Постанова

від 09.12.2020 по справі 815/3037/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа №815/3037/18

адміністративне провадження №К/9901/18921/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

за участю:

секретаря судового засідання Вітковської К.М.,

представника відповідача Моргун Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ененерджи на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2019 року (судді: Джабурія О.В., Вербицька Н.В., Кравченко К.В.) у справі №815/3037/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ененерджи до Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Ененерджи (далі - ТОВ Ененерджи , позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.12.2017 року №0044781407 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 2 262 709 грн та №0044771407 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 2 405 434 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 01.12.2017 року №0044781407 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 774 409 грн та №0044771407 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 862 878 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення в оскаржуваній частині та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що врахування судом апеляційної інстанції під час надання правової оцінки реальності правовідносин із ТОВ СТАР ЛАЙМ , ТОВ СТЕЙЛ ПЛЮС та ТОВ ДРІМ ЄВРО ТРЕЙД вироків у кримінальних справах, порушених у відношенні посадових осіб таких підприємств, суперечить положенням частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки вважає доводи позивача безпідставними, а оскаржуване рішення - таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2020 року розгляд справи вирішено поводити у відкритому судовому засіданні за участю сторін.

До початку розгляду касаційної скарги по суті представником позивача на адресу Верховного Суду було направлено клопотання про зупинення касаційного провадження, обґрунтоване зверненням ТОВ Ененерджи із апеляційними скаргами на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року у справі №757/24218/17-к та вирок Київського районного суду м. Одеси від 17 березня 2016 року у справі №520/2574/16-к, що, на переконання скаржника, унеможливлює розгляд даної справи.

Ознайомившись із вказаним клопотанням, колегією суддів було вирішено відкласти розгляд справи задля надання представником позивача суду належних та допустимих доказів відкриття апеляційного провадження за вказаними апеляційними скаргами, які б підтверджували неможливість використання означених вище вироків як таких, що мають преюдиційне значення для вирішення даної справи.

Проте, у наступне судове засідання представник позивача не з`явися, відповідних доказів суду не надав.

Проаналізувавши мотиви та обґрунтування заявленого позивачем клопотання, а також враховуючи ненадання належних та допустимих доказів, які б підтверджували об`єктивну неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав до задоволення клопотання та, як наслідок, зупинення провадження у справі.

Чергове судове засідання було призначено на 09 грудня 2020 року. Позивач явку свого представника не забезпечив. Причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача підтримав заперечення, викладені у відзиві на касаційну скаргу позивача, просив відмовити в її задоволенні.

Також у судовому засіданні, яке відбулось 09 грудня 2020 року, здійснено заміну відповідача у справі на належного - Головне управління ДПС в Одеській області, з урахуванням наданих податковим органом доказів правонаступництва.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 23.10.2017 року по 03.11.2017 на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області, фахівцями контролюючого органу було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ ЕНЕНЕНЕРДЖИ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої складено Акт від 17.11.2017 №1650/15-32-14-07/38936255 (далі - Акт перевірки).

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п.п.44.1, 44.2 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено суму з податку на додану вартість всього у сумі 1 924 347 грн.

01 грудня 2017 року на підставі вищеозначеного Акта перевірки контролюючим органом було винесені податкові повідомлення - рішення: №0044781407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 2 262 709 грн, та №0044771407, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 2 405 434 грн.

Вирішуючи даний спір та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що сукупність досліджених судом доказів не підтверджує реальність змін майнового стану ТОВ ЕНЕНЕРДЖИ внаслідок спірних господарських операцій, а також об`єктивну спроможність їх фактичного здійснення відповідними учасниками, з огляду на що суд дійшов висновку щодо правомірності та ґрунтовності донарахування ГУ ДФС в Одеській області позивачу спірних сум податку на додану вартість та податку на прибуток.

Суд апеляційної інстанції не погодився із такими висновками суду першої інстанції та дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Приймаючи таке рішення суд зазначив, що відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності позивача з ТОВ Таір груп , ТОВ Строй-гарант , ТОВ Аркона лідер , ТОВ Протекшн ЛТД , ТОВ Магнета , ТОВ Даммара , ТОВ Еско трейн , ТОВ Азарін , ТОВ М-Енерго , ТОВ Торговий дім Южний край , ТОВ Трінітін-груп , ТОВ Комівояжер груп , ТОВ ХКД-Трейд , ТОВ Граніт-сателіт , ТОВ Арт світ стар , ТОВ Укрбуд-Холдинг , ТОВ МК Торг , ТОВ Лірен груп , ТОВ Олстар інвестмент , ТОВ Смарт компані , ТОВ Торговельна компанія Центр-холдинг , ТОВ Ліскор торг , а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в первинних бухгалтерських документах за вказаними операціями, є неповними, недостовірними та (або) суперечливими. Поряд із цим, дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та ТОВ ДРІМ ЄВРО ТРЕЙД , ТОВ СТЕЙЛ ПЛЮС , ТОВ СТАР ЛАЙМ не мали реального характеру, а їх виконання оформлено суто документально, без мети реального настання правових наслідків.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином касаційному перегляду підлягають лише висновки суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, які стали підставою для звернення позивача з даною касаційною скаргою до Верховного Суду.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В свою чергу, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підвереджують факт її проведення.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

При цьому, оцінюючи обґрунтованість заявленої податкової вигоди адміністративний суд має оцінити обставини вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності та дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що між ТОВ ЕНЕНЕРДЖИ (Покупець) та ТОВ СТЕЙЛ ПЛЮС (Постачальник) було укладено договір поставки від 01.12.2014 №42. Аналогічного змісту договір було укладено також між ТОВ ЕНЕНЕРДЖИ та ТОВ СТЕЙЛ ПЛЮС (Постачальник). За умовами вказаних договорів Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити товар. Товар вказується у специфікації, що є Додатком до відповідного Договору. Поставка товару здійснюється за видатковими накладним згідно замовлень Покупця, доставку за адресою виконує Постачальник за власні кошти, та власними силами. Якість, упаковка і маркування товару, що постачається, має відповідати встановленим стандартам і технічним умовам. Покупець здійснює приймання товару за кількістю і якістю в момент його отримання в присутності представника Постачальника. Усі розрахунки, передбачені цим Договором, здійснюються в національній валюті України - гривні, в безготівковій формі. Розрахунки між Постачальником і Покупцем здійснюються шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Поряд із цим, судами з`ясовано, що вироком Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року у справі № 757/24218/17-к, встановлено, що протягом березня-жовтня 2016 року ТОВ ДРІМ ЄВРО ТРЕЙД , протягом червня-жовтня 2016 року ТОВ СТЕЙЛ ПЛЮС надавали послуги підприємствам реального сектору економіки з незаконного переведення безготівкових коштів у готівку, штучного формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ на підставі проведення безтоварних операцій із використанням документів первинного бухгалтерського та податкового обліків.

Також, 17 листопада 2014 року між ТОВ ЕНЕНЕРДЖИ (Замовник) та ТОВ СТАР ЛАЙМ (Підрядник) було укладено договір підряду №142-монтаж, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання електромонтажних робіт в листопаді 2014 року, котрі включають в себе: встановлення котла, 3 бойлерів і повітряної завіси в школі №1 загальною вартістю 10000грн; встановлення котла в яслах-садочку №1 загальною вартістю 6250грн, встановлення котла в яслах-садочку №4 загальною вартістю 6800грн; встановлення конвекторів (19шт.) з розведенням окремого енергоживлення на щит ВРУ в школі №3 загальною вартістю 17500грн; встановлення конвекторів (11шт.) з розведенням окремого енергоживлення на щит ВРУ в школі №4 загальною вартістю 7500грн; монтажні роботи в яслах-садочку №3 загальною вартістю 53100грн. Оплата виконаних робіт здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника згідно з цим Договором.

Однак, пізніше вироком Київського районного суду м. Одеси від 17 березня 2016 року у справі №520/2574/16-к встановлено, що ОСОБА_1 став фактичним засновником та директором ТОВ Стар Лайм , при цьому, фінансово-господарську діяльність ТОВ Стар Лайм не здійснював, документів по взаємовідносинах з підприємствами-контрагентами не підписував, товарів не поставляв, розрахунковими рахунками не розпоряджався, податкову звітність не складав, не підписував, не подавав та нікому зазначених дій не доручав, з огляду на що був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Наведені вище обставини були оцінені судами, як такі, що дають змогу дійти висновку про фіктивний характер господарських операцій між ТОВ ЕНЕНЕРДЖИ та його контрагентами, - ТОВ ДРІМ ЄВРО ТРЕЙД , ТОВ СТЕЙЛ ПЛЮС та ТОВ СТАР ЛАЙМ .

В контексті наведеного, колегія суддів зауважує, що первинні документи, які стали підставою для формування Товариством податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, видані контрагентом, діяльність якого мала ознаки фіктивного підприємництва, та підписані від імені особи, яка заперечила свою участь у його діяльності, дійсно не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до податкових вигод є безпідставним.

Касаційний суд також наголошує, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

В даному випадку позивачем під час розгляду справи не надано документального підтвердження обґрунтування економічної та ділової доцільності придбання спірних послуг та товарів, обґрунтування їх вартості, як не надано і підтвердження використання отриманих послуг та товарів в безпосередній господарській діяльності Товариства.

Таким чином, позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов`язують можливість правомірного формування податкових вигод, що, відповідно, свідчить про відсутність підстав до скасування податкових повідомлень-рішень від 01.12.2017 року №0044781407 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та №0044771407 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в оскаржуваній частині.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та зводяться фактично до переоцінки встановлених обставин справи, -що знаходиться поза межами касаційного перегляду, встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2019 року є обґрунтованою, відповідає нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2019 року залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ененерджи , - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська

Повний ьекст постанови виготовлено 14 грудня 2020 року.