Постанова

від 10.12.2020 по справі 913/391/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2020 р. Справа № 913/391/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І. , суддя Гетьман Р.А. , суддя Дучал Н.М.,

при секретарі судового засідання Стойки В.В.,

за участю представників сторін:

від прокуратури, Хряк О.О.,

від позивача, Ткаченко Л.М.,

від відповідача, не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за вх. №1643 Л/1 на рішення господарського суду Луганської області від 13.03.20 (суддя Зюбанова Н.М., повний текст складено 17.03.2020) у справі №913/391/19

за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, позивача: Державної служби України з безпеки на транспорті, м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зліт", смт. Біловодськ, Біловодський район, Луганська область,

про стягнення 40 852, 21 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, позивача: Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЛІТ", смт. Біловодськ Біловодського району Луганської області про стягнення 40852 грн. 21 коп.

Господарським судом Луганської області 13.03.2020 р. прийнято рішення по справі № 913/391/19 яким позовні вимоги прокурора задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЛІТ", смт. Біловодськ Біловодського району Луганської області плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 40852 грн. 21 коп., видати на виконання наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЛІТ", смт. Біловодськ Біловодського району Луганської області судовий збір у сумі 1921 грн. 00 коп., видати на виконання наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Зліт смт. Біловодськ звернулася до Східного апеляційного господарського суду, з апеляційною скаргою в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права без врахування усіх обставин справи. Зокрема посилається, що судом неправильно застосовано Постанову Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 за № 879, якою затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

13.07.2020 р. ухвалою Східного апеляційного господарського суду поновлено відповідачу пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Луганської області від 13.03.2020 р. у справі № 913/391/19 та відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Зліт .

27.07.2020 р. на адресу Східного апеляційного господарського суду від Державної Служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважають, що представником Відповідача не надано жодного належного доказу, який би спростував факт допущеного Відповідачем порушення, а наведені у апеляційній скарзі доводи є особистим трактуванням норм чинного законодавства.

28.07.2020 р. від Харківської місцевої прокуратури № 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважають, що рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.

19.08.2020 р. від заявника апеляційної скарги на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального судочинства та проведення судових засідань у режимі відеоконференції.

У зв`язку з відпусткою судді Дучал Н.М. яка входила до складу колегії суддів, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 21.08.2020 р. призначено повторний автоматизований розподіл справи за наслідками якого визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2020 р. задоволено клопотання заявника апеляційної скарги про розгляд справи за правилами загального судочинства та у режимі відеоконференції. Розгляд справи призначено на 01.10.2020 р.

У зв`язку із знаходженням на лікарняному судді Терещенко О.І., яка входила до складу колегії суддів, на підставі розпорядження Керівника апарату суду від 30.09.2020 р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи за наслідками якого визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Склярук О.І. суддя Дучал Н.М., суддя Гетьман Р.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2020 р. розгляд справи відкладено на 20.10.2020 р.

19.10.2020 р. від позивача по справі на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання в якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку з перебуванням на лікарняному представника позивача, а також просить не розглядати справу без участі його представників.

20.10.2020 р. на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника відповідача (заявника апеляційної скарги) надійшло клопотання про відкладання розгляду справи у зв`язку з перебуванням на лікарняному представника відповідача.

20.10.2020 р. ухвалою Східного апеляційного господарського суду у судовому засіданні оголошено перерву до 05.11.2020 р.

03.11.2020 р. на адресу Східного апеляційного господарського суду від позивача по справі надійшло клопотання в якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку з перебуванням на лікарняному представника позивача, а також просить не розглядати справу без участі його представників.

03.11.2020 р. від заявника апеляційної скарги на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про продовження строків апеляційного оскарження та відкладання розгляду справи у зв`язку з перебуванням на лікарняному представника відповідача.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 р. клопотання відповідача задоволено, розгляд апеляційної скарги продовжено до 31.12.2020 р.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 р. відкладено розгляд справи на 10.12.2020 р.

У судове засідання, призначене на 10.12.2020 р. з`явився прокурор, представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи відсутність клопотань відповідача про відкладання розгляду справи, судова колегія приходить до висновку про можливість розглянути справу за участю представників, які з`явилися у судове засідання.

Прокурор та представник позивача, у судовому засіданні, яке було призначене на 10.12.2020 р. просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення по справі залишити без змін.

Відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. (ч.1 ст.270 ГПК України)

Заслухавши доповідь головуючого по справі (суддю доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, які з`явилися у судове засідання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на нижче викладене.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.

В період з 08.10.2018 по 14.10.2018 Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області згідно з щотижневим графіком проведення перевірок була здійснена рейдова перевірка великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, що підтверджується направленням на перевірку № 029380 від 08.10.2018 та графіком роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю на мережі доріг загального користування Харківської області, погодженого начальником Служби автомобільних доріг в Харківській області, начальником ГУ НП в Харківській області та директором ДП "Харківській облавтодор".

Відповідно до п. 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013, співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Харківській області був зупинений транспортний засіб марки RENAULT, модель PREMIUM HR400 (сідловий тягач вантажний) реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , з напівпричіпом (цистерна) марки TRAILOR з реєстраційним номером НОМЕР_3 , який також належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

Згідно з договором найму (оренди) транспортних засобів від 19.05.2015 № 583, зареєстрованим нотаріально, вищевказані транспортні засоби передані в оренду ТОВ "Зліт" до 19.05.2020 для здійснення перевезення вантажів. За кермом перебував водій ОСОБА_2 (посвідчення водія НОМЕР_5 від 05.09.2006), який на вищевказаному транспортному засобі згідно з товарно-транспортною накладною №29731 від 11.10.2018 здійснював перевезення дизельного пального.

За результатами зважування вказаних транспортних засобів, які перебувають в користуванні ТОВ "Зліт", співробітниками Управління Укртрансбезпеки в Харківській області складено довідку № 0023439 від 12.10.2018 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт № 0010439 від 12.10.2018 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Зокрема, встановлено, що загальна маса транспортного засобу становить 38,150 тон при нормативно допустимій для даного виду транспортного засобу 40,0 тон, при цьому осьове навантаження фактично становить 6,05 тон, 13,4 тон, 7,3 тон, 5,65 тон, 5,75 тон при нормативно допустимих відповідно 11,0 тон, 11,0 тон, 7,333 тон, 7,333 тон, 7,333 тон. Тобто, навантаження на одиночну ось становить 13,4 тон при нормативно допустимих для даного виду транспортного засобу 11,0 тон.

Згідно розрахунку до акту плата за проїзд ТОВ "Зліт" становить 1261,26 євро за формулою: 0,42 (плата за проїзд/км, Євро) * 1001 (розрахована відстань маршруту, км) * 3 (перевищення нормативу на 10-40 % -у потрійному розмірі).

За обставинами спору перевищення нормативу складає 21,81 (2400 х 100% : 11000), де 2400 - різниця між фактичним навантаженням на ось 13400 та нормативним - 11000.

Щодо визначення ставки плати за проїзд, то додатком до постанови КМ України № 879 від 27.06.2007 встановлено, що в разі перевищення осьових навантажень від 10 до 20 відсотків ставка плати за проїзд за кожен кілометр складає 0,27 євро, а понад 20 відсотків за кожні наступні 5 відсотків - 0,15 євро. З огляду на зазначене, враховуючи перевищення осьових навантажень на 21,81 відсотків ставка становить: 2,07= 0,27 (від 10% до 20%) + 0,15 (від 20% до 25%) = 0,42.

Наведена сума еквівалентна 40852, 21 грн. по курсу валют Національного Банку України від 12.10.2018, що підтверджено роздруківкою офіційного сайту останнього.

Судом першої інстанції також було встановлено, що ТОВ Зліт має ліцензію, видану Державною службою Україна з безпеки на транспорті від 30.08.2016 № 576 на внутрішні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями (а.с.28)

Відповідно до п.31.1. Порядку № 879 у разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням, а відповідно до п.31-1 Порядку № 879 перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальній орган Укртрансінспекції.

Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області на адресу ТОВ "Зліт" надсилалося відповідне повідомлення з додатками для подальшої оплати плати за проїзд згідно розрахунку, яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

У зв`язку з чим прокурор звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги було задоволено у повному обсязі. Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.

Судова колегія також приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягали задоволенню, враховуючи нижче викладене.

Відповідно до частини 2 ст. 29 Закону України Про дорожній рух , з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявністю дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті. (в подальшому Порядок № 1567)

Зазначений Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами. (п.1 Порядку № 1567)

Відповідно до п. 3 Порядку № 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Пунктом 4 Порядку № 1567 встановлено, що Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Стаття 6 Закону України Про автомобільний транспорт встановлює, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. № 879 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні. (в подальшому Порядок № 879).

Цією ж Постановою затверджено ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні та Порядок тимчасового обмеження або заборони руху транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на окремих ділянках автомобільних доріг загального користування.

Підпунктом 4 п.2 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 18.01.2001 за № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху України, які затверджено постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10.10.2001, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Стаття 33 Закону України Про автомобільні дороги ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлює, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно приписів ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

-для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

-для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозить небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно приписів п. 26 Порядку № 879, кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Відповідно до п.28 Порядку № 879 28. Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень. Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.

Погодження маршруту видається після внесення в установленому розмірі плати за проїзд. У разі прийняття рішення про відмову перевізника від проїзду за погодженим маршрутом внесена плата за проїзд не повертається.

Відповідно до п.31 Порядку № 879 при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.

Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Пункт 31- 1 Порядку № 879 встановлює, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

до 10 відсотків - у подвійному розмірі;

на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі;

більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

З огляду на наведене, судова колегія також приходить до висновку, що позовні вимоги підлягали задоволенню.

Заявник апеляційної скарги вважає, що при перевезенні дизельного пального є неправильним визначенням осьового навантаження, оскільки рідина (паливо) знаходиться в динаміці та коливається під час руху, тому треба виходити з повної маси автомобіля. Крім того, для визначення осьового навантаження доцільно застосовувати стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю згідно п.п.10 п.2 Порядку, яким передбачено попередній габаритно-ваговий контроль як визначення параметрів великовагового та/ або великогабаритного транспортного засобу для встановлення наявності перевищення нормативів на стаціонарних пунктах.

Про те, судова колегія не може взяти до уваги зазначені твердження заявника апеляційної скарги.

По-перше, підпункт 10 п.2 Порядку № 879 було виключено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 671.

По-друге, Порядок № 879 не містить заборони здійснення зважування транспортного засобу з наливним вантажем та не встановлює вимоги здійснення зважування таких транспортних засобів виключно на стаціонарних пунктах габаритно-вагового контролю

По-третє, до матеріалів справи було додано свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки № 34-00/883, чинне до 02.04.2019 р., в якому зазначено про відповідність ваг пересувних автомобільних типу CHEKLODE FREEWEIGH, №008231 ДСТУ 29329-92 "Ваги для статичного зважування. Загальні технічні вимоги".

Що стосується посилання заявника апеляційної скарги на положення Методики використання вимірювань по осьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, яка розроблена Харківським національним автомобільним - дорожнім університетом та затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України.

Судова колегія бере до уваги, що Харківський національно-дорожній університет та Державна служба автомобільних доріг України не є спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Що стосується посилання заявника апеляційної скарги на підпункт 2 пункт 2 Порядку № 879, то зазначеним пунктом лише визначено терміни, які вживаються у цьому Порядку та мають відповідне значення та не регулює сам процес проведення габаритно-вагового контролю.

Судова колегія також зазначає, що та обставина, що після проходження габаритно-вагового контролю транспортний засіб, що використовується апелянтом на підставі договору оренди, продовжив свій рух по маршруту, а також не застосування приписів п.22 Порядку № 879, яким передбачено, що у разі виявлення порушення правил проїзду великовагових транспортних засобів, такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із ст.265-2 КУпАП, не є безумовним доказом відсутності перевантаження автомобіля.

Відповідно до приписів ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ст.276 ГПК України)

В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийняв оскаржуване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові витрати покласти на заявника апеляційної скарги

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зліт", смт.Біловодськ, Біловодський район, Луганська область, на рішення Господарського суду Луганської області від 13.03.2020 у справі № 913/391/19 - залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Луганської області від 13.03.2020 у справі №913/391/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.12.2020

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя Н.М. Дучал