Рішення

від 04.12.2020 по справі 640/8490/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2020 року м. Київ № 640/8490/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П. при секретарі судового засідання Кузьмич М.Б.

за участі представників сторін:

від позивача - Бевза В.І.

від відповідача - Пінчук Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційні системи України

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.12.2019

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційні системи України з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми Р № 02800503044 від 24.12.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі № 640/8490/19 та призначено підготовче засідання.

На обґрунтування заявлених вимог позивач стверджує, що висновки акту перевірки є суперечливими та абсурдними, оскільки послуги з розробки програмного забезпечення, які не призвели до створення програми, не є нематеріальним активом та не можуть бути поставлені на баланс, а суми понесені у зв`язку із такими отриманими послугами відображаються у складі витрат.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов зазначив, що позивачем, в порушення пп. 44.2, 44.3, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 5, п. 7 П (с) БО 15 Дохід не відображено суму доходів в розмірі 2 927 388 грн.; згідно поданих до ДПІ фінансових звітів суб`єктів малого підприємництва - відсутня наявність у ТОВ Комерційні системи України на балансі нематеріальних активів чи витрат пов`язаних з їх створенням, а також відсутня дебіторська/кредиторська заборгованість по взаємовідносинам із контрагентами, тобто ТОВ Комерційні системи України проведено реалізацію товарів (нематеріальних активів) без її відображення у податковій звітності підприємства, що слугувало висновком про заниження податку на прибуток у сумі 526 929, 84 грн.

20.05.2020 до справи від представника позивача отримано клопотання про надання доказів, згідно з яким позивач просив долучити до матеріалів справи висновок експерта № 02/04-20 від 24.04.2020 та стягнути судові витрати на оплату експертизи у сумі 15 000 грн..

15.06.2020 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду; залучено до справи відповідь на відзив, задоволено клопотання представника відповідача про виклик в судове засідання свідка - інспектора, що проводила перевірку - ОСОБА_1

26.08.2020 під час судового розгляду справи заслухано пояснення представників сторін по суті справи, допитано свідка ОСОБА_1 , оголошено перерву до 21.10.2020.

16.10.2020 до справи від представника позивача отримані в письмовому вигляді додаткові пояснення з окремих питань щодо придбання робіт з розробки комп`ютерного програмного забезпечення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2020 задоволено клопотання представника відповідача про виклик свідків, викликано у судове засідання, призначене на 04.12.2020 об 11:00 год. в якості свідків ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ухвалено звернутись до Державної прикордонної служби України із судовим запитом щодо надання інформації чи перебувають свідки ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 за межами території України станом на час розгляду справи

09.11.2020 отримано лист-відповідь від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо неможливості ідентифікації осіб згідно із запитом суду.

30.11.2020 до суду від представника позивача надійшла заява про здійснення судового засідання та допиту свідка в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 04.12.2020 було допитано свідка - ФОП ОСОБА_4 , за наслідками судового розгляду справи проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У період з 07.11.2019 по 13.11.2019 Головним управлінням ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Комерційні системи України , за результатами перевірки складено акт від 20.11.2019 № 63/1-26-15-05-03-04/36159375 (том 1 а.с. 39-66; том 2 а.с 238-250).

З урахуванням розгляду заперечень ТОВ Комерційні системи України від 11.12.2019 (рішення про результати розгляду заперечення № 67346/10/26-15-05-03-04 від 29.12.2019) висновки акту від 20.11.2019 викладено в редакції, за якими перевіркою встановлені порушення:

1. пп. 16.1.12, п. 16.1 ст. 16, п.44.1, 44.2, п. 44.3, п. 44.6 п. 7 ст. 9, 10 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не надано статистичної звітності, банківських документів, договорів укладених з контрагентами, інших документів, з питань обчислення і сплати податків, зборів;

2. п. 44.2, 44.3 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 5, п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 526 929, 84 грн., в т. ч. у 2016 рік на 118 521, 18 грн., у 2017 році на 250 458, 84 грн., у 2018 році - 157 949, 82 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки від 20.11.2019 № 63/1-26-15-05-03-04/36159375, Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2019 № 0280050304, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств 658 663 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням 526 930 грн., 131 733 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с.90-91).

Як убачається зі змісту акта перевірки, податкові зобов`язання з податку на прибуток зазначеним податковим повідомленням-рішенням були визначені позивачеві у зв`язку з тим, що в перевіряємому періоді встановлено придбання ТОВ Комерційні системи України послуг з консультування та розробки програмного забезпечення на загальну суму 2 927 388 грн., тоді як згідно поданих до ДПІ фінансових звітів суб`єктів малого підприємництва - відсутня наявність у ТОВ Комерційні системи України на балансі нематеріальних активів чи витрат пов`язаних з їх створенням, а також відсутня дебіторська/кредиторська заборгованість по взаємовідносинам із контрагентами, тобто згідно з позицією податкового органу ТОВ Комерційні системи України проведено реалізацію товарів (нематеріальних активів) без її відображення у податковій звітності підприємства, що стало підставою для донарахування податку на прибуток у сумі 526 929, 84 грн..

За результатами оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку Державною податковою службою України прийнято рішення № 11356/6/99-00-08-05-01-06 від 27.03.2020, яким скаргу товариства залишено без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю висновків податкового органу щодо встановлених порушень та винесеного податкового повідомлення-рішення від 24.12.2019 № 0280050304, позивач звернувся з даним позовом до суду.

При цьому, судом враховується помилкове зазначення позивачем у адміністративному позові номеру податкового повідомлення-рішення як № 02800503044, вказана помилка мала місце і при оскарженні повідомлення-рішення в адміністративному порядку (відображено у рішенні про результати розгляду скарги № 11356/6/99-00-08-05-01-06 від 27.03.2020), що не звільняє суд від розгляду справи по суті та не свідчить про відсутність між сторонами спору стосовно визначення податкових зобов`язань за наслідками проведеної перевірки.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача щодо обліку доходів у 2016-2018 році за укладеними договорами з ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 на розробку програмного забезпечення, податкові наслідки яких контролюючий орган поставив під сумнів, судом встановлено наступне.

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87, фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства/установи за звітний період.

Звіт про фінансові результати - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства/установи.

Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 Звіт про фінансові результати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 передбачено, що витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за звітний період.

Під час судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи (додаткові пояснення від 12.10.2020 з додатками (а.с. 70-199 том 3), також показаннями свідка ОСОБА_4 виконання фізичними особами-підприємцями робіт (надання послуг) на користь ТОВ Комерційні системи України з консультування та розробки програмного забезпечення відповідно до умов договорів:

- про надання консультування з питань інформатизації та розробки комп`ютерного програмного забезпечення № 07/170918 від 17.09.2018 (ФОП ОСОБА_4 );

- про надання послуг на розробку комп`ютерного програмного забезпечення № 01/010516 від 01.05.2016 (ФОП ОСОБА_2 );

- про надання послуг на розробку комп`ютерного програмного забезпечення № 02/030417 від 03.04.2017 (ФОП ОСОБА_3 ).

Сторонами заначених угод були складені та підписані рахунки-акти здавання-приймання виконаних робіт; вартість наданих послуг у загальній сумі 2 927 388 грн. сплачена виконавцям, що підтверджено наданими до справи банківськими виписками за період з 05.01.2016 по 19.08.2019 (а. с. 196 - 250 том 1; а.с. 1-173 том 2).

З посиланням на п. 10 ПСБО 8 Нематеріальні активи , за яким, придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, податковим органом в акті перевірки зазначено, що програмне забезпечення - це нематеріальний актив, витрати на створення такого активу відображаються за дебетом 154 Придбання (створення) нематеріальних активів , а за кредитом даного рахунку відображається їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо); введений в експлуатацію нематеріальний актив відображається за дебетом 12 рахунку Нематеріальні активи .

Правомірність відображення понесених позивачем витрат в обліку підприємства, зокрема в податковому обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування (згідно національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку) заперечується податковим органом через відсутність у ТОВ Комерційні системи України на балансі нематеріальних активів чи витрат пов`язаних з їх створенням, а також при відсутності дебіторської/кредиторської заборгованості по взаємовідносинам із контрагентами.

Натомість, відповідно до п. 7-8 зазначеного ПСБО 8 Нематеріальні активи :

- нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство має:

намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;

можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;

інформацію для достовірного визначення витрат, пов`язаних з розробкою нематеріального активу.

- якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов`язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому

нематеріальним активом.

Питання оприбуткування в бухгалтерському обліку нематеріальних активів на відповідному рахунку згідно вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій (затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291) потребує спеціальних знань в галузі бухгалтерського обліку, у зв`язку з чим суд бере до уваги, що за висновком експерта № 02/04-20 від 24.04.2020 (а.с. 204-205 том 2) представлені на дослідження матеріали не свідчать про отримання ТОВ Комерційні системи України від ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , та ФОП ОСОБА_4 у 2016-2018 роках відповідного продукту, який ідентифікований як нематеріальний актив, та, відповідно, підлягає оприбуткуванню в бухгалтерському обліку ТОВ Комерційні системи України на відповідному рахунку.

Експертне дослідження проведено ОСОБА_5 , яка має кваліфікацію судового експерта зі спеціальностей: 11.1 Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності , 11.2 Дослідження документів про економічну діяльність підприємств організацій , 11.3 Дослідження документів фінансово-кредитних операцій (свідоцтво Міністерства юстиції України № 1199 від 25.01.2008 (дію продовжено до 28.04.2020).

У дослідженні міститься розписка експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 Кримінального кодексу України, відповідачем у запереченнях від 10.06.2020 проти клопотання не наведено обґрунтованих підстав для відхилення висновку, останній відповідає вимогам наведеним у ст. 101 Кодексу адміністративного судочинства України та оцінюється судом згідно з положеннями ст. 108 цього кодексу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 Доходи, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290.

Відповідно до п.п.5, 7 ПСБО 15, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Згідно з пп. 10-14 ПСБО 15

10. Дохід, пов`язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції. Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов: можливості достовірної оцінки доходу; імовірності надходження економічних вигод від надання послуг; можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу; можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.

11. Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг проводиться: вивченням виконаної роботи; визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані; визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв`язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких

витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.

12. Якщо послуги полягають у виконанні невизначеної кількості дій (операцій) за визначений період часу, то дохід визначається шляхом рівномірного його нарахування за цей період (крім випадків, коли інший метод краще визначає ступінь завершеності надання послуг).

13. Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно визначений, то він відображається в бухгалтерському обліку в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню.

14. Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно оцінений і не існує імовірності відшкодування зазнаних витрат, то дохід не визнається, а зазнані витрати визнаються витратами звітного періоду. Якщо надалі сума доходу буде достовірно оцінена, то дохід визнається за такою оцінкою.

Позивачем не заперечуються обставини щодо відсутності у перевіряємому періоді на балансі товариства нематеріальних активів чи витрат пов`язаних з їх створенням, оскільки визнання об`єкта нематеріальним активом здійснюється лише за можливості його ідентифікування, виходячи з визначених критеріїв та на підставі відповідного первинного документу; тоді як за договорами № 07/170918 від 17.09.2018, № 01/010516 від 01.05.2016, № 02/030417 від 03.04.2017 у 2016-2018 роках програмне забезпечення чи авторські права позивачу не передавалися.

Згідно з проведеним експертним дослідженням (висновок судового експерта № 02/04-20 від 24.04.2020) за наданими на дослідження матеріалами не вбачається реалізація ТОВ Комерційні системи України будь-якого нематеріального активу в період 2016-2018 роки, яке засвідчено у відповідному первинному документі, що не підтверджує отримання ТОВ Комерційні системи України у 2016-2018 роках відповідного нематеріального активу та подальшу його реалізацію.

В силу пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Таким чином, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість задекларованих у податковій звітності показників витрат первинними документами покладається на платника податків.

Підтверджуючі суми витрат понесених позивачем на підставі угод первинні документи надані до матеріалів справи позивачем і такі були предметом перевірки з урахуванням, зокрема, документів наданих із запереченнями на акт перевірки.

Зміст наданих рахунків-актів здавання-приймання виконаних робіт по договорам: про надання консультування з питань інформатизації та розробки комп`ютерного програмного забезпечення № 07/170918 від 17.09.2018 (ФОП ОСОБА_4 ); про надання послуг на розробку комп`ютерного програмного забезпечення № 01/010516 від 01.05.2016 (ФОП ОСОБА_2 ), про надання послуг на розробку комп`ютерного програмного забезпечення № 02/030417 від 03.04.2017 (ФОП ОСОБА_3 ), свідчить про виконання робіт, які оплачені позивачем з відображенням сум понесених витрат у обліку товариства.

У перевіряємому періоді при виконанні зазначених договорів не мало місця введення в експлуатацію, постановки на баланс нематеріального активу, оскільки розробка його не була завершена і такий не був придатний для використання, що не дає підстав вважати сплачені кошти на користь виконавців платою за придбання відповідного нематеріального активу.

Обов`язок довести обставини, що слугували підставою для збільшення контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків у зв`язку з відображенням у бухгалтерському обліку господарських операцій, покладено на такий орган, як це передбачено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час розгляду справи відповідач не спростував обставини підтверджені первинними документами щодо правомірності віднесення до витрат поточного періоду витрат понесених позивачем у перевіряємому періоді за договорами про надання послуг на розробку комп`ютерного програмного забезпечення № 07/170918 від 17.09.2018, № 01/010516 від 01.05.2016, № 02/030417 від 03.04.2017.

Суми сплачені позивачем за вказаними договорами кваліфіковані податковим органом як дохід підприємства, у зв`язку із нібито отриманням права власності на нематеріальні активи (що прирівнюється до постачання товарів).

Вважаючи суму витрат сумою доходу підприємства яка не була останнім відображена у податковій звітності, відповідачем здійснено донарахування податку на прибуток в розмірі 526 929, 84 грн., в т. ч. у 2016 рік на 118 521, 18 грн., у 2017 році на 250 458, 84 грн., у 2018 році - 157 949, 82 грн.

В даному випадку суд погоджується з доводами позивача, які підтримані Радою Бізнес-омбудсмена в Україні (пропозиції Ради у листі за вих. 23599 від 25.02.2020 (а.с. 93-98 том 1) щодо неправомірності визначення бази до оподаткування за непрямим методом на підставі суми понесених витрат, а висновки податкового органу про те, що виявлені порушення податкового законодавства призвели до заниження податку на прибуток за податковим зобов`язанням на суму 526 929, 84 грн. визнаються судом необґрунтованими.

В ході судового розгляду справи не були надані докази, які б свідчили про порушення позивачем п. 44.2, 44.3 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 5, п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід у зв`язку з чим прийняте за висновками акту перевірки від 20.11.2019 № 63/1-26-15-05-03-04/36159375 податкове повідомлення-рішення від 24.12.2019 є протиправним та підлягає скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак не довів правомірності свого рішення.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 5 ст. 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Під час звернення з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 9 880 грн., що підтверджується квитанцією № 1073\з29 від 09.04.2020 (а.с.36), позивачем здійснено оплату вартості експертизи сумою 15 000 грн. відповідно до квитанцій від 16.04.2020 ID:644213718 та від 08.05.2020 ID:653632836 (оригінали квитанцій а.с. 222 том 2).

Керуючись ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційні системи України задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми "Р" № 02800503044 від 24.12.2019.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційні системи України (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 36159375, місцезнаходження: просп. Перемоги, буд. 5-А, оф. 501, м. Київ, 01135) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 879,95 (дев`ять тисяч вісімсот сімдесят дев`ять гривень 95 копійок) та судові витрати, пов`язані із проведенням експертизи в сумі 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43141267, місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Т.П. Балась

Повний текст складено та підписано 15.12.2020.