Постанова

від 16.12.2020 по справі 640/2291/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2291/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,

секретаря Ткаченка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Громадської організації Ошукані українці до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Політична партія Слуга Народу , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Громадської організації Ошукані українці на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2020 року, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2020 року Громадська організація Ошукані Українці (далі - позивач, ГО Ошукані українці ) звернулась у суд з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, МЮ України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Політична партія Слуга Народу (далі - третя особа, ПП Слуга Народу ), в якому просить визнати протиправною бездіяльність щодо нездійснення контролю за діяльністю третьої особи в частині дотримання нею Статуту та Закону України Про політичні партії в Україні і зобов`язати відповідача звернутись до суду із позовом про заборону діяльності ПП Слуга Народу .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо контролю за діяльністю ПП Слуга Народу в частині дотримання нею пункта 2.1, підпункта 2.2.2 пункта 2.2, підпунктів 4.9.11 та 4.9.13 пункта 4.9, пункта 3.1, пункта 4.2 Статута, Закону України Про політичні партії в Україні , а саме: не здійснення третьою особою жодної діяльності з 01 лютого 2015 року по 21 січня 2019 року; у ПП Слуга Народу відсутні первинні, міські та частина регіональних парторганізацій станом на грудень 2019 року; до обласних партійних організацій ПП Слуга Народу входять одночасно одній й ті ж люди, ще й з порушенням адміністративно-територіального принципа побудови обласних партійних організацій; не проведення конференцій регіональних організацій у тому числі щодо обов`язкового обрання делегатів на з`їзд ПП Слуга Народу 09-10 червня 2019 року та 07 липня 2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про безпідставну відмову суду в задоволенні клопотань позивача про розгляд справи за правилами загального провадження, допит свідків та витребування доказів, що мало наслідком неповне дослідження судом обставин та помилковість висновків суду. Також наголошує, що не отримував пояснення третьої особи, що позбавило його права на ознайомлення з такими. Акцентує увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування допущення ним протиправної бездіяльності, яка оскаржується позивачем, що на переконання останнього, є підставою для задоволення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що місцевим судом обґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотань позивача. Наголошує на тому, що позивачем не доведено існування підстав, які передбачають право МЮ України звернутися до суду із позовом про заборону діяльності політичної партії. Зауважує, що у позивача відсутні порушені або оспорювані права або законні інтереси у спірних правовідносинах, що виключає підстави для задоволення позову.

У поясненнях третя особа просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити. Наголошує, що рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим. Позивачем не доведено існування підстав, які передбачені Законом України Про політичні партії в Україні для заборони діяльності партії.

Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження згідно пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.

Судом установлено, що на підставі рішень Установчого З`їзда ПП Партія рішучих змін від 01 лютого 2015 року про створення партії, затвердження її статуту та програми, обрання керівних та контролюючих органів, рішень Позачергового З`їзда ПП Партія рішучих змін від 30 грудня 2015 року про внесення змін до статуту та програми Партії Міністерством юстиції України 31 березня 2016 року прийнято рішення про реєстрацію зазначеної партії № 929/5.

В подальшому, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про політичну партію, що містяться в Єдиному державному реєстрі, від 12 жовтня 2017 року за підписом новообраного Голови Партії ОСОБА_1 та інших документів, поданих до Міністерства юстиції України 09, 13 та 29 листопада 2017 року для державної реєстрації змін у складі керівних органів, найменування, місцезнаходження, до статута та програми партії, прийнятих на підставі рішень Позачергового З`їзда партії від 12 жовтня 2017 року, Міністерством юстиції України 01 грудня 2017 року прийнято рішення про державну реєстрацію змін до відомостей про ПП Партія рішучих змін , що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до статуту та програми № 1169/19.4.

Також, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про ПП Слуга Народу , що містяться в Єдиному державному реєстрі, від 22 травня 2019 року за підписом новообраного Голови партії ОСОБА_2 та інших документів, поданих до Міністерства юстиції України 24 березня 2019 року для державної реєстрації змін у складі керівних органів партії, прийнятих на підставі рішень Позачергового З`їзда партії від 21 травня 2019 року, Міністерством юстиції України 30 травня 2019 року прийнято рішення про державну реєстрацію змін до відомостей про ПП Слуга Народу , що містяться в Єдиному державному реєстрі № 253/19.4.

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про партію, що містяться в Єдиному державному реєстрі, від 27 листопада 2019 року за підписом ОСОБА_3 та інших документів, поданих до Міністерства юстиції України 15 та 28 листопада 2019 року для державної реєстрації змін у складі керівних органів партії, що містяться в Єдиному державному реєстрі, прийнятих на підставі рішень Позачергового З`їзда партії (першого етапу) від 10 листопада 2019 року, Міністерством юстиції України 04 грудня 2019 року прийнято рішення про державну реєстрацію змін до відомостей про ПП Слуга Народу , що містяться в Єдиному державному реєстрі № 566/19.4.

Позачерговим з`їздом партії (першим етапом) від 10 листопада 2019 року приймалися рішення про: звільнення ОСОБА_3 з посади Голови партії; обрання ОСОБА_4 на посаду Голови партії.

Посилаючись на порушення третьою особою положень статута та Закону України Про політичні партії в України , позивач уважає, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність, яка полягає у невиконанні покладеного на нього обов`язка по зверненню до суду з позовом про заборону діяльності ПП Слуга Народу .

Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження допущення третьою особою порушень Конституції та Законів України, які є підставою для звернення відповідача до суду з позовом про заборону діяльності політичної партії. Додаткового суд зауважив, що у спірних правовідносинах оскаржувана позивачем бездіяльність відповідача не впливає на права та інтереси членів ГО Ошукані українці .

Надаючи оцінку спірним правовідносинами колегія суддів уважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 36 Конституції України визначено, що громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Членами політичних партій можуть бути лише громадяни України. Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.

Статтею 37 Конституції України передбачено, що утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, забороняються.

Не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях.

Заборона діяльності об`єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.

Відповідно до Закону України Про політичні партії в Україні від 05 квітня 2001 року № 2365-III у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2365-ІІІ) політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Згідно статті 18 цього Закону державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють:

1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, - за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади;

2) Центральна виборча комісія, окружні виборчі комісії, територіальні виборчі комісії на відповідних місцевих виборах - за додержанням політичними партіями встановленого порядку участі у виборчому процесі, а також, у межах визначених законом повноважень, за своєчасністю подання до відповідних виборчих комісій проміжних та остаточних фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на виборах, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей;

3) Рахункова палата - за цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності;

4) Національне агентство з питань запобігання корупції - за додержанням встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій, передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського та місцевого референдуму, законним та цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності, своєчасністю подання звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на загальнодержавних та місцевих виборах, повнотою таких звітів, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей.

Одне з порушень допущених третьою особою, на яке посилається позивач, полягає у обранні делегатів від партійних осередків (від Регіональних партійних організацій третьої особи, включаючи Черкаську Регіональну організацію із подальшою участю цих (делегатів) у Позачерговому З`їзді ПП Слуга Народу , що проходив у три етапи: 09 червня 2019 року, 10 червня 2019 року та 07 липня 2019 року, для обрання кандидатів у народні депутати від Політичної партії Слуга Народу для участі у Позачергових виборах народних депутатів 21 липня 2019 років.

З урахуванням норм частини 9 статті 107 та пункт 1 частини 5 статті 11 Закону України Про вибори народних депутатів від 17 листопада 2011 року з наступними мінами та доповненнями, виборчий процес у позачергових виборах народних депутатів, призначених на 21 липня 2019 року згідно указа Президента України від 21 травня 2019 року №303/2019, розпочався на наступний день після його опублікування 23 травня 2019 року, тобто з 24 травня 2019 року та станом на час розгляду даної справи закінчився.

Розгляд справ, пов`язаних з виборчим процесом встановлено Законом України Про вибори народних депутатів та статтями 270, 273, 275, 276 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, як зазначено вище, відповідно до пункта 2 частини 1 статті 18 Закону України №2365-ІІІ саме на Центральну виборчу комісію покладено обов`язок здійснювати контроль за додержанням політичними партіями встановленого порядку участі у виборчому процесі.

Ураховуючи наведене, місцевий суд дійшов правильного висновку, що контроль за відповідними порушеннями не відноситься до компетенції відповідача, а вимога про їх перевірку заявлена позивачем поза межами встановленого для цього законодавством строку.

Положеннями частини 1 статті 21 Закону України №2365-ІІІ закріплено, що політична партія може бути за адміністративним позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань заборонена в судовому порядку у випадку порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Відповідно до пунктів 3-5 Керівних принципів заборон і розпуску політичних партій, прийнятих Венеціанською комісією 10-11 грудня 1999 року, заборона або насильницький розпуск політичних партій може бути виправданий тільки в тому випадку, якщо ці партії проповідують насильство чи повалення демократичного конституційного ладу, тим самим підриваючи права і свободи, які гарантуються Конституцією.

Згідно з пунктом 10 Пояснювального меморандуму до Керівних принципів заборони політичних партій і аналогічних заходів заборона або розпуск політичних партій можуть здійснюватися тоді, коли є конкретні докази, що партія займається діяльністю, яка несе загрозу демократії та основоположним свободам.

Однак, позивачем не наведено доказів щодо фактів порушення третьою особою законів України та Конституції України, які б вказували на наявність достатніх в розумінні Керівних принципів заборон і розпуску політичних партій, прийнятих Венеціанською комісією 10-11 грудня 1999 року підстав для звернення відповідача до суду з позовом про заборону діяльності політичної партії.

Наведені ГО Ошукані українці аргументи про допущені третьою особою порушення положень власного статута не є такими підставами.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини 3 статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту .

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин 1, 2 статті 55 Конституції України, статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Як вірно встановлено місцевим судом, позивачем не доведено порушення його прав чи законних інтересів бездіяльністю відповідача.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Громадської організації Ошукані українці залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2020 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді О.Є. Пилипенко

Л.Т. Черпіцька