Рішення

від 04.12.2020 по справі 910/10854/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.12.2020Справа № 910/10854/20

За позовом доЗакарпатської обласної спілки споживчих товариств Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" проусунення перешкод у користуванні приміщенням та стягнення 216 000, 00 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А. Представники сторін: від позивача:не з`явився; від відповідача:Ляхович С.О. - представник за довіреністю. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закарпатська обласна спілка споживчих товариств (надалі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" (надалі - відповідач) про зобов`язання звільнити орендоване приміщення, а саме - частину даху нежитлового приміщення, загальною площею 15 кв.м адміністративної будівлі в м. Ужгород, вул. Гойди, 10 (надалі по тексту - об`єкт оренди/орендоване приміщення) та передати його позивачеві згідно з актом приймання передачі, а також про стягнення неустойки в сумі 216 000, 00 грн, нарахованої на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, у зв`язку із неповернення відповідачем об`єкту оренди після завершення дії договору оренди частини нежитлового приміщення № 01-01/w zak uzh0009/010609 від 01.06.2009, позаяк, виходячи із умов договору, до 01.08.2015 відповідач повинен був повернути позивачу об`єкт оренди згідно з актом приймання-передачі, однак станом на дату подання позовної заяви об`єкт оренди не повернуто.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 відкрито провадження у справі № 910/10854/20, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 25.09.2020.

20.08.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він зазначає, що орендні зобов`язання сторін за договором оренди частини нежитлового приміщення № 01-01/w zak uzh0009/010609 від 01.06.2009 припинились за домовленістю сторін шляхом їх заміни зобов`язаннями зберігання та відповідно - правовий статус об`єкта оренди (приміщення) змінився на місце зберігання, а належне відповідачеві обладнання, що розташовувалось там згідно пункту 1.3. договору оренди - є річчю, переданою у зберігання. А відтак, зобов`язання відповідача з повернення об`єкту оренди є також припиненими та вимоги про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування оренди відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, так само як і вимоги про звільнення орендованого приміщення за актом приймання-передачі є безпідставними через наявність новації (зміна старого зобов`язання новим). Також відповідач заявив вимогу про неприйняття до розгляду долученого позивачем листа № СП01-12/128 від 01.07.2015 з вимогою про звільнення орендованого приміщення, як такого, що не був направлений на адресу відповідача.

22.09.2020 від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Безпосередньо в підготовчому судовому засіданні 25.09.2020 представник відповідача надав усні пояснення, підтримав доводи викладені у письмовому відзиві та просив не приймати долучений до позову лист № СП01-12/128 від 01.07.2015.

Враховуючи наявні в матеріалах справи фактичні дані, надходження відзиву, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого судового засідання відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України до 30.10.2020 та продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, про що було відображено у відповідній ухвалі суду від 25.09.2020.

28.09.2020 позивач повторно звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи без участі його уповноваженого представника. Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 25.09.2020 позивач долучив докази направлення листа № СП01-12/128 від 01.07.2015 на адресу відповідача.

23.10.2020 відповідач надав суду пояснення до відзиву на позов, а позивач, у свою чергу, долучив заперечення на відзив та на пояснення відповідача, у яких зазначає про недобросовісність дій позивача із нарахування та заявлення до стягнення неустойки за договором оренди частини нежитлового приміщення № 01-01/w zak uzh0009/010609 від 01.06.2009.

28.10.2020 від позивача до суду надійшло заперечення на відзив відповідача, у якому він зазначив, що неодноразово звертався до відповідача з вимогами про звільнення приміщення та при цьому вказує, що посилання відповідача на новацію є безпідставними, з огляду на те, що між сторонами не погоджувалося зміни правовідносин у вигляді відповідного правочину. Також, позивач повторно просив суд розглядати справу без участі представника.

30.10.2020, а згодом - 06.11.2020 від позивача до суду надійшло заперечення на пояснення відповідача, у яких він додатково зазначив, що у зв`язку із припиненням договору оренди частини нежитлового приміщення № 01-01/w zak uzh0009/010609 від 01.06.2009, позивач правомірно звернувся до відповідача із вимогою про звільнення орендованого приміщення та, при цьому, позивач зауважив, що він обмежений у використанні та розпорядженні свого нерухомого майна, а саме - частини даху адміністративного будинку, що передавався за договором оренди, оскільки відповідачем не виконано зобов`язання звільнити приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2020 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.12.2020.

04.12.2020 відповідачем у судовому засіданні надано заяву з процесуальних питань, у якій він просив суд не приймати до розгляду та не враховувати документи та докази, надані позивачем з порушенням вимог Господарсько-процесуального кодексу України, а саме: лист від 12.10.2020 року №01-12-2/140 з додатками; заперечення на відзив від 23.10.2020 року №01-12-2/144 з додатками та заперечення на пояснення від 29.10.2020 року №01-12-2/148.

У судове засідання, що відбулось 04.12.2020, а також підготовчі засіданні, що відбулись 25.09.2020 та 30.10.2020 представник позивача не з`явився.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарсько-процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, оскільки позивача було належним чином повідомлено про судові засіданні та враховуючи неодноразові прохання позивача про розгляд справи буз участі представника, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні, що відбулось 04.12.2020, відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2009 між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, було укладено договір № О-01/w zak uzh0009/010609 оренди частини нежитлового приміщення (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець зобов`язується передати орендарю в тимчасове платне користування (оренду) частину даху нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гойди, 10, загальною площею 15 кв. метрів, далі - об`єкт оренди, що знаходиться у власності орендодавця на підставі рішення Ужгородської міської ради від 24.05.1995 № 74, а орендар зобов`язується сплачувати орендодавцю плату за користування (орендну плату).

Згідно з п. 1.3. договору приміщення надається в оренду для розміщення обладнання базової станції стільникового мобільного зв`язку ПАТ "Телесистеми України".

Відповідно до п. 4.1. договору загальна щомісячна орендна плата за надання орендодавцем обумовлених договором послуг оренди складає (без вартості спожитої електроенергії) 2 000, 00 грн, ПДВ 400, 00 грн, разом 2 400, 00 грн. Орендна плата встановлена по договору включає плату за користування об`єктом оренди і плату за користування земельною ділянкою, на якій воно знаходиться та яка прилягає до об`єкта оренди і необхідна для досягнення мети оренди.

Водночас 01.10.2014 сторонами були внесені зміни в договір, шляхом укладання додаткового договору, яким сторони домовилися внести зміни до п. 4.1. та погодились викласти його в редакції: "4.1. Загальна щомісячна орендна плата за надання орендодавцем обумовлених договором послуг оренди за домовленістю сторін складає (без вартості спожитої електроенергії) 3 000, 00 грн в т. ч. ПДВ. Встановлена орендна плата включає плату за користування об`єктом оренди і плату за користування земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, а також яка прилягає до об`єкта оренди і необхідна для досягнення мети оренди.

Договір укладено на строк 2 роки, згідно п. 5.1. договору, з 01.06.2009 по 31.05.2011, з можливістю його подальшої пролонгації. За 2 (два) місяці до закінчення строку дії договору, сторона яка бажає припинити його дію або продовжити з коригуванням його умов, повинна письмово попередити про це іншу сторону. Якщо у вказаний термін зазначене повідомлення не було зроблене, новий договір вважається укладеним сторонами на тих самих умовах на аналогічний строк.

При цьому, умовами п. п. 3.3.7. договору передбачено зобов`язання орендаря звільнити об`єкт оренди протягом тридцяти календарних днів після припинення строку дії даного договору, якщо додатковою угодою сторін не передбачено інше.

За своєю правовою природою між Сторонами укладено договір найму (оренди). Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. 638 та ст. ст. 759-763 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 179, 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України), він вважається укладеним та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме - майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Факт передачі позивачем та прийняття у користування відповідачем об`єкту оренди відповідно до умов договору підтверджується актом приймання-передачі від 01.06.2009, копія якого міститься в матеріалах справи.

При цьому користування об`єктом оренди у період з березня 2015 року по липень 2015 року встановлено судом під час розгляду справи № 910/11092/16 за позовом Закарпатської обласної спілки споживчих товариств до Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" про стягнення грошових коштів за договором оренди частини нежитлового приміщення № 01-01/w zak uzh0009/010609 від 01.06.2009, у якій Господарським судом міста Києва було прийняте рішення від 08.08.2016, яке вступило в законну силу.

Так, згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Факт користування об`єктом оренди підтверджується обставинами, що були встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2016 у справі № 910/11092/16 та не заперечуються сторонами, а відтак є доведеними в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Натомість відповідач вказує на те, що орендні зобов`язання за договором припинились за домовленістю сторін шляхом їх заміни зобов`язаннями зберігання та відповідно - правовий статус з об`єкта оренди змінився на місце зберігання, а належне відповідачеві обладнання базової станції (ВВБ) стільникового мобільного зв`язку (що розташовувалось там згідно пункту 1.3. договору оренди) - річчю, переданою у зберігання, на підтвердження чого відповідач посилається на листи позивача № СП01-12/77 від 11.04.2017 та № СП01-12/123 від 12.06.2017.

Так, за змістом приписів ст. 604 ЦК України, зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов`язання, пов`язані з первісним зобов`язанням, якщо інше не встановлено договором, крім випадків, коли первісне зобов`язання змінене планом санації або реструктуризації згідно з Кодексом України з процедур банкрутства і заставодержатель проголосував проти такого плану.

Водночас зміна первинного зобов`язання новим між тими самими сторонами (новація) повинна містити у новому договорі вказівку на первинне і нове зобов`язання та наміри сторін вчинити новацію. До умов новації згідно вимог закону віднесено наступні:

- нове зобов`язання повинне пов`язувати тих самих осіб, що і первісне;

- сторони мають досягти згоди щодо зміни одного зобов`язання іншим, а "домовленість про новацію", - це договір про заміну зобов`язання;

- вчиняється новація у формі двохстороннього правочину, який має відповідати вимогам до форми та змісту, необхідних для нового зобов`язання;

- наявність наміру сторін вчинити новацію, про який сторони повинні обов`язково вказати у договорі, а за відсутності такого застереження первинне зобов`язання не припиняється, а буде діяти поряд з новим.

Відтак, наявність наміру вчинити новацію сторони повинні обов`язково зазначити у договорі, а за відсутності такого застереження первинне зобов`язання не припиняється, а буде діяти поряд з новим. При цьому однією з умов новації є форма двохстороннього правочину (новаційного договору), який має відповідати вимогам до форми та змісту, необхідних для нового зобов`язання.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самі формі, що й договір, який змінюється чи розривається, якщо інше не встановлено договором або законом и не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Натомість, доказів на підтвердження укладення між сторонами відповідних договорів чи додаткових угод стосовно зберігання обладнання між сторонами матеріали справи не містять. Згадані вище листи позивача, на які посилається відповідач (№ СП01-12/77 від 11.04.2017 та № СП01-12/123 від 12.06.2017) не містять волевиявлення позивача щодо новації у формі перетворення договору оренди частини нежитлового приміщення № 01-01/w zak uzh0009/010609 від 01.06.2009 у відповідний договір зберігання.

Крім того, в матеріалах справи містяться копії листів позивача №СП 01-12/123 від 24.06.2015 та № СП 01-12128 від 01.07.2015, зі змісту яких вбачається, що позивач вимагав від відповідача звільнення орендованого приміщення та підписання відповідного акту прийому-передачі відповідно до договору. Також, в матеріалах справи наявні копії фіскальних чеків від 24.06.2015 та від 02.07.2015, які позивач надав в підтвердження направлення даних листів на адресу відповідача.

Відповідач, у свою чергу, вказує на те, що згаданий вище лист позивача № СП 01-12128 від 01.07.2015 відповідачем не отриманий та позивачем не надсилався.

Стосовно даних доводів відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно частини 8 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Положеннями частини 11 Правил надання послуг поштового зв`язку визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Відповідно до частини 19 Правил надання послуг поштового зв`язку, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Тобто до інших видів листів крім листів з оголошеною цінністю опис вкладення не передбачений.

Так, аналіз норм Правил надання послуг поштового зв`язку дає підстави для висновку, що означеними Правилами визначив в окремі категорії поштових відправлень, рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю.

Частиною 2 Правил надання послуг поштового зв`язку зазначено, що розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Приписами ст. 13 Закону України "Про поштовий зв`язок" від 04.10.2001 № 2759-III передбачено порядок надання поштового зв`язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв`язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв`язку.

Відтак з огляду на викладене вище, належними доказами надіслання рекомендованого листа є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкт поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Таким чином, слід дійти висновку, що фіскальні чеки від 24.06.2015 та від 02.07.2015 на які посилається позивач - є належними та допустимими доказами, що підтверджують факт направлення позивачем на адресу відповідача листів №СП 01-12/123 від 24.06.2015 та № СП 01-12128 від 01.07.2015.

А відтак, з огляду на п. 5.1 та п. п. 3.3.7 договору, а також листи позивача №СП 01-12/123 від 24.06.2015 та № СП 01-12128 від 01.07.2015, слід дійти висновку, що позивач звернувся до відповідача із повідомленням про розірвання договору та з відповідною вимогою про звільнення приміщення.

Так, відповідно до ч. 1. ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Натомість доказів на підтвердження передачі об`єкту оренди відповідачем позивачеві матеріали справи не містять, а отже - відповідачем порушено права позивача, як власника майна, що передавалося ним в оренду відповідачеві, за захистом яких позивач звернувся до суду із даним позовом.

За таких обставин, вимоги позивача про зобов`язання відповідача звільнити орендоване приміщення, а саме - частину даху нежитлового приміщення, загальною площею 15 кв.м адміністративної будівлі в м. Ужгород, вул. Гойди, 10 (надалі по тексту - об`єкт оренди/орендоване приміщення) та передати його позивачеві згідно з актом приймання передачі є обґрунтованими та позов у даній частині вимог підлягає задоволенню.

Поряд із тим, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки в сумі 216 000, 00 грн, нарахованої у зв`язку із неповернення відповідачем об`єкту оренди після завершення дії договору.

Так, частина 2 ст. 785 ЦК України передбачає, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Виходячи з наданого позивачем до позовної заяви розрахунку (№01-12-2/88 від 20.07.2020) заявлена позивачем неустойка в сумі 216 000, 00 грн, нарахована на підставі зазначеного припису ч. 2 ст. 785 ЦК України виходячи із подвійного розміру орендної плати, що встановлена договором (з урахуванням внесених до нього змін) в сумі 3 000,00 грн за три роки, тобто за період з травня 2017 року по травень 2020 року.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки, що нарахована на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України в розмірі подвійної орендної плати, що встановлена умовами договору, суд приходить висновку що він є обґрунтованим, у зв`язку із чим позовні в частині стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в сумі 216 000, 00 грн - також підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 214, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Закарпатської обласної спілки споживчих товариств задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Приватне акціонерне товариства "Телесистеми України" (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 7; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 22599262) звільнити орендоване приміщення, а саме: частину даху нежитлового приміщення, загальною площею 15 кв. метрів адміністративної будівлі в м. Ужгород, вул. Гойди, 10 та передати Закарпатській обласній спілці споживчих товариств (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гойди, буд. 10; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 01750565) орендоване приміщення згідно з Актом приймання-передачі.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 7; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 22599262) на користь Закарпатської обласної спілки споживчих товариств (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гойди, буд. 10; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 01750565) неустойку в розмірі 216 000,00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 342,00 грн.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 14.12.2020 року.

Суддя Ю.О. Підченко