Рішення

від 14.12.2020 по справі 328/2355/20

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

328/2355/20

14.12.2020

2-а/328/48/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді - Погрібної О.М., за участю секретаря судового засідання - Мацинської О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Токмак, справу № 328/2355/20 (номер провадження 2/328/48/20) за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника Митяненка Михайла Івановича до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправним рішенням, визнання протиправною бездіяльності відповідача при виконанні судового рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Представник позивача Митяненко М.І. звернувся до Токмацького районного суду Запорізької області з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якій просить визнати протиправним повідомлення відповідача № 10765-/-03/ від 29.10.2020 року і скасувати його; встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом встановлення місячного строку на подання звіту про виконання рішення; зобов`язати відповідача відкрити виконавче провадження по виконанню судового рішення у справі №328/3570/13-а; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування шкоди, заподіяної його протиправним рішенням суму еквівалентну 291,03 євро за офіційним курсом НБУ станом на день виплати; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 01 листопада 2013 року постановою Токмацького районного суду Запорізької області у справі № 2-а-79/2013 зобов`язано управління Пенсійного фонду України м. Токмак та Токмацькому районі (пізніше перейменовано на Управління обслуговування громадян Токмацького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) ЄДРПОУ 20490012) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 15.01.2009 р. по 04.01.2011 р. у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни та ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням виплачених сум за цей період. 18.12.2013 року постанова набрала законної сили.

Згідно з листом боржника на виконання цього судового рішення нараховано до виплати 3173,23 грн., які підлягають стягненню на користь ОСОБА_1

12.06.2014 року судом виготовлено виконавчий лист, який неодноразово надсилався для виконання до органів ДВС, проте судове рішення залишається невиконаним протягом доволі тривалого часу (7 років).

Станом на день прийняття судом постанови за офіційним курсом НБУ курс 1 євро до гривні складав 10,9033. До сплати боржником нараховано 3173,23 грн. Отже в еквівалентному розмірі заборгованість склала 291,03 євро. Ціна позову базується на нарахованій боржником до стягнення сумою та на офіційному курсі НБУ станом на 01.11.2013 року. Вважає справедливою позицію, коли сума боргу має бути відшкодованою в такому ж адекватному, рівноцінному, співмірному розмірі.

27 жовтня 2020 року відповідачу надіслано його заяву про прийняття до примусового виконання судового рішення та додані до неї належним чином оформлені документи. Але, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечен ня примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіо нального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) Частюк Віталій Олександрович прийняв 29.10.2020 року оскаржуване рішення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, яке він отримав 04 листопада 2020 року.

Відповідач тривалий час не виконує судове рішення і чинить перешкоди по виконанню за надуманими підставами. Підставою для повернення відповідач вважає припинення боржника - юридичної особи (п. 5 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження ), вважає, що відповідач виявив свою протиправну дію, приймаючи оскаржуваний акт.

Протиправними діями (протиправною бездіяльністю) стягувачу завдано матеріальної шкоди фактично в розмірі не отриманих коштів (в даному разі 291,03 євро за курсом НБУ станом на день виплати).

Відповідач повертаючи виконавчий лист без прийняття до виконання посилається на дані ЄДР юридичних осіб про те, що УПФУ в Токмацькому районі Запорізької об ласті як юридичну особу припинено. Однак, керуючись п.14 Розділу II Інструкції з організації примусового ви конання рішень , затвердженої 02.04.2012 року Наказом №512 Міністерства юстиції України, державний виконавець на підставі довідки з Єдиного державного реєстру юридич них осіб, своєю постановою змінює назву сторони виконавчого провадження. Ця до відка приєднується до матеріалів виконавчого провадження. Відтак припинення боржника як юридичної особи не є правовою підставою для повернення виконавчого до кумента.

Судове провадження, розпочате в 2011 році, не можна вважати закінченим без виконання в повному обсязі цього судового рішення. Абз. 2 ч.5 ст.15 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по бать кові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Оскільки на час виготовлення виконавчого листа по справі №328/3570/13-а діяв Закон України Про виконавче провадження в редакції від 21 квітня 1999 року №606-XIV і в ньому не передбачалось повер нення виконавчих документів через припинення боржника-юридичної особи, а в редак ції Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 року таке нововведення з`явилось, то вбачається, що нововведення обмежує за надуманими підставами права стягувача, що свідчить про порушення статті 58 Конституції України при ухваленні нового Закону України Про виконавче провадження (№ 1404- VIII).

Тому, представник позивача вважає, що виконавець за наявності підтверджуючих документів повинен був змінити своєю постановою назву сторони виконавчого провадження, проте відповідач порушуючи посадові обов`язки та вказану норму закону повернув виконавчий документ без прийняття до виконання.

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 04 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статей 268 , 269, 287 КАС України для розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ. Роз`яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач надав відзив на позов та докази направлення позивачу. У відзиві відповідач зазначає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки є безпідставним та необґрунтованими. 28.10.2020 на виконання до відділу надійшла заява про прийняття до виконання судового рішення представника за довіреністю ОСОБА_1 Митяненка М.І. від 27.10.2020 року разом із оригіналом виконавчого листа № 328/3570/13-а, виданого 12.06.2014 Токмацьким районним судом Запорізької області про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недосплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 15.01.2009 року по 04.01.2011 рік у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України про соціальний захист дітей війни № 2195-IV від 18.11.2004 року та ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням виплачених сум за цей період.

Згідно з виконавчим листом № 328/3570/13-а, виданого 12.06.2014 Токмацьким районним судом Запорізької області боржником за виконавчим документом виступає Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області (код 20508479).

Відповідно до вимог п. 5 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо юридичну особу - боржника припинено.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором 27.10.2011 внесено запис про припинення Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області (код 20508479).

Постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України від 22.08.2018 року № 628 деякі територіальні органи Пенсійного фонду України вирішено реорганізувати шляхом приєднання до окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком.

Відповідно до додатку 1 до вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України Токмацьке об`єднане управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, до якого входило Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак Запорізької області, приєднане до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Таким чином, боржника за виконавчим листом № 328/3570/13-а, виданого 12.06.2014 Токмацьким районним судом Запорізької області, Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області (код 20508479) - як юридичну особу припинено.

Враховуючи зазначене, державним виконавцем з метою дотримання вимог п. 5 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку з тим, що Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області (код 20508479) - як юридичну особу припинено, 29.10.2020 державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання.

Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 29.10.2020 направлено стягувачу разом з оригіналом виконавчого документа.

Таким чином, повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 29.10.2020 винесено державним виконавцем з дотриманням вимог Закону України Про виконавче провадження , та скасуванню не підлягає.

Доводи представника позивача про те, що виконавець за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження є необґрунтованими, оскільки виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження, у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи), в даному ж випадку юридичну особу - боржника припинено.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , ч.1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Також, звертаємо увагу суду, що під час винесення державним виконавцем повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання за вих. № 10765-/-03/ від 29.10.2020 жодної шкоди стягувачу не завдано, оскільки після усунення обставин, які призвели до повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, стягувач має право повторно пред`явити виконавчий лист № 328/3570/13-а, виданий 12.06.2014 Токмацьким районним судом Запорізької області до виконання.

Тому, відповідач вважає, що необхідно відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з`явився був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Представник позивача у судове засідання також не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу за його відсутності, у задоволенні позову просив відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані суду докази та враховуючи норми чинного законодавства, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 01 листопада 2013 року постановою Токмацького районного суду Запорізької області у справі № 2-а-79/2013 зобов`язано управління Пенсійного фонду України м. Токмак та Токмацькому районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недосплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 15.01.2009 р. по 04.01.2011 р. у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни № 2195-ІV від 18.11.2004 р. та ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням виплачених сум за цей період.

18.12.2013 року постанова набрала законної сили, на виконання цієї постанови 12.06.2014 року судом видано виконавчий лист у справі № 328/3570/13-а.

28.10.2020 на виконання до відділу надійшла заява про прийняття до виконання судового рішення представника за довіреністю ОСОБА_1 Митяненка М.І. від 27.10.2020 року разом із оригіналом виконавчого листа № 328/3570/13-а, виданого 12.06.2014 Токмацьким районним судом Запорізької області про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недосплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 15.01.2009 року по 04.01.2011 рік у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни № 2195-IV від 18.11.2004 року та ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням виплачених сум за цей період.

Згідно з виконавчим листом № 328/3570/13-а, виданого 12.06.2014 Токмацьким районним судом Запорізької області боржником за виконавчим документом виступає Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області (код 20508479).

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором 27.10.2011 внесено запис про припинення Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області (код 20508479).

Постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України від 22.08.2018 року № 628 деякі територіальні органи Пенсійного фонду України вирішено реорганізувати шляхом приєднання до окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком.

Відповідно до додатку 1 до вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України Токмацьке об`єднане управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, до якого входило Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак Запорізької області, приєднано до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Таким чином, боржника за виконавчим листом № 328/3570/13-а, виданого 12.06.2014 Токмацьким районним судом Запорізької області, Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області (код 20508479) - як юридичну особу припинено.

29.10.2020 державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання від 29.10.2020, яке направлено стягувачу разом з оригіналом виконавчого документа.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо юридичну особу - боржника припинено.

Відповідно до положень ч.3 ст. 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Статтею 6 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів від 2 червня 2016 року № 1403-VIII визначено, що систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5 ), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802, органами державної виконавчої служби є: - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; - відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; - управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві); - відділи примусового виконання рішень в районах міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві; - управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень); - відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень; - районні, районні в містах, міські, міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділи державної виконавчої служби).

Тому, в цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби.

У даній справі позовні вимоги заявлено до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), що відповідно до п. 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, є належним відповідачем у справах даної категорії.

Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII Про виконавче провадження виконавче провадження - це завершальна стадія судового провадження (стаття 1). Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Ч.1, п. 1 ч.2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно зі статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо юридичну особу - боржника припинено.

Державним виконавцем з метою дотримання вимог п. 5 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку з тим, що Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області (код 20508479) - як юридичну особу припинено, 29.10.2020 винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Вказане повідомлення винесено державним виконавцем з дотриманням вимог Закону України Про виконавче провадження та скасуванню не підлягає, державним виконавцем ніяким чином не порушено права та законні інтереси позивача.

Доводи представника позивача про те, що виконавець за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження є необґрунтованими, оскільки виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження, у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи), в даному ж випадку юридичну особу - боржника припинено.

До того ж, представник позивача звернувся до відповідача із оригіналом виконавчого листа 27.10.2020 року, тому державний виконавець діяв в межах вимог п. 5 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIIІ від 02.06.2016 року, який є чинним на час звернення.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 379 КАС України положення цієї статті, а саме щодо заміни сторони виконавчого провадження, застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, тому вимога представника позивача про зобов`язання відповідача відкрити виконавче провадження по виконанню постанови суду у справі № 328/3570/13-а та визнання протиправним повідомлення відповідача № 10765-/-03/ від 29.10.2020 і його скасування не підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача матеріальної шкоди, завданої тривалим невиконанням судового рішення, суд зазначає наступне.

Згідно з позовною заявою позивач в особі представника Митяненко М.І., просив стягнути з відповідача в якості відшкодування за протиправні дії суму, еквівалентну 291,03 євро, обґрунтовуючи свою вимогу тим, що стягнута сума на виконання судового рішення знецінилась.

Згідно зі статтею 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Частиною 5 статті 21 КАС України встановлено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Таким чином, у даному випадку може відшкодовуватись лише моральна шкода, завдана тривалим невиконанням судового рішення, однак позивачем таких вимог заявлено не було.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом (ст.1167 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Однак позивач у своєму позові просить стягнути з відповідача суму стягнуту за судовим рішенням в перерахунку на іноземну валюту, а саме 291,03 євро, що суперечить засадам відшкодування шкоди, визначеним ст.1167, 1174 ЦК України. Крім того позивачем не надано доказів, які підтверджують факт спричинення йому шкоди.

Обґрунтування позивачем підстав для відшкодування шкоди тривалим невиконанням судового рішення судом не може бути прийнято до уваги, оскільки позивачем не оскаржується бездіяльність відповідача щодо тривалого невиконання судового рішення.

Предметом позову в цьому випадку є конкретна дія з повернення виконавчого документу без прийняття до виконання.

Позивачем не обґрунтовано, в чому саме полягає шкода, завдання конкретними діями (рішенням) відповідача із повернення виконавчого документа.

Відповідно, судом не встановлено правових підстав вважати, що повідомленням про повернення виконавчого документу без виконання або такими діями з повернення виконавчого документу позивачу завдана шкода в розмірі, еквівалентному 291,03 євро.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову у частині стягнення шкоди.

Щодо вимоги представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом встановлення місячного строку на подання звіту про виконання рішення, суд виходить з такого.

За приписами ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Так, зазначена стаття передбачає, що прийняття судом ухвали про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду, яке пов`язано з наявністю певних передумов, які можуть свідчити про ухилення відповідача від обов`язку виконати судове рішення.

З урахуванням встановлених обставин справи, судом не встановлено наявності підстав стверджувати про можливе ухилення відповідача від виконання судового рішення, та відповідно про наявність правових підстав для задоволення заяви про подання відповідачем звіту про виконання судового рішення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих позивачем окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки державний виконавець діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений п. 5 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження .

Керуючись Законом України Про виконавче провадження , ст. 5-9, 72, 77, 90, 241-246, 250, 268, 271, 272, 287 КАС України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправним рішенням, визнання протиправною бездіяльності відповідача при виконанні судового рішення та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Токмацький районний суд Запорізької області або безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Реквізити сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

Дата складання повного судового рішення 14 грудня 2020 року.

Представник позивача - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ,

Відповідач - Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 164, код ЄДРПОУ 43314918.

Суддя: