Постанова

від 15.12.2020 по справі 300/971/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/971/20 пров. № А/857/13068/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Сеника Р.П., Шинкар Т.І.

з участю секретаря судового засідання Смолинця А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Карпатського округу на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року, ухвалене суддею Микитин Н.М. у м. Івано-Франківську о 10 год. 10 хв. у справі № 300/1226/20 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Світ Шкіри до Державної екологічної інспекції Карпатського округу про скасування пунктів 1, 2 припису № 112 від 02.03.2020 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду у якому просить суд визнати протиправними та скасувати пункти 1 та 2 припису Державної екологічної інспекції Карпатського округу № 112 від 02.03.2020 року.

У обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначає те, що 25.02.2020 року відповідач провів позапланову перевірку позивача за результатами якої 02.03.2020 року виніс припис № 112, пунктом 1 якого, зобов`язано позивача постійно не допускати скидання стічних вод з перевищенням нормативів гранично допустимого скиду (далі - ГДС) забруднюючих речовин.

Позивач вважає, що припис не може містити вказівку на термін усунення порушення постійно , припис має містити чітке формулювання строку виконання припису. Тим більше, що не допускати скидання стічних вод з перевищеним вмістом забруднюючих речовин і так є обов`язком позивача в силу вимог природоохоронного законодавства.

Також позивач вважає неправильним в обґрунтуванні пункту 2 припису посилання на ст.ст. 44, 70 Водного кодексу України, без конкретного зазначення норми, яку, на думку відповідача, порушено.

Позивач вважає, що оскаржувані пункти припису носять загальний характер, що суперечить меті та суті припису як розпорядчого документу.

Додатково позивач звертає увагу суду на те, що відведення дощових стічних вод на очисні споруди ТзОВ Світ Шкіри не передбачено діючим проектом ГДС. Окремо позивач наголошує на неможливості відведення дощових (снігових) стічних вод на очисні споруди товариства, оскільки стихійні залпові великі об`єми таких вод призведуть до перенавантаження біологічної системи очистки, яка розрахована на планомірну і стабільну роботу.

Позивач вважає, що пункти 1, 2 припису, прийняті необґрунтовано та не відповідають вимогам чинного законодавства за формою і змістом, а тому їх належить скасувати.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано пункти 1, 2 припису Державної екологічної інспекції Карпатського округу № 112 від 02.03.2020 року.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю Світ Шкіри за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Карпатського округу судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

Не погодившись з цим рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що суд першої інстанції неповно з`ясував та дослідив обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права.

Свою позицію відповідач пояснює тим, що під час планового заходу державного нагляду (контролю) щодо виконання позивачем припису проведено відбір проб та вже всьоме встановлено перевищення нормативів ГДС та невиконання умов дозволу на спеціальне водокористування. На усунення вищевказаних порушень відповідач виніс припис.

Відповідач наголошує, що позивач систематично не здійснює достатні заходи на усунення порушення та надалі скидає зворотні води з перевищенням нормативів ГДС, що є невиконанням умов дозволу на спеціальне водокористування та порушенням ст. 44, 70 Водного кодексу України. Виходячи із систематичного невиконання попередніх приписів відповідач у приписі. який оскаржується у цій справі, зазначив строк виконання припису - постійно . При цьому, відповідач вважає, що вимога не допускати скидання стічних вод з перевищеням нормативів ГДС забруднюючих речовин є вимогою спрямованою на усунення конкретних виявлених порушень законодавства, а не носить загальний характер, як про це висловився позивач, а тому не суперечить суті і меті припису як розпорядчого документа. Відповідач також вказав, що позивач не забезпечив скидання стічних дощових (талих) вод у водні об`єкти, чим порушив статтю 70 Водного кодексу України. Позивач цієї обставини не заперечує.

Тому відповідач вважає, що при винесенні припису діяв у межах чинного законодавства.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що Департаментом екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації 21.03.2014 року видано ТзОВ Світ Шкіри дозвіл на спеціальне використання № Укр-154-А-Ів-Фр. з терміном дії з 21.03.2014 року по 01.10.2017 року, який продовжено до 08.03.2027 року. Згідно з умовами вказаного дозволу:

- очищення виробничих та господарсько-побутових стічних вод відповідача здійснюється на очисних спорудах біологічного очищення потужністю 250м.куб/добу;

- скид стічних вод після очистки та очисних спорудах у річку Гериня;

- забір свіжої води 222,44 м.куб/добу; 53,087 тис. м.куб/рік;

- кількість стічних вод, які скидаються у водний об`єкт по випуску № 1209,46 м.куб/добу, 50,262 тис. м.куб/рік.

Складовою частиною даного дозволу є гранично допустимий скид (ГРД) речовин у водний об`єкт із зворотними водами. Вказаним ГРД визначено, що ТзОВ Світ шкіри здійснює скид зворотних вод в річку Гериня, притока Сукель; максимально дозволений об`єм скиду 50,262 тис.м.куб/рік, 8,7275 м.куб/год. Також, вказаним ГРД встановлено фактичні і затверджені склад і скиди речовин у зворотних водах по показниках, зокрема, гранично допустимі концентрації, мг/дм.куб.: азот амонійний (1,5), органічні речовини по бск5 (12,0), завислі речовини (14,0), нітрати(40,0), нітрити (0,5), спар (0,25), хром3+ (0,5), фосфати (3,12), сухий залишок (950,0), сульфати (500,00), хлориди (350,00), хск (30,0), сульфіди (0,000001), таніди (15,0), феноли (0,001), залізо (загальне) (052), нафтопродукти (0,05).

25.02.2020 року Державна екологічна інспекція Карпатського округу провела плановий захід державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів щодо виконання ТзОВ Світ шкіри припису № 441 від 16.12.2019 року, за результатами якого склало акт № 46.

У акті перевірки відповідач зафіксував те, що позивач повторно не виконав припис Державної екологічної інспекції № 441 від 16.12.2019 року, яким позивача зобов`язано не допускати скидання стічних вод з перевищенням нормативів ГДС забруднюючих речовин та вжити заходи щодо очищення дощових стічних вод.

02.03.2020 року складено протокол вимірювання показників складу та властивостей вод № 04-20 у якому зафіксовано перевищення ГДС по показниках: р. Гериня, 500 м. вище скиду зворотних вод: ХСК 13; в місці скиду зворотних вод підприємства: ХСК 56; азот амонійний 0,58; річка Гериня, 500 нижче скиду зворотних вод: хлориди 47,5; ХСК 78; сухий залишок 276.

02.03.2020 року Державна екологічна інспекція Карпатського округу винесла припис № 112, в якому зобов`язала ТзОВ Світ шкіри :

1. не допускати скидання стічних вод з перевищенням вмістом нормативів ГДС забруднюючих речовин - постійно (стаття 44 Водного кодексу України);

2. забезпечити відведення дощових стічних вод згідно з вимогами чинного природоохоронного законодавства до 30.04.2020 року (статті 44, 70 Водного кодексу України);

3. зареєструвати речове право на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2610200000:04:004:0032 до 15.04.2020 року (статті 125, 126 Земельного кодексу України) (а.с.9).

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що включення до змісту припису вимог, які не спрямовані на усунення конкретних виявлених порушень законодавства, а носять загальний характер суперечить суті та меті припису як розпорядчого документу, що складається за результатами заходу державного нагляду. Встановлення строку постійно , прямо суперечить суті припису. Припис не може бути декларативним, тобто посилатися на загальні норми, яких об`єкт контролю повинен дотримуватися завжди протягом всієї своєї діяльності і без наявності такої вимоги контролюючого органу. Суд першої інстанції звернув увагу на те, що у пункті 2 припису не зазначено конкретного способу усунення порушення, а саме не вказано, як саме забезпечити відведення дощових стічних вод для усунення порушення вимог законодавства (за їх наявності), відтак він не спрямований на усунення конкретного порушення.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду з огляду на наступні обставини.

Апеляційний суд зазначає, що при проведенні перевірки позивача відповідач встановив порушення статей 44 та 70 Водного кодексу України.

Відповідно до статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані:

1) економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод;

2) використовувати воду (водні об`єкти) відповідно до цілей та умов їх надання;

3) дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;

4) використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї;

5) не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об`єктам та об`єктам навколишнього природного середовища;

6) утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої;

7) здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами;

8) здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод;

9) здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу;

10) безперешкодно допускати на свої об`єкти державних інспекторів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони довкілля, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безоплатно необхідну інформацію;

11) своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства;

12) своєчасно інформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування про виникнення аварійних забруднень;

13) здійснювати невідкладні роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об`єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством;

14) виконувати інші обов`язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.

Скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Відповідно до статті 70 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони:

1) можуть бути використані у системах оборотного, повторного і послідовного водопостачання;

2) містять цінні відходи, що можуть бути вилучені;

3) містять промислову сировину, реагенти, напівпродукти та кінцеві продукти підприємств у кількості, що перевищує встановлені нормативи технологічних відходів;

4) містять речовини, щодо яких не встановлено гранично допустимі концентрації;

5) перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань;

6) за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи;

7) призводять до підвищення температури води водного об`єкта більш ніж на 3 градуси за Цельсієм порівняно з її природною температурою в літній період;

8) є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищення і знезараження.

Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар`єри тощо), забороняється.

У абзаці 6 пункту а частини 1 статті 7 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належать здійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Згідно зі статтею 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 4 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 6 Закону № 877-V, однією з підстав для здійснення позапланового заходу є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Відповідно до положень частини 6 статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

У частинах 7 та 8 статті 7 Закону № 877-V зазначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону № 877-V невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Отже, діючим законодавством у сфері здійснення державного нагляду (контролю) визначено суть припису виключно як обов`язкову письмову вимогу щодо усунення конкретних порушень норм законодавства у визначені строки. При цьому, припис не може бути декларативним, тобто посилатися на загальні норми, яких товариство повинно дотримуватися повсякчасно протягом всієї своєї діяльності і без наявності такої вимоги контролюючого органу та повинен містити вказівки на конкретні порушення норм чинного законодавства, які виявлені в процесі перевірки, із зазначенням терміну і способів їх усунення.

Таким чином, включення до змісту припису вимог, які не спрямовані на усунення конкретних виявлених порушень законодавства, а носять загальний характер суперечить суті та меті припису як розпорядчого документу, що складається за результатами заходу державного нагляду.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 12.09.2019 року у справі № 440/3838/18 та від 05.06.2019 року у справі № 816/581/16.

Апеляційний суд встановив те, що пунктом 1 припису № 112 від 02.03.2020 року позивача зобов`язано не допускати скидання стічних вод з перевищеним вмістом нормативів ГДС забруднюючих речовин і встановлено строк виконання цієї вимоги - постійно .

Отже встановлення строку виконання вимоги, не допускати скидання стічних вод з перевищеним вмістом нормативів ГДС забруднюючих речовин, постійно, прямо суперечить суті припису у якому має бути встановлений строк виконання.

Відтак, пункт 1 припису не відповідає поняттю припис у визначенні, наведеному в Законі України Про засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Пунктом 2 припису позивача зобов`язано забезпечити відведення дощових стічних вод ТзОВ Світ шкіри згідно з вимогами чинного природоохоронного законодавства до 30.04.2020 року, то суд зазначає, що такий припис є вимогою загального характеру, який не спрямований на усунення конкретного порушення і не містить способу його усунення з посиланням на вимоги природоохоронного законодавства.

Отже апеляційний суд вважає, що пункти 1 та 2 припису № 112 від 02.03.2020 року необхідно скасувати.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про задоволення позову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Карпатського округу залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року у справі № 300/971/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Р. П. Сеник Т. І. Шинкар Повний текст постанови складений 16.12.2020 року