Постанова

від 16.12.2020 по справі 1.380.2019.002578

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року ЛьвівСправа № 1.380.2019.002578 пров. № КДМ/А/90/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Пліша М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Лемберг-Плаза Сервіс" про винесення додаткового рішення у справі № 1.380.2019.002578 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, -

встановив:

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 1.380.2019.002578 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Львівській області № 3024 від 20.05.2019 року «Про проведення документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» (ЄДРПОУ 40270480). Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» (код ЄДРПОУ - 40270480) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ - 39462700) судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі 4802 грн 50 коп.

Позивачем, у відповідності до ч. 3 ст. 143 КАС України, до закінчення судових дебатів у справі, подано заяву про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, в якій просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» , 15000 грн понесених на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом цієї заяви у суді апеляційної інстанції.

Крім цього, позивачем подано заяву про винесення додаткового рішення, в якій просить вирішити питання про розподіл судових витрат у суді першої та апеляційної інстанції.

Відповідач подав заперечення, зазначивши, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу не узгоджується зі складністю справи та фактично затраченим часом на правовий супровід, тобто не відповідає критерію розумності. Вважає, що позивачем не доведено, що витрати на правничу допомогу у 30000 грн були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року частково задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» про винесення додаткового рішення.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» (код ЄДРПОУ - 40270480) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ 39462700) судові витрати, а саме, витрати понесені на професійну правничу допомогу у справі № 1.380.2019.002578 в розмірі 7000 грн. У задоволені решти заяви відмовлено (а.с.228 - 232 т.1).

Постановою Верховного Суду від 05 листопада 2020 року касаційну скаргу товариства задоволено частково.

Додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с.38-52 т.2)

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави для ухвалення додаткового судового рішення викладені в заяві, колегія суддів вважає, що така підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема відносяться витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п.1 ч.3 ст. 132 КАС України).

Відповідно до частини 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує : 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України. Відповідно до частини 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Склад та обсяг судових витрат визначено у частині 3 статті 134 КАС України, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції подано, зокрема: копію Договору про надання правничої допомоги від 09.01.2019 № 01/19; протокол узгодження гонорару від 22.05.2019, який є додатком № 1 до договору від 09.01.2019 № 01/19; розрахунок витрат на правову допомогу від 26.06.2019, який є додатком № 2 до договору від 09.01.2019 № 01/19, згідно якого година роботи складає 4500 грн. Повноваження представника позивача у суді першої інстанції, підтверджуються ордером на надання правової допомоги серія ЛВ № 175605 від 22.05.2019.

Так, відповідно до розрахунку витрат на правову допомогу від 26.06.2019, який є додатком № 1 до договору від 09.01.2019 № 01/19 вартість години роботи становить 4500 грн. Згідно вказаного розрахунку надано наступні юридичні послуги: аналіз законодавства та судової практики, формування правової позиції (кількість затраченого часу 1,5 год); підготовка позову (кількість затраченого часу 2 год); надання правових консультації (кількість затраченого часу 1 год); підготовка і подання клопотання про долучення документів до матеріалів справи (кількість затраченого часу 0,5 год); ознайомлення із відзивом, аналіз викладених фактів (кількість затраченого часу 2 год); акт приймання-передачі послуг № 01/06/2019 від 26.06.2019; платіжне доручення № 181 від 26.06.2019 про оплату правничої допомоги згідно договору від 09.01.2019 № 01/19 у судовій справі про скасування наказу на перевірку. Загальний обсяг часу, витраченого на надання правової допомоги за цим Розрахунком склав 7 год, вартість 31500 грн., фактично оплачено 30000 грн., яку просить стягнути.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, позивачем надано: копію Договору про надання правничої допомоги від 09.01.2019 № 01/19; протокол узгодження гонорару від 09.01.2019, 22.05.2019, які є додатком № 1 до договору від 09.01.2019 № 01/19; розрахунок витрат на правову допомогу від 13.12.2019, який є додатком № 2 до договору від 09.01.2019 № 01/19; платіжне доручення № 339 від 28.11.2019 про оплату правничої допомоги у суді апеляційної інстанції в справі № 1.380.2019.002578 згідно договору від 09.01.2019 № 01/19; акт приймання-передачі послуг № 13/12/2019. Повноваження представника позивача у суді апеляційної інстанції, підтверджуються ордером на надання правової допомоги серія ВС № 1005097 від 07.10.2019.

Так, відповідно до розрахунку витрат на правову допомогу від 13.12.2019, який є додатком № 1 до договору від 09.01.2019 № 01/19 вартість години роботи становить 4500 грн. Згідно вказаного розрахунку надано наступні юридичні послуги: формування та подання апеляційної скарги (кількість затраченого часу 1 год); формування та подання додаткових пояснень (кількість затраченого часу 1 год); формування та подання інших процесуальних документів по справі (кількість затраченого часу 1 год); участь в судових засіданнях адвокатів (кількість затраченого часу 30 хв). Загальний обсяг часу, витраченого на надання правової допомоги за цим Розрахунком склав 3 год 30 хв, вартість 15750 грн, фактично оплачено 15 000 грн., яку просить стягнути.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат відповідно до вимог частини сьомої цієї статті покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частина шоста, сьома статті 134 КАС України).

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст.134 КАС України).

Наведені вище положення законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Апеляційний суд приймає до уваги, що відповідач заперечуючи суму стягнення судових витрат, обмежився лише зазначенням не відповідності заявленої до відшкодування товариством суми витрат на професійну правничу допомогу критерію співмірності.

Судом апеляційної інстанції перевірено фактичне виконання адвокатом усіх послуг, перелік яких наведений в актах приймання-передачі наданих послуг та відповідних розрахунках, як при розгляді справи у суді першої інстанції, так і у ході апеляційного перегляду справи.

Апеляційний суд критично оцінює покликання позивача в розрахунку витрат на правничу допомогу від 13.12.2019 року п.3 - формування та подання до Восьмого апеляційного адміністративного суду інших процесуальних документів у справі № 1.380.2019.002578 - 1 год. - 45000 грн., оскільки не конкретизовано, які саме процесуальні документи. Дане відсутнє і у акті приймання-передачі послуг № 13/12/19 від 13.12.2019.

Таким чином, сума витрат на правничу допомогу в частині розгляду справи судом апеляційної інстанції становить 10 500 грн. (15000 грн. - 4500 грн.)

Щодо розрахунку витрат на правничу допомогу при розгляді судом першої інстанції, то апеляційний суд зазначає наступне:

З наявного у справі розрахунку (а.с.107 т.1) та акту приймання-передачі послуг № 01/06/19 від 26.06.2019 вбачається, що серед інших послуг, зазначено підготовку і подання клопотання про долучення документів до матеріалів справи № 1.380.2019.002578 - 0,5 год. вартістю 2250,0 грн. (п.4 розрахунку), однак не зазначено які саме. Як і не зазначено в чому полягало надання правових консультацій у даній справі (п.5 розрахунку)

Апеляційний суд також критично оцінює суму 9000 грн. - 2 год. за ознайомлення із відзивом, аналіз викладених фактів, оскільки сам відзив складається з 4-х аркушів та додатків: декларація з ПДВ за вересень 2018, додаток 3 до декларації з ПДВ за вересень 2018, рішення про результати розгляду скарги від 04.04.2019, які стосуються товариства і були відомі адвокату, т.я. Адвокатське об"єднання надає правову допомогу ТОВ "Лемберг-Плаза Сервіс", відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 01/19 від 09.01.2019, а сам відзив не містить нових обставин, які .

Таким чином, сума витрат на правничу допомогу в частині розгляду справи судом першої інстанції становить 20 250 грн. (31500 грн. - 2250 грн. - 9000 грн.)

Апеляційним судом також враховано складність справи, а саме визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Львівській області № 3024 від 20.05.2019 року «Про проведення документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» , тобто спір немайнового характеру.

Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням контролюючим органом - відповідачем, своїх повноважень.

Судова практика є сталою.

Крім того, спірні правовідносини регулюється нормами Податкового кодексу України. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Колегія суддів вважає, що для Адвокатського об`єднання дана справа є звичайним податковим спором; і, як вбачається, з наявних у справі ордерів об"єднання, до розгляду справи у суді першої інстанції була залучена адвокат Жидачек Т.М. і Марусяк В.Я. (а.с.9, 111 т.1)

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд керувається критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами немайнового характеру, які заявлені у позовній заяві, суд апеляційної інстанції вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в розмірі 30750,0 грн. (10500 грн. + 20250 грн.)

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини , суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заяву товариства з обмеженою відповідальністю Лемберг-Плаза Сервіс про винесення додаткового рішення необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 134, 139, 143, 243, 252, 310, 315, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

заяву товариства з обмеженою відповідальністю Лемберг-Плаза Сервіс про винесення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Лемберг-Плаза Сервіс (код ЄДРПОУ 40270480) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ 39462700) судові витрати, а саме, витрати понесені на професійну правничу допомогу у справі № 1.380.2019.002578 в розмірі 30 750 (тридцять тисяч сімсот п"ятдесят) гривень 00 коп..

У задоволені решти заяви відмовити.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді О. І. Мікула М. А. Пліш