Постанова

від 07.12.2020 по справі 760/8799/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

07 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 760/8799/17

провадження № 61-10474св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: публічне акціонерне товариство Універсал банк , відділ державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у місті Києві, товариство з обмеженою відповідальністю Укрспецторг Груп ,

треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Масюк Ігор Євгенійович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства Універсал Банк на постанову Київського апеляційного суду в складі суддів: Іванової І. В., Сліпченка О. І., Сушко Л. П., від 23 червня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства Універсал банк (далі - ПАТ Універсал банк , банк), відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві), товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецторг Груп (далі - ТОВ Укрспецторг Груп ), треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Масюк І. Є., про визнання дій неправомірними та незаконними, визнання правочину недійсним.

Позов обґрунтований тим, що між його дружиною ОСОБА_2 та ПАТ Універсал банк 07 березня 2008 року було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг та договір іпотеки задля забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , придбана ним з дружиною під час шлюбу.

Заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 27 травня 2011 року було задоволено позов банку та стягнуто заборгованість за кредитним договором і в порядку виконання рішення суду звернуто стягнення на предмет іпотеки, який було передано на реалізацію шляхом проведення прилюдних торгів. Через відсутність покупців спірна квартира була передана у власність банку.

Позивач вказував, що він не є боржником у виконавчому провадженні, між ним та банком відсутні правовідносини. Він є співвласником квартири, набутої в шлюбі, проте не надавав своєї згоди на її продаж з прилюдних торгів.

З урахуванням уточнень вимог позовної заяви, позивач просив ухвалити рішення, яким визнати неправомірними та незаконними дії державного виконавця по проведенню виконавчих дій щодо реалізації на прилюдних торгах квартири та визнати такий правочин недійсним.

Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року клопотання ПАТ Універсал банк про закриття провадження у справі задоволено. Закрито провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ Універсал банк , ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві, ТОВ Укрспецторг Груп , треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Масюк І. Є., про визнання дій неправомірними та незаконними, визнання правочину недійсним.

Закриваючи провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , скасовано ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що право власності на Ѕ частину квартири, якого був позбавлений позивач ОСОБА_1 внаслідок дій відповідачів, не відноситься до тих прав, які в силу статті 1219 ЦК України є особистими і відносно яких правонаступництво недопустиме, оскільки здійснення цього права не пов`язано з певною особою, а тому може здійснюватися і спадкоємцями цієї особи на передбачених законом умовах.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У липні 2020 року АТ Універсал Банк , засобами поштового зв`язку, направило на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року, у якій просить вказану постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

На обґрунтування доводів касаційної скарги заявник посилається на те, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, не допускають правонаступництва. ОСОБА_2 не є правонаступником померлого ОСОБА_1 у спірних правовідносинах, оскільки останній надав їй як своїй дружині нотаріально посвідчену згоду на передачу вказаної квартири в іпотеку банку, що було предметом дослідження у справі № 760/6608/17-ц за позовом ОСОБА_1 до АТ Універсал Банк та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 13 листопада 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Під час розгляду справи суди установили, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними та незаконними дії державного виконавця Солом`янського РУЮ в м. Києві по проведенню виконавчих дій щодо реалізації на прилюдних торгах квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсним правочин з реалізації іпотечного майна (вищезазначеної квартири) на прилюдних торгах та застосувати наслідки недійсного правочину.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 14 вересня 2017 року.

З копії спадкової справи № 3/2018, відкритої після смерті ОСОБА_1 , вбачається, що 07 березня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Поварової Л. В. із заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадщину за законом. У вказаній заяві зазначено, що крім неї спадкоємцями першої черги є діти померлого.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (право-попередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1219 ЦК України визначено перелік прав та обов`язків, які не входять до складу спадщини. Зокрема, згідно даної норми, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, а саме: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Отже, правильним є висновок апеляційного суду про те, що право власності на Ѕ частину квартири, з метою захисту якого і звернувся до суду позивач ОСОБА_1 , не відноситься до тих прав, які в силу статті 1219 ЦК України є особистими і відносно яких правонаступництво недопустиме, оскільки здійснення цього права не пов`язано з певною особою, а тому може здійснюватися і спадкоємцями цієї особи на передбачених законом умовах.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова апеляційного суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

При цьому оцінка доводів банку щодо недоведеності ОСОБА_2 порушення своїх прав можлива на стадії розгляду цієї справи по суті, а не під час вирішення питання щодо процесуального правонаступництва у спірних правовідносинах.

Із урахуванням того, що інші доводи касаційної скарги є ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким судом апеляційної інстанції надана належна оцінка, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням судами обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків судів обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства Універсал Банк залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара