Ухвала

від 16.12.2020 по справі 920/191/20 (920/1630/14)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Суми

16.12.2020 Справа № 920/191/20 (920/1630/14)

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши скаргу № 1/02-12/20 від 02.12.2020 представника товариства з обмеженою відповідальністю «Зернова транспортна компанія» на дії державного виконавця Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бриндіної Юлії Миколаївни та матеріали справи № 920/191/20

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Зернова транспортна компанія» (03150, м. Київ, вул. Ділова, 5, корп. 10-А, ідентифікаційний код 41653568)

до відповідача: дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Роменський комбінат хлібопродуктів» ( 42006, Сумська область, м.Ромни, вул. Прокопенка, 10, код ЄДРПОУ 00955880)

про стягнення 3102541,56 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача (в режимі відеоконференції): Васюк М.М.;

від відповідача: не з`явився;

державний виконавець : не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 03.09.2020 було задоволено позовні вимоги позивача та стягнуто з відповідача 2109507 грн. 16 коп. основного боргу, 137118 грн. 02 коп. пені, 855916 грн. 38 коп. збитків, 46538 грн. 12 коп. витрат по сплаті судового збору.

01.10.2020 на виконання вказаного рішення було видано відповідний наказ.

07.12.2020 на адресу суду від позивача надійшла скарга на дії державного виконавця Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бриндіної Юлії Миколаївни. Скаржник просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бриндіної Юлії Миколаївни про повернення виконавчого документу стягувану від 12.11.2020 у виконавчому провадженні № 63396387 та зобов`язати старшого державного виконавця Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бриндіну Юлію Миколаївну відновити виконавче провадження № 63396387.

Ухвалою суду від 07.12.2020 розгляд скарги призначено в судове засідання на 16.12.2020.

15.12.2020 старший державний виконавець подав до суду заяву про розгляд скарги без його участі.

15.12.2020 старший державний виконавець подав до суду письмові пояснення, в яких просить суд відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на практику Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/5697/18.

10.12.2020 до суду надійшло клопотання представника ДП ДАК Хліб України Роменський КХП про залишення скарги ТОВ Зернова транспортна Компанія на постанову старшого державного виконавця без руху, зазначивши про те, що у боржника відсутня копія скарги та відповідно відсутня можливість надати пояснення по її суті , що порушує рівність учасників справи та перешкоджає розгляду скарги.

Суд вважає вищевказане клопотання представника боржника необгрунтованим, оскільки на виконання вимог ч.2 ст.170 ГПК України стягувачем до скарги надано належні докази направлення її та доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу ДП ДАК Хліб України Роменський КХП та Роменського міськрайонного відділу ДВС Північно-Східно міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

11.12.2020 до суду надійшли письмові пояснення представника відповідача, в яких просить суд відмовити у задоволенні скарги, оскільки ДП ДАК Хліб України Роменський КХП не передавались в заставу за кредитними договорами ані грошові кошти, ані товари, отже державний виконавець зобов`язаний був після відкриття виконавчого провадження щодо ДП ДАК Хліб України Роменський КХП , як боржника, повернути такий виконавчий документ стягувану у зв`язку з неможливістю виконання рішення суду.

В обґрунтування скарги скаржник посилається на те, що державним виконавцем Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бриндіною Ю.М. неправомірно винесено постанову у виконавчому провадженні № 63396387 про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки Законом України Про визнання таким, що втратив чинність Закон України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації від 02.10.2019 передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема, і на грошові кошти.

Під час розгляду скарги судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Сумської області від 03.09.2020 було задоволено позовні вимоги позивача та стягнуто з відповідача 2109507 грн. 16 коп. основного боргу, 137118 грн. 02 коп. пені, 855916 грн. 38 коп. збитків, 46538 грн. 12 коп. витрат по сплаті судового збору.

01.10.2020 на виконання вказаного рішення було видано відповідний наказ.

23.10.2020 постановою старшого державного виконавця Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бриндіною Ю.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63396387 з примусового виконання наказу № 920/191/20.

12.11.2020 постановою державного виконавця було повернуто виконавчий документ стягувану на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку з тим, що відповідача було внесено до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації у відповідності до Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації .

Згідно зі ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 129-1 Коснтитуції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 5 частини 1 статті 2 Закону України Про виконавче провадження (далі Закон) передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Частиною 1 статті 5 Закону встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За приписами ст. 19 Конституції України, ст. 1 Закону державний виконавець повинен вчиняти виконавчі дії не лише з дотриманням цього Закону, а й відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Статттею 2 Закону передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Водночас гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом, та особливості їх виконання встановлюються Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень .

Так, Закон України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України Про виконавче провадження та особливості їх виконання (ч. 1 ст. 1 цього Закону), саме цим Законом затверджено порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.

Відповідно до частини 1 ст. 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державне підприємство.

Стаття 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень передбачає особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства.

Так, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства здійснюється в порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Вимоги до виконавчого документа встановлено саттею 4 Закону.

Так, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Частиною 4 зазначеної статті Закону передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження встановлений статтями 24-41 Закону якими, зокрема, встановлено місце виконання, початок виконання, відкладення, відстрочка і розстрочка виконання, зупинення вчинення виконавчих дій, повернення виконавчого документа, зупинення виконавчого провадження, закінчення і відновлення виконавчого провадження тощо.

Так, пунктом 9 частини 1 ст. 37 Закону унормовано, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

20 жовтня 2019 року набрав чинності Закон України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (далі Закон №145-ІХ ).

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №145-ІХ заборонено вчиняти виконавчі дії щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Cистемний аналіз змісту даної норми разом з іншими заборонами та мораторіями на звернення стягнення на майно боржників - державних підприємств, встановленими на момент прийняття Закону № 145-ІХ, свідчить про їх спрямування на необхідність збереження об`єктів права державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , у зв`язку з їх стратегічним значенням для української економіки та національної безпеки з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур.

Винятком із зазначеної заборони є стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Тобто вказаною нормою Закону № 145-ІХ з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також є нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема, грошові кошти, що узгоджується з положеннями чинного законодавства України, а також відповідає меті та суті Закону № 145-ІХ.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/12809/19 зазначив, що вважає помилковим посилання скаржника на те, що передбачена пунктом 3 Розділу III Прикінцевих та перехідних положень Закону №145-ІХ можливість проводити виконавчі дії стосується лише стягнення тих грошових коштів і товарів, які були передані у заставу за кредитними договорами, оскільки положення щодо заборони вчинення виконавчих дій, передбаченої пунктом 3 розділу ІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №145-ІХ слід застосовувати таким чином, що така заборона не поширюється на стягнення грошових коштів боржників у будь-яких правовідносинах, а також окремо на стягнення товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, які були ними укладені.

У згаданій постанові Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №904/ 5697/18, на яку посилалися в обгрунтування своїх заперечень боржник і державний виконавець.

Відповідно до ст.41 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення скарги представника ТОВ Зернова Транспортна Компанія на дії державного виконавця, визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про повернення виконавчого документа стягувачу та зобов`язання відновити виконавче провадження № 63396387.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання представника ДП ДАК Хліб України Роменський КХП про залишення без руху скарги ТОВ Зернова Транспортна Компанія на постанову старшого державного виконавця відмовити.

2. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Зернова транспортна компанія» на дії державного виконавця Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бриндіної Юлії Миколаївни задовольнити.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бриндіної Юлії Миколаївни про повернення виконавчого документа стягувану від 12.11.2020 у виконавчому провадженні № 63396387.

4. Зобов`язати старшого державного виконавця Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бриндіну Юлію Миколаївну відновити виконавче провадження № 63396387.

5. Копію ухвали надіслати учасникам справи та Роменському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку та строки, що встановлені статтями 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 16.12.2020.

Суддя В.В. Яковенко