Рішення

від 10.11.2020 по справі 1/157-09-5588(916/2070/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 1/157-09-5588(916/2070/20)

Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейш В.Д.,

При секретарі судового засідання Чорбі Г.В.

Розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу № 1/157-09-5588(916/2070/20)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БУДДЕТАЛЬ (65023, м. Одеса, вул. Тираспольська, буд. 32, кв.13, код ЄДРПОУ 13875680) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Сніткіної І.А. вх. № 2141/20 від 16.07.2020р. до відповідачів:

1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

3) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )

4) ТОВ СХІД-А (65041, м. Одеса, вул. Хуторська, 3, код ЄДРПОУ 40432130)

про витребування майна з чужого незаконного володіння

по справі № 1/157-09-5588 за заявою ТОВ БУДДЕТАЛЬ (65023, м.Одеса, вул. Тираспольська, буд.32, кв.13, код ЄДРПОУ 13875680) про визнання банкрутом

За участю представників сторін:

від ГУ ДПС в Одеській області - Поліщук Д.О, на підставі довіреності;

від ГУ ПФУ в Одеській області - Бикова Ю.А., на підставі довіреності;

арбітражний керуючий - не з`явився;

від ПАТ "Одесагаз" - Забарна Ю.М., на підставі ордеру;

від ОСОБА_4 - Попов Р.М., на підставі ордеру.

ВСТАНОВИВ:

16.07.2020р. ліквідатор ТОВ БУДДЕТАЛЬ арбітражний керуючий Сніткіна Ірина Анатоліївна звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ТОВ СХІД-А (вул. Хуторська, 3, м. Одеса, 65041, код ЄДРПОУ 40432130) про витребування майна - нежитлових будівель та споруд загальною площею 6453,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності, та реєстрації права на нерухоме майно за позивачем.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.07.2020р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БУДДЕТАЛЬ (65023, м. Одеса, вул. Тираспольська, буд. 32, кв.13, код ЄДРПОУ 13875680) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Сніткіної І.А. вх.№ 2141/20 від 16.07.2020р. до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін в межах справи №1/157-09-5588 про банкрутство ТОВ БУДДЕТАЛЬ та присвоєно справі №1/157-09-5588(916/2070/20).

Разом з поданням позовної заяви від позивача ліквідатора ТОВ БУДДЕТАЛЬ надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просив накласти арешт на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 6453,6 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_4 та належать відповідачам.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.07.2020 заяву ліквідатора ТОВ "БУДДЕТАЛЬ" арбітражного керуючого Сніткіної І.А. (вх. №2141/20 від 16.07.2020р.) про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 6453,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраціїний номер нерухомого майна 592416151101.

30.07.2020р. від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки відповідач набув право власності на нерухоме майно, що є предметом спору, згідно оплатного договору з ТОВ СТИМУЛ ПЛЮС , якому належало останнє на підставі Свідоцтва про право власності від 01.02.2010, а господарським судом Одеської області в 2013 році розглядались вимоги щодо недійсності договору іпотеки від 07.05.2008 та скасування підстав набуття ТОВ СТИМУЛ ПЛЮС права власності на спірне нерухоме майно, та судом надано обґрунтоване рішення щодо безпідставності даних вимог. Крім того, відповідач просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

08.09.2020р. від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач зазначає, що рішення Господарського суду Одеської області від 18.09.2009 у справі № 15/131-09-4188 про визнання права власності за ОСОБА_5 на спірне майно скасовано за постановою Вищого господарського суду України у справі №15/131-09-4188, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи позовну заяву ФОП Абрамович Л.О. залишено без розгляду відповідно до ухвали Господарського суду Одеської області від 23.06.2014 у справі № 26-15/131-09-4188, відповідно, майно вибуло з власності позивача поза його волею, підстави вибуття скасовані за рішенням суду, а ТОВ СТИМУЛ ПЛЮС отримало дане майно як внесок до статутного фонду товариства від ОСОБА_5 до скасування рішення суду. В цілому, з урахуванням подання позовів ліквідаторами ТОВ БУДДЕТАЛЬ , на думку позивача, строк позовної давності переривався, а тому відсутні підстави для застосування строку позовної давності.

Ухвалою суду від 08.09.2020р. закрито підготовче провадження з розгляду позовної заяви по справі №1/157-09-5588(916/2070/20), призначено позовну заяву до судового розгляду по суті в засіданні суду на "08" жовтня 2020 р. о 16:00.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2020р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.07.2020 про забезпечення позову у справі № 1/157-09-5588(916/2070/20) - без змін.

06.10.2020р. від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про застосування строків позовної давності.

06.10.2020р. від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про застосування строків позовної давності та клопотання про розгляд справи без його участі.

22.10.2020р. від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку позовної давності.

Представники сторін повідомлені про дату та час розгляду справи належним чином, оскільки представник Арнаутова В.Д. присутній у судовому засіданні, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 брали участь у розгляді справи шляхом подання клопотань, а ТОВ СХІД-А повідомлено належним чином, оскільки примірники ухвал надсилались на юридичну адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак ТОВ Схід-А правом на надання відзиву не скористалось, у зв`язку з чим суд розглядає справу за наявними в ній доказами.

У судовому засіданні 10.11.2020р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Постановою Господарського суду Одеської області від 07.12.2009р., визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Буддеталь" (далі - ТОВ "Буддеталь", Товариство), відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Сафронову С.В.

Ухвалою суду від 22.05.2018 припинено повноваження ліквідатора ТОВ „Буддеталь" Дєчевої Ольги Миколаївни, призначено ліквідатором ТОВ „Буддеталь" арбітражного керуючого Сніткіну Ірину Анатоліївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 521 від 21.03.2013.

21.10.2019р. введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, відповідно до ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів до забезпечення його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться в третіх осіб.

З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Ліквідатор у справі про банкрутство, в свою чергу, має самостійний статус як особа, що за рішенням суду зобов`язана належним чином виконувати свої повноваження в ході ліквідаційної процедури, зокрема ті, що направлені на виявлення та повернення майна боржника, формування ліквідаційної маси боржника та задоволення вимог кредиторів. Тож у випадку якщо ліквідатор має підстави вважати, що майно юридичної особи, визнаної банкрутом, вибуло з власності не на законних підставах, він вправі, діючи від імені та в інтересах банкрута, з метою захисту його майнових прав, а також прав та інтересів кредиторів вжити заходи до повернення майна шляхом пред`явлення віндикаційного позову.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 28.04.2001р., виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, ТОВ Буддеталь володіє на праві власності нежитловими будівлями та спорудами загальною площею 6453,6 кв.м., розташованими за адресою: м. Одеса, вул. Цегельна, 2, а саме: адміністративна будівля літ. "А", 1/2 гуртожитку літ. "В", складів літ. "Б", "Е", печей літ. Ж , К , трансформаторів літ. "Н", "М", "О", цехів літ. "Ц". "Р", "3", гаражу літ. "Г", вбиральні літ. С"

07.05.2008 між Фізичною особою - підприємцем Абрамович Л.О. (позикодавець) та ТОВ "БУДДЕТАЛЬ" (позичальник) укладено договір позики, за умовами якого Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі 700000грн., а Позичальник, в свою чергу, зобов`язується повернути суму позики, з урахуванням індексу інфляції, до 07.05.2009.

На виконання умов вказаного договору позики ФОП Абрамович Л.О. та ТОВ "БУДДЕТАЛЬ" уклали договір іпотеки, яким забезпечено виконання останнім як іпотекодавцем його обов`язків перед позикодавцем, Предметом іпотеки визначено нежитлові будівлі та споруди загальною площею 6453,6 кв.м., розташованими за адресою: м. Одеса, вул. Цегельна, 2, а саме: адміністративна будівля літ. "А", 1/2 гуртожитку літ. "В", складів літ. "Б", "Е", печей літ. Ж , К , трансформаторів літ. "Н", "М", "О", цехів літ. "Ц". "Р", "3", гаражу літ. "Г", вбиральні літ. С".

Згідно ч. 1 ст. 577 ЦК України, якщо предметом застави є нерухоме майно договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.

Проте, нотаріальне посвідчення вказаного іпотечного договору від 07.05.2008 р. не відбулось.

Так, ст. 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зі змісту частини третьої статті 640 ЦК України, чинною на момент виникнення спірних відносин, вбачається, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення, або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ст.216 ЦК України).

Отже, враховуючи недотримання сторонами договору іпотеки від 07.05.2008 р. вимог законодавства щодо його нотаріального посвідчення, такий договір є нікчемним, а його положення не мають юридичної сили і не можуть породжувати для сторін правових наслідків і відповідних прав та обов`язків.

У серпні 2009 року ФОП Абрамович Л.О. звернулась з позовом до суду про визнання договору іпотеки від 07.05.2008 дійсним та про визнання за нею права власності на спірне майно, яке є предметом іпотеки, який було задоволено рішенням Господарського суду Одеської області від 18.09.2009р. у справі № 15/131-09-4188.

У подальшому ФОП Абрамович Л.О. вказане нерухоме майно передала як внесок до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Стимул Плюс", якому Виконавчим комітетом Одеської міської ради було оформлено та видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_4 від 01.02.2010р.

06.07.2010 постановою Вищого господарського суду України у справі №15/131-09-4188 рішення Господарського суду Одеської області від 18.09.2009 було скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.06.2014 у справі №26-15/131-09-4188 позовну заяву ФОП Абрамович Л.О. залишено без розгляду.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 330 ЦК, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Добросовісне придбання, згідно зі ст. 388 ЦК, можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація).

Водночас, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц (пункт 66), "власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (близький за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14). Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника".

У вказаній справі належні ТОВ БУДДЕТАЛЬ будівлі та споруди загальною площею 6453,6 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Цегельна, 2 вибули з його власності в результаті прийняття рішення Господарським судом Одеської області від 18.09.2009 р. у справі № 15/131-09-4188.

Даним рішенням суду визнано дійсним договір іпотеки б/н від 07.05.2008 р., укладений між фізичною особою-підприємцем Абрамович Л.О. та Товариством з обмеженою відповідальністю „Буддеталь» , та визнано за фізичною особою-підприємцем Абрамович Л.О. право власності на нежилі будівлі та споруди, що в цілому складаються з адміністративної будівлі літ. „А» , 1/2 гуртожитку літ. „В» , складів літ. „Б» , „Е» , печів літ. „Ж» , „К» , трансформаторів літ. „Н» , „М» , „О» , цехів літ. „Ц» , „Р» , „З» , гаражу літ. „Г» , вбиральні літ. „С» загальною площею 6453,6 кв.м, та знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Цегельна, 2, які належали Товариству з обмеженою відповідальністю „Буддеталь» (код ЄДРПОУ 13875680), в рахунок погашення боргових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю „Буддеталь» , що виникли відповідно до договору позики б/н від 07.05.2008 р. та договору іпотеки б/н від 07.05.2008 р.

Однак, зазначене рішення, як вже зазначалось вище, скасовано постановою Вищого господарського суду України у справі №15/131-09-4188.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №229138369 від 22.10.2020р. майно, а саме нежитлові будівлі та споруди загальною площею 6453,6 кв.м. за адресою м. Одеса, вул. Цегельна, буд. 2 належать на праві власності ТОВ СХІД-А (313/1000), ОСОБА_1 (1/20), Конончук С.Г. (1/20), ТОВ СХІД-А (1/15), ОСОБА_1 (1/6), ОСОБА_3 (1/6), ОСОБА_2 (187/1000).

За змістом ст. 388 ЦК України майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але надалі скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею. Саме такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24.06.2015р. (провадження №6-251цс15). Такий же висновок неодноразово підтриманий Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 05.12.2018р. (провадження №14-247цс18 та №14-179цс18) та Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 16.09.2020р. у справі №201/11390/17.

Отже, в даному випадку в судовому порядку скасовано рішення суду, на підставі якого спірне майно вибуло з власності ТОВ БУДДЕТАЛЬ поза його волею, що свідчить про обгрунтованість вимог позивача та необхідність витребування спірного майна з чужого незаконного володіння відповідачів, які є добросовісними набувачами, оскільки майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, тобто ТОВ Стимул Плюс .

В цій частині вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

На спростування тверджень відповідача ОСОБА_2 про те, що оскільки видане ТОВ СТИМУЛ ПЛЮС свідоцтво про право власності не визнавалося судом недійсним, а тому ТОВ БУДДЕТАЛЬ не залишилося власником придбаної ним частки майна, а також на звернення уваги на існуюче рішення господарського суду Одеської області від 31.10.2014 у справі № 916/1319/13, прийнятого стосовно відмови у визнанні недійсним свідоцтва на право власності та скасування державної реєстрації права власності ТОВ "СТИМУЛ ПЛЮС" на спірне майно, судом зазначається наступне.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з ч.4 ст.334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Отже, право власності як таке здобувається на підставі саме правочинів, а з реєстрацією такого права пов`язаний момент виникнення права.

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, не є правочином, його наслідком не є виникнення, зміна чи припинення правовідносин. Таке свідоцтво - лише документ, що засвідчує, підтверджує придбання нерухомого майна у власність.

В даному випадку ТОВ СТИМУЛ ПЛЮС набуло право власності на спірне майно в результаті внесення його як внеску ОСОБА_5 до статутного фонду товариства, в той час, коли сама ОСОБА_5 втратила право власності та вказане майно зі скасуванням рішення суду, на підставі якого воно у неї виникло, а отже дані дії не породжують правових наслідків, для відмови з цих підстав у задоволенні позову.

Також не заперечується, що арбітражний керуючий Колмикова Т.О., яка свого часу виконувала повноваження ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ БУДДЕТАЛЬ , 22.05.2013 зверталася до господарського суду Одеської області з позовом про 1) визнання недійсним договору іпотеки від 07.05.2008р., укладений між ФОП АБРАМОВИЧ Л.О. та ТОВ "Буддеталь", за яким право власності на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 6 453,6 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_4 ., перейшло від ТОВ "БУДДЕТАЛЬ" до ФОП Абрамович Л.О.; 2) визнання недійсним правочину, вчиненого ФОП АБРАМОВИЧ Л.О. щодо передачі вказаного майна до статутного фонду ТОВ "СТИМУЛ ПЛЮС" та виключення його зі статутного фонду відповідача; 3) визнання недійсним свідоцтва на право власності та скасування державної реєстрації права власності ТОВ "СТИМУЛ ПЛЮС" на зазначені будівлі.

За результатами розгляду вказаного позову господарським судом Одеської області прийнято рішення від 31.10.2014 у справі № 916/1319/13, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2015, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Зі змісту мотивувальної частини цього рішення слідує, що суд виходив з того, що вимогу про визнання недійсним Іпотечного договору заявлено ТОВ БУДДЕТАЛЬ поза межами позовної давності, що є підставою для відмови у позовних вимогах. При цьому, правова оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним правочину, вчиненого ФОП АБРАМОВИЧ Л.О. щодо передачі вказаного майна до статутного фонду ТОВ "СТИМУЛ ПЛЮС" та виключення його зі статутного фонду відповідача; а також визнання недійсним свідоцтва на право власності та скасування державної реєстрації права власності ТОВ "СТИМУЛ ПЛЮС" на зазначені будівлі, судами як першої так і апеляційної судових інстанцій не надано.

У відповідності до ч.7 ст.75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Враховуючи викладене вище та відсутність правової оцінки вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності, вказані заперечення судом відхиляються.

Також судом відхиляються заперечення відповідача стосовно наявності волі ТОВ Буддеталь у відчуженні спірного майна через укладення договору іпотеки у 2008р., оскільки, як встановлено судом, вказаний договір нотаріально не засвідчено, у зв`язку з чим він є нікчемним та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У зв`язку із заявленням відповідачами про застосування позовної давності, та наданням позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За правилами ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У відповідності до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Водночас, ст. 264 ЦК України передбачені обставини, з якими строк позовної давності переривається.

Ч. 2 ст. 264 ЦК України унормовано, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Згідно з ч.3 ст.264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Частиною 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За змістом ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу.

Також, під час дослідження питання про сплив позовної давності, варто звернути увагу на правові позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, а саме:

- позовна давність шляхом пред`явлення позову переривається саме на ту частину вимог (право на яку має позивач), що визначена ним у його позовній заяві. Що ж до вимог, які не охоплюються пред`явленим позовом, та до інших боржників, то позовна давність щодо них не переривається. Обов`язковою умовою переривання позовної давності шляхом пред`явлення позову також є дотримання вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб`єктної юрисдикції та інших, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 523/10225/15-ц);

- вирішуючи виключну правову проблему, сформульовану Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 18 квітня 2018 року, для забезпечення єдності судової практики, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 5 жовтня 2016 року у справі № 916/2129/15 (№ 3-604гс16), а також висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 29 березня 2018 року у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018р. по справі №362/44/17).

- перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті). Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц).

Судом встановлено, що майно ТОВ Буддеталь вибуло із володіння позивача згідно рішення суду від 18.09.2009 р. у справі № 15/131-09-4188, яке скасовано 06.07.2010 р. постановою Вищого господарського суду України. Враховуючи те, що постанова Вищого господарського суду України набрала законної сили з моменту проголошення, перебіг строку позовної давності почався з наступного дня, тобто з 07.07.2010р.

Як зазначено вище, позовну заяву про 1) визнання недійсним договору іпотеки від 07.05.2008р., укладений між ФОП АБРАМОВИЧ Л.О. та ТОВ "Буддеталь", за яким право власності на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 6 453,6 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Цегельна, 2., перейшло від ТОВ "БУДДЕТАЛЬ" до ФОП Абрамович Л.О.; 2) визнання недійсним правочину, вчиненого ФОП АБРАМОВИЧ Л.О. щодо передачі вказаного майна до статутного фонду ТОВ "СТИМУЛ ПЛЮС" та виключення його зі статутного фонду відповідача; 3) визнання недійсним свідоцтва на право власності та скасування державної реєстрації права власності ТОВ "СТИМУЛ ПЛЮС" на зазначені будівлі, подано ліквідатором до господарського суду Одеської області 22.05.2013р. За результатами розгляду вказаного позову Господарським судом Одеської області прийнято рішення від 31.10.2014 у справі № 916/1319/13, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2015, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено, однак, правова оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним правочину, вчиненого ФОП АБРАМОВИЧ Л.О. щодо передачі вказаного майна до статутного фонду ТОВ "СТИМУЛ ПЛЮС" та виключення його зі статутного фонду відповідача; а також визнання недійсним свідоцтва на право власності та скасування державної реєстрації права власності ТОВ "СТИМУЛ ПЛЮС" на зазначені будівлі, які станом на момент звернення до суду були належними способами захисту порушеного права, судами як першої так і апеляційної судових інстанцій не надано. У зв`язку з чим, судом встановлено, що позов подано в межах трирічного строку після набрання законної сили законної сили постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2010 у справі №15/131-09-4188, до належного відповідача і позовні вимоги (п.п. 2,3 уточненої позовної заяви) з урахуванням законодавства, яке діяло на той час, є такими, що спрямовані на реальний захист своїх прав щодо повернення майна банкрута, у зв`язку з чим строк позовної давності переривається з моменту подання позову, тобто з 22.05.2013р. та розпочинається заново з наступного дня, тобто з 23.05.2013р.

В подальшому, 10.08.2015 (в межах трьох років з дати переривання строку позовної давності 23.05.2013) ТОВ „Буддеталь" в особі ліквідатора звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „Стимул Плюс" про витребування майна: нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 6453,6 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Цегельна, 2.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2017 р. у справі № 916/3314/15 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Стимул Плюс задоволено. Рішення Господарського суду Одеської області від 22.09.2015 у справі №916/3314/15 скасовано. В задоволенні позовних вимог відмовлено у зв`язку з тим, що позов про витребування спірного майна пред`явлений до особи, у володінні якої це майно перебувало, проте на момент розгляду справи в суді першої інстанції було відсутнє, у місцевого господарського суду були відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ТОВ Буддеталь до ТОВ Стимул Плюс .

Враховуючи здійснені судом апеляційної інстанції висновки щодо подачі позову до особи у володінні якої спірне майно не перебувало, тобто до неналежного відповідача, строк позовної давності не переривався і закінчився 23.05.2016р.

Наступне звернення відбулось 31.05.2016р. ліквідатором ТОВ „Буддеталь» арбітражним керуючим Дєчевою О.М. надано до канцелярії суду заяву (вх. №3-1114/16) про витребування майна в межах справи про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.06.2016р. призначено до розгляду заяву ліквідатора ТОВ „Буддеталь» від 31.05.2016р. про витребування майна та зобов`язано ОСОБА_6 та ОСОБА_2 надати відзив на дану заяву.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.10.2017р. по справі № 1/157-09-5588 провадження по заяві ліквідатора ТОВ „Буддеталь» арбітражного керуючого Дєчевої О.М. від 31.05.2016р. з урахуванням уточнень від 27.09.2017р. та від 31.05.2017р. по справі №1/157-09-5588 - припинено, оскільки чинною на той момент редакцією Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не передбачено розгляду заяв про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах провадження у справі про банкрутство.

Суд дійшов висновку про те, що під час подання вказаної заяви, строк позовної давності не переривався.

12.12.2017 року ТОВ Буддеталь звернулось з позовом до Суворовського районного суду м. Одеси до відповідачів про визнання права власності на нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Цегельна, 2, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Під час подання зазначеної позовної заяви, ліквідатором ТОВ Буддеталь пропущено строк позовної давності на 1 рік 6 місяців, однак, підлягає поновленню у зв`язку з наявністю поважних причин з огляду на наступне.

Під час вирішення питання про поновлення строку позовної давності з поважних причин, господарський суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Об`єднаної палати КГС ВС від 15.05.2020р. по справі №922/1467/19, в якій зазначено наступне: За змістом ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог. До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим. При цьому, очевидно, що перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій на думку добросовісного розсудливого спостерігача виключає необхідність вчинення процесуальних дій спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі заяв про закриття провадження у справі, подачі позовів в порядку іншого судочинства тощо. За таких обставин є неправильним та несправедливим покладення виключно на позивача відповідальності за помилку у визначенні підвідомчості відповідної справи і позбавлення його права на захист у спірних правовідносинах. .

Суд вважає за необхідне зазначити, що рішенням Господарського суду Одеської області від 22.09.2015р. у справі №916/3314/15 позовні вимоги задоволено повністю: витребувано від ТОВ Стимул Плюс на користь ТОВ Буддеталь спірне майно, вказане рішення набрало законної сили та до прийняття Одеським апеляційним господарським судом 28 лютого 2017 р. було чинним, що також дає підстави для позивача вважати, що його права будуть відновлені та захищені в судовому порядку, що є поважною причиною пропуску строку позовної давності, у зв`язку з чим цей строк підлягає відновленню.

Під час розгляду справи у Суворовському районному суді м. Одеси набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, згідно з статтею 7 вказаного Кодексу спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до п. 3 цієї ж статті матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

З дати набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства - 21.10.2019 по 15.07.2020р. справу Суворовським районним судом м. Одеси до Господарського суду Одеської області не передано. При цьому, судом встановлено, що на момент подачі даного позову, підвідомчість позивачем дотримано, у зв`язку з чим строк переривався.

З урахуванням того, що справу не передано на розгляд до господарського суду в межах справи про банкрутство, ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 15.07.2020 по справі № 523/17179/17 позов ліквідатора залишено без розгляду з огляду на клопотання ліквідатора поданого на підставі ст. 257 ЦПК України.

Наступного дня 17.07.2020 позивачем було подано даний позов до Господарського суду Одеської області.

Враховуючи вказане вище, суд зазначає, що причини пропуску строку позовної давності в даному випадку пов`язані з обставинами, що залежать не тільки і не стільки від позивача, а й від обставин, які знаходяться поза межами його контролю, зокрема, з фактом прийняття Господарським судом Одеської області та Суворовським районним судом м. Одеси відповідних позовних заяв позивача до відповідача та їх розгляду судом впродовж тривалого строку до закриття провадження у справі, а також з фактом передання справи Суворовським районним судом м. Одеси до господарського суду для розгляду в межах справи про банкрутство, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про задоволення клопотання ТОВ Буддеталь та поновлення пропущеного строку позовної давності.

При цьому, судом враховано висновки Верховного Суду, викладені у відзиві на позов заяву відповідачем ОСОБА_2 , а саме у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019р. по справі №911/3677/17, від 20.11.2018р. по справі №907/50/18, від 26.11.2019р. по справі №914/3234/16, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2020р. по справі №916/521/18, від 20.09.2019р. по справі №904/4342/18.

Також, позивачем заявлено вимоги про скасування записів державного реєстратора про право власності за відповідачами на спірне майно, а саме: скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 22683779 від 05.10.2017 про право спільної часткової власності ТОВ Схід-А (код ЄДРПОУ 40432130), розмір частки 313/1000 на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 6453,6 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Цегельна, 2, реєстраційний номер нерухомого майна 592416151101; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 22681872 від 05.10.2017р. про право спільної часткової власності ОСОБА_1 , розмір частки 1/20, на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 6453,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер нерухомого майна 592416151101; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 22681979 від 05.10.2017 про право спільної часткової власності ОСОБА_3 , розмір частки 1/20, на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 6453,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер нерухомого майна 592416151101; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 22682063 від 05.10.2017 про право спільної часткової власності ТОВ Схід-А (код ЄДРПОУ 40432130), розмір частки 1/15 на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 6453,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер нерухомого майна 592416151101; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 16540890 від 20.09.2016 про право спільної часткової власності ОСОБА_1 , розмір частки 1/6, на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 6453,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер нерухомого майна 592416151101; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 16540931 від 20.09.2016 про право спільної часткової власності ОСОБА_3 , розмір частки 1/6, на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 6453,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер нерухомого майна 592416151101; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 8992097 від 10.03.2015 про право спільної часткової власності ОСОБА_2 , розмір частки 187/1000, на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 6453,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер нерухомого майна 592416151101.

Вказані вимоги є похідними від вимог про витребування майна, щодо яких здійснено висновок про задоволення позовних вимог, однак підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі також - Закон України № 1952) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У частині другій статті 26 Закону України № 1952 (у редакції, чинній до 16.01.2020, яка діяла на час прийняття оскаржених рішень, звернення з позовом у цій справі) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Однак згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України № 1952 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України № 1952 (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції), на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України № 1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Викладене свідчить, що з 16.01.2020, тобто на час ухвалення оскаржуваних рішень у даній справі, такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачав, тому такий спосіб судового захисту, який в практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права не є належним.

Отже, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому починаючи з 16.01.2020 цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України № 1952.

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19, від 28.10.2020 у справі №910/10963/19.

Однак, враховуючи необхідність захисту прав позивача та тривале намагання повернути нерухоме майно до ліквідаційної маси протягом 10 років, що унеможливлює погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство, господарський суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 1 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 01.07.2020р. по справі №488/3753/17-ц зазначив, що формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанні судового рішення та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії , від 13 січня 2000 року у справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії , від 08 березня 2017 року у справі ТОВ Фріда проти України ).

Враховуючи те, що позивач на протязі 10 років намагається захистити своє порушене право власності на майно, яке на сьогоднішній день не захищено через постійну зміну судової практики та процесуального законодавства, що встановлено в рішенні, суд вважає, що вказані обставини справи свідчать про необхідність захистити порушене право позивача в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги в силу закону (ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") та скасовати державну реєстрацію про право власності за відповідачами на спірне майно та одночасно припиняє вказане право власності.

Щодо вимоги позивача про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на спірне нерухоме майно за ТОВ Буддеталь , суд зазначає, що задоволенню зазначена вимога не підлягає, оскільки право ТОВ Буддеталь не порушено.

Враховуючи фактичне задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідачів.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.ст.73, 74, 77, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БУДДЕТАЛЬ (65023, м. Одеса, вул. Тираспольська, буд. 32, кв.13, код ЄДРПОУ 13875680) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Сніткіної І.А. вх. № 2141/20 від 16.07.2020р. задовольнити частково.

2. Витребувати із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Схід-А (65041, м. Одеса, вул. Хуторська, будинок 3, код ЄДРПОУ 40432130) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУДДЕТАЛЬ (65023, м. Одеса, вул. Тираспольська, 32, кв. 13, ідентифікаційний код: 13875680) 313/1000 та 1/15 частки нежитлових будівель та споруд загальною площею 6453,6 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Цегельна, 2 (номер запису про право власності № 22683779 та № 22682063).

3. Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУДДЕТАЛЬ (65023, м. Одеса, вул. Тираспольська, 32, кв. 13, ідентифікаційний код: 13875680) 187/1000 частки нежитлових будівель та споруд загальною площею 6453,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 (номер запису про право власності № 8992097).

4. Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУДДЕТАЛЬ (65023, м. Одеса, вул. Тираспольська, 32, кв. 13, ідентифікаційний код: 13875680) 1/20 та 1/6 частки нежитлових будівель та споруд загальною площею 6453,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 (номер запису про право власності № 16540890 та № 22681872).

5. Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУДДЕТАЛЬ (65023, м. Одеса, вул. Тираспольська, 32, кв. 13, ідентифікаційний код: 13875680) 1/20 та 1/6 частки нежитлових будівель та споруд загальною площею 6453,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 (номер запису про право власності № 16540931 та № 22681979).

6. Скасувати державну реєстрацію права спільної часткової власності ТОВ Схід-А (код ЄДРПОУ 40432130), розмір частки 313/1000 на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 6453,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер нерухомого майна 592416151101 та припинити право власності.

7. Скасувати державну реєстрацію права спільної часткової власності ОСОБА_1 , розмір частки 1/20, на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 6453,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер нерухомого майна 592416151101 та припинити право власності.

8. Скасувати державну реєстрацію права спільної часткової власності ОСОБА_3 , розмір частки 1/20, на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 6453,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер нерухомого майна 592416151101 та припинити право власності.

9. Скасувати державну реєстрацію права спільної часткової власності ТОВ Схід-А (код ЄДРПОУ 40432130), розмір частки 1/15 на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 6453,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер нерухомого майна 592416151101 та припинити вказане право власності.

10. Скасувати державну реєстрацію права спільної часткової власності ОСОБА_1 , розмір частки 1/6, на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 6453,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер нерухомого майна 592416151101 та припинити право власності.

11. Скасувати державну реєстрацію права спільної часткової власності ОСОБА_3 , розмір частки 1/6, на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 6453,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер нерухомого майна 592416151101 та припинити право власності.

12. Скасувати державну реєстрацію права спільної часткової власності ОСОБА_2 , розмір частки 187/1000, на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 6453,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер нерухомого майна 592416151101 та припинити право власності.

13. В задоволенні вимоги про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на спірне нерухоме майно за ТОВ Буддеталь - відмовити.

14. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Схід-А (65041, м. Одеса, вул. Хуторська, будинок 3, код ЄДРПОУ 40432130) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУДДЕТАЛЬ (65023, м. Одеса, вул. Тираспольська, 32, кв. 13, ідентифікаційний код: 13875680) судовий збір у сумі 525 (п`ятсот двадцять п`ять) грн. 50 коп.

15. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУДДЕТАЛЬ (65023, м. Одеса, вул. Тираспольська, 32, кв. 13, ідентифікаційний код: 13875680) судовий збір у сумі 525 (п`ятсот двадцять п`ять) грн. 50 коп.

16. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУДДЕТАЛЬ (65023, м. Одеса, вул. Тираспольська, 32, кв. 13, ідентифікаційний код: 13875680) судовий збір у сумі 525 (п`ятсот двадцять п`ять) грн. 50 коп.

17. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУДДЕТАЛЬ (65023, м. Одеса, вул. Тираспольська, 32, кв. 13, ідентифікаційний код: 13875680) судовий збір у сумі 525 (п`ятсот двадцять п`ять) грн. 50 коп.

18. Вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.07.2020р. заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Копію рішення направити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ТОВ СХІД-А (65041, м. Одеса, вул. Хуторська, 3).

Повний текст рішення складено та підписано 14 грудня 2020 р. у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Суддя В.Д. Найфлейш