Ухвала

від 11.12.2020 по справі 754/198/18

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2-во/754/243/20

Справа № 754/198/18

У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2020 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення описки по справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу Суднобудівник-16 про стягнення заборгованості та за зустрічною позовною заявою Житлово-будівельного кооперативу Суднобудівник-16 до ОСОБА_1 про визнання договору неукладеним, -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2020 (отримано судом 08.12.2020) до суду надійшла заява від ОСОБА_1 про виправлення описки, мотивована тим, що в ухвалі суду при підрахунку результату зазначено неправильну суму авансу, отриманого позивачем від відповідача за 1 етапом робіт спірного договору від 15.01.2017 року. Вартість робіт за так званим 1 етапом робіт за цим договором визначається актом виконаних робіт від 24 січня 2017 року та становить 14250 грн. Частина з цієї суми коштів переховується самим відповідачем а на руки позивачу має бути сплачена вартість цього 1 етапу робіт в сумі 11471,25 грн. Зазначений етап робіт закінчено 24 січня 2017 року. Аванс - це наперед визначена сума коштів, сплачена до початку виконання робіт за договором. Заборгованість за виконані роботи визначається після підписання відповідного акту виконаних робіт і розраховується як вартість таких робіт за актом за виключенням суми авансу (якщо такий аванс був). В даній справі жодних авансів за спірним етапом робіт не було і в матеріалах справи не існує належних та допустимих доказів, які б визначали зворотнє. Отже, заборгованість за спірним актом виконаних робіт визначається сумою платежу, яку сам відповідач і акцептував, підписуючи даний акт. Тобто 11471,25 грн., саме ця сума боргу і значиться в акті. Під час судового дослідження цієї справи і позивачем, і відповідачем підтверджено, що за цим спірним актом виконаних робіт було виконано часткове погашення заборгованості на суму 6842,5 грн. Саме часткове погашення заборгованості, а не авансу, оскільки роботи за цим етапом робіт вже закінчені і ніякої мови про якісь аванси за цими роботами вестись не може. В матеріалах справи міститься ксерокопії розписки надані відповідачем. Але, під час судового дослідження цих доказів ні відповідачем, ні позивачем не було надано жодного оригіналу документів, з яких могли бути зроблені такі ксерокопії. Таких оригіналів розписок просто не існує і позивач про це зазначав при досліджені даних матеріалів справи. Окрім того, в матеріалах справи взагалі не міститься доказу про аванс, отриманий позивачем під електромонтажні роботи саме 01 лютого 2017 року. Під час слухань розглядались обставини виконання робіт за іншим договором, підписаним сторонами, а саме за договором від 15 лютого 2017 року. Саме за цим договором (так званий 2-й етап робіт) йшлась мова на судових засіданнях в тому числі можливо стосовно авансування таких робіт, але на цьому етапі робіт позивач не заявляв своїх вимог і жодні докази авансування таких робіт позивачем не наддавались, не підтверджувались та судом не розглядались. Позивачем заявлялись окремі вимоги щодо матеріальних звітів, доопрацювань конструкцій світодіодних світильників для унеможливлення їх крадіжок та окремих усних грошових домовленостей по ним. В своїх запереченнях відповідач надавав ксерокопії начебто розписок одна з яких значиться від 01.03.2017р. (але не 01.02.2018р). Але знову ж таки жодна з ксерокопій таких розписок не підтверджена реальними оригіналами і реальними розписками, якими суд міг би керуватись. Таких розписок не існує. Більш того, і позивач, і відповідач ОСОБА_2 під час його опитування (аудиозапис опитування свідка ОСОБА_2 на 8 хвилині 10 секунд) засвідчили той факт, що ОСОБА_1 виділялись кошти виключно на закупівлю світильників та деталей за окремими домовленостями, які до спірного договору від 15 січня 2017 року та до акту виконаних робіт від 24 січня 2017 року не мають ніякого відношення, що за часом вони мали місце значно пізніше, через два і більше місяці після завершення спірного 1 етапу робіт.

Таким чином в рішенні суду допущена арифметична помилка включення авансу 2500 гривен. Відповідно на цю суму помилково визначений і результат залишку заборгованості відповідача. Відповідно цеп означилось і на сумі заборгованості по пені та інфляційним витратам.

Вивчивши матеріали цивільної справи та ознайомившись з поданими позивачем документами суддя прийшов до наступних висновків.

28.09.2020 Деснянським районним судом м.Києва ухвалено та проголошено вступну та резолютивну частину рішення суду, відповідно до якої первісний позов ОСОБА_1 до ЖБК Суднобудівник-16 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ЖБК Суднобудівник-16 на користь ОСОБА_1 заборгованість за виконані роботи в розмірі 2971,25 грн. та інфляційні втрати та пеню у загальному розмірі 1094,69 грн., а всього стягнуто 4065,94 грн. Стягнуто з ЖБК Суднобудівник-16 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ЖБК Суднобудівник-16 до ОСОБА_1 про визнання договору неукладеним відмовлено.

Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

Питання виправлення описки вирішено без повідомлення учасників справи.

Судом можуть бути усунуті помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками та граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин справи або ускладнюють виконання рішення.

Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття.

Враховуючи те, що зазначені обставини в заяві про виправлення описки, не є опискою, а спірним питанням щодо виплачених позивачу сум за укладеним між ним та відповідачем договором, а відтак дана заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 269, 353-356, ЦПК України, Суд -

УХВАЛИВ:

В заяві ОСОБА_1 про виправлення описки по справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу Суднобудівник-16 про стягнення заборгованості та за зустрічною позовною заявою Житлово-будівельного кооперативу Суднобудівник-16 до ОСОБА_1 про визнання договору неукладеним -відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Суддя: