Постанова

від 14.12.2020 по справі 910/17744/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2020 р. Справа№ 910/17744/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Владимиренко С.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Кульчицької І.А.,

представників сторін:

позивача: Перетятько С.М.,

відповідача: Кобільник Р.І.,

третьої особи: не з`явилися,

органу ДВС: Мазур Г.І.,

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 (повний текст складений 24.09.2020)

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"

на дії Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання дій неправомірними, визнання неправомірною постанови від 28.07.2020 ВП № 59055559 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та зобов`язання скасувати постанову

у справі № 910/17744/17 (суддя Балац С.В.)

за позовом Національного Банку України

до Публічного акціонерного товариства "Агрокомплекс Авангард",

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива",

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 у справі №910/17744/17 відмовлено у задоволенні скарги відповідача про визнання дій неправомірними, визнання неправомірною постанови від 28.07.2020 ВП №59055559 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та зобов`язання скасувати постанову.

Ухвала суду мотивована тим, що дії державного виконавця при винесенні оскаржуваної постанови вчинені відповідно до вимог Закону, а право скаржника жодним чином не порушене.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, ПАТ "Агрохолдинг Авангард" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким скаргу відповідача на дії державного виконавця задовольнити.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2020 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Агрохолдинг Авангард" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 у справі №910/17744/17; розгляд справи призначено на 16.11.2020.

Судове засідання, призначене на 16.11.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Євсікова О.О. у відпустці, пов`язаній із самоізоляцією через поширення епідемії гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 розгляд апеляційної скарги призначено на 14.12.2020.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Владимиренко С.В. (у зв`язку з відпусткою судді Попікової О.В.).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2020 прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 у справі №910/17744/17 до провадження у визначеному складі суду, розгляд апеляційної скарги призначено на 14.12.2020.

Вимоги та доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевий суд не надав належної оцінки тому, що: суб`єкт оціночної діяльності призначений держаним виконавцем а не залучений, як того вимагає закон; дані про призначеного суб`єкта оціночної діяльності відсутні в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; відповідно до даних державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності сертифікат від 18.09.2018 за №745/18 виданий Товариству з обмеженою відповідальністю Оціночна компанія Де візу ; державним виконавцем не отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю Оціночна компанія Де візу інформацію про наявність оцінювачів з метою визначення та перевірки їх кваліфікації та попередження про кримінальну відповідальність.

Крім того апелянт зазначає, що місцевий суд не з`ясував, чи був укладений між виконавчою службою та суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідний договір.

У відзивах на апеляційну скаргу позивач та відділ державної виконавчої служби проти задоволення апеляційної скарги заперечили, зазначили, що ухвала місцевого суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і просили залишити вказану ухвалу без змін.

У судовому засіданні 14.12.2020 представник відповідача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представники позивача та державної виконавчої служби надали усні пояснення у справі, відповіли на запитання суду, просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Представники третьої особи у судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаних представників.

Частинами 1, 4 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, Національний банк України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" (далі - відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги мотивовані порушенням договірних зобов`язань Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Фінансова Ініціатива" перед Національним банком України в рамках укладеного між останніми кредитного договору від 20.02.2009 №12/09/2 (із подальшими змінами та доповненнями) в частині своєчасної сплати кредиту та процентів, в забезпечення виконання зобов`язань за яким позивачем та Відкрите акціонерне товариство "Кіровський" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард") укладений договір іпотеки від 20.02.2009 із змінами та доповненнями, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О. (реєстраційний номер 504).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 у справі №910/17744/17 позов задоволено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 рішення господарського суду міста Києва від 22.08.2018 у справі №910/17744/17 змінено.

На виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2019, залишеної без змін постановою Верховного Суду від 12.06.2019, Господарський суд міста Києва видав накази від 18.03.2019 № 910/17744/17, а саме про:

- стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору в сумі 103.650,00 грн;

- звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 20.02.2009, укладеним між позивачем та Відкритим акціонерним товариством "Кіровський, правонаступником якого є відповідач, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О., зареєстрований в реєстрі за № 504 на нерухоме майно: комплекс нежитлових будівель, загальною площею 35.255,2 кв. м, що знаходяться за адресою: Кіровоградська обл., Кіровоградський район, село Вільне, вул. Леніна, буд. 1, 1-А, 25, 27, 29, 34, 36 та вул. Джерельна, буд. 3, що належить на праві власності відповідачу, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій згідно Закону України "Про виконавче провадження".

До місцевого суду надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" (далі - скаржник) на дії відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними, визнання неправомірною постанови від 28.07.2020 ВП №59055559 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та зобов`язання скасувати постанову (далі - скарга).

Скарга мотивована тим, що дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України при винесенні постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 28.07.2020 ВП № 59055559 є неправомірними, оскільки відповідно до вказаної постанови: суб`єкта оціночної діяльності призначено, а не залучено; дані про призначеного суб`єкта оціночної діяльності відсутні в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; відповідно до даних державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності сертифікат від 18.09.2018 за № 745/18 виданий товариству з обмеженою відповідальністю Оціночна компанія Де візу ; державний виконавець не отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю Оціночна компанія Де візу інформацію про наявність оцінювачів з метою визначення та перевірки їх кваліфікації та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Як встановлено апеляційним судом, державний виконавець відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України (далі - державний виконавець) виніс постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.05.2019 ВП №59055559 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 №910/17744/17 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Приписами частин 1, 5 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), зокрема, встановлено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. За недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.

Так, державний виконавець виніс постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 28.07.2020 ВП № 59055559 (далі - оскаржувана постанова).

Оскаржуваною постановою державний виконавець: призначив суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЦІНОЧНА ФІРМА "ДЕ ВІЗУ" в особі керівника Кобилинської Світлани Францівни, який має сертифікат від 18.09.2018 за №745/18; зокрема, постановив суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна; попередив суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про кримінальну відповідальність.

Приписами частини 3 статті 343 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Дані про призначеного суб`єкта оціночної діяльності - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оціночна фірма "Де візу", а також про керівника останнього наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 32423712.

Сертифікат від 18.09.2018 за №745/18, виданий Фондом державного майна України Товариству з обмеженою відповідальністю "Оціночна фірма "Де візу", діє до 18.09.2021.

Твердження скаржника про те, що попередження державним виконавцем експертів про кримінальну відповідальність є індивідуальною вимогою, є оціночним, оскільки приписами частини 5 статті 20 Закону вказаної скаржником індивідуальності (вимоги) не встановлено.

Враховуючи викладені вище обставини, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії державного виконавця при винесенні оскаржуваної постанови вчинені відповідно до вимог Закону, а право скаржника жодним чином не порушене.

Колегія суддів також відзначає, що у пунктах 68, 70-72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) вказано, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

ПАТ Агрохолдинг Авангард у скарзі не зазначило, які його права чи свободи порушені діями державного виконавця при виконанні наказу у справі №910/17744/17.

Отже, звертаючись до суду, сторона виконавчого провадження зобов`язана обґрунтувати, а суд, в свою чергу, зобов`язаний встановити, яке саме право скаржника як сторони виконавчого провадження порушено та підлягає захисту в порядку судового контролю за виконанням.

В порядку судового контролю за виконанням судових рішень правовий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує господарське судочинство для такого захисту.

За своєю суттю ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів сторони виконавчого провадження є неприпустимим.

Саме по собі порушення норм законодавства ще не є достатньою підставою для задоволення скарги в порядку судового контролю; необхідно також довести та встановити порушення прав саме скаржника як сторони виконавчого провадження.

Таким чином, якщо державний виконавець порушив встановлений порядок вчинення виконавчих дій, проте при цьому не порушив права скаржника (скаржник не обґрунтував, а суд не встановив порушення прав саме скаржника, а не будь-якої іншої особи), то така скарга задоволенню не підлягає.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 22.04.2020 у справі №641/7824/18 (провадження № 61-10355св19).

Колегія суддів також відзначає, що відповідно до ст. 129 Конституції України, одним із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Стаття 129-1 Конституції України встановлює, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною 2 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Щодо обов`язковості судового рішення також зазначено у ст. 18 та ст. 326 ГПК України.

Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. .

Згідно із частиною першою ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено. ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 15 ч. 3 ст. 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Згідно з ч. 2 ст. 57 Закону у разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Таким чином, застосування державним виконавцем наданого йому широкого кола повноважень та законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входить до його обов`язків, визначених Законом України Про виконавче провадження щодо вжиття передбачених цим Законом заходів, неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій.

Колегія суддів також відхиляє твердження апелянта про те, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки державний виконавець призначив, а не залучив суб`єкта оціночної діяльності.

Поряд із Конституцією та Законами України державний виконавець у своїй діяльності керується також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 8 Розділу II Інструкції, для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження 1 потребують спеціальних знань, виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна (майнових прав) - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача. У постанові про призначення експерта або спеціаліста, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, перекладача зазначаються питання, на які ці особи повинні надати письмовий висновок (звіт), або з якої мови слід здійснити переклад, або вид та характеристика майна, яке необхідно ідентифікувати, оцінити тощо, строки здійснення відповідних дій.

Крім того, застосована державним виконавцем в оскаржуваній постанові мовна конструкція "призначити" (а не залучити) суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання не змінює суть винесеної постанови в частині подальшого проведення виконавчих дій з урахуванням залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, відтак не є порушенням приписів частини 1 статті 20 Закону.

Посилання апелянта на те, що місцевий не з`ясував, чи був укладений в порядку ст.ст. 10, 11 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні між виконавчою службою та суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідний договір, колегія суддів також відхиляє, оскільки факт того, чи був укладений такий договір станом на час прийняття постанови державного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності, чи пізніше, не пливає на правомірність винесення самої постанови.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для вирішення поданої заяви, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржник не надав суду апеляційної інстанції.

У справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції надав вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судове рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275 - 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 у справі №910/17744/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 у справі №910/17744/17 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17744/17.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст складений 15.12.2020.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.В. Владимиренко