Постанова

від 09.12.2020 по справі 910/16274/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/16274/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г.М., Уркевича В. Ю.,

секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Громадської організації інвалідів "Добробут та Безпека" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 у справі

за позовом Громадської організації інвалідів "Добробут та Безпека" до Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Закревського 47" про зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача - Єлтишева С. Л., Синьова Ю. М.,

відповідача-1 - не з`явилися,

відповідача-2 - не з`явилися,

третьої особи - не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Громадська організації інвалідів "Добробут та Безпека" (далі - ГО "Добробут та Безпека") звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації (далі - Десняньска РДА) та Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" про зобов`язання виконати рішення Київської міської ради від 21.05.2015 № 503/1367 шляхом укладення договору оренди нежитлового приміщення.

1.2. Позов мотивовано тим, що у пункті 2 рішення № 503/1367 від 21.05.2015 зобов`язано відповідача-1 укласти в установленому порядку договір оренди з позивачем. Бездіяльність відповідача-2 порушує надане рішенням право позивача на укладення такого договору.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Київською міською радою 21.05.2015 ухвалено рішення № 503/1367 про передачу в оренду без проведення конкурсу нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва згідно з додатком до цього рішення.

Пунктом 5 додатку до рішення Київської міської ради від 21.05.2015 № 503/1367 визначено право на отримання позивачем в оренду приміщення по вулиці Закревського 47 у місті Києві загальною площею 305,8 м 2 строком на 2 роки 364 дні за пільговою ставкою орендної плати.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 (суддя Кирилюк Т. Ю.) у задоволенні позову відмовлено.

3.2. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що неукладення у строки, встановлені діючим на той час Положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280, договору оренди комунального майна відбулося внаслідок бездіяльності саме позивача у даній справі.

3.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2020 (колегія суддів: Пашкіна С. А., Кропивна Л. В., Поляк О. І.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

4.1. ГО "Добробут та Безпека" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.2. Касаційна скарга з посиланням на пункт 8 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі); пункт 3 частини 3 статті 310 ГПК України (суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення спору) обґрунтована, зокрема незалученням судами до участі у справі Київської міської ради, секретаріату Київської міської ради.

Скаржник наголошує, що суди при розгляді справи не встановили реального змісту правовідносин, мети звернення позивача до суду з даним позовом, предмету спору та засобів доказування, не дослідили безпосередньо обставини справи, надали перевагу одним доказам над іншими, не дослідили докази, що свідчать на користь позивача, а саме звіт про оцінку майна та довідку-доручення від 01.03.2019 № 102/49-106/1, видану відповідачем-2 на проведення незалежної оцінки нежитлових приміщень, лист Київської міської ради від 03.02.2020 № 225-СК-632, не надали оцінки діям відповідачів, вчиненим на виконання рішення Київської міської ради, вийшли за межі позовних вимог та прийняли рішення про права та обов`язки особи, не залученої до участі у справі.

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5.1. Деснянська РДА у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення та постанову попередніх судових інстанцій - без змін.

Підпунктом 11 пункту 16 1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131 1 та статті 131 2 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

29.12.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019 № 390-IX.

Згідно з частиною 4 статті 56 ГПК України (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 18.12.2019 № 390-IX) держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Тобто у порядку самопредставництва орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції може представляти за посадою його керівник або інша уповноважена особа, повноваження якої підтверджуються відповідно до частини 4 статті 56 вказаного Кодексу.

До відзиву Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації додано копію довіреності від 15.06.2020 № 102/02/15-3824, виданої Пожар Віті Миколаївні на представництво інтересів відповідача-1 у суді.

Перевіривши в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості щодо осіб, які мають повноваження щодо представництва Деснянської РДА, суд не встановив наявності у Пожар В. М. повноважень бути представником у судах в порядку самопредставництва.

Матеріали, долучені до відзиву, також не містять доказів самопредставництва Пожар В. М. від імені органу місцевого самоврядування.

Водночас за змістом частини 1 статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник; при цьому слід зауважити, що до останніх (законних представників) особа, яка підписала відзив, поданий від імені Деснянської РДА, в силу положень статті 57 вказаного Кодексу, не відноситься.

Згідно із частиною 4 статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Доказів того, що Пожар В. М. у даній справі представляє Деснянську РДА як адвокат, до відзиву не додано.

При цьому підписання та подання відзиву є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.

Таким чином, оскільки до відзиву не додано доказів на підтвердження того, що Пожар В. М. має право відповідно до закону представляти Деснянську РДА в якості представника (адвоката) або в порядку самопредставництва, такий відзив не враховується.

5.2. ТОВ "Медичний центр "Закревського 47" у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення та постанову попередніх судових інстанцій - без змін.

Третя особа наголошує, що в матеріалах справи немає жодного доказу того, що рішення у цій справі може вплинути на права і обов`язки Київської міської ради, а клопотання про залучення секретаріату Київської міської ради в якості третьої особи у даній справі взагалі не мало належного обґрунтування. На думку заявника, позивач і на даному етапі не може пояснити, чому питання щодо обов`язковості виконання та стану виконання рішення Київської міської ради № 503/1367 необхідно встановлювати шляхом залучення до участі у справі секретаріату Київської міської ради.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із такого.

6.3. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, позивач оскаржує рішення та постанову судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 8 (суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі) частини 1 статті 310 ГПК України.

Скаржник зазначає, що до участі у справі не було залучено Київську міську раду.

6.4. У частині 1 статті 287 ГПК України передбачено право осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, подати касаційну скаргу на судові рішення попередніх судових інстанцій, тобто звернутися до Верховного Суду із касаційними скаргами на такі рішення. Проте Київська міська рада із касаційними скаргами про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 у даній справі до касаційної інстанції не зверталася.

При цьому Київська міська рада є юридичною особою, яка не позбавлена можливості самостійно звернутися за захистом своїх прав у випадку, якщо вважає їх порушеними.

Водночас скаржник, обґрунтовуючи порушення прав Київської міської ради посилається на висновок, викладений в мотивувальних частинах рішення та постанови попередніх судових інстанцій, про те, що право на укладення договору строкового та платного використання нерухомого майна територіальної громади міста Києва у позивача виникло з моменту ухвалення Київською міською радою рішення № 503/1367 та обмежено встановленим цим рішенням строком - 2 роки 364 дні. Однак такий висновок зроблений відносно права позивача на укладення договору оренди комунального майна в контексті предмета позову і не свідчить про зміну або припинення прав та обов`язків Київської міської ради.

6.5. В якості підстави для касаційного оскарження ГО "Добробут та Безпека" зазначає також пункт 3 частини 3 статті 310 ГПК України (суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи). На думку скаржника, суд необґрунтовано відхилив його заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, секретаріат Київської міської ради.

Як вбачається з матеріалів справи через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 03.02.2020 представник позивача подав до суду першої інстанції письмові пояснення та заяву про залучення до участі у справі секретаріату Київської міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

У судовому засіданні 04.02.2020 Господарським судом міста Києва розглянуто заяву позивача про залучення третьої особи та відмовлено в її задоволенні, оскільки позивачем не наведено достатніх підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - секретаріат Київської міської ради.

Обґрунтовуючи у касаційній скарзі необхідність залучення до участі у справі секретаріат Київської міської ради, скаржник зазначає, що відповідно до пункту 7.26 Положення про секретаріат Київської міської ради, затвердженого розпорядженням Київського міського голови від 07.07.2014 за № 69, секретаріат відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, забезпечує ведення діловодства, облік, проходження і контроль за виконанням рішень Київської міської ради. Залучення до справи секретаріату Київської міської ради, на думку скаржника, дозволило б встановити обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, зокрема, обов`язковість виконання та стан виконання рішення Київської міської ради № 503/1367.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про незазначення позивачем достатніх підстав для залучення вказаної особи до участі у справі, оскільки обов`язковість рішень органів місцевого самоврядування та органів влади регламентується у відповідних нормативних актах, зокрема у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні", а стан виконання рішення ради встановлено судами під час розгляду справи на підставі наданих сторонами доказів.

6.6. Щодо доводів скаржника про вихід судів за межі позовних вимог, оскільки суди погодилися з доводами відповідачів про те, що позивач є відповідальною особою за нанесення матеріальних збитків територіальній громаді в частині неотримання доходу від використання її майна за декілька років, колегія зазначає, що це не вплинуло на правильність судових рішень, оскільки не стосується предмету спору та підлягає виключенню із тексту рішення та постанови.

Таким чином, скаржником не доведено порушення судами попередніх інстанцій положень процесуального законодавства, а тому не доведено підстави касаційного оскарження, зазначеної у касаційній скарзі.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. За змістом частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

7.2. Враховуючи, що скаржником не доведено, а судом не встановлено наявності підстав для скасування судових рішень попередніх судових інстанцій, рішення господарського суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мають бути залишені без змін, з мотивів викладених, у цій постанові.

8. Судові витрати

8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Громадської організації інвалідів "Добробут та Безпека" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 у справі № 910/16274/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя В. Ю. Уркевич