Рішення

від 07.12.2020 по справі 925/1124/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року м. Черкаси справа № 925/1124/20

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арис Логистик , м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 3-Г,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Перше Травня Комбікормовий завод , Черкаська область, с. Хутори, вул. Центральна, буд. 2

про стягнення 171640,13 грн заборгованості та штрафних санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю Арис Логистик звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Перше Травня Комбікормовий завод про стягнення 171640,13 грн заборгованості за Договором про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №28 від 01.04.2020, з яких:

- 166938,41 грн основної суми заборгованості,

- 4701,72 грн пені,

та відшкодування судових витрат.

Короткий опис руху справи:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.09.2020 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14:30 год. 21.10.2020.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.10.2020 відкладено підготовче засідання на 14:30 год. 05.11.2020.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 05.11.2020 прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог та закрито підготовче засідання судове засідання розгляду по суті призначено на 12:00 год. 07.12.2020.

В судовому засіданні:

Сторони належним чином повідомлені про дату та час судового засідання. Позивач участь свого представника у судове засідання не забезпечив. Надіслав до суду клопотання від 03.12.2020, в якому просить здійснити розгляд справи по суті без участі представника - всі необхідні докази для розгляду справи знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, участі свого представника у судовому засіданні не забезпечив.

02.11.2020 відповідач надав суду відзив на позов, надає копії платіжних доручень, що підтверджують часткову сплату суми заборгованості на суму 75000,00 грн. Заперечує щодо стягнення суми заборгованості 4701,72 грн, пені 9560,00 грн та витрат на правову допомогу.

05.11.2020 позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог та відповідь на відзив, просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 91938,41 грн основного боргу, 4701,72 грн пені, 9560,00 грн судових витрат на правничу допомогу.

07.12.2020 позивач подав суду заяву про зменшення позовних вимог та вказав, що відповідач частково погасив борг та перерахував 10000 грн на рахунок позивача. Просить стягнути з відповідача суму заборгованості з надання транспортних послуг за договором від 01.04.2020 №28 у розмірі 82 483,22 грн основного боргу, 4701,72 грн пені, 11960 грн. витрат на послуги адвоката, 3494,40 грн. витрат на прибуття представника позивача в судове засідання.

Позивач не змінив підставу чи предмет спору. Сторони не пропонували вирішити спір в позасудовому порядку.

Відповідач опосередковано визнає вимоги, оскільки провів частковий розрахунок за отримані послуги в сумі 85000 грн та підписав акт звірки заборгованості.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Адреси сторін в позовній заяві та місце проведення господарської діяльності сторонами відповідає адресам, вказаним в реєстраційних документах сторін та у витягах з ЄДРПОУ.

Інших доказів сторонами не подано.

Відповідно до приписів ст. 240 ГПК України за результатами розгляду справи судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без проголошення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі взаємовідносини сторін та обставини:

01.04.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю Перше травня комбікормовий завод (Постачальник, Відповідач), в особі директора Безпалої Наталії Миколаївни, яка діє на підставі Статуту надалі Замовник та товариством з обмеженою відповідальністю Арис Логистик (Виконавець - Позивач по справі), в особі директора Балабухи Руслана Вікторовича, який діє на підставі Статуту, було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №28 (надалі - Договір, а.с. 4-10), за умовами якого Виконавець зобов`язується організувати перевезення вантажів автомобільним транспортом відповідно до заявок Замовника на підставі товарно-транспортних накладних до відповідного пункту призначення/розвантаження у встановлений договором та/або заявкою строк та видати його вантажоодержувачу, а Замовник зобов`язується сплатити Виконавцю за організацію перевезення вантажу узгоджену сторонами плату (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2.1. договору найменування, характеристики вантажу, кількість, вартість перевезення, маршрут та вимоги до транспортного засобу, вантажовідправник, вантажоодержувач, адреса розвантаження, особливі умови кріплення та інші умови виконання послуг погоджуються сторонами в заявках.

Відповідно до п.2.3. договору форма заявки відображена та погоджена сторонами в додатку№1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.4.1.5. договору замовник сплачує Виконавцю вартість послуг на підставі виставленого виконавцем рахунку - на умовах відстрочення платежу протягом 20 банківських днів з дати отримання замовником документів: акту виконаних робіт, рахунку, ТТН.

Відповідно п. 4.1.7. договору сторони погодили, що у Заявці/додатку до Договору визначається ціна перевезення товару з урахуванням податків та зборів, без урахування вартості можливих простоїв та переадресації транспортних засобів виконавця.

Відповідно п.6.9.1. договору за порушення терміну оплати замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення.

Позивач зобов`язання за договором виконав, що підтверджено підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт:

№1939 від 17.04.2020 (а.с. 12);

№1940 від 19.04.2020 (а.с. 19),

та товарно-транспортними накладними:

№1649 від 08.04.2020 року (а.с. 13);

№1690 від 10.04.2020 року (а.с. 14);

№1728 від 12.04.2020 року (а.с. 15);

№1755 від 14.04.2020 року (а.с. 16);

№1781 від 15.04.2020 року (а.с. 20);

№1805 від 17.04.2020 року (а.с. 17);

№1817 від 17.04.2020 року (а.с. 21);

№1848 від 19.04.2020 року (а.с. 22).

Позивач направив на адресу відповідача повний перелік документів, зазначених у договорі, що підтверджується експрес-накладною №20450229125148 від 27.04.2020 (а.с. 23-24).

Позивач надав відповідачу рахунки на оплату наданих послуг №1939 від 17.04.2020 та №1940 від 19.04.2020 (а.с. 11, 18) згідно договору про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №28 від 01.04.2020.

04.06.2020 Позивач звернувся до Відповідача з претензією №36 (а.с. 26) з вимогою про погашення заборгованості за договором про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №28 від 01.04.2020.

19.08.2020 позивач направив відповідачу лист №44 про погашення заборгованості в сумі 167483,22 грн та акт взаєморозрахунків за період 01.04.2020-19.08.2020.

На виконання умов договору про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №28 від 01.04.2020 Відповідач частково сплатив суму заборгованості у розмірі 75000 грн, що підтверджено платіжними дорученнями:

09.10.2020 на суму 5000 грн. - платіжне доручення №8527635186;

12.10.2020 на суму 10000 грн. - платіжне доручення №8527635204;

13.10.2020 на суму 5000 грн. - платіжне доручення №8527635243;

16.10.2020 на суму 10000 грн. - платіжне доручення №8527635300;

19.10.2020 на суму 10000 грн. - платіжне доручення №8527635325;

20.10.2020 на суму 10000 грн. - платіжне доручення №8527635345;

21.10.2020 на суму 5000 грн. - платіжне доручення №8527635387;

22.10.2020 на суму 10000 грн. - платіжне доручення №8527635433;

27.10.2020 на суму 10000 грн. - платіжне доручення №852763548.

Невиконання Відповідачем взятих на себе зобов`язань в повному обсязі стало підставою для звернення Позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення боргу та санкцій за перевезення вантажу.

Відповідач позовні вимоги визнав опосередковано, в заяві від 07.12.2020 вказав на заборгованість 82483,22 грн. (після сплати 04.11.2020 по платіжному дорученню №8527635678 - 10000 грн.). Пеню 4701,72 грн не визнає.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є суб`єктами господарювання, фізичною особою-підприємцем та самостійною юридичною особою, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

За своєю правовою природою договір від 01.04.2020р. №28, укладений сторонами, є договором на перевезення вантажу, що регламентовано приписами гл. 64 ЦК України.

Як встановлено судом та підтверджується поданими Позивачем доказами, між сторонами дійсно виникли господарські відносини, які за своєю правовою природою охоплюються визначенням договору транспортного експедирування (в даному випадку - змішані послуги перевезення вантажу автомобільним транспортом) на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Згідно зі ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

В ст. 931 ЦК України встановлено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

На виконання умов Договору Позивачем було надано послуги, які прийняті відповідачем без заперечень та оплачені Відповідачем частково, на загальну суму 85000 грн.

Проте Відповідач свої зобов`язання в частині повної оплати наданих Позивачем послуг не виконав, станом на час розгляду справи судом надані послуги в повному розмірі не оплатив.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору від 01.04.2020 №28. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Згідно з положеннями ст.ст. 908, 910 ЦК України (Глава 64 ПЕРЕВЕЗЕННЯ) послуги та робота, виконана перевізником, має відповідати умовам договору послуг з перевезення, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовнику.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується договором, актами надання послуг робіт (надання послуг), розрахунком вартості наданих послуг, та відсутністю претензій відповідача.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України встановлено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, Відповідач не може бути звільнений від виконання зобов`язання щодо оплати наданих послуг по перевезенню згідно з актами здачі-приймання робіт (надання послуг):

№1939 від 17.04.2020 року,

№1940 від 19.04. 2020 року, строк виконання якого вже настав. Вказана сума боргу є предметом спору в даній справі та не спростована відповідачем в належний спосіб.

На підставі викладеного суд вважає доведеним право Позивача на примусове стягнення з Відповідача суми боргу за надання послуг по перевезенню - в розмірі 82483,22 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Стосовно стягнення пені.

Позивачем з посиланням на приписи ст.ст. 546, 549 ЦК України, п. 14 Договору нараховано 4701,72 грн. пені за прострочення сплати за надання транспортних послуг. Позивач розуміє обмеження строку на нарахування пені протягом 6 місяців відповідно до приписів п. 6 ст. 232 ГК України - як спеціальної норми права.

Суд оцінює доводи позивача та здійснив перерахунок пені на запропоновану позивачем суму заборгованості та період прострочення за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Еліт:Ліга Закон , з урахуванням моменту порушеного права, скороченого строку позовної давності для стягнення пені, моменту звернення з позовом до суду та перебігу строку на стягнення пені (за період з 04.06.2020 до 25.08.2020).

Сума пені становить 4701,72 грн та підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідач не спростував доводи позивача та не подавав свого розрахунку вимоги. Суд вважає, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об`єктивної неможливості заперечення вимог по суті позову, чи погашення боргу.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення Агрокомплекс проти України nо.23465/03 від 08.03.2012р.);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення Серявін проти України nо. 4909/04 від 10.02.2010р., рішення Трофімчук проти України nо. 4241/03 від 28.10.2010р.);

- принцип повноти та межі обгрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994р., серія А, N 303-А, п. 29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення Желтяков проти України nо. 4994/04 від 09.09.2011р.).

Окрім того, позивач вказує, що розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які пов`язані з розглядом даної справи, складає 15454,40 грн, та підтверджується Договором про правову допомогу б/н від 22.09.2020 та Актом прийому-передачі виконаної роботи від 22.09.2020.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами пропорційно задоволених вимог.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 16, 58 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Частиною 5 ст. 14 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро.

В свою чергу п. 4 ч. 1 ст. 1 вказаного закону визначає, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Про необхідність вирішення питання розподілу судових витрат представник позивача заявив до прийняття рішення у справі і спору в цій частині немає.

Суд не враховує вимоги позивача про компенсацію йому витрат на написання адвокатом заяв про проведення засідання в режимі відео конференції, про збільшення позовних вимог, про зменшення позовних вимог тощо.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача та стягнути на користь Позивача 2574,62 грн судового збору та 9400,00 грн адвокатських витрат, виходячи зі складності спору та розумності витрат.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Перше Травня Комбікормовий завод , Черкаська область, с. Хутори, вул. Центральна, буд. 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36330229, номер рахунку в банку невідомий

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Арис Логистик , м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 3-Г, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42190109

82483,22 грн основного боргу, 4701,72 грн - пені, 9400,00 грн адвокатських витрат, 2574,62 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу через господарський суд Черкаської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 15.12.2020.

Суддя Г.М.Скиба