Рішення

від 16.12.2020 по справі 640/2672/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2020 року м. Київ № 640/2672/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Гаражно-будівельного кооперативу Зеніт

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

від 02.03.2017р. № 0001911203,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Гаражно-будівельний кооператив Зеніт звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - Відповідач), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.03.2017р. № 0001911203.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2020р. відкрито загальне провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в підготовче засідання.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства України при прийнятті оскаржуваного рішення.

Так, позивач зазначив, що з 01.01.2017р. державні податкові інспекції були позбавлені функцій, які стосуються контрольно-перевірочної діяльності, зокрема, і щодо прийняття податкових повідомлень-рішень за наслідками реалізації контрольної функції. Тобто, станом на момент проведення камеральної перевірки ГБК ЗЕНІТ у ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві була відсутня функція контрольно-перевірочної роботи. Отже, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві протиправно проведено камеральну (електронну) перевірку податкової звітності ГБК ЗЕНІТ , за результатами якої складено Акт про результати камеральної перевірки від 19.01.2017 року №50/26-54-12-03-13. Як наслідок, є протиправним винесення ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві оскаржуваного повідомлення-рішення від 02.03.2017 року №0001911203 на підставі Акту про результати камеральної перевірки від 19.01.2017 року №50/26-54-12-03-13.

Також позивач посилався на те, що у зв`язку з закінченням 20.12.2011р. дії договору оренди земельної ділянки від 20.12.2006р. № 78-6-00403 припинена підстава для нарахування орендної плати за земельну ділянку, передбаченої п. 288.1 статті 288 ПК України.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, зазначив, що воно винесене на підставі та у відповідності до норм чинного податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2020р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

29.09.2020р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні, викладеним у позові.

Представник відповідача проти позову заперечив.

В судовому засіданні 29.09.2020р. судом на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято рішення про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі п. 286.2 ст. 286, у порядку ст. 76 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з плати за землю (орендна плата) №1400016075 від 07.02.2014р., №1500038928 від 23.06.2015р., №1600010288 від 15.02.2016р. за 2014, 2015, 2016 роки ГБК ЗЕНІТ (код 22870300).

За результатами перевірки був складений Акт від 19.01.2017р. № 50/26-54-12-03-13 про результати камеральної перевірки даних (надалі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, що призвело до заниження суми плати за землю (орендної плати), що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України за такими періодами: за 2014 рік - 499 248,09 грн., за 2015 рік - 715 358,40 грн., за 2016 рік - 1 108 994,04 грн.

На підставі Акту перевірки ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.03.2017р. № 0001911203 , відповідно до якого ГБК ЗЕНІТ визначено до сплати грошове зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у сумі 2 904 500,66 грн.. у тому числі за податковим зобов`язанням 2 323 600,53 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 580 900,13 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач і звернувся з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 № 1797-VIII (далі - Закон № 1797), який набрав чинності з 01.01.2017 (за виключенням окремих статей), внесені зміни до ПК України, зокрема, доповнено ст. 19 3 та викладено в новій редакції пп. 19 1 .1.1 пп. 19 1 .1 ст. 19 1 , якими змінено розподіл функцій між контролюючими органами.

Згідно з цими нормами визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, на яких покладено сервісне обслуговування платників податків, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено за контролюючими органами вищих рівнів.

Підпунктами 19 1 .1.1, 19 1 .1.34 п. 19 1 .1 ст. 19 1 ПК України визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19 3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст. 19 3 ПК України державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Вказаними правовими нормами обмежено функції державних податкових інспекцій виконанням функцій сервісного обслуговування платників податків.

За визначенням підпункту 14.1.226 1 п. 14.1 ст. 14 ПК України сервісне обслуговування платників - надання адміністративних, консультаційних, довідкових, інформаційних, електронних та інших послуг, пов`язаних з реалізацією прав та обов`язків платника відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

Зміст вказаних правових норм свідчить, що з 01.01.2017 державні податкові інспекції районного рівня були позбавлені функцій, які стосуються контрольно-перевірочної діяльності, зокрема і щодо прийняття податкових повідомлень-рішень за наслідками реалізації контрольної функції.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 14.02.2018р. у справі № 815/891/17 та від 02.10.2018р. у справі № 816/2220/17.

При цьому, згідно з висновком, висловленим Верховним Судом у постанові від 28.01.2020 у справі № 812/773/17 (адміністративне провадження № К/9901/41224/18), у зв`язку з прийняттям Закону № 1797, який набрав чинності з 01.01.2017, функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, судом встановлено, що камеральна перевірка проведена 20.01.2017р. ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві за відсутності на те законодавчо закріплених повноважень, оскільки, як вже зазначено, вказаними правовими нормами обмежено функції державних податкових інспекцій виконанням функцій лише сервісного обслуговування платників податків.

Крім того, згідно з п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів , що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Як вбачається з акту перевірки, предметом перевірки були показники декларацій з плати за землю №1400016075 від 07.02.2014р., №1500038928 від 23.06.2015р., №1600010288 від 15.02.2016р., тобто контролюючим органом порушено строки проведення камеральної перевірки вказаних податкових декларацій.

Враховуючи викладене, суд вважає дії ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення та оформлення результатів камеральної перевірки є протиправними.

В той же час, для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення у зв`язку з допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку повноважним органом.

Отже, нормами ПК України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок проведення перевірок. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Крім того, суд приходить до висновку, що акт перевірки від 19.01.2017р. № 50/26-54-12-03-13, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а відтак не може бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень.

При розгляді даної справи судом враховано практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України , в якому Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, Суд зазначив, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За результатом розгляду справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 52, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 02.03.2017р. № 0001911203.

3. Стягнути на користь Гаражно-будівельного кооперативу Зеніт (04073, м. Київ, вул. Вербова, буд 1; код ЄДРПОУ 22870300) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 код ЄДРПОУ 43141267) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 2 102,00 (дві тисячі сто дві) гривні 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій