Постанова

від 21.08.2006 по справі 9/122

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/122

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "21" серпня 2006 р.                                                  Справа № 9/122

Позивач:          Приватне  підприємство „Еска", код ЄДРПОУ 24554097,

пр. Перемоги 118/53,Чернігів,14000

Відповідач:          Виконавчий комітет Чернігівської міської ради, код ЄДРПОУ 03366374, вул. Магістратська 7,Чернігів,14000

Предмет спору: про визнання частково недійсним рішення міськвиконкому

                                                                                 Суддя  С.М.Івченко

                                                                                 Секретар  судового  засідання  Т.І.Фесюра

                                                           Представники сторін:

Позивача: Коленченко О.О. -уп. представник(довіреність № 30-06/06-02 від 30.06.2006р.)

Відповідача: Кушнір   Л.В. -  уп. представник ( довіреність №3-16/501 від 17.04.06р.)

                    Позивачем  подано адміністративний  позов про визнання частково недійсним рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів від 29.12.00  № 331, пунктом 24 якого позивачу припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,382 га по вул. Мурінсона з зарахуванням цієї земельної ділянки   до  земель запасу міста.

                    Відповідачем    письмового    відзиву  на  позов  не  надано, представником   відповідача  у  судовому  засіданні    позов  заперечується  з  посиланням  на   те,  що  рішення  міськвиконкому    було  прийнято  у  межах   компетенції   виконкому   та  з  врахуванням  невикористання    позивачем   земельної  ділянки  за  призначенням.

Дослідивши  надані  докази, заслухавши  пояснення  представників  сторін суд  

встановив:

       30 березня  1998року   позивачеві   на  підставі    рішення  виконкому  Чернігівської  міської  ради від  16.03.1998року  № 62  було  видано   Державний  акт  на  право  постійного    користування  землею  розміром  0,382 га  по  вул. Мурінсона  у  м.  Чернігові. Вказаний  акт   зареєстровано  в  Книзі записів  державних  актів  на  право  постійного   користування  землею за  № 923.

       Як  свідчить   наявна  у  матеріалах справи  копія  акту №2   встановлення  зовнішніх  меж землекористування  в  натурі від  16.03.1998року   стосовно   наданої   позивачу  у  постійне  користування  земельної  ділянки   визначено  зовнішні  межі  в  натурі,  що  надало   можливість    позивачу   використовувати  цю  земельну  ділянку  за  призначенням.

        Згадана  земельна  ділянка    надавалась  позивачу  для  будівництва  1-ї черги житлового  комплексу  по  вул.Мурінсона.

        29  грудня  2000року  Виконавчим  комітетом  Чернігівської  міської  ради   прийнято   рішення  №  331 “Про  затвердження   матеріалів   інвентаризації  земель підприємств  міста, надання  та  вилучення  земельних  ділянок  для  державного   та  індивідуального    будівництва”,  пунктом  24  якого   у  зв‘язку   з  невикористанням   наданої  земельної  ділянки  більше  2  років ,на  підставі  п.8  ст. 27  Земельного  кодексу  України ,припинено   право  постійного    користування  землею  приватного  підприємства  “Еска” по  вул. Мурінсона,  площею  0,382 га.

          У  відповідності  до  ст. 99  Кодексу  адміністративного    судочинства України  для  звернення  до  адміністративного   суду  за  захистом   прав, свобод  та  інтересів  особи  встановлено  річний   строк, який  обчислюється  з  дня, коли  особа  дізналася  або  повинна  була  дізнатися   про  порушення   своїх  прав,  свобод  чи  інтересів.

           Позивач   вказує  на  те, що  дізнався  про  прийняття  стосовно  наданої  йому  у  постійне  користування  земельної  ділянки  рішення  про  припинення  права  постійне землекористування  з  відповіді  Відділу   земельних  ресурсів   Чернігівської  міської  ради , наданої  листом  від 16.06.06р.  № 1882  на   його звернення    від  06.06.06р.  листом  № 14  з  проханням  видати  довідку  про  наявність  земельної  ділянки  у  постійному  користуванні. Копії  вказаних  листів  надано  суду. Інших  доказів  про  те, що  відповідач   доводив  до  позивача  інформацію  про  припинення  його  права  землекористування  у  інші  терміни,   суду  не  надано.  Виходячи  з  зазначеного ,суд  доходить  висновку  про  те, що   позивачем  не  пропущено    строку  звернення   до  адміністративного  суду  з  приводу   визнання  недійсним  рішення   суб‘єкта  владних  повноважень, яке   зачіпає    право  позивача.

         Частина  1  ст. 2 Кодексу  адміністративного   судочинства  України  визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

       У  відповідності  до пункту 1 ч.1 ст. 17 Кодексу  адміністративного   судочинства  України    компетенція   адміністративних  судів поширюється  в  тому  числі  і на  спори  осіб  із суб'єктом   владних  повноважень щодо  оскарження  його  рішень.

       Відповідач   є  суб'єктом  владних  повноважень, який  згідно  до ст.  19  Конституції  України  повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

        Згідно  до  ч. 3 ст.  2 Кодексу  адміністративного   судочинства  України   у адміністративних   справах адміністративні суди перевіряють, чи рішення, дії, бездіяльності суб'єктів владних повноважень прийняті (вчинені) :

    1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

    2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

    3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

    4) безсторонньо (неупереджено);

    5) добросовісно;

    6) розсудливо;

    7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

    8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

    9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

    10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

        З'ясовуючи   зазначене при  розгляді цієї   справи , суд  доходить  висновку  про   порушення   з  боку  відповідача  порядку  прийняття  оскаржуваного  позивачем   рішення відповідача, що  виразилось  у  наступному.

       У   відповідності  до   ст.  27  Земельного  кодексу  України, що  діяв  на  час   прийняття  оскаржуваного  рішення  Чернігівського  міськвиконкому  ,  невикористання  земельної  ділянки ,наданої  для  несільськогосподарських  потреб на  протязі  2  років  було  підставою  для     припинення  права   користування  земельною ділянкою. Однак  згідно  до  ч.6 ст.  27  припинення  права  землекористування   у  зв‘язку  з  цим  у  разі  незгоди  землекористувача  мало  здійснюватись  у  судовому  порядку.

         При  розгляді  цієї    справи  сторонами  не  надано   доказів, які  б  свідчили  про  звернення    позивача  до   відповідача   з  проханням   припинити  його  право  користування  земельною  ділянкою,  або  у  інший  спосіб  виражено   згоду  на  припинення   права  землекористування. Відповідач  також  не  надав   доказів  прийняття  ним   оскаржуваного    позивачем  рішення  на  підставі  судового  рішення, яким  би  було  припинено  право  землекористування  позивача.

          За  таких   обставин, коли  оскаржуване   позивачем  рішення  відповідачем  прийнято   з  порушенням  встановленого  законом   порядку,  таке  рішення  підлягає  визнанню  недійсним,  у  зв‘язку  з  чим  позовні  вимоги  мають  бути  задоволені.

          Керуючись ст.19  Конституції   України, Законом  України  „Про  місцеве  самоврядування в  Україні”, ст. 27 Земельного  кодексу  України  в  редакції   станом   на   29.12.2000р., ст.ст. 2,3,17, 158, 160,  162, 163 , 186, 254 ,  п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

          1.Адміністративний  позов задовольнити .

          2.Визнати  недійсними  пункт  24 рішення  виконавчого   комітету Чернігівської  міської  ради  від  29.12.2000р. № 331 , яким припинено   право  постійного    користування  земельною ділянкою   по  вул. Мурінсона,  площею  0,382 га. приватного  підприємства  “Еска”

         3.У  відповідності  до  ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова  може  бути  оскаржена шляхом  подання апеляційному  суду   через  місцевий  суд у   10-денний  термін  від  проголошення  постанови   апеляційної  скарги   чи  заяви   про  намір  оскарження  постанови і  у  20-денний  термін після  подання  заяви  самої  скарги.

           4. У  відповідності  до  ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України  постанова   набирає законної  сили  після  закінчення  10-денного строку  подання  заяви про  апеляційне  оскарження, якщо  таку  заяву  не  було  подано,  або по  закінченні  20-денного  строку після  подання  заяви  про  оскарження  у  разі  неподання  апеляційної  скарги, або  у  разі  подання  скарги - після  закінчення   апеляційного  розгляду  справи.

Суддя                                                                                              С.М.Івченко