Рішення

від 10.12.2020 по справі 206/3287/20

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/3287/20

Провадження № 2/206/890/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря судового засідання Мороза К.Т.

позивача ОСОБА_1

представника позивача та третьої особи Токовенко І.В.

представника відповідача Гільбурда Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД ДНІПРОСТАЛЬ , третя особа Первинна профспілкова організація Всеукраїнської професійної спілки Свобода праці Товариства з обмеженою відповідальністю Металургійний завод Дніпросталь про поновлення на роботі , -

І. Стислий виклад позиції позивача, представника позивача, представника відповідача та представника третьої особи.

Позивач звернувся до суду із позовом про поновлення на роботі, в якому з урахуванням уточнень зазначив, що його, оператора механізованих та автоматизованих складів 4 розряду складу сипучих та феросплавів Центрального матеріального Складу ТОВ МЗ ДНІПРОСТАЛЬ , 02.06.2020 року було звільнено з роботи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Звільнення вважає незаконним, оскільки заступником директора з управління персоналом мало бути запропоновано йому виключно наявну роботу (вакантні посади), що відповідають його кваліфікації та спеціальності. Позивач погодився на переведення на наступні запропоновані роботи (посади): машиніст насосних установок; контролер у виробництві чорних металів; інженер-технолог із сталеплавильного виробництва; інженер-технолог із безперервного розливання сталі; заступник директора із забезпечення якості. Щодо робіт (посад) машиніста насосних установок, інженера-технолога із сталеплавильного виробництва та інженера-технолога із безперервного розливання сталі від роботодавця надійшла відмова в переведенні позивача на ці роботи (посади). Позивач вважає, що відповідачем мало бути здійснено його перепідготовку по одній із запропонованих спеціальностей/професій, на переведення на які він погодився, враховуючи те, що ним було письмово надано згоду на переведення та на перепідготовку відповідно до п. 2.8.5 Колективного договору. За наявності згоди працівника на переведення і перепідготовку відмова у переведенні його на запропоновані йому наявні роботи (вакантні посади) суперечить Колективному договору та КЗпП України. За таких умов його звільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, на думку позивача є незаконним, оскільки його можливо було перевести за його згодою на іншу роботу. Крім того, ОСОБА_2 , який працював на тій же роботі оператора механізованих та автоматизованих складів 4 розряду Складу сипучих та феросплавів Центрального матеріального складу було на кілька тижнів раніше повідомлено про наступне вивільнення та запропоновано роботу водія навантажувача, на яку його було переведено, у чому вбачається порушення принципу рівності трудових прав працівників. Крім цього, відповідач звернувся до третьої особи для отримання згоди на його звільнення та отримав обґрунтовану відмову виборного профспілкового органу та вищого виборного органу профспілки, таким чином, звільнивши позивача без попередньої згоди профспілки відповідач порушив положення даної гарантії профспілкової діяльності. В зв`язку з вищевикладеним, позивач просив суд поновити його, ОСОБА_1 , на роботі оператора механізованих та автоматизованих складів 4 розряду Складу сипучих та феросплавів Центрального матеріального складу в Товаристві з обмеженою відповідальністю Металургійний завод ДНІПРОСТАЛЬ (а.с. 1-4, 33-36).

Не погоджуючись із викладеними обставинами, представник відповідача подав відзив на позовну заяву, згідно якого вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке. 27.03.2020 з боку відповідача позивачу було повідомлено про заплановане звільнення. Разом із повідомленням позивачу також був наданий перелік вакансій на ТОВ МЗ Дніпросталь станом на 27.03.2020, а саме: Водій навантажувача; Електромонтер; Заступник директора із забезпечення якості; Інженер з ремонту та обслуговування автоматики і частотних перетворювачів; Інженер-технолог з безперервного розливання сталі; Інженер-технолог із сталеплавильного виробництва; Контролер у виробництві чорних металів; Машиніст насосних установок; Оператор машини безперервного лиття заготовок. В подальшому, у зв`язку зі змінами у штатному розкладі, позивачу 31.03.2020 був запропонований актуальний перелік вакансій на ТОВ МЗ Дніпросталь . 30.03.2020 були виведені із штатного розпису посади: водій навантажувача та оператор машини безперервного лиття заготовок. 02.04.2020 від позивача на адресу відповідача надійшла заява, в якій позивач погодився на вакантну посаду машиніст насосних установок . 02.04.2020 з позивачем була проведена співбеседа, за результатами якої було встановлено невідповідність освітнього фаху та відсутності досвіду у позивача для отримання посади машиніста насосних установок дільниці водопідготовки. 06.04.2020 від позивача на адресу відповідача надійшли дві заяви, якими позивач погодився на вакантні посади та просить перевести його одночасно на посаду інженер-технолог з безперервного розливання сталі та на посаду інженер-технолог із сталеплавильного виробництва. Проведеними співбесідами було встановлено невідповідність освітнього фаху та відсутності досвіду у позивача для отримання посад інженер-технолог з безперервного розливання сталі та на посаду інженер-технолог із сталеплавильного виробництва. 15.04.2020 від позивача на адресу відповідача надійшли дві заяви, якими позивач погодився на вакантні посади та просить перевести його одночасно на посаду заступник директора із забезпечення якості та на посаду контролер у виробництві чорних металів. 17.04.2020 були виведені всі раніше запропоновані посади, окрім вакансії заступника директора із забезпечення якості. Позивача було запрошено на співбесіду для виявлення рівня володіння відповідними знаннями і управлінськими компетенціями, однак співбесіду позивач проігнорував. При цьому, посадова інструкція заступника директора по забезпеченню якості передбачає наступні кваліфікаційні вимоги: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр або спеціаліст). Досвід роботи на керівній посаді не менш ніж 5 років. 21.04.2020 позивач заявою звернувся до відповідача з вимогою забезпечити підвищення його кваліфікації на посаду оператора механізованих і автоматизованих складів 5 розряду, при цьому що у штатному розписі відповідна вакансія була відсутня. В подальшому, а саме 04.05.2020 відповідачем була отримана вимога від позивача створити на підприємстві додаткову штатну одиницю і провести позивачу навчання по новоствореній посаді. Позивачем навмисно та з метою ввести в оману суд, виправлено трактування норми Закону, а саме ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України. Твердження позивача, що: таким чином, заступником директора з управління персоналом мало бути запропоновано мені виключно наявну роботу (вакантні посади), що відповідають його кваліфікації та спеціальності , є хибним оскільки ґрунтується на хибному та особистому тлумаченні Закону. Відповідачем, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України, було запропоновано всі наявні на ТОВ МЗ Дніпросталь вакансії. В подальшому було встановлено, що освітній фах та досвід позивача не відповідає кваліфікаційним вимогам до відповідних посад. Отже, з урахуванням вищезазначеного, з боку відповідача при вивільненні співробітника були дотримані вимоги ст. 49-2 КЗпП України. Таким чином, позивача не можливо було перевести за його згодою на іншу посаду, у зв`язку з відсутністю досвіду, недостатньою кваліфікацією та відповідної освіти. Щодо дотримання відповідачем вимог ст. 43 КЗпП України, то відповідач з дотриманням вимог ст. 43 КЗпП України, 10.04.2020 звернувся до керівника ППО ВПС Свобода праці ТОВ МЗ Дніпросталь ОСОБА_3 з поданням про надання згоди на припинення трудового договору з оператором механізованих та автоматичних складів 4 розряду Складу сипучих та феросплавів Центрального матеріального складу ОСОБА_1 , однак станом на день розгляду справи відповідь від ППО ВПС Свобода праці ТОВ МЗ Дніпросталь не отримана. З огляду на вищенаведене, представник відповідача просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с. 55-60).

Представником відповідача також було подано до суду додаткові пояснення, в яких він зазначив, що роботодавцем після вручення 27.03.2020 позивачу повідомлення про заплановане вивільнення, в якому позивачу було рекомендовано протягом трьох робочих днів подати заяву про прийняття пропозиції про переведення, а 31.03.2020 було надано актуальний, станом на 31.03.2020 перелік вакансій та законодавством визначено, що власник має право на свій розсуд вносити зміни до штатного розпису, визначати штат і чисельність працівників, а при розгляді справ про поновлення на роботі суд зобов`язаний перевірити наявність підстав для звільнення, але не вправі обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників. Продовживши проводити скорочення штату працівників, до спливу 3-денного строку запропонованого позивачу для подання заяв на переведення, відповідачем не було порушено жодної норми Закону України. Відповідачем розглядались всі заяви, які надходили від позивача після спливу триденного строку, який був запропонований та рекомендований позивачу. В розгляді жодної заяви про переведення позивачу не було відмовлено через сплив триденного строку. Проведенням поступового вивільнення співробітників 27.03.2020, 31.03.2020 та і в цілому в будь-яку іншу дату, роботодавцем не порушено процедуру вивільнення співробітників, передбаченому ст. 49-2 КЗпП України, а відтак не може бути підставою для поновлення працівника на роботі. Щодо застосування положень ст. 49-2 КЗпП України, то запропонувавши позивачу всі наявні вакансії, що існували з дня попередження і до дня вивільнення, відповідач дотримався процедури вивільнення працівників передбаченої ст. 49 КЗпП України.

Представник позивача в судовому засідання позов підтримав, просив позов задовольнити та зазначив, що працівник не може бути звільнений, якщо за його згодою його можуть перевести на іншу вакансію. Позивачу підійшли вакансії запропоновані відповідачем, але після цього відповідач необґрунтовано відмовив та зняв цю вакансію, шляхом скорочення після згоди позивача. Окрім цього, відповідач не провів позивачу перепідготовку, що передбачено Колективним договором. Якщо відповідач запропонував інші вакансії, а не одразу звільнив позивача, то відповідач вважав, що позивач підходить за цією вакансією.

Позивач в судовому засідання позов підтримав, просив позов задовольнити та зазначив, що на підприємстві було 3 працівника 4 розряду, яких з інтервалом звільняли. Підприємство мало їх скоротити одночасно. Про вакансію водія вілочного погрузчика його повідомили в останню чергу, тому тих людей, яких скорочували разом з позивачем змогли працевлаштувати, а його ні.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю та зазначив, що позивачу було надано перелік вакансій декілька разів з поновленою інформацією про скорочення. З позивачем було проведено декілька співбесід під час яких було виявлено відсутність досвіду та освітнього фаху згідно посадових інструкцій. Потім було скорочення цих вакансій, крім вакансії заступника директора. Співбесіду на цю вакансію позивач проігнорував. Також, відповідачем було направлено запит до третьої особи, але відповідь вони не отримали. Відповідач отримував лист від Свободи Праці , а не від тієї організації, яку представляє представник.

Представник третьої особи в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення позовних вимог та зазначив, що було звернення від відповідача, яке профспілка отримала 11.04.2020 та протягом 15 днів воно було розглянуто, у відповіді профспілки було зазначено, що відповідачем не було надано певних відомостей, документів. Відповідач потім надіслав знову лист без цих документів та отримав відмову у звільненні. Однак, відповідач не дивлячись на дві відмови, звільнив позивача.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

21.07.2020 позивач звернувся до суду з позовною заява про поновлення на роботі разом з додатками (а.с. 1-25).

06.08.2020 ухвалою судді позовну заяву залишено без руху (а.с. 29-30).

28.08.2020 до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява з додатками (а.с. 33-40).

02.09.2020 ухвалою судді відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті 01.10.2020 та вимогу щодо витребування доказів залишено без задоволення на даній стадії (а.с. 42).

25.09.2020 до канцелярії суду від представника відповідача надійшла заява з додатками про поновлення процесуального строку для надання відзиву з додатками (а.с. 45-49).

01.10.2020 судом частково задоволено заяву представника відповідача, встановлено строк для подання відзиву до 05.10.2020, встановлено строк для подання відповіді на відзив до 09.10.2020, встановлено строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 13.10.2020 та відкладено розгляд справи на 15.10.2020 (а.с. 51-52).

05.10.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками (а.с. 55-122).

15.10.2020 судом залучено до матеріалів справи оригінал довіреності представника позивача та посвідчено її, встановлено строк для подання відповіді на відзив з обґрунтуванням порушення строків, встановлених судом, встановлено строк для подання заперечень на відповідь на відзив 5 днів з дня отримання відповіді на відзив та відкладено розгляд справи на 29.10.2020 (а.с. 125-126).

29.10.2020 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 130).

29.10.2020 судом відмовлено в задоволенні клопотання позивача про відкладення судового засідання у зв`язку з введенням карантину та відкладено розгляд справи на 12.11.2020 у зв`язку з першою неявкою позивача (а.с. 131).

12.11.2020 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням позивача на лікарняному (а.с. 135).

12.11.2020 судом відкладено судове засідання на 18.11.2020 (а.с. 136).

18.11.2020 судом заслухано вступні слова позивача, представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, відповіді на питання, досліджено письмові докази, які містилися в матеріалах справи та оголошено перерву до 26.11.2020 для підготування представником відповідача додаткових пояснень (а.с. 144-147).

23.11.2020 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії лікарняного (а.с. 149).

24.11.2020 до канцелярії суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення з додатками (а.с. 151-164).

26.11.2020 судове засідання було відкладено на 10.12.2020 у зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті по іншій справі (а.с. 165).

10.12.2020 судом долучено до матеріалів справи додаткові пояснення представника відповідача та заслухано виступи в судових дебатах.

10.12.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 закінчив у 2017 році Національну металургійну академію України та здобув кваліфікацію: ступінь вищої освіти: бакалавр, напрям підготовки Металургія , професійна кваліфікація: бакалавр, металургія, що підтверджується копією диплома бакалавра НОМЕР_1 від 30.60.2017 з додатками (а.с. 17, 19-23).

Згідно копії наказу заступника директора з управління персоналом ТОВ МЗ ДНІПРОСТАЛЬ ОСОБА_4 та директора ТОВ МЗ ДНІПРОСТАЛЬ Короткова А.М. № 73 Про зміни в організації виробництва і праці ТОВ МЗ Дніпросталь від 12.03.2020, виведено з 03.06.2020 зі штатного розпису ТОВ МЗ ДНІПРОСТАЛЬ посаду оператора механізованих та автоматизованих складів 4 розряду у кількості 3 одиниці (а.с. 16).

ОСОБА_1 вручено повідомлення про наступне звільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, яке він отримав 27.03.2020 та було запропоновано його переведення на вакантні штатні позиції ТОВ МЗ ДНІПРОСТАЛЬ згідно додатку. У разі прийняття пропозиції про переведення, ОСОБА_1 повинен протягом трьох днів з дня вручення повідомлення подати заяву до служби заступника директора з управління персоналом, у разі відмови - у той самий термін повідомити про прийняте рішення працівників управління по роботі з персоналом і зробити відповідну відмітку на другому примірнику повідомлення (а.с. 62).

27.03.2020 ОСОБА_1 ознайомлено зі списком вакансій станом на 27.03.2020 (а.с. 63)

Згідно копії наказу заступника директора з управління персоналом ТОВ МЗ ДНІПРОСТАЛЬ ОСОБА_4 та директора ТОВ МЗ ДНІПРОСТАЛЬ Короткова А.М. № 73 Про зміни до штатного розпису від 30.03.2020, виведено зі штатного розпису ТОВ МЗ ДНІПРОСТАЛЬ посаду водія навантажувача 3 розряду у кількості 1 одиниця та оператора машин безперервного лиття заготовок у кількості 1 одиниця (а.с. 64, 65-73).

31.03.2020 ОСОБА_1 ознайомлено зі списком вакансій станом на 31.03.2020 (а.с. 74).

02.04.2020 позивач надав згоду на переведення його на вакансію машиніста насосних установок, про що подав відповідну заяву відповідачу (а.с. 11, 75).

06.04.2020 позивач надав згоду на переведення його на вакансії інженера-технолога з безперервного розливання сталі та інженера-технолога зі сталеплавильного виробництва, про що подав відповідні заяви відповідачу (а.с. 7, 8, 81, 82).

Згідно копії відповіді заступника директора з управління персоналом ТОВ МЗ ДНІПРОСТАЛЬ ОСОБА_4 № 192 від 10.04.2020, ОСОБА_1 було повідомлено, що згідно документів, що є у його особовій справі та після проведеної співбесіди 10.04.2020 з начальником дільниці водопідготовки ОСОБА_5 , його освітній фах та відсутність досвіду не відповідають кваліфікаційним вимогам даної штатної позиції, що відображені у робочій інструкції. Щодо переведення на посади інженера-технолога із сталеплавильного виробництва та інженера-технолога із безперервного розливання сталі, то згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 та документів, що є у його особовій справі та за результатами співбесіди 10.04.2020 у ОСОБА_1 відсутній досвід на відповідних посадах, що не відповідає кваліфікаційним вимогам даних штатних позицій, що відображені у посадових інструкціях відповідних вакансій. В зв`язку з цим, ОСОБА_1 було відмовлено у переведенні на зазначені вище посади (а.с. 9, 39, 93).

11.04.2020 директором ТОВ МЗ ДНІПРОСТАЛЬ ОСОБА_6 було надіслано керівнику Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської професійної спілки Свобода праці та керівнику ППО ВПС Свобода праці ТОВ МЗ Дніпросталь лист Про надання згоди на припинення трудового договору з оператором механізованих та автоматизованих складів 4 розряду Складу сипучих та феросплавів Центрального матеріального складу ОСОБА_1 за вих. № 191 від 10.04.2020 (а.с. 113, 114).

Позивач надав згоду на переведення його на вакансію заступника директора із забезпечення якості, про що 15.04.2020 подав відповідну заяву відповідачу (а.с. 5, 94).

Також, позивач надав згоду на переведення його на вакансію контролера у виробництві чорних металів, про що 15.04.2020 подав відповідну заяву відповідачу (а.с. 6, 95).

Згідно копії наказу заступника директора з управління персоналом ТОВ МЗ ДНІПРОСТАЛЬ ОСОБА_4 та директора ТОВ МЗ ДНІПРОСТАЛЬ Короткова А.М. № 119 Про зміни до штатного розпису від 17.04.2020, виведено зі штатного розпису ТОВ МЗ ДНІПРОСТАЛЬ посади: електромонтер з обслуговування підстанції 6 розряду (1 одиниця); інженер-технолог з безперервного розливання сталі (1 одиниця); інженер-технолог із сталеплавильного виробництва (1 одиниця); інженер з ремонту та обслуговування автоматики і частотних перетворювачів (1 одиниця); машиніст насосних установок 5 розряду (2 одиниці); оператор котельні 4 розряду (1 одиниця); контролер у виробництві чорних металів з розряду (1 одиниця) (а.с. 105).

21.04.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив забезпечити процес підвищення кваліфікації на посаду оператора механізованих автоматизованих складів п`ятого розряду, згідно п. 2.12 Колективного договору (а.с. 106).

Згідно копії відповіді заступника директора з управління персоналом ТОВ МЗ ДНІПРОСТАЛЬ ОСОБА_4 № 223 від 28.04.2020, ОСОБА_1 було повідомлено, що на даний час ТОВ МЗ ДНІПРОСТАЛЬ перебуває у скрутному стані у зв`язку з нестабільною та складною політичною, економічною та соціальною ситуацією в країні, зменшення обсягу виробництва продукції, як наслідок на підприємстві і надалі продовжуються зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення штату працівників, тому підприємство не може забезпечити роботою, яка б відповідала кваліфікації (професії), досвіду та професійним навичкам ОСОБА_1 . Щодо переведення на посаду контролера у виробництві чорних металів та щодо переведення на посаду інженера-технолога із сталеплавильного виробництва та інженера-технолога із безперервного розливання сталі, то станом на момент подання цих звернень вищезгадані посади відсутні у штатному розписі, бо при подальшому проведенні змін в організації виробництва і праці у першу чергу виводились посади, які є вакантними задля збереження робочих місць. З приводу переведення на вакантну посаду заступника директора із забезпечення якості, то з метою виявлення рівня володіння відповідними знаннями і управлінськими компетенціями ОСОБА_1 було запрошено на співбесіду, яка відбудеться 04.05.2020 року о 11-00 на 2 поверсі АПКТОВ МЗ ДНІПРОСТАЛЬ . При цьому, серед вимог, які пред`являються до вищезазначеної посади є відповідний освітній рівень та наявність досвіду роботи на керівних посадах не менше п`яти років, тому до початку співбесіди ОСОБА_1 було запропоновано надати відповідні документи для підтвердження відповідного кваліфікаційного рівня, якщо вони є в наявності, оскільки згідно документів, що містяться в особовій справі, освітній рівень ОСОБА_1 та відсутність управлінського досвіду не відповідають кваліфікаційним вимогам даної посади. Ознайомитись ОСОБА_1 з кваліфікаційними вимогами на посаду заступник директора із забезпечення якості може в будь-який час звернувшись в службу заступника директора з управління персоналом. З приводу підвищення кваліфікації за професією оператора механізованих та автоматизованих складів 5 розряду ОСОБА_1 було повідомлено, що при ознайомлені з наявними вакансіями підприємства ОСОБА_1 не було запропонована дана штатна позиція, оскільки така вакансія була відсутня. На момент подання звернення вакансія оператора механізованих та автоматизованих складів 5 розряду також відсутня у штатному розписі. Також, під час карантину будь-яке навчання на підприємстві призупинено і не проводиться (а.с. 37-38, 109-110).

04.05.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій зазначив, що відсутність штатної одиниці оператора 5 розряду не є перепоною для виконання обов`язку роботодавця щодо підвищення кваліфікації, оскільки роботодавцем така штатна одиниця може бути створена. Позивач готовий проходити навчання дистанційно до завершення карантину, а також проходити його у всіх формах після карантину (а.с. 14, 107-108).

Згідно копії відповіді заступника директора з управління персоналом ТОВ МЗ ДНІПРОСТАЛЬ Плужко М.В. № 231 від 05.05.2020, ОСОБА_1 було повідомлено, що вакантні посади, які б відповідали його кваліфікації (професії) відсутні. Саме тому адміністрацією підприємства відповідно до вимог чинного законодавства були запропоновані всі наявні вакантні посади, які були на підприємстві станом на момент ознайомлення. В подальшому, в період дії попередження, відбулись зміни в організації виробництва і праці, внаслідок чого в першу чергу виведено зі штатного розкладу посади, які не зайняті працівниками. На підприємстві є лише одна вакантна посада заступник директора із забезпечення якості. Будь-яких рішень щодо введення посад до штатного розкладу не приймалось. Нажаль співбесіда на вакантну посаду заступника директора із забезпечення якості, яка призначена на 04.05.2020 року не відбулась. Поряд з цим, факт подання працівником заяви на переведення на запропоновану вакантну посаду не означає автоматичного переведення на таку посаду працівника, який підлягає вивільненню. Заява на переведення є лише складовою частиною та підставою для переведення, однак в переведенні може бути відмовлено у випадку виявлення невідповідності працівника кваліфікаційним вимогам, які пред`являються до вакантної посади. Що стосується посилань на те, що ОСОБА_1 був членом контрольно-ревізійної комісії, то будь-яких відомостей про обрання не надходило і те, що контрольно-ревізійна комісія здійснює фінансовий контроль за діяльністю профспілки, але за своїм правовим статусом вони не наділені повноваженнями представляти інтереси найманих працівників та не захищають їхніх прав, а відтак їх не можна вважати виборними органами профспілки чи організації профспілки незважаючи на те, що обираються вони на профспілкових зборах чи з`їзді одночасно з обранням профкому чи президії та ради профспілки. Отже, контрольно-ревізійна комісія не є виборним органом, що здійснює представництво і захист прав та інтересів членів профспілок, а тому на її членів положення ст. 252 КЗпП України не поширюються. Навчання на підприємстві здійснюється виключно на виробничі професії, а посада заступника директора із забезпечення якості, на яку було подано заяву на переведення, зокрема, передбачає вищу освіту з кваліфікацією спеціаліст/магістр. При цьому, здобуття вищої освіти на підприємстві не передбачено дозвільними документами. Стосовно виробничого навчання, то на даний час проведення будь-яких масових заходів, у тому числі навчання, призупинено (а.с. 15, 40, 111).

Згідно копії наказу від 02.06.2020 № 122-к Про припинення трудового договору та копії трудової книжки ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , який займав посаду оператора механізованих та автоматизованих складів звільнено 02.06.2020 у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі наказу Про зміни в організації виробництва і праці ТОВ МЗ ДНІПРОСТАЛЬ № 73 від 12.03.2020 та повідомлення про заплановане вивільнення у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. З наказом ОСОБА_1 був ознайомлений в той же день (а.с. 10, 13).

Згідно копії робочої інструкції машиніста насосних установок 5 розряду дільниця водопідготовки відділ головного енергетика, затвердженої директором ТОВ МЗ ДНІПРОСТАЛЬ ОСОБА_6 , до машиністу насосних установок 5 розряду пред`являються наступні кваліфікаційні вимоги: середня-технічна освіта за напрямом хімія або теплоенергетика. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією машиніста насосних установок 4 розряду не менше 1 року (а.с. 76-80).

Згідно копії посадової інструкції інженера-технолога із сталеплавильного виробництва технічного відділу служби заступника директора із забезпечення якості, затвердженої директором ТОВ МЗ ДНІПРОСТАЛЬ ОСОБА_6 , на посаду інженера-технолога із сталеплавильного виробництва призначається особа, яка має повну вищу освіту відповідного напряму підготовки (магістр або спеціаліст): магістр - за результатами співбесіди допускається без стажу роботи для випускника ВНЗ; для спеціаліста - стаж роботи за професією інженера, інженера-технолога із сталеплавильного виробництва не менше 5 років (а.с. 83-87).

Згідно копії посадової інструкції інженера-технолога з безперервного розливання сталі технічного відділу служби заступника директора із забезпечення якості, затвердженої директором ТОВ МЗ ДНІПРОСТАЛЬ ОСОБА_6 , на посаду інженера-технолога з безперервного розливання сталі призначається особа, яка має повну вищу освіту відповідного напряму підготовки (магістр або спеціаліст): магістр - за результатами співбесіди допускається без стажу роботи для випускника ВНЗ; для спеціаліста - стаж роботи за професією інженера, інженера-технолога з безперервного розливання сталі не менше 5 років (а.с. 88-92).

Згідно копії посадової інструкції заступника директора із забезпечення якості, затвердженої директором ТОВ МЗ ДНІПРОСТАЛЬ ОСОБА_6 та змін до неї, на посаду заступника директора із забезпечення якості призначається особа, яка має повну вищу освіту відповідного напряму підготовки (магістр або спеціаліст). Стаж роботи на керівній посаді не менше 5 років (а.с. 96-101, 102-104).

Згідно повідомлення члена Виконкому ППО ВПС Свобода Праці ТОВ Дніпросталь ОСОБА_7 № 35 від 19.03.2018, ОСОБА_1 є членом виборного профспілкового органу підприємства - Виконкому ППО ВПС Свобода Праці ТОВ Дніпросталь і на нього поширюються гарантії, передбачені частинами 2, 3 статті 252 КЗпП України (а.с. 112).

ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, представником позивача, представником відповідача та представником третьої особи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору, серед інших, є його розірвання з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з ч. 2 ст. 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами першою, третьою статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник, або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільняється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника.

У правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, зазначено, що, оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів судам роз`яснено, що, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

Частиною 3 ст. 64 ГК України визначено, що підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 ГК України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

Таким чином, прийняття рішення про внесення змін до штатного розпису є виключною компетенцією відповідача та є складовою права на управління діяльністю підприємством.

Суд не вирішує питання щодо доцільності змін в організації виробництва і праці та скорочення штату працівників, так як вирішення вказаних питань належить до виключної компетенції роботодавця (власника або уповноваженого ним органу).

Така правова позиція щодо застосування норм матеріального права в тотожних правовідносинах викладена в Постанові КЦС ВС від 08.04.2020 у справі № 756/10727/16, постанові КЦС ВС від 07.08.2019 у справі № 367/3870/16-ц.

Крім того, працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 цього Кодексу (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації, відповідно до ч. 1 ст. 42-1 КЗпП України.

Статтею 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно зі статтею 13 Конвенції Міжнародної організації праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, ратифікованою Україною 04 лютого 1994 року, коли роботодавець планує припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного, структурного або аналогічного плану, він своєчасно надає відповідним представникам працівників інформацію щодо цього питання, зокрема інформацію про причини передбачуваних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, та строк, протягом якого їх буде проведено.

Судом встановлено дотримання роботодавцем при звільненні позивача вимог статей 40, 42, 49-2 КЗпП України, тобто позивача завчасно за два місяці попереджено про звільнення, з підстав, які зазначені у попередженні, тобто у зв`язку із скороченням штату, що підтверджено відповідними наказами Про внесення змін до штатного розпису та Про зміни в організації виробництва і праці ТОВ МЗ Дніпросталь .

Також, судом було встановлено, що підставою для скорочення штату була необхідність проведення організаційних заходів, з метою раціонального використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, а також оптимізації виробничих та допоміжних процесів, направлення на зменшення витрат виробництва.

Трудовий договір, укладений з позивачем був розірваний ТОВ МЗ Дніпросталь через те, що відбулися зміни в організації виробництва і праці: скорочення штату працівників.

Доводи позивача щодо недодержання відповідачем при його звільненні вимог статті 49-2 КЗпП України щодо його переважного права на залишення на роботі є необґрунтованими, так як воно не може бути застосовано, адже його звільнено у зв`язку зі скороченням штату, а не чисельності.

За правовою позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 07.11.2011 (справа № 6-45цс11) поняття кваліфікації включає не лише освітній рівень працівника та стаж його роботи, а і здатність виконувати особливі доручення. Отже, при визначенні працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, використовуються ознаки, які в сукупності характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи тощо, які за висновками Верховного Суду України, також є складовими кваліфікації.

Доказами більш високої продуктивності праці можуть бути: виконання значно більшого обсягу робіт порівняно з іншими працівниками, які займають аналогічну посаду чи виконують таку ж роботу, накази про преміювання за високі показники у роботі тощо.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 22.05.2019 у справі № 753/3889/17.

Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 27.01.2020 по справі № 654/941/17 якщо роботодавець, на момент призначення особи знав про кваліфікаційні вимоги, що є обов`язковими для виконання цієї роботи і те, що особа займаній посаді не відповідає через відсутність спеціальної освіти, однак свідомо її призначив, то сам по собі факт відсутності документа про освіту не може бути у подальшому підставою для звільнення працівника за цим пунктом. Виявленою невідповідністю у такому разі може бути неякісне виконання робіт; неналежне виконання трудових обов`язків через недостатню кваліфікацію.

Крім того, судом встановлено, що позивачеві було запропоновано вакантні посади на підприємстві, однак, позивач не підходить по кваліфікаційним вимогам на жодну вакансію, адже позивач має лише освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр , напрям підготовки Металургія та не має відповідного досвіду роботи, необхідного на запропоновані вакансії.

З приводу доводів позивача та його представника, що відповідач мав запропонувати лише вакансії, які відповідають його кваліфікації (спеціальності), то слід зазначити, що у правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі № 6-1264цс17, зазначено, що однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 6 травня 2020 року у справі № 487/2191/17.

Таким чином, враховуючи, що для визначення відповідності вакансій, запропонованих позивачу освіті та досвіду позивача, тобто кваліфікаційним вимогам необхідно проведення співбесіди та надання додаткових документів (інших дипломів про освіту), відповідачем вірно було запропоновано всі вакантні посади на підприємстві, щоб в подальшому це не призвело до порушення прав позивача, а тому порушення норм ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України не було при звільненні позивача.

Згідно статтею 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), пункти 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 та 3 статті 41 КЗпП України може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття . У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

11.04.2020 директором ТОВ МЗ ДНІПРОСТАЛЬ ОСОБА_6 було надіслано керівнику Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської професійної спілки Свобода праці та керівнику ППО ВПС Свобода праці ТОВ МЗ Дніпросталь лист Про надання згоди на припинення трудового договору з оператором механізованих та автоматизованих складів 4 розряду Складу сипучих та феросплавів Центрального матеріального складу ОСОБА_1 за вих. № 191 від 10.04.2020.

Дніпропетровська обласної організації Всеукраїнської професійної спілки Свобода праці та ППО ВПС Свобода праці ТОВ МЗ Дніпросталь не повідомила власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк, а отже Дніпропетровська обласної організації Всеукраїнської професійної спілки Свобода праці та ППО ВПС Свобода праці ТОВ МЗ Дніпросталь дали згоду на розірвання трудового договору.

Отже, відповідачем було вжито відповідних заходів, передбачених ст. 43 КЗпП України, у встановлені строки.

Щодо порушення норми статті 252 КЗпП України при звільненні, то відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності звільнення з ініціативи роботодавця працівників, які обиралися до складу профспілкових органів підприємства, установи, організації, не допускається протягом року після закінчення терміну, на який він обирався , крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, який перешкоджає продовженню даної роботи, або вчинення працівником дій, за які законодавством передбачена можливість звільнення з роботи чи зі служби. Така гарантія не надається працівникам у разі дострокового припинення повноважень у цих органах у зв`язку з неналежним виконанням своїх обов`язків або за власним бажанням, за винятком випадків, коли це обумовлено станом здоров`я. Така ж норма встановлена ст. 252 КЗпП України.

Однак, позивачем жодних доказів на підтвердження того, що він на момент звільнення обирався до складу профспілкових органів підприємства, установи, організації не надано, як і не надано доказів, що з моменту закінчення терміну, на який він обирався, якщо взагалі обирався пройшло менше одного року.

Що стосується доводів позивача, що відповідачем не було проведено перепідготовку позивача відповідно до п. 2.8.5 Колективного договору, то слід зазначити, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності такого обов`язку у відповідача та клопотань щодо витребування таких доказів у встановленому ЦПК України порядку позивачем та його представником не заявлено.

Окрім того, слід зазначити, що перепідготовка позивача не призведене до настання наслідків, за результатами яких, позивач буде відповідати кваліфікаційним вимогам запропонованих йому вакансій, адже позивач не має відповідного ступеню освіти за відповідним напрямом, а Товариство з обмеженою відповідальністю Металургійний завод ДНІПРОСТАЛЬ не є закладом вищої освіти (окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем дотримано процедуру звільнення ОСОБА_1 , а тому відсутні підстави для поновлення ОСОБА_1 на роботі оператора механізованих та автоматизованих складів 4 розряду Складу сипучих та феросплавів Центрального матеріального складу в Товаристві з обмеженою відповідальністю Металургійний завод ДНІПРОСТАЛЬ .

При цьому, відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами 2, 3 статті 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За правилами, встановленими статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом частини 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частинами 1, 5 статті 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

В свою чергу, практика Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення ЄСПЛ у справі Проніна проти України від 18 липня 2006 року, рішення ЄСПЛ в справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України від 28.10.2010).

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, вислухавши доводи позивача, представника позивача, представника відповідача та представника третьої особи, заслухавши відповіді на питання, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд приходить до обґрунтованого висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно ч. 1, 2 статті ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, ураховуючи результат вирішення справи, а також те, що позивач звільнений від сплати судового збору, суд вважає за необхідне судові витрати зі сплати судового збору віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 40, 42, 43, 49-2, 233, 252 КЗпП України, ст .ст. 1-4, 10, 12, 13, 76-89, 95, 141, 258, 259, 264, 265, п. 15, п.п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД ДНІПРОСТАЛЬ (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, буд. 4, ЄДРПОУ 33718431) , третя особа Первинна профспілкова організація Всеукраїнської професійної спілки Свобода праці Товариства з обмеженою відповідальністю Металургійний завод Дніпросталь (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Шевченко, буд. 37, оф. 38, ЄДРПОУ 40239016) про поновлення на роботі - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 15.12.2020.

Головуючий суддя: К.С. Маштак