивши надані до суду матеріали, суд дійшов до наступних висновків.
Як з`ясовано, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси за №520/1925/16-к (Пр. 1-кс/520/387/16) від 17.02.2016 року був накладений арешт на земельні ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровими номерами: 5110300000:02:012:0165, 5110300000:02:012:0166, 5110300000:02:012:0167, 5110300000:02:012:0168, 5110300000:02:012:0169, 5110300000:02:012:0170, 5110300000:02:012:0171, 5110300000:02:012:0172, 5110300000:02:012:0173, 5110300000:02:012:0174, 5110300000:02:012:0175, 5110300000:02:012:0176, 5110300000:02:012:0177, 5110300000:02:012:0178, 5110300000:02:012:0179, 5110300000:02:012:0180, 5110300000:02:012:0181 шляхом заборони розпоряджання будь-яким чином вказаними ділянками, заборони будівництва на них, здійснення заходів щодо реєстрації прав та обтяжень вказаного нерухомо майна будь-яким способом у кримінальному провадженні за №12014160000001104 від 13.11.2014р. відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Дійсно, під час ухвалення вироків судом не вирішувалося питання про скасування арешту майна, оскільки дане питання не було предметом дослідження у судовому засіданні, так як вироки були ухвалені на підставі угод про визнання винуватості, укладених між прокурором відділу прокуратуриОдеської областіта обвинуваченими, у присутності захисників, та представника Затоківської селищної ради, які не позначили свою позицію з цього приводу.
Разом з цим, положеннями статті 16 КПК України передбачено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності . Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За змістом ст.170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою цієї ж статті регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Положеннями ч.3 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Статтею 174 ч.4 КПК України регламентовано, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема у випадку якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Крімцього,статтею 41Конституції Українивстановлено,що коженмає правоволодіти,користуватися ірозпоряджатися своєювласністю,результатами своєїінтелектуальної,творчої діяльності. Правоприватної власностінабувається впорядку,визначеному законом. Громадянидля задоволеннясвоїх потребможуть користуватисяоб`єктамиправа державноїта комунальноївласності відповіднодо закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Аналогічнетрактування щодонепорушності прававласності зазначенев ст.321ч.ч.1,2Цивільного кодексуУкраїни зазмістом якої,цитата:«Право власностіє непорушним.Ніхто неможе бутипротиправно позбавленийцього правачи обмеженийу йогоздійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом».
Відповіднодо вимогст.391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Разом з цим, наявна практика Верховного суду, так, у постанові Великої Палати Верховного суду за №202/1452/18 від 27.03.2019 року викладений висновок, що у разі, якщо арешт на майно накладено у порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушене її право власності, навіть за умови, що вона не є часником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише у порядку кримінального судочинства.
Таким чином, на підставі викладеного, вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приймаючи до уваги думку учасників процесу, суд дійшов до висновку про недоцільність подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що клопотання ОСОБА_4 , ОСОБА_9 євмотивованим тапідлягає задоволенню,оскільки всіпроцесуальні діїзакінчені,судове провадженняу вищевказаномукримінальному провадженнюзавершене,по справіухвалені вирокина підставіугоди провизнання винуватості,заявником наданідокази щодоналежності майнавідповідно отриманоїінформації зДержавного реєструречових правна нерухомемайно прореєстрацію прававласності,договору купівлі-продажу земельноїділянки за№241від 17.02.2016року, тобто дана обставина знайшла своє документальне підтвердження, крім того арештоване майно не є речовим доказом у кримінальному провадженні, предметом злочину чи спеціальної конфіскації, у зв`язку з чим з метою не порушення Конституційних прав громадян та реалізації права власника розпоряджатися або користуватися своїм майном, передбачених законодавчими актами України суд вважає, що є достатньо законних та обґрунтованих підстав для скасування арешту майна, так як на теперішній час відпала потреба в застосуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.321, 391 ЦК України, ст.ст.170, 174, 369-372, 392 КПК України, суд,-
Постановив:
Клопотання ОСОБА_4 , ОСОБА_9 про скасуванняарешту з земельноїділянки задовольнити.
Скасувати ухвалу слідчого суддіКиївського районногосуду м.Одеси за№520/1925/16-квід 17.02.2016року в частині накладення арешту на земельну ділянку, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 з кадастровим номером: 5110300000:02:012:0179, площею 0,093га.
Скасувати арешт з майна, належного на праві приватної спільної часткової власності в рівних частках ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме земельної ділянки з кадастровим номером: 5110300000:02:012:0179, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Копію ухвали про скасування арешту з майна для виконання направити до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, буд.6.
Ухвала набралачинності 7.12.2020року.Оригінал ухвализберігається вматеріалах справи №495/457/20 (Пр. №1-в/523/401/20).
Суддя: ОСОБА_1
Суд | Суворовський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2020 |
Оприлюднено | 14.02.2023 |
Номер документу | 93522635 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях |
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Савицький С. І.
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Савицький С. І.
Кримінальне
Суворовський районний суд м.Одеси
Позняк В. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні