15.12.2020 227/1304/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2020 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Левченка А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Коверченкової М.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Макшанова Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства Перший український міжнародний банк до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ
03.05.2017 року представник позивача звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що між ЗАТ Донгорбанк , правонаступником всіх прав та зобов`язань якого є ПАТ ПУМБ (назву товариства змінено на акціонерне товариство Перший Український міжнародний банк ) та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № Н-1231-08 від 30.05.2008 року, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 9500000,00 грн, зі сплатою 18% річних по строковій заборгованості та 23% річних по простроченій заборгованості із кінцевим терміном повернення 29 травня 2028 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ОСОБА_3 та банком було укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель поручається перед банком за виконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором.
Відповідачі свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконували, у зв`язку із чим станом на 31.05.2013 року виникла заборгованість у розмірі 10386226,99 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 8193749,78 грн, заборгованість за непогашеними в строк відсотками за користування кредитом - 2022355,51 грн, сума пені за порушення строків виконання зобов`язань за кредитним договором - 170121,70 грн.
10.06.2013 року представником ПАТ ПУМБ до Харцизького міського суду Донецької області було направлено позовну заяву про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором№ Н-1231-08 від 30.05.2008 року в сумі 10386226,99 грн.
Заочним рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 23.12.2013 року (провадження 2/248/1766/2013) позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Ухвалою Харцизького міського суду Донецької області від 17.04.2014 року заочне рішення Харцизького міського суду Донецької області від 23.12.2013 року - скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку, однак розгляд справи по суті не відбувся, судове рішення не винесено, у зв`язку із проведенням у м. Харцизьк Донецької області антитерористичної операції.
Оскільки відповідно до Розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про зміну територіальної підсудності справ №27/0/38-14 від 02.09.2014 року розгляд справ, підсудних Харцизькому міському суду Донецької області, здійснюється Добропільським міськрайонним судом Донецької області позивач 29.11.2016 року звернувся до суду із запитом щодо надання інформації про розгляд цивільної справи (провадження 2/248/1766/2013).
Згідно відповіді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14.12.2016 року, справа № 2/248/1766/2013 не була передана на розгляд до суду.
Враховуючи вищевикладені обставини у відповідності до ч.3 ст.406 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час пред`явлення позову) позивач пред`явив до суду новий позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки судове провадження було втрачене до закінчення судового розгляду.
Заочним рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 08 листопада 2017 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства Перший український міжнародний банк до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Перший український міжнародний банк заборгованість станом на 31.05.2013 року за кредитним договором №Н-1231-08 від 30.05.2008 рокуу розмірі 10 386 226, 99 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 8 193 749,78 грн, заборгованість за непогашеними в строк відсотками за користування кредитом - 2 022 355,51 грн, сума пені за порушення строків виконання зобов`язань за кредитним договором - 170 121,70 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору - 1720,50 грн, витрати за публікацію оголошення в засобах масової інформації - 290,00 грн, з ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору - 1720,50 грн., а також витрати за публікацію оголошення в засобах масової інформації в розмірі - 290,00 грн.
Ухвалою суду від 12 серпня 2020 року заочне рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 08 листопада 2017 року по цивільній справі № 227/1304/17 скасовано, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
24 вересня 2020 року судом від ОСОБА_3 було отримано відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що остання не визнає позовні вимоги в частині стягнення з неї заборгованості за кредитним договором у повному обсязі. Зазначає, що відповідач ОСОБА_2 свої кредитні зобов`язання не виконував належним чином, у зв`язку з чим виникла заборгованістьу розмірі 10386226,99 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 8193749,78 грн., заборгованість за непогашеними в строк відсотками за користування кредитом - 2022355,51 грн, сума пені за порушення строків виконання зобов`язань за кредитним договором - 170121,70 грн. Вважає, що строк позовної давності щодо задоволення вимог про стягнення заборгованості солідарно із відповідачем ОСОБА_2 сплив, оскільки останній платіж було здійснено у 2012 році. Доказом того, що відповідач ОСОБА_2 перестав виконувати свої кредитні зобов`язання саме у цей час є наявні судові рішення, а саме рішення Харцизького міського суду Донецької області від 23 жовтня 2013 року, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № Н-1231-08 від 30.05.2008 року - станцію по перевантаженню твердих побутових відходів з елементами попереднього сортування та пресування, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки станом на 07 лютого 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 9 875343,04 грн, при цьому як зазначає відповідачОСОБА_3 , остання була залучена до участі у справі, як третя особа. Ухвалою Харцизького міського суду від 12 лютого 2014 року заочне рішення від 23 жовтня 2013 року було скасовано та призначено справу до розгляду, однак відомості щодо подальшого руху справи були відсутні. В подальшому позивач звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 1 Закону України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції із заявою про вчинення необхідних процесуальних дій долучив до заяви копії наявних матеріалів та відповідних судових рішень Харцизького міського суду Донецької області від 23 жовтня 2013 року та 12 лютого 2014 року. Таким чином відповідач вважає, що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов`язання не пред`явив до неї вимоги, як до поручителя.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Макшанова Є.С., у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом розміщення оголошення про його виклик до суду на офіційному веб-сайті Добропільського міськрайонного суду Донецької області http://dpm.dn.court.gov.ua, доказів поважності своєї неявки, відзиву на позовну заяву або заяви про розгляд справи за відсутності відповідача до суду не надходило.
Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 30 травня 2008 року між ЗАТ Донгорбанк та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № Н-1231-08 відповідно до умов позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 9500000,00 грн, зі сплатою 18% річних по строковій заборгованості та 23% річних по простроченій заборгованості із кінцевим терміном повернення 29 травня 2028 року, для придбання об`єкта нерухомості у юридичної особи згідно п. 2.1 Договору.
Відповідач був ознайомлений та погодився з Умовами та правилами надання кредиту, про що свідчить долучена до матеріалів справи копія кредитного договору № Н-1231-08 від 30 травня 2008 року, з особистим підписом відповідача.
Відповідно до п.п. 3.1.5 Договору банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредитних коштів та сплати відсотків в разі невиконання останнім зобов`язань, передбачених кредитним договором.
Згідно п.п. 3.4.1 Договору позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту згідно графіку, наведеного в Додатку № 1 до даного договору та повернути кредит в повній сумі в строк, передбачений п. 2.1.
Відповідно до п. 3.3.5 Договору нарахування відсотків здійснюється щомісячно в останній робочий день місяця, в період нарахування відсотків включається день видачі кредиту та не враховується день повернення. Відсотки нараховуються щомісячно на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році за період з першого по останній календарний день місяця включно.
Згідно п.п. 3.4.2 Договору позичальник зобов`язується сплачувати Банку нараховані в порядку, передбаченому п.п. 3.3.5 даного договору, проценти за користування кредитом до 20 числа (включно) місяця, наступного за місяцем нарахування процентів, а також проценти за безпідставне користування кредитом у випадку порушення Позичальником строків повернення кредиту, виходячи зі ставок, визначених п. 2.1 даного договору.
Відповідно до п. 5.1 Договору, Банк має право вимагати, а Позичальник зобов`язаний сплатити неустойку (штраф, пеню) у випадках: несвоєчасної сплати процентів за користування кредитом - пеню в розмірі 0,05% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення; порушення зобов`язань, передбачених пунктами 3.4.4-3.4.7 - штраф в розмірі 5 % від суми кредиту, зазначеній в пункті 2.1; нецільового використання кредиту - штраф в розмірі 0,1 % від суми кредиту, використаної не за цільовим призначенням.
Забезпеченням зобов`язань Позичальника за даним договором є іпотека та порука ТОВ Укрнавекс м. Донецьк, код 33728408, згідно п. 4.1 Договору
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ОСОБА_3 та ЗАТ "Донгорбанк" було укладено договір поруки № Н-1231-08 від 30.05.2008 року.
За п.п. 1.1, 1.2 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за порушення основного зобов`язання боржником. Обсяг відповідальності поручителя перед кредитором визначається умовами та обсягом зобов`язань боржника перед кредитором за основним зобов`язанням, включаючи повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, неустойки (пені, штрафів) та спричинених збитків.
Пунктами 2.5, 3.1. Договору поруки встановлено, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником за виконання основного зобов`язання.
Відповідно до п. 4.2 Договору поруки - порука припиняється у випадках, передбачених ст. 559 ЦК України .
Із долученої до матеріалів справи копії статуту ПАТ Перший український міжнародний банк (у подальшому Банк) погодженого 12 грудня 2016 року Національним банком України, (назву товариства змінено на акціонерне товариство Перший український міжнародний банк за рішенням річних Загальних зборів акціонерів Банку (протокол №79 від 26 квітня 2018 року) згідно із Законом Про акціонерні товариства ) , вбачається, що Банк є правонаступником всіх прав та зобов`язань ПАТ Донгорбанк , тип якого змінено за рішенням Загальних зборів акціонерів (протокол № 51 від 25 вересня 2009 року) згідно із Законом України Про акціонерні товариства , шляхом приєднання до Банку.
В грудні 2016 року позивач звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області із заявою про вчинення процесуальних дій та постановлення рішення у справі, яка знаходилась в провадженні Харцизького міського суду Донецької області, за позовом Публічного акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до іпотечного договору. Рішенням суду від 15 червня 2017 року заявлені вимоги було задоволено, в рахунок погашення заборгованості в загальному розмірі 9875343,04 грн, яка складається із: заборгованості за сумою кредиту - 8193749,78 грн, заборгованості за непогашеними в строк відсотками за користування кредитом - 1550621,90 грн, пені 130971,36 грн за несвоєчасне виконання зобов`язання за кредитним договором Н-1231-08, укладеним 30 травня 2008 року між ЗАТ Донгорбанк та ОСОБА_2 , звернуто стягнення на предмет іпотеки - станцію по перевантаженню твердих побутових відходів з елементами попереднього сортування та пресування, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . реєстраційний номер 12175356 з початковою ціною продажу предмету іпотеки в розмірі не менш ніж 3065000,00 грн, передану в іпотеку ОСОБА_2 , шляхом продажу Публічним акціонерним товариством Перший Український Міжнародний банк вказаного предмету іпотеки на прилюдних торгах, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією судового рішення та копією виконавчого листа виданого 14.07.2017 року.
В письмових пояснення представника позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки зазначено, що згідно п.26 ч.1 Розпорядження Кабінету міністрів України № 12-75-р, м. Харцизьк відноситься до території на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, тому відкрити виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа № 248/2448/13, примусово виконати рішення суду та звернути стягнення на предмет застави, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 не можливо.
Як вбачається з виписки по особовому рахунку відповідача ОСОБА_2 за період з 30.05.2008 року по 18.07.2011 року, сплату періодичних платежів за кредитним договором здійснював, як сам відповідач так і ТОВ Укрнавекс . Банком здійснювалося зарахування всіх сум в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що надходили до Банку, в тому числі від ТОВ Укрнавекс на підставі п. 8.2 Кредитного договору, в якому встановлено, що виконання зобов`язань Позичальника по вказаному договору може бути здійснено третьою особою, при цьому банк зобов`язується прийняти виконання, здійснене за Позичальника третьою особою.
Разом із тим, відповідач ОСОБА_2 належним чином свої зобов`язання за Договором не виконував, кредит в порядку та сумах, зазначених вище, не погашав, у зв`язку із чим, відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 31.05.2013 року виникла заборгованість у розмірі 10386226,99 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 8193749,78 грн., заборгованість за непогашеними в строк відсотками за користування кредитом - 2022355,51 грн, сума пені за порушення строків виконання зобов`язань за кредитним договором - 170121,70 грн.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно приписів ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Станом на момент розгляду даної справи докази виконання відповідачем зобов`язань з повернення кредиту в матеріалах справи відсутні. Таким чином, суд дійшов висновку про порушення відповідачем ОСОБА_2 встановленого у кредитному договорі строку повернення грошових коштів, а тому з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за сумою кредиту - 8193749,78 грн, заборгованість за непогашеними в строк відсотками за користування кредитом - 2022355,51 грн, пеня в розмірі 170121,70 грн .
Щодо вимоги про стягнення суми заборгованості у солідарному порядку, суд зазначає наступне.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України ).
Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.
За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.
З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію такого виду забезпечення виконання зобов`язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) словосполучення пред`явлення вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання як умови чинності поруки необхідно розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред`явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак й в такому разі кредитор може звернутися з названою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.
У постановах Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15, від 29 березня 2017 року у справі № 6- 3087цс16 зроблено правовий висновок, що у разі неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку. Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов`язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов`язань, та в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів.
З таким висновком погодилася і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 408/8040/12 (провадження № 14-145цс18) і не вбачала підстав для відступлення від нього.
Пунктами 4.1., 4.2. договору поруки передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до моменту повного виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором. Порука припиняється у випадках, встановлених статтею 559 ЦК України .
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 06 липня 2015 року у справі № 6-616цс15, суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов`язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором, строк пред`явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов`язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов`язання у повному обсязі або у зв`язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.
Відповідно до п. 3.1.5 Договору банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредитних коштів та сплати відсотків в разі невиконання останнім зобов`язань, передбачених кредитним договором.
Банк скористався своїм правом на дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором. Так, 24.11.2012 року на адресу відповідача ОСОБА_2 , зазначену у кредитному договорі, а саме: АДРЕСА_2 було направлено вимогу № 61-05-461 (КНО) від 22.11.2012 року про дострокове повернення кредиту, яка була отримана боржником 06.12.2012 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення, тобто відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання.
26.03.2013 року на адресу ОСОБА_3 , зазначену в Договорі поруки,а саме: АДРЕСА_2 , було направлено вимогу № DON-61/612 від 23.03.2013 року щодо виконання зобов`язань. Направлення даної вимоги на адресу відповідача ОСОБА_4 підтверджується копією опису документів, вкладених до конверта, з проставлянням поштового штемпелю з зазначенням дати 26.03.13 року.
Разом із тим, позивач з позовом як до боржника, так і до поручителя звернувся лише 14.06.2013 року, тобто поза межами шестимісячного строку, встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України .
Отже, порука на час пред`явлення цього позову припинилася, оскільки кредитор змінив строк виконання основного зобов`язання, а тому і право кредитора, і обов`язок поручителя після його закінчення припиняються, отже, жодних дій щодо реалізації цього права, у тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.
Враховуючі викладені обставини, суд дійшов висновку, про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості у розмірі 10386226,99 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 8193749,78 грн, заборгованість за непогашеними в строк відсотками за користування кредитом - 2022355,51 грн, сума пені за порушення строків виконання зобов`язань за кредитним договором - 170121,70 грн.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами, то суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 3441,00 грн. Також до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов`язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 79 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент публікації в пресі оголошення).
Оплату публікації оголошення в газеті "Урядовий Кур`єр" № 132 (6001) від 19.07.2017 року та газеті Донеччина від 14 липня 2017 року, у розмірі 580,00 грн, було здійснено позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями № 17926 від 13 липня 2017 року та № 18455 від 19 липня 2017 року.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, беручи до уваги вищевикладене з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 3441,00 грн., а також витрати на публікацію оголошення в газеті Урядовий Кур`єр № 132 (6001) від 19.07.2017 року та в газеті Донеччина від 14 липня 2017 року, у розмірі 580,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 559, 610, 612, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 247, 259, 264-265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ
Позов акціонерного товариства Перший український міжнародний банк до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь акціонерного товариства Перший український міжнародний банк , (код ЄДРПОУ 14282829), заборгованість за кредитним договором № Н-1231-08 від 30.05.2008 року в розмірі 10 386 226,99 (десять мільйонів триста вісімдесят шість тисяч двісті двадцять шість гривень 99 копійок) з яких: заборгованість за сумою кредиту - 8 193 749,78 грн, заборгованість за непогашеними в строк відсотками за користування кредитом - 2 022 355,51 грн, сума пені за порушення строків виконання зобов`язань за кредитним договором - 170 121,70 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь акціонерного товариства Перший український міжнародний банк , (код ЄДРПОУ 14282829), судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3441,00 грн (три тисячі чотириста сорок одна гривня 00 копійок) а також витрати, пов`язані з публікацією в пресі оголошення про виклик у розмірі 580,00 грн(п`ятсот вісімдесят гривень 00 копійок)
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасниківсправизгідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України :
Позивач - Акціонерне товариство Перший український міжнародний банк , адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829.
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складений 16 грудня 2020 року.
Суддя А.М. Левченко
15.12.2020
Суд | Добропільський міськрайонний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 15.12.2020 |
Оприлюднено | 17.12.2020 |
Номер документу | 93574848 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні