Рішення

від 09.12.2020 по справі 645/5416/19

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/5416/19

Провадження № 2/645/736/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Алтухової О.Ю.,

секретар судового засідання - Малій О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, -

в с т а н о в и в :

Представник Харківської міської ради звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 209117,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначалося, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна право власності на нежитлову будівлю літ. О-І площею 817,2 кв.м., по АДРЕСА_1 з 11.10.2013 року зареєстроване: 1/2 за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 11.10.2013 року №3557 та Ѕ за ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 11.10.2013 року №3554. Відповідно до інформації ГУ ДФС у Харківській області від 20.06.2019 року відповідачі зареєстровані як платники земельного податку за земельну ділянку по АДРЕСА_1 . В період з 2016 по 2018 роки ОСОБА_1 сплачено земельний податок у загальному розмірі 36432,01 грн. ОСОБА_2 за вказаний період сплачено земельний податок у загальному розмірі 36432,01 грн. У зв`язку з чим розрахунок безпідставно збережених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 коштів розраховано як різниця між розміром плати за землю, яка повинна була надійти до місцевого бюджету та фактично здійсненою оплатою за користування земельною ділянкою. Відповідачі звертались до ХМР з заявами від 17.03.2017 року та 26.10.2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та продажу у спільну часткову власність земельної ділянки площею 0,2600 га для обслуговування нежитлової будівлі літ О-І (склад), яка знаходиться в межах міста Харкова за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310138500:12:005:0057. Відповідачі з 11.10.2013 року використовують земельну ділянку площею 0,2600 га за адресою: АДРЕСА_1 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Земельна ділянка площею 0,2600 га за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у власності територіальної громади міста Харкова. Відповідачі свого обов`язку щодо сплати за користування земельною ділянкою не здійснюють, у зв`язку з чим, мають перед позивачем заборгованість в розмірі по 104558,76 грн кожна. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив повернути безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30.08.2019 року провадження по справі відкрито та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

15 жовтня 2019 року від представника відповідачів - адвоката Житченка Д.Ю., який діє на підставі ордерів надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. Клопотання вмотивовано тим, що позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2019 року позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Харківського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року по справі №645/5416/19 апеляційну скаргу прокурора Харківської області задоволено. Ухвалу Фрунзенського районного суду м.Харкова від 15 жовтня 2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2020 року по справі №645/5416/19 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника відповідачів - адвоката Житченка Д.Ю. на постанову Харківського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року та витребувано із Фрунзенського районного суду м.Харкова цивільну справу№645/5416/2019.

03 лютого 2020 року Фрунзенським районним судом м.Харкова направлено до Верховного Суду копії матеріалів справи №645/5416/19.

Постановою Верховного Суду від 12 жовтня 2020 року касаційну скаргу представника відповідачів - адвоката Житченка Д.Ю. по цивільній справі №645/5416/19 залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року залишено без змін.

09 листопада 2020 року від відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Михайловина Д.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачі вимоги позовної заяви не визнали в повному обсязі. Свої заперечення відповідачі обґрунтовують тим, що відповідачі є співвласниками по Ѕ частини нежитлової будівлі літ. О-1 . Площею 817,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка під зазначеною будівлі відповідачів складає 1000 кв.м, з урахуванням площі необхідної для обслуговування нежитлових будівель. Право власності або користування земельною ділянкою відповідачів не зареєстроване. Однак, враховуючи, що використання землі в Україні є платним, відповідачі щорічно в добровільному порядку сплачують земельний податок. Сам факт використання земельної ділянки відповідачами не оспорюється, а для розгляду справи вважають, що позивач має довести, а суд встановити, на підставі поданих позивачем доказів: яку площу має земельна ділянка яка фактично використовується відповідачами та розмір плати за користування землею. Вважають, що позивачем не доведено факту використання відповідачами земельної ділянки саме в розмірі 0,2600 га. Зазначають, що позивачем подано позовну заяву з порушенням строку позовної давності, оскільки з позовом позивач звернувся до суду 28.08.2019 року, а позовні вимоги стосуються стягненню коштів за період з 01.08.2016 року по 31.07.2019 року, тому позовні вимоги про стягнення грошових коштів за період з 01.08.2016 року по 28.08.2016 року задоволенню не підлягають. Окрім того у відзиві відповідачі не погоджуються з розміром орендної плати, оскільки вважають його недоведеним та розрахунки не відповідають матеріалам справи.

Ухвалою суду від 09 листопада 2020 року підготовче провадження у справі закрито та призначено до судового розгляду.

25 листопада 2020 року від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Свої доводи обґрунтовує тим, що за особистими заявами відповідачів рішенням 29 сесії ХМР 6 скликання 25 грудня 2013 року №1384/13 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м.Харкова площею орієнтовно, 0,2600 га за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування нежитлової будівлі літ. О-І (склад). Надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки. Представник позивача вказує, що відповідачі у справі при наданні документів до міськради не оспорювали площу земельної ділянки, більш того, саме заявниками надано до Харківської міської ради документи, що підтверджують саме таку вказану площу земельної ділянки, а отже підтверджено фактичне використання ними земельної ділянки з вищезазначеною площею. Щодо доводів представника відповідачів про пропущення строків позовної давності при зверненні з позовом до суду зазначено, що позовну заяву подано в межах строку позовної давності, оскільки розрахунки проведені Харківською міською радою охоплюють період в 36 місяців. При розрахунку недоотриманих доходів використано саме нормативну грошову оцінку земельної ділянки, площею 2600 кв.м., а нарахування позивачем орендної плати у розмірі 4% від нормативно грошової оцінки визначено у п.4.1 рішення Харківської міської ради 19 сесії 5 скликання №41/08 від 27.02.2008 року.

У судове засідання представник позивача Харківської міської ради - Мовчан М.В., який діє на підставі довіреності, не з`явився, надав суду заяву в якій просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити (т. 1 а.с. 172).

Прокурор Сухорукова І.К. позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні за змістом позову та відповіді на відзив, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів - адвокат Михайловин Д.В. у судовому засіданні надав пояснення в обґрунтування заперечень проти позову аналогічні, викладеним у відзиві. У задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.08.2019 року №178797174 право власності на нежитлову будівлю літ. О-1 площею 817,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 з 11.10.2013 року зареєстроване: 1/2 за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 11.10.2013 року №3557, Ѕ за ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 11.10.2013 року №3554 (а.с.34).

Як вбачається з відповіді начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №1617/116-19 від 02.07.2019 року документи, які посвідчують право власності або право користування на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 станом на 29.12.2012 року не обліковуються.

Рішенням 29 сесії 6 скликання Харківської міської ради від 25.12.2013 року №1384/13 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок. Надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м.Харкова площею, орієнтовно, 0,26 га за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування нежитлової будівлі літ. О-І (склад). Надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки із земель територіальної громади м.Харкова площею, орієнтовно, 0,26 га за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування нежитлової будівлі літ. О-І (склад) (а.с.27).

Згідно заяви ОСОБА_2 на ім`я Харківського міського голови Кернеса Г.А. від 17.03.2017 року відповідач просила затвердити проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та продати у спільну часткову власність (з виділенням по Ѕ частки кожному з співвласників) земельну ділянку площею 0,26 га для обслуговування нежитлової будівлі літ. О-1 (склад) яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310138500:12.005:0037. Відповідачем в заяві одночасно надано згоду на укладення договору про оплату авансового внеску в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рахунок оплати ціни земельної ділянки (а.с.28).

Згідно заяви ОСОБА_1 на ім`я Харківського міського голови Кернеса Г.А. від 17.03.2017 року відповідач просила затвердити проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та продати у спільну часткову власність (з виділенням по Ѕ частки кожному з співвласників) земельну ділянку площею 0,26 га для обслуговування нежитлової будівлі літ. О-1 (склад) яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачем в заяві одночасно надано згоду на укладення договору про оплату авансового внеску в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рахунок оплати ціни земельної ділянки (а.с.29).

З листа Головного Управління ДФС України в Харківській області, вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано як платників земельного податку за користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,041685 га кожна. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплачено земельного податку у: 2016 році по 11676,93 грн, у 2017 року по 12377,54 грн, у 2018 році по 12377,54 грн. За 2019 рік строк сплати станом на 20.06.2019 року не настав (а.с.35).

Згідно акту обстеження земельної ділянки від 16.11.2017 року, складеного головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради бойчуком Т.М. щодо обстеження земельної ділянки, встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 використовують земельну ділянку площею орієнтовно 0,26 га по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. О-1 . Земельна ділянка не огороджена (а.с.23).

Відповідно до наданих позивачем розрахунків, розмір безпідставно збережених відповідачем ОСОБА_2 коштів з 01.08.2016 року по 31.12.2016 року складає 12854,90 грн.. з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року складає 32703,34 грн., 01.01.2018 року по 31.07.2019 року складає 59000,52 грн. (т. 1 а.с. 17-19); розмір безпідставно збережених відповідачем ОСОБА_1 коштів з 01.08.2016 року по 31.12.2016 року складає 12854,90 грн.. з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року складає 32703,34 грн., 01.01.2018 року по 31.07.2019 року складає 59000,52 грн. (т. 1 а.с. 20-22).

Дані суми розраховані на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.07.2019 року (т. 2 а.с. 22).

Позивач стверджує, а відповідачі не заперечують, що Харківською міською радою договір оренди землі по АДРЕСА_1 з відповідачами не укладався.

Відповідно до ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про оренду землі та приписами 93 ЗК України передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до частини 2 статті 120 ЗК України, у випадку, коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

При зверненні з даним позовом позивач послався на положення статей 1212 - 1214 ЦК України як на правову підставу своїх вимог та при цьому зауважив, що заявлена до стягнення сума є несплаченою відповідачами платою за використання земельної ділянки комунальної власності, без укладення договору оренди за період 01.08.2016 року по 31.07.2019 року, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду, чим позивачеві завдано шкоди у виді неодержаної орендної плати за землю.

Водночас зі змісту статті 125 ЗК України випливає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, з моменту виникнення права власності на вищезазначене нерухоме майно у відповідачів виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під нежитловими будівлями.

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно ст.21 Закону України Про оренду землі розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 288.7 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно п.72 ч.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів

Пунктом 147 ч.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідачі не є власниками і постійними землекористувачами земельної ділянки, а тому не є суб`єктами плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для них як землекористувачів - орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 ПК України).

Правомірне набуття відповідачем права власності на нерухомість, в силу положень Земельного кодексу України, породжує у нього, як у власника нерухомого майна, виникнення обов`язку з оформлення відповідного речового права на землю.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

За змістом статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас відповідно до статті 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власників об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено.

Надаючи оцінку такому доказу, як Акт обстеження земельної ділянки від 16.11.2017 року, складеного головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Бойчуком Т.М. (а.с. 23), яким встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 використовують земельну ділянку площею орієнтовно 0,26 га, та заявам відповідачів про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та продаж у спільну часткову власність земельної ділянку площею саме 0,26 га (а.с.28,29), суд приходить до висновку, що відповідні документи є належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами у розумінні ст.ст. 76 - 80 ЦПК України на підтвердження розміру спірної земельної ділянки. Окрім того, площу ділянки було заявлено саме відповідачами, земельна ділянка згідно вказаного Акту не огороджена, що і дало підстави позивачу вважати, що відповідачі користуються земельною ділянкою орієнтовно саме в такому розмірі.

Окрім того, суд відмовляє у задоволенні заперечень представника відповідачів про відмову у прийнятті доказів позивача, а саме: копії листа Харківської місцевої прокуратури № 3 від 18 липня 2019 року та Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18 липня 2019 року, з огляду на наступне.

Вказані докази представником прокуратури надано суду 25.11.2020 року разом з відповіддю на відзив представника відповідачів.

Згідно ч. 3 ст. 179 ЦПК України до відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п`ятою статті 178 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 178 ЦПК України до відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

З огляду на вказані положення процесуального закону, можна прийти до висновку, що позивач не позбавлений права разом з відповіддю на відзив подавати суду докази на спростування заперечень відповідача проти позовних вимог, викладених у відзиві.

До того ж, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції (постанова ВС від 05 серпня 2020 року у справі № 177/1163/16-ц).

Таким чином, заявлена до стягнення сума є несплаченою відповідачами та безпідставно збереженою платою за використання земельної ділянки комунальної власності площею 0,26 га, без укладення договору оренди за період з 01.08.2016 року по 31.07.2019 року у загальному розмірі становить 209117,52 грн. по 104558,76 грн. з кожного та підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Що стосується клопотання відповідача про застосування до вимог позивача строку позовної давності суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.256 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК).

Відповідно ч.1,2 ст.254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року.

Строк виконання кожного щомісячного зобов`язання, згідно із ч.3 ст.254 ЦК, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язаний його початок (ст.253 ЦК).

Як встановлено судом, заявлена до стягнення сума є несплаченою відповідачами та безпідставно збереженою платою за використання земельної ділянки комунальної власності, без укладення договору оренди за період з 01.08.2016 року по 31.07.2019 року. Оскільки договір про оренду земельної ділянки в даному випадку не укладався то відповідно строк сплати за користування земельною ділянкою сторонами не узгоджено.

Тобто, відповідно ст.253 ЦК України строк виконання зобов`язання за серпень 2016 року настав 01.09.2016 року.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, враховуючи їх доведення та обґрунтованість під час розгляду справи.

Відповідно до платіжного доручення № 2015 від 13 серпня 2019 року Прокуратурою Харківської області було сплачено судовий збір за позовом заст.кер.ХМП № 3, Фрунзен. рай. суд. м.Харкова в сумі 3 842, 00 грн.

Згідно ст. 2 Закону України Про судовий збір платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь платника судового збору підлягають відшкодуванню понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3842,00 грн. по 1921,00 грн. - з кожного.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги прокурора - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у сумі 104558,76 (сто чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят вісім) гривень 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у сумі 104558,76 (сто чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят вісім) гривень 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради судовий збір у розмірі 3 842, 00 грн. - по 1921 (тисяча дев`ятсот двадцять один) гривень 00 копійки з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, м. Харків, майдан Конституції, буд.7;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 16.12.2020 року.

Суддя