Рішення

від 14.12.2020 по справі 349/156/20

РОГАТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 349/156/20

Провадження № 2/349/181/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 грудня 2020 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Лошак О.О.

з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 349/156/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом обов`язкової частки у спадщині, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від спадкування,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

представник позивача адвокат Малетин А.Я.

відповідач ОСОБА_2

представник відповідача адвокат Свирида Г.С.

встановив:

ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Малетин А.Я., звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Чагрівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області і належали спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі державних актів серії ЯЖ №570802 з кадастровим номером 2624486600:02:005:0323 площею 0,5577, серії ЯЖ №551238 з кадастровим номером 2624486600:01:003:0041 площею 1,4723 га, та на 1/2 частину земельних ділянок, які на підставі державних актів серії ЯЖ №570801 з кадастровим номером 2624486600:02:005:0324 площею 0,5628 га, серії ЯЖ №551237 з кадастровим номером 2624485600:01:003:0042 площею 1,3377 га, які належали ОСОБА_4 , які успадкувала ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом обов`язкової частки внаслідок смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Чагрівської сільської ради Рогатинського району Івано- Франківської області, актовий запис №11. За життя спадкодавець набула право власності на земельні частки (паї) на території Чагрівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області на підставі державних актів - серія ЯЖ №570802 площею 0,5577 га та серія ЯЖ №551238 площею 1,4723 га. Крім того, прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який за життя набув право власності на дві земельні ділянки на підставі державних актів серії ЯЖ №570801, серії ЯЖ №551237 площами відповідно 0,5628га і 1,3377 га.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого все належне їй майно заповіла ОСОБА_2 .

Позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_3 , має право на обов`язкову частку у спадковому майні. Прийняв спадщину шляхом подання до нотаріальної контори у визначений законом термін заяви про прийняття спадщини за законом на обов`язкову частку.

Державні акти на право власності на земельні ділянки за невідомих йому обставин було втрачено. З цих підстав державним нотаріусом йому відмовлено у видачі свідотва про право на спадщину і він змушений звертатися за захистом своїх прав до суду. Просив позов задовольнити повністю та визнати за ним право власності на 1/2 частку земельних ділянок з кадастровим номером 2624486600:02:005:0323 площею 0,5577 згідно Державного акта серії ЯЖ №570802, з кадастровим номером 2624486600:01:003:0041 площею 1,4723 га згідно Державного акта серії ЯЖ №551238, з кадастровим номером 2624486600:02:005:0324 площею 0,5628 га згідно Державного атка серії ЯЖ №570801, з кадастровим номером 2624485600:01:003:0042 площею 1,3377 га згідно Державного акта серії ЯЖ №551237.

ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування. В обгрунтування позову зазначила, що ОСОБА_1 не брав участі в утриманні та догляді за спадкодавцем, ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві, яка через похилий вік, тяжку хворобу була у безпорадному стані, потребувала постійного стороннього догляду та нагляду. Саме вона здійснювала догляд за ОСОБА_3 , яка склала на її ім`я заповіт, відповідно до якого все належне їй майно заповіла саме їй ОСОБА_2 . Крім того, для визначення обов`язкової частки у спадщині за законом важливим є встановлення усіх осіб, які могли б спадкувати за законом у разі відсутності заповіту. Таких спадкоємців є троє - відповідач за позовом ОСОБА_2 , за правом представлення, оскільки її мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , сини спадкодавця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таким чином обов`язкова чатка позивача ОСОБА_1 становила б 1/6 частину спадкового майна. Просила усунути позивача ОСОБА_1 від спадкування, відмовити у позові про визнання права власності на 1/2 частку земельних ділянок.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Малетин А.Я. позов підтримали повністю із підстав, які наведені у позовній заяві. Додатково пояснили, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом, який звернувся з заявою про прийняття спадщини за законом. Обов`язкова частка ОСОБА_1 в спадщині становить половину того, що б належало йому по закону. Оскільки ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги по закону, який звернувся у шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини з заявою про прийняття спадщини, а інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини по закону до нотаріуса не зверталися, тому не можуть претендувати на спадщину по закону. Просили позов задовольнити.

Зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від спадкування не визнали зовсім. Пояснили, що ОСОБА_1 є особою пенсійного віку. На час смерті матері йому виповнилося 67 років. Крім того, у ОСОБА_1 незадовільний стан здоров`я, він хворіє на гіпертонічну хворобу ІІ ступеня, ішемічну хворобу серця, кардіосклероз, хронічний гастродуоденіт, хронічний холецистит, переніс оперативні втручання у 2006 році. Однак, незважаючи на вік, стан здоров`я постійно провідував матір. Та обставина, що ОСОБА_3 проживала разом з ОСОБА_2 не свідчить про ухилення ОСОБА_1 від надання матері допомоги. У задоволенні зустрічного прозову просили відмовити. У судове засідання, призначене на 14 грудня 2020 року позивач, представник позивача не прибули. Адвокат Малетин А.Я. направив на адресу суду клопотання про здіснення подальшого розгляду справи за його відсутності та за відсутності його довірителя.

Відповідачка ОСОБА_2 , представник відповідачки адвокат Свирида Г.С. у судовому засіданні зустрічний позов підтримали повністю з підстав, зазначених у зустрічній позовній заяві. Додатково пояснили, що ОСОБА_1 достовірно знав про тяжке захворювання матері, яка протягом шести місяців до дня смерті була нерухомою. Не забрав матір за своїм місцем проживання , де є всі зручності для догляду за хворою. Не надавав їй жодної допомоги. Навпаки, мати за кожну поїздку сина до неї надавала йому кошти на пальне. Просили позов задовольнити.

Позову про визнання права власності за законом на обов`язкову частку не визнали зовсім. Зазначили, що у випадку виконання ОСОБА_1 обов`язку по догляду за матір`ю, ОСОБА_1 міг би претендувати тільки на 1/6 частину спадкового майна з тих підстав, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є її сини ОСОБА_1 (позивач по справі), ОСОБА_6 , який не прийняв спадщини та ОСОБА_2 за правом представлення.

Процесуальні дії:

Ухвалою суду від 17 лютого 2020 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 12 березня 2020 року витребувано з Рогатинської районної державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи за №346/2018, заведеної 24 листопада 2018 року до майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 31 березня 2020 року прийнято позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі. Об`єднано в одне провадження цивільну справу за позовм ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на земельні ділянки в порядку спадкування за законом обов`язкової частки з цивільною справою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування.

Ухвалою суду від 11 червня 2020 року у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Малетина А.Я. про закриття провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , що помилково відкрите, відмовлено.

Ухвалою суду від 11 червня 2020 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, відповідачки та її представника, показання свідків, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що доводиться сусідом ОСОБА_1 має у користуванні транспортний засіб. Неодноразово на прохання ОСОБА_1 відвозив його до матері в с.Чагрів Рогатинського району. Кілька разів разом з ним заходив у будинок, де зустрічвся з матір`ю ОСОБА_1 та племінницею ОСОБА_2 . Мати ОСОБА_1 була похилого віку, однак по будинку пересувалася самостійно.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що з 1981 року проживає в с.Чагрів Рогатинського району. По сусідству з нею проживала ОСОБА_3 . Після смерті чоловіка в 2009 році, проживала одна. Опікувалася ОСОБА_3 її внучка ОСОБА_2 , яка постійно до неї приходила, неодноразово викликала фельдшера, купляла медикаменти. В 2017 році ОСОБА_2 забрала проживати ОСОБА_3 до свого домоволодіння, оскільки ОСОБА_3 вже не могла самостійно давати собі раду, потребувала стороннього догляду. Син ОСОБА_1 приїжджав до матері рідко. У ОСОБА_3 є ще один син ОСОБА_6 , останній раз вона його бачила на похороні в його батька. На похорон до матері ОСОБА_6 не приїжджав.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що постійно проживає в с.Чагрів Рогатинського району. Їй достовірно відомо, що ОСОБА_3 постійно опікувалася її внучка ОСОБА_2 , яка здійснювала за нею догляд, купувала все необхідне, допомагала поратися на городі, готувала їсти, прала одяг, прибирала в будинку. В подальшому забрала її до свого домоволодіння, оскільки ОСОБА_3 через похилий вік, стан здоров`я потребувала стороннього догляду і нагляду. Син ОСОБА_1 був фактично гостем, приїжджав на годину-другу до матері. У ОСОБА_3 є ще один син - ОСОБА_6 . На похороні у батька ОСОБА_4 був, а на похорон до матері не приїжджав.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що працює державним нотаріусом Рогатинської районної державної нотаріальної контори. 24 листопада 2018 року нею було відкрито спадкову справу за заявою ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 14 грудня 2018 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернувся її син ОСОБА_1 , який має право на обов`язкову частку у спадщині. За ст. 1241 ЦК України право на обов`язкову частку у спадщині мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки, які спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом. Оскільки після смерті ОСОБА_3 є троє спадкоємців за законом першої черги, а саме двоє синів - ОСОБА_1 і ОСОБА_6 , а також ОСОБА_2 за правом представлення, то кожному із спадкоємців за законом належала б 1/3 частина спадкового майна. Тому обов`язкова частка ОСОБА_1 становить 1/6 частку від спадкового майна. За наявності правовстановлюючих документів на спадкове майно - земельні паї у спадкоємця ОСОБА_1 - нею було б видано свідоцтво на спадщину на 1/6 частину спадкового майна. Такими, що прийняли спадщину внаслідок смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_2 і ОСОБА_1 . Обов`язкова частка вираховується із загальної кількості спадкоємців, незалежно від прийняття ними спадщини.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що постійно проживає в с.Чагрів Рогатинського району Івано-Франківської області. ОСОБА_3 проживала по-сусідству з нею, через одну хату. Вона перебувала у добросусідських стосунках з ОСОБА_3 ОСОБА_2 постійно допомагала бабусі обробляти город, прибирала в будинку, готувала їжу, прала одяг. В подальшому, коли стан здоров`я ОСОБА_3 погіршився, ОСОБА_2 забрала ОСОБА_3 в будинок за своїм місцем проживання. ОСОБА_1 нечасто навідував матір. Приїжджав один або два рази на місяць. Не бачила, щоб чимось допомагав. У ОСОБА_3 було троє дітей - два сини - ОСОБА_1 і ОСОБА_19 (який в документах значився ОСОБА_6 ), дочка ОСОБА_18 . ОСОБА_19 - ОСОБА_6 давно не бачила в селі.

Свідок ОСОБА_20 пояснила, що протягом десяти років працює на посаді секретаря Чагрівської сільської ради Рогатинського району, а тому достовірно володіє ситуацією в селі. ОСОБА_2 здійснювала догляд за бабусею ОСОБА_3 під час роздільного проживання. В подальшому, коли ОСОБА_3 за станом здоров`я стала потребувати постійного стороннього догляду, ОСОБА_2 забрала її в будинок за своїм місцем проживання, де доглядала до дня смерті. Син ОСОБА_1 приїжджав нечасто і ненадовго. Саме це, на її думку, стало причиною складення ОСОБА_3 заповіту на ОСОБА_2 . У спадкодавця ОСОБА_3 було троє дітей - сини ОСОБА_1 і ОСОБА_19 (усі в селі знали його як ОСОБА_19 , що він ОСОБА_6 по документах їй невідомо), дочка ОСОБА_18 , яка доводилася матір`ю ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_21 пояснив, що постійно проживає в с.Чагрів по сусідству з ОСОБА_2 . Саме ОСОБА_2 взяла на себе обов`язок по догляду за бабусею ОСОБА_3 . Хоча, на його думку, саме син мав доглядати свою матір. Йому відомо, що ОСОБА_1 приїжджав до матері, привозив фрукти, подарував їй годинник, який по суті був матері непотрібним. За кожен візит мати компенсовувала ОСОБА_1 кошти в сумі 300 гривень, які він витрачав на пальне, що на його думку є неприйнятним. Він переконаний, що ОСОБА_1 не має права на спадкове майно належне матері.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 06 грудня 2018 року Івано-Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області.

Згідно заповіту, посвідченого 02 квітня 2009 року секретарем виконавчого комітету Чагрівської сільської ради Любінець С. за реєстровим номером 6, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 все належне їй майно і все майно, на яке вона матиме право на день смерті, заповіла ОСОБА_2 .

Заповіт від імені ОСОБА_3 , який посвідчений 02 квітня 2009 року у виконавчому комітеті Чагрівської сільської ради за реєстровим №6 не змінений і не відмінений, що підтверджується довідкою №454, виданою 14 грудня 2018 року виконавчим комітетом Чагрівської сільскої ради Рогатинського району Івано-Франківської області.

Державним нотаріусом Рогатинської районної державної нотаріальної контори Івано-Франківської області ОСОБА_14 14 січня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на обов`язкову частку після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 з підстав відсутності правовстановлюючих документів на земельні ділянки. У постанові зазначено, що згідно з матеріалами спадкової справи №36/2018 спадкоємцями по померлій ОСОБА_3 є:1) її внучка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на яку спадкодавець ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений Любінець С.С., секретарем виконавчого комітету Чагрівської сільської ради Рогатинського району 02 квітня 2009 року за №6; 2) її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який має право на обов`язкову частку у спадщині відповідно до ст.1241 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що Рогатинською районною державною нотаріальною конторою 24 листопада 2018 року було відкрито спадкову справу №346/2018 після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Номер у спадковому реєстрі 63380993. З матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_2 24 листопада 2018 року звернулася до Рогатинської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. У заяві зазначено, що спадкове майно вона приймає.

Згідно довідки виконавчого комітету Чагрівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області №454 від 14 грудня 2018 року, останнім постійним місцем проживання ОСОБА_3 було АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала з внучкою ОСОБА_2 , 1979 року народження.

Факт родинних відносин між ОСОБА_2 та спадкодавцем документально підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 серія НОМЕР_2 , виданого 25 серпня 1979 року Чагрівською сільською радою, де в графі мати зазначена ОСОБА_5 , витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, згідно якого ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 в с.Чагрів. Її батьки ОСОБА_4 і ОСОБА_3 . 05 жовтня 1976 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_25 . Після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_5 . свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_3 від 02 серпня 2004 року, відповідно до якого ОСОБА_2 02 серпня 2004 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_27 . Після одруження їй присвоєно прізвище ОСОБА_2 .

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_4 , повторно виданим 12 грудня 2018 року Рогатинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області.

14 грудня 2018 року до Рогатинської районної державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_1 із зявою про прийняття спадщини, що відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_3 .

Факт родинних відносин між ОСОБА_1 і спадкодавцем ОСОБА_3 документально підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 , повторно виданим 23 січня 2019 року Рогатинським районним відділом державної реєстрацї актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківськоій області.

Згідно архівних копій Державних актів на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №570802, серія ЯЖ №551238 вбачається, що ОСОБА_3 , жителька с.Чагрів Рогатинського району Івано-Франківської області на підставі розпорядження Рогатинської районної державної адміністрації від 17 листопада 2008 року за № 270 є власником земельних ділянок площами 0,5677 га і 1,4723 га у межах згідно з планом на території Чагрівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно архівних копій Державних актів на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №570801, серія ЯЖ №551237 вбачається, що ОСОБА_4 , житель с.Чагрів Рогатинського району Івано-Франківської області на підставі розпорядження Рогатинської районної державної адміністрації від 17 листопада 2008 року за № 270 набув право власності на земельні ділянки площами 1,3377 га і 0,5628 га у межах згідно з планом на території Чагрівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно свідоцтва про одруження серія НОМЕР_6 , виданого 22 грудня 1980 року, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 15 березня 1950 року зареєстрували шлюб в Чагрівській сільській раді Рогатинського району. Після реєстрації одруження дружині присвоєно прізвище ОСОБА_3 .

Як вбачається з довідки №32, виданої 04 лютого 2020 року виконавчим комітетом Чагрівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 проживав з дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в АДРЕСА_1 .

Державним нотаріусом Рогатинської районної державної нотаріальної контори Івано-Франківської області ОСОБА_14 14 січня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на обов`язкову частку після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 з підстав відсутності правовстановлюючих документів на земельні ділянки. У постанові зазначено, що згідно з матеріалами спадкової справи №36/2018 спадкоємцями по померлій ОСОБА_3 є:1) її внучка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на яку спадкодавець ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений Любінець С.С., секретарем виконавчого комітету Чагрівської сільської ради Рогатинського району 02 квітня 2009 року за №6; 2) її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який має право на обов`язкову частку у спадщині відповідно до ст.1241 Цивільного кодексу України.

ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_11 . Його батьки - ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 сімейного кодексу України №00027366580, сформованого 11 серпня 2020 року Рогатиньким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) на запит ОСОБА_2 за заявою №71/23.8.5.7-01 від 11 серпня 2020 року. Орган державної реєстрації, що склав актовий запис - виконавчий комітете Чагрівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області.

Згідно копій свідоцтв про право на спадщину за законом від 02 березня 2010 року, виданих ОСОБА_14 , державним нотаріусом Рогатинської районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 оформила спадщину після смерті ОСОБА_4 на земельні ділянки для ведення товрного сільськогосподарського виробництва площами 1,3377 га, 0,5628 га в межах зідно за планом, що належали спадкодавцю на підставі державних актів серія ЯЖ №570801, серія ЯЖ №551237, виданих Рогатинською районною державною адміністрацією 25 лютого 2009 року на підставі розпорядження Рогатинської РДА від від 17 листопада 2008 року за №270.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

За статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Право власності на землю гарантується відповідно до положень ст.14 Конституції України.

Відповідно до п. г ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму ВСУ, наданими в п. 11 постанови № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , та відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ч.2 ст.14 Конституції України та ч.2 ст.1 Земельного Кодексу України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Процес приватизації землі розпочинався з передачі її у власність колективних сільськогосподарських підприємств (далі - КСП), сільськогосподарським кооперативам, акціонерним товариствам, створеним на базі колишніх колгоспів, радгоспів та інших державних підприємств на підставі державного акта на право приватної власності на землю з доданим до нього списком осіб, які мали право на одержання своєї частки землі.

Згідно п.1 ст.1 ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) (стаття 2 ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) )

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Спадкуванням за ст.1216 ЦК України є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Згідно ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1 ст.1221 ЦК України).

За статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами ЦК України (спадкове право) право на обов`язкову частку у спадщині є обмеженням свободи заповіту в інтересах певного кола спадкоємців першої черги.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

За статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Частиною першою статті 1241 ЦК України визначено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Відповідно до роз`яснень, даних в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" перелік осіб, які мають право на обов`язкову частку, що визначений ст. 1241 ЦК України, є вичерпний і розширеного тлумачення не потребує.

Згідно ч. 3 ст. 75 Сімейного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" непрацездатні - це особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

При визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу. За згодою особи, яка має право на обов`язкову частку у спадщині, належна їй частка визначається з майна, не охопленого заповітом. У разі незгоди ця частка визначається з усього складу спадщини.

Зазначене узгоджується з пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , в якому судам роз`яснено, що при визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги.

Отже, за правилами ЦК України до таких спадкоємців слід також відносити спадкоємців, які відмовилися від прийняття спадщини, не прийняли спадщину, усунені від права на спадкування або померли до відкриття спадщини, але в яких є спадкоємці за правом представлення (стаття 1266 ЦК України).

Тобто, при обчисленні розміру обов`язкової частки слід враховувати всіх спадкоємців за законом, які могли б спадкувати, якщо порядок спадкування не був би змінений заповітом.

(Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду 25 листопада 2020 року всправі № 292/389/17, провадження № 61-19499 св 19).

Вимогами ст. 89 ЦПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 був непрацездатною особою та мав право на обов`язкову частку в спадщині, що відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_3 . 06 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом на обов`язкову частку.

Спадкоємцями першої черги до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є сини - ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 (за правом представлення). При спадкування за законом розмір частки кожного з них за умови прийняття спадщини становив би 1/3 частину спадкового майна. Розмір обов`язкової частки ОСОБА_1 становить 1/6 частину спадкового майна.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ст. 1296 ЦК України).

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За ст. 392 ЦК України спеціальне визнання судом права власності на майно необхідне тоді, коли щодо його належності у позивача відсутні відповідні правовстановлюючі документи.

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Згідно положень частини п`ятої статті 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Виходячи зі змісту частини п`ятої статті 1224 ЦК України та з урахуванням роз`яснень, наданих судам у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , правило частини п`ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов`язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади).

При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідоме невиконання такою особою встановленого законом обов`язку.

Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права спадкування відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій ( правова позиція викладена у Постанові Верховного суду від 18 липня 2018 року в справі за № 390/1635/15-ц, провадження № 61-7243св18).

Згідно роз`яснень, даних у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування суд при вирішенні такої справи, повинен встановити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто, ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього, підлягає з`ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

Таку ж позицію висловив Верховний Суд в складі колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 08.11.2018 року у справі №521/20849/16 вказавши , що у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року у справі № 337/6000/15-ц та від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц зроблено висновок, що ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення від такого обов`язку характеризується умисною формою вини. Судом не встановлено, що ОСОБА_3 зверталася до ОСОБА_1 з проханням про допомогу, потребуючи такої допомоги, а ОСОБА_1 відмовив матері у надані такої допомоги.

Таким чином судом не встановлено умисного ухилення відповідача ОСОБА_1 від надання допомоги спадкодавцю ОСОБА_3 .

Крім того, розмір пенсії ОСОБА_1 за період з січня 2017 року по грудень 2018 року коливався в межах від 1320, 42 грн. до 1497 грн. на місяць, розмір пенсії спадкодавця ОСОБА_3 становив у період з січня 2017 року по липень 2018 року від 1538,06 грн. до 1679,13 грн., таким чином перевищував розмір пенсії, яку отримував ОСОБА_1 . Дані обставини підтверджуються належними та допустимими доказами - довідкою ОР 926100120698 ВЗ, виданою Рогатинським відділом обслуговування громадян (сервісним центром) №225 від 28 квітня 2020 року і довідкою про доходи №1020 1804 8209 1031, виданою управлінням Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 хворіє. Йому встановлено діагноз - гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, кардіосклероз, хронічний гастродуфеніт (довідка №564 від 23 квітня 2020 року, видана лікарем міської поліклініки №2 КНП "ЦПМКДД" ОСОБА_32 , виписки з медичних карт амбулаторного хворого ОСОБА_1 , медична карта амбулаторного хворого №Т7294, консультативні довідки, дослідженнями, проведеними в ендоскопічному кабінеті, проведій іригоскопії, ректороманоскопії). Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державногореєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майназа №207500803, сформованої 24 квітня 2020 року фізична особа ОСОБА_1 є власником 1/2 частини двох кімнатної квартири АДРЕСА_2 .

Догляд за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителькою с.Чагрів Рогатинського району Івано-Франківської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювала ОСОБА_2 у період з 05 жовтня 2012 року по 13 жовтня 2013 року та з 20 липня 2016 рок упо 22 липня 2018 року. Дана обставина визнана сторонами по справі, підтверджена довідкою №05/1856, виданою 06 липня 2020 року управлінням соціального захисту населення Рогатинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову за недоведеністю позовних вимог.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину за законом на обов`язкову частку у спадщині, але не може реалізувати своє право на оформлення спадкових прав в позасудовому порядку, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх часткове задоволення.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України,суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від спадкування відмовити.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину земельних ділянок в порядку спадкування за законом обов`язкової частки у спадщині після смерті ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на

- 1/6 частину земельної з кадастровим номером 2624486600:02:005:0323 площею 0,5577 га для ведення товарного сільськогсподарського виробництва згідно Державного акта серії ЯЖ №570802, виданого Рогатинською районною державною адміністрацією 25 лютого 2009 року на підставі розпорядження Рогатинської районної державної адміністрації від 17 листопада 2008 року за №270;

- 1/6 частину земельної ділянки з кадастровим номером 2624486600:01:003:0041 площею 1,4723 га для ведення товарного сільськогсподарського виробництва згідно Державного акта серії ЯЖ №551238, виданого Рогатинською районною державною адміністрацією 25 лютого 2009 року на підставі розпорядження Рогатинської районної державної адміністрації від 17 листопада 2008 року за №270;

- 1/6 частину земельної ділянки з кадастровим номером 2624486600:02:005:0324 площею 0,5628 га для ведення товарного сільськогсподарського виробництва згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 02 березня 2010 року, яке видане державним нотаріусом Рогатинської районної державної нотаріальної контори, зареєстроване в реєстрі за №447 (Державний акт серії ЯЖ №570801, який був виданий Рогатинською районною державною адміністрацією 25 лютого 2009 року на підставі розпорядження Рогатинської районної державної адміністрації від 17 листопада 2008 року за №270);

- 1/6 частину земельної ділянки з кадастровим номером 2624486600:01:003:0042 площею 1,3377 га для ведення товарного сільськогсподарського виробництва згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 02 березня 2010 року, яке видане державним нотаріусом Рогатинської районної державної нотаріальної контори, зареєстроване в реєстрі за №445 (Державний акт серії ЯЖ №551237, який був виданий Рогатинською районною державною адміністрацією 25 лютого 2009 року на підставі розпорядження Рогатинської районної державної адміністрації від 17 листопада 2008 року за №270) , які розташовані на території Чагрівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської та на день смерті належали спадкодавцю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним та документально підтверджені судові витрати - судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , місце проживання АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , жителька АДРЕСА_4 .

Повне судове рішення складено 16 грудня 2020 року.

Суддя О.О.Лошак