Ухвала

від 15.12.2020 по справі 913/161/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 913/161/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" в особі Східної регіональної дирекції акціонерного банку "Укргазбанк"

на ухвалу господарського суду Луганської області від 13.07.2020 та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2020,

за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменка"

на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича

за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Східної регіональної дирекції акціонерного банку "Укргазбанк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменка"

про стягнення 34 657 985,57 грн.,

ВСТАНОВИВ:

30.11.2020 (згідно з відмітками на конверті) публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Східної регіональної дирекції акціонерного банку "Укргазбанк" (далі - Банк, скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 13.07.2020, залишену без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 (дата складення повного тексту постанови - 05.11.2020) зі справи № 913/161/17, якою задоволено скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменка" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича, щодо відкриття 20.03.2020 виконавчого провадження № 61618695 (далі - дії ДВС). Крім того, скаржник просив поновити строк на касаційне оскарження оспорюваних судових актів.

Касаційна скарга Банку не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до пункту п`ятого частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Предметом даної касаційної скарги є ухвала місцевого суду та постанова апеляційного господарського суду. Отже, скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з відповідним посиланням на статтю 287 цього Кодексу. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Так поряд із обґрунтуванням норм права, застосованих судом апеляційної інстанції неправильно або з порушенням, на його думку, скаржник має одночасно викласти підстави для такого оскарження (разом чи окремо), визначених частиною другою статті 287 ГПК України: 1) послатися на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України ); 2) описавши спірні правовідносини, належно обґрунтувати мотиви (з чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України ); 3) пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та конкретизувавши зміст правовідносин, скаржник має послатися на відповідну норму права, яка не містить такого висновку та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України ); 4) посилаючись, як на підставу для оскарження судового рішення, на частини першу, третю статті 310 ГПК України, на скаржника покладається обов`язок обґрунтувати мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для його касаційного оскарження, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому на підтвердження зазначених у касаційній скарзі підстав для скасування судових рішень і направленням справи на новий розгляд за пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України позивач має довести обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 (за сукупністю) частини другої статті 287 ГПК України (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України ).

Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що однією з підстав касаційного оскарження оспорюваних судових актів у цій справі Банк зазначає абзац 2 частини другої статті 287 ГПК України - який узгоджується з вимогами касаційної скарги про скасування ухвали місцевого суду, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду та прийняттям нового рішення у справі. При цьому, другою підставою касаційного оскарження Банк зазначає пункт 3 частини статті 287 ГПК України (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах). Однак скаржником не наводиться відповідної норми (норм) права, яка (які) не містить такого висновку та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї (цих) норми (норм) для правильного вирішення справи № 913/161/17.

До того ж ненадання судами попередніх інстанцій оцінки усім обставинам справи та невірне застосування норми права, не є очевидним та явним виконанням приписів пункту п`ятого частини другої статті 290 ГПК України. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення стороною обставин справи та до переоцінки доказів, що вже здійснено судом апеляційної інстанції та з огляду на статус Верховного Суду й повноваження не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Крім того, відповідно до пункту другого частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" такий справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що предметом оскарження є ухвала місцевого суду від 13.07.2020, залишена без змін постановою апеляційного господарського суду від 03.11.2020.

Відповідно до підпункту сьомого пункту другого частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини третьої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року визначений у розмірі 2 102 грн.

Отже, з урахуванням викладеного та беручи до уваги, що предметом касаційного розгляду є ухвала місцевого суду після її перегляду судом апеляційної інстанції, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 2 102 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Банку необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі у сумі 2 102 грн., за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102;

- Найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Таким чином, з урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Щодо клопотання скаржника про поновлення строку на оскарження зазначених судових актів, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З огляду на те, що касаційна скарга Банку зі справи № 913/161/17 підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, клопотання про поновлення строку на оскарження зазначених судових актів буде розглянуто Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" в особі Східної регіональної дирекції акціонерного банку "Укргазбанк" на ухвалу господарського суду Луганської області від 13.07.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 зі справи № 913/161/17 залишити без руху.

2. Надати публічному акціонерному товариству акціонерному банку "Укргазбанк" в особі Східної регіональної дирекції акціонерного банку "Укргазбанк" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити публічному акціонерному товариству акціонерному банку "Укргазбанк" в особі Східної регіональної дирекції акціонерного банку "Укргазбанк", що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Бенедисюк