Ухвала від 14.12.2020 по справі 766/17770/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУН 766/17770/20 Головуючий в 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/819/664/20 Доповідач ОСОБА_2

Категорія: арешт майна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора -- ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 09 листопада 2020 року про накладення арешту на майно.

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий в ОВС 1 відділення слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим (з дислокацією в м. Херсон) капітан поліції ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить накласти арешт шляхом тимчасової заборони володіння, користування, розпорядження на майно, що належить громадянину України ОСОБА_9 , а саме:

1.банкноти (долари США), у кількості 60 купюр номіналом по 100 доларів кожна, всього шість тисяч доларів США;

2.банкноти (російські рублі), у кількості 7 купюр по 5 тис. рублів, 4 купюри по 1 тис. рублів, 4 купюри по 500 рублів, залізна монета номіналом 10 рублів, 1 монета номіналом 2 рублі, 1 монета номіналом 1 рубль. Всього сорок одна тисяча тринадцять рублів;

3.банкноти (українська гривня), у кількості 2 купюри по 500 гривень, 3 купюри по 200 гривень, 8 купюр по 100 гривень, 1 купюра по 50 гривень, 1 купюра по 5 гривень, 1 купюра по 2 гривні, 3 купюри по 1 гривні і 1 залізна монета номіналом 1 гривня. Сума загалом дві тисячі чотириста шістдесят одна гривня.

Мотивуючи клопотання, слідчий вказує, що слідчим відділом Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим (з дислокацією в м. Херсон) проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22020011000000042 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

Зважаючи на той факт, що ч. 1 ст. 111 передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, то у разі винесення обвинувального вироку ОСОБА_9 , до нього може бути застосований вид покарання у вигляді конфіскації майна.

Ухвалою слідчогосудді Херсонськогоміського судуХерсонської областівід09листопада 2020року,вищевказане клопотанняслідчого задоволеночастково,накладено арешт шляхом тимчасової заборони користування, розпорядження на майно, що належить громадянину України ОСОБА_9 , а саме: - банкноти (долари США), у кількості 60 купюр номіналом по 100 доларів кожна, всього шість тисяч доларів США; - банкноти (російські рублі), у кількості 7 купюр по 5 тис. рублів, 4 купюри по 1 тис. рублів, 4 купюри по 500 рублів, залізна монета номіналом 10 рублів, 1 монета номіналом 2 рублі, 1 монета номіналом 1 рубль. Всього сорок одна тисяча тринадцять рублів; - банкноти (українська гривня), у кількості 2 купюри по 500 гривень, 3 купюри по 200 гривень, 8 купюр по 100 гривень, 1 купюра по 50 гривень, 1 купюра по 5 гривень, 1 купюра по 2 гривні, 3 купюри по 1 гривні і 1 залізна монета номіналом 1 гривня. Сума загалом дві тисячі чотириста шістдесят одна гривня.

В іншій частині клопотання відмовлено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_7 подав на неї апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна ОСОБА_9 , яке зазначено в клопотанні.

Апеляційна скарга мотивована доводами про її необґрунтованість.

Зокрема, апелянт зазначає про те, що слідчий як у клопотанні, так і під час судового засідання в суді першої інстанції зазначав, що ним подано клопотання про арешт вказаних коштів з метою спеціальної конфіскації, однак при цьому ним не наведено жодних підстав, які б свідчили про можливість застосування спеціальної конфіскації в рамках вказаного кримінального провадження.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що відповідно до п. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Однак, під час судового засідання слідчим не зазначено жодного чинника, який би підтверджував наявність обставин, передбачених вищевказаною нормою.

Окрім того, ні в клопотанні слідчого, ні в інших документах, які до нього було долучено слідчим, не відображено серії та номери купюр, на які має бути накладено арешт не міститься таких відомостей і в оскаржуваній ухвалі

Заслухавши суддю-доповідача,захисника на підтриманнявимоги апеляційноїскарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: - збереження речових доказів; - спеціальної конфіскації; - конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; - відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 07 листопада 2020 року ОСОБА_9 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, і в цей же день повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

Санкцією ч. 1 ст. 111 КК України, передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від дванадцяти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Зважаючи на вищевикладене оскільки суддею прийнято законне та обґрунтоване рішення щодо накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_9 в спосіб визначений в резолютивній частині оскаржуваної ухвали.

Неспроможними є посилання захисника про обґрунтованість клопотання слідчого про можливість застосування до майна на яке він просив накласти арешт спеціальної конфіскації, оскільки як вбачається із матеріалів провадження, в тому числі і клопотання слідчого в ній йдеться саме про можливе застосування до майна підозрюваного ОСОБА_9 саме його конфіскації, як додаткового покарання, передбаченого відповідною санкцією статті КК,

Серії і номері вилучених підозрюваного ОСОБА_9 купюр визначені іншими процесуальними документам, які містяться в матеріалах провадження, що в повній мірі дає змогу їх ідентифікувати під час виконання оскаржуваної ухвали слідчого судді.

Будь яких істотних порушень вимог КПК України, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.

З огляду на викладене, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, зважаючи на, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, а підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 171, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргузахисника ОСОБА_7 ,залишити беззадоволення,а ухвалуслідчого суддіХерсонського міськогосуду Херсонськоїобласті від09листопада 2020року,якою клопотанняслідчого задоволеночастково,накладено арешт шляхом тимчасової заборони користування, розпорядження на майно, що належить громадянину України ОСОБА_9 , а саме: - банкноти (долари США), у кількості 60 купюр номіналом по 100 доларів кожна, всього шість тисяч доларів США; - банкноти (російські рублі), у кількості 7 купюр по 5 тис. рублів, 4 купюри по 1 тис. рублів, 4 купюри по 500 рублів, залізна монета номіналом 10 рублів, 1 монета номіналом 2 рублі, 1 монета номіналом 1 рубль. Всього сорок одна тисяча тринадцять рублів; - банкноти (українська гривня), у кількості 2 купюри по 500 гривень, 3 купюри по 200 гривень, 8 купюр по 100 гривень, 1 купюра по 50 гривень, 1 купюра по 5 гривень, 1 купюра по 2 гривні, 3 купюри по 1 гривні і 1 залізна монета номіналом 1 гривня. Сума загалом дві тисячі чотириста шістдесят одна гривня, а в іншій частині клопотання відмовлено без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: