Ухвала

від 09.08.2021 по справі 640/11650/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11650/20

УХВАЛА

09 серпня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Дмитренко К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Віта" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Віта" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Євгенії Володимирівни, третя особа - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Віта" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Євгенії Володимирівни, третя особа - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чайка", ОСОБА_1 та Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулись з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянти мотивували тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року залишено без змін.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду 02 червня 2021 року (головуючим суддею отримана 03 червня 2021 року) надійшла заява приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Віта" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, в якій заявник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі №640/11650/20 та прийняти нове рішення, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2020 року залишити без змін (за текстом заяви).

Розглянувши заяву приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Віта" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Частинами четвертою, п`ятою статті 368 КАС України визначено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Аналіз наведених норм процесуального права свідчить, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази. Зокрема, ними можуть бути скасування рішення або вироку суду, що мали преюдиційне значення під час прийняття рішення судом; факти, встановлені вироком суду, що набрав законної сили; завідомо неправдиві показання свідка в судовій справі; завідомо неправильний висновок експерта; фальшиві документи або речові докази тощо.

Водночас, нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення. Не можуть визнаватися нововиявленими обставинами і обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону. Надання правової оцінки аналогічним правовідносинам в іншому судовому рішенні також не може вважатися нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

За нормами статей 1 та 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до рішень Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі "Правєдная проти Росії" (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та від 06 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення у справі "Христов проти України" (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04, пункт 42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі "Желтяков проти України", заява №4994/04, пункт 43).

Наведене у підсумку свідчить, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності, проте перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою й саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду, при цьому особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що у неї не було можливості представити цей доказ під час судового розгляду справи до винесення судового рішення, а також те, що цей доказ має суттєве значення.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 802/2196/17-а, а також у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 826/15038/17, від 22 лютого 2021 року у справі № 420/3785/19 та від 10 березня 2021 року у справі № 826/15267/17.

В своїй заяві скаржник зазначає про те, що нововиявленою обставиною є факт погодження рішення Київської міської ради від 27 квітня 2000 року № 109/830 місця розташування житлового будинку по вул. Гоголівській, 32-В в м. Києві.

Скаржник зазначає про те, що вказана обставина (рішення Київської міської ради від 27 квітня 2000 року № 109/830) існувала на час розгляду даної справи, однак не була відома позивачу. Дане рішення позивач отримав 13 травня 2021 року.

Надаючи правову оцінку вищезазначеним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про архітектурну діяльність від 20 травня 1999 року № 687-ХІV (станом на 20 травня 1999 року) архітектурно-планувальні завдання - документ, який містить комплекс містобудівних та архітектурних вимог і особливих умов проектування і будівництва об`єкта архітектури, що випливають з положень затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідних рішень органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги і умови щодо охорони пам`яток історії та культури, довкілля, законних прав і інтересів громадян та юридичних осіб при розташуванні об`єкта архітектури на конкретній земельній ділянці.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про архітектурну діяльність від 20 травня 1999 року № 687-ХІV розроблення проектів об`єктів архітектури та передпроектні роботи здійснюються на підставі вихідних даних на проектування, до яких належать: архітектурно-планувальне завдання; завдання на проектування; технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта архітектури.

Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об`єкта архітектури, а також розмір плати за їх видачу визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об`єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1999 року № 2328 ( в редакції, яка діяла на момент рішення Київської міської ради від 27 квітня 2000 року № 109/830), архітектурно-планувальне завдання та технічні умови розробляються і надаються замовнику якщо він не є власником (користувачем) земельної ділянки - в разі прийняття місцевою радою рішення про попереднє погодження архітектури на зазначеній ділянці, яке одночасно є дозволом на виконання проектно-вишукувальних робіт. До цього рішення додається схематичний план місця розташування об`єкта архітектури.

З огляду на викладене, колегія суддів зауважує, що отримання замовником попереднього погодження місця розташування об`єкта архітектури є обов`язковою умовою для розроблення та надання такому замовнику архітектурно-планувального завдання, які, в свою чергу, є обов`язковою складовою вихідних даних на проектування об`єктів архітектури.

Оскільки рішення Київської міської ради від 27 квітня 2000 року № 109/830 Про погодження місця розташування об`єктів стосувалось безпосереднього закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Віта", то вказана інформація не могла бути невідомою скаржнику на час розгляду адміністративного позову та перегляду рішення в апеляційній та касаційні інстанціях даної справи, а тому скаржник міг і мав би знати про дане рішення Київської міської ради.

Колегія суддів уважає, що фактично у поданій заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник, посилаючись на рішення Київської міської ради від 27 квітня 2000 року № 109/830, ставить під сумнів правильність правозастосування при вирішенні судами первісного спору. Однак вказане свідчить не про нововиявлені обставини, а про намагання повторно перевірити правильність застосування судами норм права.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 826/11952/16.

Таким чином, оскільки заява приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Віта" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, не містила нововиявлених обставин, визначених частиною другоюстатті 361 КАС України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 368 КАС України суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Керуючись ст. 248, 361-369 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні заяви приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Віта" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та згідно з частиною другою статті 369 КАС України судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.