Постанова

від 08.12.2020 по справі 911/659/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2020 р. Справа№ 911/659/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Білоус О.О.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 08.12.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дружба"

на рішення

Господарського суду Київської області

від 20.08.2020 (повне рішення складено 31.08.2020)

у справі №911/659/20 (суддя Шевчук Н.Г.)

за позовом Виконуючого обов`язки прокурора Київської області

до 1. Капустинської сільської ради

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дружба"

про визнання недійсним рішення Капустинської сільської ради та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2020 року Виконувач обов`язків прокурора Київської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Капустинської сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дружба", в якому просить:

- визнати недійсним рішення Капустинської сільської ради від 16.05.2019 № 332-34-VII "Про передачу в оренду земель колективної власності до їх розпаювання ТОВ "Агрофірма Дружба", яким передано в оренду землі колективної власності сільськогосподарського призначення до їх розпаювання загальною площею 721,1 га, в тому числі проінвентаризовані земельні ділянки загальною площею 406,4652 га з кадастровими номерами 3225582100:01:002:0041, 3225582100:01:003:0003, 3225582100:01:002:0040, 3225582100:05:002:0010, 3225582100:05:002:0008, 3225582100:05:002:0007, 3225582100:05:002:0002, 3225582100:05:002:0009, 3225582100:01:003:0004, 3225582100:05:001:0006, 3225582100:05:001:0007, 3225582105:03:003:0040, 3225582100:05:001:0009, 3225582100:07:008:0024, 3225582100:07:001:0062, 3225582100:07:004:0024, 3225582100:05:001:0001, 3225582100:07:004:0025, 3225582100:01:003:0001, 3225582100:01:004:0067, 3225582100:01:002:0034, а також 314,6348 га непроінвентаризованих земель;

- визнати недійсними договори оренди (без номерів) земельних ділянок для ведення фермерського господарства щодо земельних ділянок: площею 14,9038 га з кадастровим номером 3225582100:05:001:0002; площею 19,9326 га з кадастровим номером 3225582100:01:002:0034; площею 11,1193 га з кадастровим номером 3225582100:01:002:0040; площею 21,0211 га з кадастровим номером 3225582100:01:003:0001; площею 16,2578 га з кадастровим номером 3225582100:01:003:0003; площею 8,2243 га з кадастровим номером 3225582100:01:003:0004; площею 43,0042 га з кадастровим номером 3225582100:01:004:0067; площею 33,933 га з кадастровим номером 3225582100:05:001:0001; площею 5,2175 га з кадастровим номером 3225582100:05:001:0006; площею 3,9988 га з кадастровим номером 3225582100:05:001:0007; площею 35 га з кадастровим номером 3225582100:05:001:0009; площею 29,3329 га з кадастровим номером 3225582100:05:002:0007; площею 33,0091 га з кадастровим номером 3225582100:05:002:0008; площею 11,9468 га з кадастровим номером 3225582100:05:002:0009; площею 10,8074 га з кадастровим номером 3225582100:05:002:0010; площею 51,91 га з кадастровим номером 3225582100:07:001:0062; площею 6,0607 га з кадастровим номером 3225582100:07:004:0024; площею 12,7274 га з кадастровим номером 3225582100:07:004:0025; площею 9,3719 га з кадастровим номером 3225582100:07:008:0024; площею 16,9444 га з кадастровим номером 3225582105:03:003:0040; площею 11,4846 га з кадастровим номером 3225582100:01:002:0041, укладених 20.05.2019 між Капустинською сільською радою та ТОВ "Агрофірма Дружба".

Позов, з посиланням на статті 13, 19 Конституції України, статті 1, 2, 4, 6, 10, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 16, 21, 215, 216 373, 393 Цивільного кодексу України, статті 22, 31, 791, 122, 123, 124, 134, 135, 152, 186, 1861 Земельного кодексу України, статті 2, 6, 16 Закону України "Про оренду землі", статті 20, 22, 25, 50, Закону України "Про землеустрій", статті 1, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство", обґрунтовано тим, що рішення Капустинської сільської ради від 16.05.2019 № 332-34-VII прийняте та відповідно договори оренди від 17.05.2019 та 20.05.2019 укладені з порушенням вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", оскільки передача в оренду земель колективної власності до їх розпаювання передана без проведення земельних торгів у формі аукціону щодо продажу прав на оренду земельних ділянок загальною площею 721,1 га, крім того земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами передано в оренду для ведення фермерського господарства юридичній особі, яка не є фермерським господарством, а також передано 314,6348 га не проінвентаризованих земель в оренду без надання дозволів на розроблення та затвердження проектів із землеустрою.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.08.2020 у справі № 911/659/20 позов задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано рішення від 16.05.2019 № 332-34-VII, прийняте Капустинською сільською радою Яготинського району Київської області сьомого скликання "Про передачу в оренду земель колективної власності до їх розпаювання ТОВ "Агрофірма Дружба".

Визнано недійсними укладені між Капустинською сільською радою Яготинського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дружба" договори оренди (без номерів) земельних ділянок сільськогосподарського призначення для потреб ведення фермерського господарства щодо земельних ділянок, згідно переліку, викладеному у резолютивній частині рішення.

За рішенням суду присуджено до стягнення з Капустинської сільської ради на користь Прокуратури Київської області 24 173, 00 грн судового збору.

За рішенням суду присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дружба" на користь Прокуратури Київської області 22 071, 00 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Капустинська сільська рада перевищила свої повноваження щодо передачі зареєстрованій юридичній особі Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дружба" земельних ділянок без проведення земельних торгів, що є підставою для визнання недійсним та скасування вказаного рішення. При цьому, оскільки рішення Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області від 16.05.2019 № 332-34-VII "Про передачу в оренду земель колективної власності до їх розпаювання ТОВ "Агрофірма Дружба" суперечить приписам земельного законодавства, підлягають задоволенню і вимоги прокурора в частині визнання недійсними укладених на його підставі між Капустинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дружба" договорів оренди земельних ділянок від 20.05.2019.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дружба" звернулося до суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення скасувати, постановити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення, мотивуючи свої вимоги тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є недоведеними.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що на підставі Державного акту на право колективної власності на землю від 26.12.1995 згідно рішення Капустинської сільської ради КСП Дружба у колективну власність було передано земельну ділянку площею 3718,7 га та видано відповідний державний акт на право колективної власності. Вказана земельна ділянка була розпайована колективу КСП Дружба , у результаті чого землі сільськогосподарського призначення площею 2686,8 га передані у приватну власність членам КСП Дружба , а 721,1 га сіножатей та пасовищ залишилось у спільній сумісній власності членів КСП. За доводами скаржника, вказаний державний акт на право колективної власності на землю КСП Дружба недійсним не визнаний та не скасований. Відтак, Капустинська сільська рада правомірно прийняла рішення щодо розпорядження такими земельними ділянка та передала в користування ТОВ Агрофірма Дружба , оформивши орендні відносини.

Крім того, відповідач-2 доводить, що прокурор не має процесуальної дієздатності для звернення з даним позовом до суду, оскільки захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Апелянта вважає, що у даному випадку саме на Держгеокадастр як центральний орган виконавчої влади, покладено організацію та здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання земельного законодавства, використання та охорону земель усіх категорій і форм власності.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Як вбачається з матеріалів справи, відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи не надходило, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Явка представників у судове засідання

В судове засідання 08.12.2020 представник відповідача-1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії ( Alimentaria Sanders S.A. v. Spain ) від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

Дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідача-1, оскільки він не скористався своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 16 травня 2019 року Капустинська сільська рада Яготинського району Київської області сьомого скликання прийняла рішення № 332-34-VII VII "Про передачу в оренду земель колективної власності до їх розпаювання ТОВ "Агрофірма Дружба", яким передано в оренду землі колективної власності сільськогосподарського призначення до їх розпаювання загальною площею 721,1 га, в тому числі проінвентаризовані земельні ділянки загальною площею 406,4652 га з кадастровими номерами 3225582100:01:002:0041, 3225582100:01:003:0003, 3225582100:01:002:0040, 3225582100:05:002:0010, 3225582100:05:002:0008, 3225582100:05:002:0007, 3225582100:05:002:0002, 3225582100:05:002:0009, 3225582100:01:003:0004, 3225582100:05:001:0006, 3225582100:05:001:0007, 3225582105:03:003:0040, 3225582100:05:001:0009, 3225582100:07:008:0024, 3225582100:07:001:0062, 3225582100:07:004:0024, 3225582100:05:001:0001, 3225582100:07:004:0025, 3225582100:01:003:0001, 3225582100:01:004:0067, 3225582100:01:002:0034, з яких земельна ділянка площею 16,9444 грн кадастровий номер 3225582105:03:003:0040 знаходиться в межах населеного пункту, 314,6348 га непроінвентаризовано, які знаходяться за межами населених пунктів в адміністративних межах Капустинської сільської ради ТОВ "Агрофірма Дружба", що знаходиться за адресою: вул. Гагаріна, 1, с. Капустинці, Яготинського району, Київської області.

На підставі зазначеного рішення 20.05.2019 між Капустинською сільською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дружба" (орендар) укладено договори оренди земельних ділянок (без номерів) сільськогосподарського призначення для потреб ведення фермерського господарства щодо земельних ділянок: площею 14,9038 га з кадастровим номером 3225582100:05:001:0002; площею 19,9326 га з кадастровим номером 3225582100:01:002:0034; площею 11,1193 га з кадастровим номером 3225582100:01:002:0040; площею 21,0211 га з кадастровим номером 3225582100:01:003:0001; площею 16,2578 га з кадастровим номером 3225582100:01:003:0003; площею 8,2243 га з кадастровим номером 3225582100:01:003:0004; площею 43,0042 га з кадастровим номером 3225582100:01:004:0067; площею 33,933 га з кадастровим номером 3225582100:05:001:0001; площею 5,2175 га з кадастровим номером 3225582100:05:001:0006; площею 3,9988 га з кадастровим номером 3225582100:05:001:0007; площею 35 га з кадастровим номером 3225582100:05:001:0009; площею 29,3329 га з кадастровим номером 3225582100:05:002:0007; площею 33,0091 га з кадастровим номером 3225582100:05:002:0008; площею 11,9468 га з кадастровим номером 3225582100:05:002:0009; площею 10,8074 га з кадастровим номером 3225582100:05:002:0010; площею 51,91 га з кадастровим номером 3225582100:07:001:0062; площею 6,0607 га з кадастровим номером 3225582100:07:004:0024; площею 12,7274 га з кадастровим номером 3225582100:07:004:0025; площею 9,3719 га з кадастровим номером 3225582100:07:008:0024; площею 16,9444 га з кадастровим номером 3225582105:03:003:0040; площею 11,4846 га з кадастровим номером 3225582100:01:002:0041.

На підтвердження вказаної інформації прокурор подав інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (т. 1, а. с. 63-175).

Звертаючись з даним позовом до суду прокурор зазначає, що за результатами перевірки Прокуратурою Київської області було встановлено порушення вимог земельного законодавства під час відведення в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дружба" земельних ділянок на території села Капустинці Яготинського району.

Водночас відповідачі, у тому числі відповідач-2 в апеляційній скарзі, доводять, що прокурор не має процесуальної дієздатності для звернення з даним позовом до суду.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).

Згідно з частиною 3, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновку, що прокурор може представляти інтереси держави у суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу (частини третя, четверта статті 53 Господарського процесуального кодексу України, частина третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Відповідно до статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 (зі змінами і доповненнями) "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру" є Державна службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності та визначено, що в межах свої повноважень право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

В обґрунтування подачі даного позову в інтересах держави прокурор зазначив, що прийняття оскаржуваного рішення Капустинською сільською радою та укладення на його підставі договорів оренди суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в статті 14 Конституції України та статті 5 Земельного кодексу України.

За приписами статей 7, 142 Конституції України держава гарантує місцеве самоврядування, а також бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. З урахуванням зазначеного, прокурор вважає, що право власності територіальної громади захищається державою на рівних умовах з правом власності інших суб`єктів, кожне порушення закону щодо порядку використання земель територіальної громади є порушенням інтересів держави.

Прокурор вважає, що протиправне отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дружба" земельних ділянок у користування позбавляє державу права користування на частину земель в особі територіальної громади села Капустинці, розпоряджатися спірними земельними ділянками та отримувати доходи у вигляді обов`язкових платежів за їх використання, у тому числі із не проінвентаризованих земель загальною площею 314,6348 га.

Відповідно до положень частини першої статті 122 Земельного кодексу України держава, як власник спірних земельних ділянок делегувала Капустинській сільській раді повноваження щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

При цьому прокурор послався на рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/92009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), відповідно до якого органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними та фізичними особами, тому вони не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином, за змістом зазначеного рішення Конституційного Суду України орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади не може скасувати своє попереднє рішення, яке вже вичерпало свою дію і за яким виникли відповідні правовідносини.

У даному випадку, на думку прокурора, виходячи із спірних правовідносин, захист інтересів держави в особі територіальної громади села Капустинці Яготинського району має здійснювати Капустинська сільська рада, але, саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття оспорюваного рішення та підписання договорів оренди, які на думку прокурора, є незаконними та порушують інтереси держави в особі територіальної громади села Капустинці. У зв`язку з цим Капустинську сільську раду прокурором визначено одним із відповідачів у даній справі. Щодо Держгеокадастру та його територіальних органів, то вони у цьому разі не наділені повноваженнями щодо звернення до суду з позовами про визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями та договорів оренди землі.

Прокурор зазначає, що в спірних правовідносинах, окрім прокуратури, взагалі відсутній уповноважений державою суб`єкт щодо оскарження в судовому порядку рішень органів місцевого самоврядування.

За вказаних обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість поданого прокурором позову та помилковими посиланнями відповідачів на відсутність у прокурора процесуальної дієздатності та повноважень для представництва інтересів держави в суді.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 14 Конституції України та статтею 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами 1-3 статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Статтею 84 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність); суб`єктами права спільної власності на земельну ділянку можуть бути громадяни та юридичні особи, а також держава, територіальні громади; суб`єктами права спільної власності на земельні ділянки територіальних громад можуть бути районні та обласні ради.

Згідно з частинами 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Як підтверджено матеріалами справи, на підставі рішення Капустинської сільської ради від 26.12.1995 КСП Дружба у колективну власність було передано земельну ділянку площею 3718,7 га та видано Державний акт на право колективної власності на землю серії КВ від 26.12.1995.

Вказана земельна ділянка була розпайована колективу КСП Дружба , у результаті чого землі сільськогосподарського призначення площею 2686,8 га передані у приватну власність членам КСП Дружба а 721,1 га сіножатей та пасовищ залишилось у спільній сумісній власності членів КСП. Вказані обставини також підтверджені постановою Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2017 у справі № 810/266/17, які відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу мають преюдиційне значення для розгляду даної справи та не підлягають повторному доказуванню.

Водночас, у процесі реформування аграрного сектора економіки відповідно до Указу Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" КСП "Дружба" припинено.

Законом України від 10.07.2018 № 2498-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" розділ Х Перехідних положень Земельного кодексу України доповнено пунктом 21 наступного змісту: установити, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Тобто, в силу закону земельні ділянки площею 721,1 га, що знаходились у спільному сумісному користуванні громадян членів КСП "Дружба", є комунальною власністю, що перейшли у власність територіальних громад, на території яких вони розташовані - територіальної громади села Капустинці, а тому право на розпорядження нею належить Капустинській сільській раді.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною 1, 4 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 123 Земельного кодексу України встановлено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування. Зокрема, надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідно до частини 2 статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, в якому зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Органам, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 2 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок державної та комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, визначених частинами другою, третьою статті 134 Земельного кодексу України.

Положеннями частини 1 статті 135 та частини 5 статті 137 Земельного кодексу України передбачено, що земельні торги проводяться у формі аукціону у порядку, встановленому законом.

Земельні ділянки зареєстровані в Державному земельному кадастрі, яким присвоїно кадастрові номери, є земельними ділянками сільськогосподарського призначення, а тому необхідною умовою для їх передачі в оренду мало бути проведення земельних торгів, за результатами яких укладаються договори оренди.

Недотримання цієї процедури є порушенням органом місцевого самоврядування господарської компетенції під час укладення договорів оренди землі.

Водночас надання у користування непроінвентаризованих земельних ділянок, що перебуваються у державній або комунальній власності, громадянам та/або юридичним особам відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, за умови наявності рішення ради про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого рішенням ради проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, погодженого в порядку, встановленому статтею 1861 цього ж Кодексу.

З оспорюваного рішення Капустинської сільської ради вбачається, що в оренду ТОВ "Агрофірма Дружба" передано як земельні ділянки з визначеними кадастровими номерами, так і 314,6348 га непроінвентаризованих земель.

Земельні ділянки загальною площею 314,6348 га в розумінні положень статті 79-1 Земельного кодексу України не можуть бути об`єктом цивільних прав, оскільки їх межі не визначено, не внесено інформацію про них до Державного земельного кадастру та відповідно не проведено державну реєстрацію.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (частина 4 статті 79-1 Земельного кодексу України).

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що Капустинською сільською радою приймались рішення щодо надання дозволів на розроблення та затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 314,6348 га в оренду.

Крім того, земельні ділянки з кадастровими номерами 3225582100:01:002:0041, 3225582100:01:003:0003, 3225582100:01:002:0040, 3225582100:05:002:0010, 3225582100:05:002:0008, 3225582100:05:002:0007, 3225582100:05:002:0002, 3225582100:05:002:0009, 3225582100:01:003:0004, 3225582100:05:001:0006, 3225582100:05:001:0007, 3225582105:03:003:0040, 3225582100:05:001:0009, 3225582100:07:008:0024, 3225582100:07:001:0062, 3225582100:07:004:0024, 3225582100:05:001:0001, 3225582100:07:004:0025, 3225582100:01:003:0001, 3225582100:01:004:0067, 3225582100:01:002:0034 на підставі оспорюваного рішення Капустинської сільської ради та договорів оренди (без номерів) від 20.05.2019 надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дружба" в оренду для ведення фермерського господарства.

Статтею 1 Закону України "Про фермерське господарство" встановлено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України. Тобто в порядку передбаченому статтями 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України.

При цьому, земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 Земельного кодексу України

Згідно зі статтею 121 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, зокрема, для ведення фермерського господарства.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дружба" не є фермерським господарством.

В силу положень статті 121 Земельного кодексу України земельні ділянки без проведення конкурсних засад для ведення фермерського господарства надаються лише громадянам, а не юридичним особам.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що Капустинська сільська рада перевищила свої повноваження щодо передачі зареєстрованій юридичній особі Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дружба" земельних ділянок без проведення земельних торгів, що є підставою для визнання недійсним та скасування вказаного рішення.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з пунктом 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Капустинської сільської ради від 16.05.2019 № 332-34-VII "Про передачу в оренду земель колективної власності до їх розпаювання ТОВ "Агрофірма Дружба" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Підставою недійсності правочину, у відповідності до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільним кодексом України.

При укладанні спірного договору сторонами не було дотримано вимог ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України та іншим актам законодавства.

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 № 9 судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди суди повинні з`ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

Враховуючи те, що рішення Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області від 16.05.2019 № 332-34-VII "Про передачу в оренду земель колективної власності до їх розпаювання ТОВ "Агрофірма Дружба", яким передано в оренду землі колективної власності сільськогосподарського призначення до їх розпаювання загальною площею 721,1 га, в тому числі проінвентаризовані земельні ділянки загальною площею 406,4652 га з кадастровими номерами 3225582100:01:002:0041, 3225582100:01:003:0003, 3225582100:01:002:0040, 3225582100:05:002:0010, 3225582100:05:002:0008, 3225582100:05:002:0007, 3225582100:05:002:0002, 3225582100:05:002:0009, 3225582100:01:003:0004, 3225582100:05:001:0006, 3225582100:05:001:0007, 3225582105:03:003:0040, 3225582100:05:001:0009, 3225582100:07:008:0024, 3225582100:07:001:0062, 3225582100:07:004:0024, 3225582100:05:001:0001, 3225582100:07:004:0025, 3225582100:01:003:0001, 3225582100:01:004:0067, 3225582100:01:002:0034, а також 314,6348 га непроінвентаризованих земель Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дружба", суперечить приписам земельного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог прокурора в частині визнання недійсними укладених на його підставі між Капустинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дружба" договорів оренди земельних ділянок від 20.05.2019.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі є законними та обґрунтованими.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарг в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в оскаржуваному рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 20.08.2020 у справі № 911/659/20 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а, отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дружба" на рішення Господарського суду Київської області від 20.08.2020 у справі № 911/659/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 20.08.2020 у справі № 911/659/20 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/659/20 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 15.12.2020.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.М. Скрипка