Ухвала

від 14.12.2020 по справі 420/3739/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 420/3739/19

адміністративне провадження № К/9901/31422/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвод" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року у справі №420/3739/19.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою та вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, ГУ ДПС в Одеській області подало касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги її заявник посилається на те, що неможливість сплати судового збору, у зв`язку з обмеженим фінансуванням податкового органу та зупиненням видаткових операцій по рахунках, що є поважними причинами пропуску строку на оскарження судового рішення та неповинні перешкоджати доступу до правосуддя, а повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення та є безумовною підставою для поновлення такого процесуального строку, однак апеляційний суд цього не врахував і безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Частиною третьою статті 295 КАС України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 року апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки апелянтом не сплачено судовий збір. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 продовжено строк на усунення недоліків поданої апеляційної скарги. В подальшому, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019 апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

27.08.2020 Головне управління ДПС в Одеській області повторно звернулось до суду з апеляційною скаргою.

П`ятий апеляційний адміністративний суд встановивши, що апеляційна скарга подана зі значним пропуском передбаченого процесуальним законом строку (через 8 місяців), не містить достатніх обґрунтованих підстав та доказів, щодо наявності поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, судовий збір не сплачено, ухвалою від 07.09.2020, визнав неповажними вказані апелянтом підстав, залишив скаргу без руху і запропонував скаржнику усунути вказані недоліки вказавши інші підстави для поновлення строку та надати документ про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали суду, відповідач надіслав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначив, що причиною пропуску строку на апеляційне оскарження є неможливість сплати судового збору, яка обумовлена відсутністю відповідного фінансування. Зауважував, що податковим органом в продовж року вживались заходи щодо виділення відповідного фінансування, в тому числі і на цю справу.

Аналізуючи наведені апелянтом обставини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд визнав їх неповажними, та ухвалою від 22.10.2020, яка є предметом касаційного оскарження, відмовив відповідачеві у відкритті апеляційного провадження. При цьому, суд виходив з того, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Таким чином, зазначений період часу, протягом якого відповідач не подавав апеляційну скаргу є явно перебільшеним для вчинення такої дії і неспіврозмірним із процесуальним строком, встановленим для апеляційного оскарження судового рішення, крім того, апелянтом не наведено об`єктивних підстав пропуску строку .

Так, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.

Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

Крім того, аналізуючи посилання скаржника на ухвали Верховного Суду України як на практику, за якою суб`єкту владних повноважень поновлювався строк на касаційне оскарження при первинному поверненні касаційної скарги з підстав неможливості сплатити судовий збір, Суд не приймає до уваги, оскільки такі судові рішення, відповідно до ст. 7 КАС України, не є джерелами права, що застосовуються судом при вирішенні справ, та виходячи з норм ч. 5 ст. 242 КАС України їх висновки не є практикою та не обов`язкові для врахування.

Варто зауважити, що питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження .

Принагідно, Суд зазначає, що сплата судових витрат не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, податковий орган, як при неодноразовому поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.

Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані судом неповажними.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі №420/3739/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська