Постанова

від 25.01.2021 по справі 910/17744/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2021 р. Справа№ 910/17744/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Владимиренко С.В.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д.

за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 25.01.2021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватне акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2020,

за скаргою (від 30.10.2020) Приватного акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" на дії відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірними дій з приводу оцінки нерухомого майна і визначенні його заниженої вартості та зобов`язання відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України провести нову оцінку з визначення вартості нерухомого майна

у справі №910/17744/17 (суддя Балац С.В.)

за позовом Національного банку України

до Приватного акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА"

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 залишено скаргу Публічного акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" на дії відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України про визнання неправомірними дій з приводу оцінки нерухомого майна і визначенні його заниженої вартості та зобов`язання відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України провести нову оцінку з визначення вартості нерухомого майна - без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України.

Зазначена ухвала вмотивована тим, що скаргу подано із пропуском встановленого строку на її подання, а мотиви клопотання про поновлення пропущеного строку, такі як повернення скарги ухвалами суду від 20.10.2020 та від 28.10.2020, визнано неповажними та такими, не можуть слугувати належною та допустимою підставою для поновлення строку на подання скарги до суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з даною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу та у направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Разом з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що повний текст оскаржуваної ухвали скаржник отримав 02.11.2020, у зв`язку з чим просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити пропущений строк в порядку ст. 256 ГПК України.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема статтей 2, 11, 13, 119, ч.ч. 2, 4 ст. 170, 226, 341 ГПК України.

На думку скаржника, судом першої інстанції не враховано невідкладного звернення зі скаргою на дії державного виконавця одразу після того, як йому стало відомо про наявні процесуальні недоліки поданої скарги, що безпідставно перешкоджає у доступі до суду, та призвело до порушення його прав на судовий захист.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Національний банк України у відзиві у відзиві зазначає, що оскаржена ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Міністерство юстиції України у відзиві просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу без змін.

У відзиві Міністерством також заявлене клопотання про поновлення строку для подачі відзиву, яке мотивоване тим, що на усій території України запроваджено карантин, в зв`язку із чим у Міністерстві юстиції України також встановлено особливий режим роботи та надано співробітникам віддалений доступ з метою зменшення навантаження у транспорті та зменшення розповсюдження інфекції.

Колегія суддів зазначає, що згідно з ч.1 ст. 263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (стаття 113 ГПК України).

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи те, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 серед іншого роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 13.01.2021, зважаючи на аргументи Міністерства викладенні у клопотання про поновлення строку на подачу відзиву, а також те, що з 08.08.20201 по 25.01.2021 на території України було запроваджено дію посилених карантинних обмежень, колегія суддів визнає поважними причини пропуску Міністерством строку на подачу відзиву та доходить висновку про його поновлення. У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції враховує поданий Міністесртвом відзив на апеляційну скаргу під час апеляційного перегляду даної справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.12.2020 апеляційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Владимиренко С.В., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 дану апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України.

Після усунення недоліків ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 відновлено Публічному акціонерному товариству "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 у справі №910/17744/17. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 у справі №910/17744/17. Закінчено проведення підготовчих дій. Розгляд апеляційної скарги призначено на 25.01.2021 на 16:40 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 13.01.2021. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 13.01.2021. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою.

Явка представників сторін.

В судове засідання від 25.01.2021 з`явилися представник позивача та державного виконавця.

Скаржник та третя особа до судового засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання належним чином повідомлена у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема поштові повідомлення, згідно яких вбачається, що ухвалу суду було отримано завчасно.

Колегією суддів враховано, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з подальшими змінами) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 28.02.2021 на всій території України встановлено карантин та запроваджено обмежувальні заходи.

В той же час, за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 25.01.2021 - від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом апеляційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у цьому судовому засіданні.

Беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції не визнавав участь учасників справи обов`язковою, учасники належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з огляду на наявність достатніх у матеріалах справи доказів для вирішення даної справи, ураховуючи те, що від учасників справи не надходило будь-яких заяв чи клопотань, зокрема щодо відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла до висновку про можливість здійснення апеляційного перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами справи.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі та у поясненнях, заслухавши думку присутніх представників учасників справи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Національний банк України (далі - позивач) звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" (далі - відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги мотивовані порушенням договірних зобов`язань Публічним акціонерним товариством "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА" перед Національним банком України в рамках укладеного між останніми кредитного договору від 20.02.2009 № 12/09/2 (із подальшими змінами та доповненнями) в частині своєчасної сплати кредиту та процентів, в забезпечення виконання зобов`язань за яким між позивачем та відкритим акціонерним товариством "КІРОВСЬКИЙ" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД") укладений договір іпотеки від 20.02.2009 із змінами та доповненнями, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О. (реєстраційний номер 504).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 у справі № 910/17744/17 позов задоволено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 рішення господарського суду міста Києва від 22.08.2018 у справі № 910/17744/17 змінено.

На виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2019, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 12.06.2019 господарським судом міста Києва видано накази від 18.03.2019, а саме:

- стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору в сумі 103 650,00 грн 00 коп.;

- в рахунок часткового погашення заборгованості публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА" за кредитним договором від 20.02.2009 №12/09/2 з додатковими угодами до нього від 10.12.2009, від 30.03.2010, від 09.04.2010, від 11.06.2010, від 07.10.2011, від 07.06.2012, від 31.10.2012, від 28.11.2012, від 26.02.2014, від 19.09.2014, від 01.12.2014, від 23.12.2014, від 26.02.2015, від 12.03.2015) перед позивачем 219 413 698,63 грн, яка складається з заборгованості за кредитом - 200 000 000,00 грн, заборгованості за процентами - 19 413 698,63 грн,

- звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 20.02.2009, укладеним між позивачем та відкритим акціонерним товариством "КІРОВСЬКИЙ", правонаступником якого є відповідач, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О., зареєстрований в реєстрі за № 504 на нерухоме майно:

- комплекс нежитлових будівель, загальною площею 35.255,2 кв.м., що знаходяться за адресою: Кіровоградська обл., Кіровоградський район, село Вільне, вул. Леніна, буд. 1, 1-А, 25, 27, 29, 34, 36 та вул. Джерельна, буд. 3, що належить на праві власності відповідачу,

- шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій згідно Закону України "Про виконавче провадження".

02.11.2020 до Господарського суду надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" (далі - відповідач / скаржник, ПАТ) б/н від 30.10.2020 на дії відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України про визнання неправомірними дій з приводу оцінки нерухомого майна і визначенні його заниженої вартості та зобов`язання відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України провести нову оцінку з визначення вартості нерухомого майна (далі - скарга).

Так, в поданій до суду скарзі заявник зазначив про неправомірність винесення державним виконавцем повідомлення від 29.09.2020 №20.1/59055559/8 про результати визначення вартості майна.

Одночасно зі скаргою на дії державного виконавця ПАТ "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" подав до суду і клопотання про поновлення строку для звернення зі скаргою на дії виконавця, яке обґрунтоване тим, що заявник неодноразово звертався з аналогічною скаргою на дії державного виконавця, які були повернуті ухвалами Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 та від 28.10.2020. Зокрема, в ухвалі суду від 28.10.2020 підставою повернення скарги судом було визначено те, що заявником не було надано до скарги доказів направлення усіх додатків учасникам справи та державній виконавчій службі відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 ГПК України є підставою повернення.

Заявник стверджує, що дізнавшись про винесення судом відповідної ухвали, яка була оприлюднена в реєстрі судових рішень 29.10.2020, ним невідкладно було подано скаргу від 30.10.2020. Посилаючись на ці обставини, заявник просив поновити пропущений строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 залишено скаргу ПАТ "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" на дії відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України про визнання неправомірними дій з приводу оцінки нерухомого майна і визначенні його заниженої вартості та зобов`язання відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України провести нову оцінку з визначення вартості нерухомого майна - без розгляду з посиланням на ч. 2 ст. 118 ГПК України.

Суд виходив з того, що скаргу подано із пропуском встановленого строку на її подання, а мотиви клопотання про поновлення пропущеного строку, такі як повернення скарги ухвалами суду від 20.10.2020 та від 28.10.2020, визнано неповажними та такими, не можуть слугувати належною та допустимою підставою для поновлення строку на подання скарги до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до положень статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з пунктом а) частини 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (частина друга статті 341 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Втім, як зазначено судом вище, гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних або приватних виконавців.

Відповідно до ч. 2 ст. 341 ГПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Водночас, згідно з частиною першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, статтею 119, не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Однак, суд, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним стороною обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Судом першої інстанції встановлено, що в поданій до суду скарзі від 30.10.2020 заявник зазначає про неправомірність винесення державним виконавцем повідомлення від 29.09.2020 № 20.1/59055559/8 про результати визначення вартості майна, яке скаржник отримав засобами поштового зв`язку 05.10.2020. Таким чином, суд дійшов висновку, що в розумінні приписів частини 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України, останнім днем строку звернення із Скаргою до суду є 15.10.2020 включно. Проте, скарга подана до суду 02.11.2020.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, обмежившись лише посиланням на те, що мотиви клопотання про поновлення пропущеного строку, такі як повернення скарги ухвалами суду від 20.10.2020 та від 28.10.2020, є неповажними та такими, що не можуть слугувати належною та допустимою підставою для поновлення строку на подання скарги до суду, дійшов передчасного висновку щодо відсутності підстав для визнання наведених скаржником причин пропуску процесуального строку поважними.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що причини поважності пропуску процесуального строку оцінюються судом, виходячи з обґрунтування заявником поважності цих причин. При цьому, приймаючи відповідне рішення, суд повинен надати оцінку поданим доказам та дослідити обставини, визначені заявником в якості підстав пропуску встановленого законом строку, зазначити їх вагомість та поважність.

У Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 зазначено, що право на судовий захист конкретизовано статтею 6 Закону України "Про судоустрій України", відповідно до якої всім суб`єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Як вже було зазначено, підставою залишення скарги на дії державного виконавця без розгляду з підстав пропуску строку, судом було вказано те, що

мотиви поновлення пропущеного строку, такі як повернення скарг на дії виконавця ухвалами суду від 20.10.2020 та від 28.10.2020, тобто через процесуальні порушення, які допущенні самим заявником, є неповажними та такими, що не можуть слугувати належною та допустимою підставою для поновлення строку на подання скарги до суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2020, на яку серед іншого послався місцевий господарський суд, було повернуто скаргу ПАТ "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" від 23.10.2020 на дії відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними, визнання неправомірною постанови від 28.07.2020 ВП №59055559 про визнання неправомірними дій з приводу оцінки нерухомого майна і визначенні його заниженої вартості та зобов`язання відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України провести нову оцінку з визначення вартості нерухомого майна без розгляду з посиланням на ч.ч. 2, 4 ст. 170 ГПК України. Повертаючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не дотримані вимоги ч. 2 ст. 170 ГПК України, а саме: заявником не надіслано на адресу інших сторін спору та державному виконавцеві копії всіх документів, які, в свою чергу, додані до скарги.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 апеляційну скаргу ПАТ "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 у справі №910/17744/17 скасовано, передано матеріали скарги ПАТ "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 910/17744/17 на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржником було належним чином виконано вимоги ч. 2 ч. 1 ст. 170 ГПК України. Суд виходив з того, що подані скаржником потові квитанції (накладні) та описи вкладення підприємства зв`язку (в яких зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дату та вид послуги, її вартість, адресат), що містять найменування учасника справи, його адресу, є належними доказами направлення скарги на адреси учасників справи та органу ДВС. В свою чергу, виходячи із вимог ч. 2 ст. 170 ГПК України, вбачається, що до скарги на дії посадових осіб органів ДВС застосовуються правила щодо обов`язкового направлення її примірника на адресу учасників справи та органів виконавчої права встановлювати інші вимоги щодо процедури подання служби. За змістом цієї статті законодавцем не визначено обов`язку заявника надсилати учасникам справи окрім копії заяви також копії додатків. В той же час, суд позбавлений встановлювати інші вимоги щодо процедури подання скарги ніж ті, що визначені ч. 2 ст. 170 ГПК України.

Таким чином, з наведеного вбачається, що заявником під час звернення до суду зі скаргою від 23.10.2020 на дії державного виконавця вдруге не було допущено процесуальних порушень, таких як подання скарги без направлення на адресу місцезнаходження інших учасників провадження всіх додатків до скарги, про що зазначив суд в оскарженій ухвалі.

Отже, висновок суду про те, що клопотання про поновлення строку є неповажним та таким, що не може слугувати належною та допустимою підставою для поновлення строку на подання скарги до суду з підстав, що повернення скарги ухвалою від 28.10.2020 відбулося з вини заявника через допущенні ним процесуальні порушення є помилковим.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

У рішенні від 04 грудня 1995 року у справі Белле проти Франції (Bellet v. France) ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Основною складовою права на суд є право доступу до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

За встановлених вище обставин, з огляду на передбачену частиною другою статті 341 ГПК України можливість поновлення судом пропущеного строку для подання такої скарги, незначний пропуск строку на оскарження дій виконавця, заявлення клопотання про поновлення строку та наведення скаржником причин такого пропуску, суд першої інстанції безпідставно відмовив скаржнику в поновленні строку, чим позбавив права на захист його інтересів.

Колегія суддів враховує, що виконання судового рішення згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є невід`ємною частиною права особи на справедливий і публічний розгляд її справи, але таке виконання повинно бути здійснено з дотриманням всіх положень чинного законодавства, прав і інтересів учасників виконавчого провадження, а також інших осіб, права та інтереси яких можуть бути порушені проведенням виконавчих дій.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно п. 6 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що місцевий господарський суд припустився порушення приписів Господарського процесуального кодексу України, зокрема 118, 119, 341 Кодексу, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 у даній справі підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Судові витрати.

У зв`язку зі скасуванням ухвали про повернення скарги без розгляду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст.ст. 129, 344 ГПК України.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 у справі №910/17744/17 скасувати.

3. Передати матеріали скарги (від 30.10.2020) Приватного акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 910/17744/17 на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.

4. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови суду складено та підписано - 27.01.2021.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.В. Владимиренко

О.О. Євсіков