Рішення

від 16.12.2020 по справі 525/110/20

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/110/20

Номер провадження 2/525/191/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

16 грудня 2020 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ячала Ю.І.,

за участю секретаря Лопатки О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Білоцерківська сільська рада Великобагачанського району Полтавської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

встановив:

03 лютого 2020 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 звернулася до суду в інтересах позивачки ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Білоцерківська сільська рада Великобагачанського району Полтавської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В направленому на адресу суду позові позивач зазначає, що вона є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить позивачеві на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 вересня 1995 року. Відповідачка є колишньою невісткою позивача, проживала до 2009 року за зазначеною адресою, але з 2009 року ОСОБА_2 і по теперішній час проживає за адресою: АДРЕСА_1 , хоча на час подання позовної заяви зареєстрована за адресою позивача. На сьогоднішній день ОСОБА_2 у домоволодінні не проживає, будинок не утримує, комунальні платежі не сплачує, а тому представник позивача ОСОБА_3 звернулася до суду в інтересах позивача ОСОБА_1 з позовом про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Позивачка ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_4 за довіреністю в судове засідання не з`явилися, до початку розгляду справи по суті надіслали на адресу суду заяву, що з`явитися в судове засідання не зможуть, просили провести розгляд справи у їхню відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 80-81).

Відповідач - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, вона за місцем реєстрації та свого фактичного проживання, належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, будь яких заяв та клопотань на адресу суду не надіслала (а.с. 77-78).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Білоцерківська сільська рада Великобагачанського району Полтавської області, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, до початку розгляду справи по суті направили на адресу суду листа про розгляд відповідного судового засідання у відсутність представника сільської ради (а.с. 79).

Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , є єдиним власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину по закону від 01 вересня 1995 року, що посвідчене державним нотаріусом Великобагачанської державної нотаріальної контори та копією технічного паспорта на житловий будинок, який складений 15 травня 1995 року, в якому зазначено, що житловий будинок повністю належить ОСОБА_5 (а.с. 5, 6-8).

В зазначеному вище будинку зареєстрована відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9). Відповідачка з 2009 року проживає за іншою адресою: АДРЕСА_1 та не проживає за вказаною адресою реєстрації більше ніж 1 рік, з 2009 року (а.с. 10).

Домовленості між сторонами щодо збереження за відповідачем права користування житлом позивача у разі її тимчасової відсутності немає.

Реєстрація місця проживання відповідача у вказаному житлі створює для позивача перешкоди у вільному користуванні майном, отриманні житлових соціальних пільг, оскільки в їх розрахунку визначається сукупний дохід та кількість усіх зареєстрованих осіб за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 156 ЖК України та ст. 405 ЦК України право члена сім`ї власника будинку, який не є його співвласником, на користування цим будинком обумовлено наявністю сімейних відносин із власником і спільним із ним проживанням у цьому будинку. Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності його без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником будинку або законом.

Відповідно до абзацу 11, 13 Закону України ''Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України'' реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; зняття з реєстрації - внесення інформації про зняття з реєстрації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до ст. 7 Закону України ''Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні'', зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону.

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, виключно про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Виходячи з того, що Закон України ''Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні'' є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

За ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд дійшов до висновку, що відповідач ОСОБА_2 , відповідно до ст. 405 ЦК України, втратили право на користування жилим приміщенням, а саме: житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки не проживає в ньому без поважних причин.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 12, 13, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 282, 284 Розділом ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Білоцерківська сільська рада Великобагачанського району Полтавської області , місцезнаходження юридичної особи: вулиця Першотравнева, 9, село Білоцерківка Великобагачанського району Полтавської області, ідентифікаційний код юридичної особи 21044763, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

Суддя Ю.І. Ячало