Постанова

від 14.12.2020 по справі 640/11650/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11650/20 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чайка", ОСОБА_1 та Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Віта" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Євгенії Володимирівни, третя особа - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Віта" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Євгенії Володимирівни, третя особа - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чайка", ОСОБА_1 та Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулись з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянти мотивують тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

04 листопада 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від позивача, в якому він просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чайка", а рішення суду першої інстанції - без змін.

Також 04 листопада 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від позивача, в якому він просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України, а рішення суду першої інстанції - без змін.

18 листопада 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли пояснення від Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в яких заявник просить апеляційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чайка" залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що між Київською міською радою (орендодавець) та ЗАТ Авіакомпанія "Віта" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (зареєстрований головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 26.01.2004 року за №91-6-00209), місце розташування якої АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва, розміром 0,2237 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід`ємною частиною цього договору. Кадастровий №8000000000:91:187:0012.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, цільове призначення земельної ділянки за кадастровим №8000000000:91:187:0012 - 02.07 для іншої житлової забудови; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку.

28.02.2013 року Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 (№2403/0/12/009-13) (далі - містобудівні умови).

У пункті 7 містобудівних умов зазначено цільове призначення земельної ділянки - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку (договір оренди земельної ділянки від 26.01.2004 року №91-6-00209).

На підставі депутатського звернення депутата Київської міської ради Балицької О.С. від 04.08.2019 року №08/279/08/005-1884 головним інспектором Є.В. Подимайло проведено документальну перевірку щодо провадження Департаментом містобудівної діяльності та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) містобудівної діяльності шляхом винесення вимоги від 06.09.2019 року №10/26-2/0609/07 надати належним чином засвідчену копію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 28.02.2013 року №2403/0/12/009-13 та копії документів, наданих замовником, для отримання зазначених містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки; надати витяг щодо чинних містобудівних регламентів та інших умов впровадження містобудівної діяльності, містобудівних умов та обмежень щодо певної території, а також наявних вимог та обмежень щодо використання земельних ділянок і розташованих на них об`єктів нерухомості, в т.ч. викопіювання із містобудівної документації щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 у Шевченківському районі міста Києва.

На вимогу головного інспектора Департаментом направлено лист від 15.10.2019 року №055-12145, яким повідомлено, що згідно з даними електронної бази документообігу Департаменту, замовнику будівництва ПрАТ "Авіакомпанія "Віта" надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 28.02.2013 року №2403/0/12/009-13 для будівництва житлового будинку.

Проте, у зв`язку із тим, що в Департаменті відсутня технічна і матеріальна можливість для виготовлення копій документації, що містять значний обсяг та великій формат креслень, запрошено уповноваженого представника до Департаменту за попередньою домовленістю для можливого ознайомлення з наявними документами, на підставі яких вони були надані та виготовлення необхідних фотокопій.

Водночас, до листа долучено довідку (витяг) з містобудівного кадастру, копію містобудівних умов та обмежень.

Відповідно до довідки про результати документальної перевірки від 24.10.2019 року, складеної головним інспектором Державної архітектурно-будівельної інспекції України, останньою встановлено, що наміри забудови земельної ділянки не відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, чим порушено частину 5 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абзацу 2 пункту 2.4. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109 у редакції, чинній на момент видачі містобудівних умов та обмежень. Додатково зазначено, що під час надання Містобудівних умов та обмежень забудови Департаментом порушено строки надання Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, чим порушено частину 5 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (із змінами, внесеними згідно із Законом №5496-VI від 20.11.2012 року), а саме : відповідна заява замовника надійшла до Департаменту 28.01.2013 року, при цьому Містобудівні умови та обмеження надані 28.02.2013 року.

У пропозиціях щодо подальшого здійснення заходів державного архітектурно-будівельного нагляду головним інспектором зазначено про проведення позапланової перевірки, про що заступником директора Департаменту - начальника відділу контролю та нагляду за об`єктами будівництва Департаменту ДАБІ у м. Києві складено службову записку від 24.10.2019 року №10/26-44/410/11, адресовану ДАБІ України.

На підставі статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", підпунктом 5 пункту 15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №698, довідки про результати документальної перевірки від 24.10.2019 року ДАБІ України видано наказ від 29.10.2019 року №1213 про проведення позапланової перевірки з питань дотримання норм законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) містобудівної діяльності, а саме: надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 28.02.2013 року №2403/0/12/009-13 за адресою: АДРЕСА_1 у Шевченківському районі міста Києва.

Відповідно до змісту направлення на проведення позапланової перевірки від 01.11.2019 року №б/н, підставою для проведення позапланової перевірки головним інспектором Подимайло Є.В. Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є наказ ДАБІ України від 29.10.2019 року №1213 та звернення депутата Балицької О.С. від 21.08.2019 року №08/279/08/005-1884. Строк дії направлення з 01.11.2019 року до 21.11.2019 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 07.11.2019 року, висновки якого ідентичні висновкам, викладеним головним інспектором у довідці про результати документальної перевірки від 24.10.2019 року.

Крім того, в акті перевірки міститься відмітка директора Департаменту у графі для пояснень, зауважень або заперечень щодо проведення перевірки: "на час надання МУО департамент ДМА не був об`єктом нагляду".

Рішенням головного інспектора Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.11.2019 року скасовано дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 28.02.2013 року №2403/0/12/009-13, прийнятого Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Підстава: наміри забудови земельної ділянки не відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, чим порушено частину 5 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на момент видачі Містобудівних умов та обмежень) та абзацу 2 пункту 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109 (у редакції, чинній на момент видачі Містобудівних умов та обмежень).

Вважаючи рішення головного інспектора Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.11.2019 року протиправним, позивач, як замовник будівництва, звернувся до суду із позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року № 3038-УІ (далі - Закон № 3038) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 1 Закону № 3038 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Частиною 2 статті 26 Закону № 3038 передбачено, що суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону № 3038 (в редакції, чинній на момент видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки) фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

В силу положень частини першої ста`ггі 25 Закону № 3038-УІ режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.

За змістом частини 1 статті 16 Закону № 3038 планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 17 Закону № 3038 генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до п. 1.1 ДБН Б. 1-3-97 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів (чинні на момент затвердження Генерального плану міста Києва рішенням від 28.03.2002 року № 370/1804) генеральний план міста, селища є основним планувальним документом, який встановлює в інтересах населення та з врахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне зонування території, містить принципові рішення щодо розміщення об`єктів загальноміського або загальноселищного значення, організації вулично-дорожньої мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини, черговості освоєння території.

Генеральний план міста, селища є основним видом містобудівної документації з планування території населеного пункту, призначеним для обгрунтування (розроблення та реалізацГї) довгострокової політики органу місцевого самоврядування в питаннях використання і забудови території.

Пунктом 1.5 ДБН Б. 1-3-97 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів визначено, що Генеральний план є комплексним планувальним документом. Його положення базуються на аналізі і прогнозуванні демографічних, соціально-економічних, природно-географічних, інженерно- технічних, екологічних, санітарно-гігієнічних, історико-культурних факторів і орієнтовані виключно на вирішення питань планування території населеного пункту.

У свою чергу частиною 5 статті 29 Закону № 3038 (у редакції, чинній на момент видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки) передбачено, що підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Аналогічні положення закріплені у чинній редакції частини 4 статті 29 Закону № 3038-УІ.

Підставою для скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 28.02.2013 року № 2403/0/12/009-13 стало порушення позивачем абзацу 2 пункту 2.4. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 07.07.2011 року № 109 (далі - Порядок № 109) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

У свою чергу земельне законодавство визначає, що земельні ділянки за основним цільовим призначенням поділяються на категорії (землі сільськогосподарського призначення, землі житлової та громадської забудови, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення тощо).

Водночас поряд з основним цільовим призначенням (категорією) кожній земельній ділянці присвоюється код, який визначає вид цільового призначення згідно з класифікацією видів цільового призначення земель, яка затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548.

Класифікація визначає поділ земель на окремі види цільового призначення в межах категорії земель, які характеризуються власним правовим режимом, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів тощо.

Крім того, містобудівне законодавство містить поняття функціонального призначення земельної ділянки, функціональне призначення земельної ділянки не зазначається в документах на земельну ділянку, а міститься в містобудівній документації (генеральному плані населеного пункту, плані зонування території тощо). Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає містобудівній документації, забороняється.

Тобто поняття цільове призначення земельної ділянки (термін земельного законодавства) та функціональне використання території (термін містобудівного законодавства) не є тотожними.

Відтак, колегія суддів вважає, що позивач помилково ототожнює відповідність цільового призначення земельної ділянки (02.07 для іншої житлової забудови) намірам забудови, задекларованим в містобудівних умовах.

В даній справі порівнянню підлягають наміри забудови із функціональним призначенням території, яка визначена Генеральним планом міста Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради 28.03.2002 року № 370/1804.

Так, зі змісту пункту 9 виданих позивачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 28.02.2013 № 2403/0/12/009-13 вбачається, що територія, на якій планується будівництво житлового будинку (АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва), за функціональним призначенням належить до громадських будівель та споруд.

Отже, така територія призначена для задоволення публічних інтересів (для розміщення громадських будівель і споруд - готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів тощо), а не для розміщення житлової забудови.

Наведене вище свідчить, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, у зв`язку з чим посилання позивача, викладені у позовній заяві щодо протиправності оскаржуваного рішення є безпідставними та необґрунтованими.

При цьому зі змісту пункту 9 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 28.02.2013 року № 2403/0/12/009-13 вбачається, що відповідно до Концепції стратегічного розвитку міста Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради від 16.09.2010 року № 35-4847, якою схвалено основні положення Концепції стратегічного розвитку міста Києва як основу для розробки Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2025 року, передбачено віднести АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва до територій, функціональне призначення яких - зелені насадження загального користування.

Положеннями пункту 2.3.15 Правил забудови м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 року № 11/2587, передбачено, що не допускається будівництво будівель та споруд, окрім об`єктів обслуговування для забезпечення відпочинку та дозвілля населення, на територіях зелених насаджень загального користування: парків, скверів, бульварів, набережних, відповідно до п. 5.4 ДБН 360-92**.

Таким чином, майбутній Генеральний план міста Києва взагалі відносить територію, на якій планується розміщення житлового будинку, до території зелених насаджень загального користування, що в свою чергу виключає будь-яке будівництво.

Колегія суддів зазначає про те, що рішення у сфері містобудування істотно та протягом тривалого часу впливають на життєвий простір мешканців міста, навколишнє середовище та розвиток міста, під час розробки містобудівної документації вкрай важливим є врахування інтересів держави, територіальної громади, окремих груп та осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 3038 планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідальні за розробку та затвердження містобудівної документації, діючи з дотриманням принципів належного урядування, повинні забезпечувати збалансований підхід до різних інтересів.

Законним способом узгодження різних інтересів у сфері містобудування є громадське обговорення, процедура громадського обговорення є запобіжником порушення важливих інтересів різних груп та осіб та забезпечує їх виявлення та врахування під час прийняття рішень у сфері містобудування.

Відповідно до статті 21 Закону № 3038 громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Відтак у разі відхилення містобудівних умов та обмежень від містобудівної документації, постає питання про відповідність таких відхилень громадським та приватним інтересам.

Загальний порядок затвердження та внесення змін до генерального плану передбачено статтею 17 Закону № 3038.

З метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон на основі генерального плану населеного пункту розробляється план зонування території. Він встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації (стаття 18 Закону № 3038).

Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Він розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції (стаття 19 Закону № 3038-УІ).

З огляду на вищенаведене, колегія суддів доходить висновку про те, що у разі необхідності надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, які не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні (а отже невідомо чи враховують інтереси усіх зацікавлених осіб), необхідно вносити зміни до відповідної містобудівної документації у порядку, передбаченому Законом № 3038, що позивачем зроблено не було.

Враховуючи положення чинного законодавства та наявну копію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, у посадових осіб відповідача було достатньо підстав дійти висновку про невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Колегія суддів звертає увагу на те, що єдиним документом, необхідність якого є обов`язковою з метою встановлення невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації, є містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 28.02.2013 року № 2403/0/12/009-13, копію яких головним інспектором будівельного нагляду Є.В. Подимайло отримано на вимогу від 06.09.2019 № 10/26-2/0609/07.

При цьому матеріали справи свідчать про те, що Концепція стратегічного розвитку міста Києва, схвалена рішенням Київської міської ради від 16.09.2010 року № 35-4847, є проміжним документом, спрямованим па розробку Генерального плану, відповідачем не заперечувалась.

Вказана Концепція не стала основною підставою для прийняття спірного рішення, а виключно додатковим підтвердженням того, що майбутній Генеральний план міста Києва взагалі відносить територію, на якій планується розміщення житлового будинку, до території зелених насаджень загального користування та виключає будь-яке будівництво.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Євгенії Володимирівни про скасування містобудівних умов та обмежень від 08 листопада 2019 року є обґрунтованим та правомірним, скасуванню не підлягає.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чайка", ОСОБА_1 та Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2020 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Віта" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Євгенії Володимирівни, третя особа - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.