Постанова

від 14.12.2020 по справі 927/144/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2020 р. Справа№ 927/144/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача (за первісним позовом): Ярмоленко В.В. - керівник

Кулигін А.Є. - адвокат

від відповідача (за первісним позовом): Саповська О.А. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агромонтажбуд

на рішення Господарського суду Чернігівської області, ухвалене 08.07.2020, повний текст якого складено 20.07.2020, та на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області, ухвалене 20.07.2020, повний текст якого складено 27.07.2020

у справі № 927/144/20 (суддя Книш Н.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агромонтажбуд

до Приватного сільськогосподарського підприємства Лан

про стягнення 1 293 942,00 грн.

та за зустрічним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Лан

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агромонтажбуд

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Первісний позов заявлено про стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом заборгованості за поставлений за договором купівлі-продажу устаткування № 1406/3 від 14.06.2017 товар в сумі 1 293 942,00 грн.

У позові позивач за первісним позовом навів попередній розрахунок суми судових витрат які, серед іншого, складаються з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн., повідомивши про те, що докази понесення таких витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення по цій справі.

У відзиві на первісний позов відповідач за зустрічним позовом навів попередній розрахунком суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, які становлять витрати на професійну правничу допомогу, в сумі 30 000,00 грн.

Зустрічний позов заявлено про розірвання укладених між сторонами договору купівлі-продажу устаткування № 1406/3 від 14.06.2017 та додаткової угоди № 1 від 01.09.2017 до цього договору з підстав істотного порушення відповідачем за зустрічним позовом його умов, а саме, невиконання останнім обов`язків щодо проведення пусконалагоджувальних робіт та інструктажу персоналу з техніки безпеки, а також порушення умов договору та вимог законодавства щодо якості поставленого товару та надання повного супровідного пакету технічної документації, яка підтверджує якість та умови експлуатації товару.

У зустрічному позові позивач за зустрічним позовом навів попередній розрахунком суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, які становлять витрати на професійну правничу допомогу, в сумі 30 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.07.2020, повний текст якого складено 20.07.2020, у справі № 927/144/20 у задоволенні первісних позовних вимог відмовлено повністю, позовні вимоги за зустрічним позовом задоволено частково, розірвано договір купівлі-продажу устаткування № 1406/3 від 14.06.2017 та відмовлено у розірванні додаткової угоди № 1 від 01.09.2017 до договору купівлі-продажу устаткування № 1406/3 від 14.06.2017.

Відмовляючи у задоволенні вимог за первісним позовом, суд першої інстанції виходив з того, що:

- виходячи зі змісту спірного договору, він є змішаним договором з умовами купівлі-продажу, поставки та підряду, за умовами якого позивач за первісним позовом зобов`язаний був поставити устаткування у термін до 10.09.2017, а технологічний пуск, інструктаж персоналу по правилах експлуатації та роботи устаткування провести у термін до 10.10.2017, проте позивач за первісним позовом лише 06.12.2019 рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення у цінний лист направив на адресу відповідача за первісним позовом лист-вимогу вих. № 35 від 04.12.2019 щодо виконання спірного договору, у якому вимагав протягом 7 календарних днів з дня отримання даного листа підписати, скріпити печаткою Акт прийому-передачі устаткування на відповідальне зберігання та Акт приймання-передачі вмонтованого устаткування та сплатити заборгованість у розмірі 1 293 942,00 грн.;

- при цьому суд не прийняв до уваги твердження позивача за первісним позовом про погодження між сторонами перенесення строків виконання ним своїх зобов`язань за спірним договором шляхом не висловлення заперечень проти запропонованого позивачем за первісним позовом для підписання договору № 1 від 04.09.2017 про внесення змін до договору купівлі-продажу устаткування №1406/3 від 14.06.2017, в якому було запропоновано викласти в новій редакції п.5.2, 5.3, 5.6.1, 7.2.3, змінити строки виконання зобов`язань, оскільки такий договір відповідачем за первісним позовом підписаний не був;

- позивачем за первісним позовом до матеріалів справи не додано погоджені сторонами акти приймання-передачі вмонтованого устаткування, прийому-передачі устаткування на відповідальне зберігання, видаткової накладної у відповідності до п. 5.8 спірного договору, документального підтвердження передачі відповідачу за первісним позовом технічного паспорту та інструкції з експлуатації устаткування на виконання вимог п. 6.2 спірного договору, так само, як не додано і доказів проведення технологічного пуску та інструктажу персоналу по правилах експлуатації і роботи устаткування.

При цьому судом зазначено про те, що відповідач за первісним позовом проти проведення позивачем за первісним позовом поставки деталей устаткування не заперечує, проте наголошує на тому, що поставка відбувалась частинами без конкретизації по устаткуванню, його кількості, вартості та без супровідних документів.

Також матеріли справи не містять належних доказів поставки продавцем устаткування та його отримання покупцем частинами на протязі 2017-2019 років у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що унеможливлює беззаперечно встановити обсяг та факт поставки відповідачу за первісним позовом устаткування для транспортування та зберігання зерна АДНАР за визначеним у договорі найменуванням, кількістю, вартістю.

Також судом першої інстанції не прийнято до уваги твердження позивача за первісним позовом щодо дійсності акту прийому-передачі устаткування на відповідальне зберігання від 02.05.2019, оскільки передача товару на відповідальне зберігання не є правовідносинами підряду та не регулюється нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 61. Підряд, та твердження щодо дійсності акту приймання-передачі вмонтованого устаткування від 18.06.2019, оскільки вказаний акт не підписаний покупцем та продавцем, не подано належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених у акті щодо виконання робіт, зокрема, щодо поставки покупцю устаткування, відносно якого проводилися монтажні роботи.

Щодо вимог за зустрічним позовом судом першої інстанції зазначено про те, що обов`язок відповідача за зустрічним позовом передати у власність устаткування для транспортування та зберігання зерна АДНАР в обсязі, погодженому сторонами у спірному договорі, у строк 10.09.2017, його монтаж, технологічний пуск, інструктаж персоналу по правилах експлуатації та роботи у строк до 10.10.2017 є істотними умовами договору і невиконання цього обов`язку є істотним порушенням цього договору відповідачем за зустрічним позовом та, відповідно, підставою для розірвання такого договору.

Щодо позовної вимоги про розірвання додаткової угоди № 1 від 01.09.2017 до договору купівлі-продажу устаткування № 1406/3 від 14.06.2017 - суд першої інстанції зазначив про те, що неможливо розірвати додаткову угоду № 1 від 01.09.2017 до договору купівлі-продажу устаткування № 1406/3 від 14.06.2017, оскільки вона є невід`ємною частиною договору купівлі-продажу устаткування № 1406/3 від 14.06.2017.

Крім того, в оспореному судовому рішенні судом першої інстанції призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат Приватного сільськогосподарського підприємства Лан на 20.07.2020 о 09:30.

20.07.2020 до суду першої інстанції від Приватного сільськогосподарського підприємства Лан надійшла заява (а.с. 133 т. 2), до якої були додані докази понесення заявником витрат на правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.07.2020, повний текст якого складено 27.07.2020, у справі № 927/144/20 заяву Приватного сільськогосподарського підприємства Лан про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково, до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агромонтажбуд на користь Приватного сільськогосподарського підприємства Лан присуджено 9 832,25 грн. витрат на професійну правничу допомогу, у стягненні 10 167,75 грн. витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, 17.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Агромонтажбуд звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.07.2020 у справі № 927/144/20 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агромонтажбуд і відмовити у задоволені зустрічних позовних вимог Приватного сільськогосподарського підприємства Лан та скасувати додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.07.2020 у справі № 927/144/20 повністю.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що порушує права і охоронювані законом інтереси, прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції.

У апеляційній скарзі апелянт навів попередній розрахунком суми судових витрат, які він планує понести на стадії апеляційного оскарження, та які, серед іншого, складаються з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн. (водночас апелянтом у апеляційній скарзі вказано про те, що попередній орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу складає 60 000,00), повідомивши про те, що розрахунки судових витрат будуть надані у порядку, визначеному ст. 129 ГПК України.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2020 справа № 927/144/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Дідиченко М.А., Поляк О.І.

Ухвалою від 07.09.2020 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Дідиченко М.А., Поляк О.І. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агромонтажбуд залишено без руху, апелянту надано час для усунення недоліків шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівської області від 08.07.2020 № 927/144/20 із зазначенням підстав його поновлення;

17.09.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю Агромонтажбуд через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява про усунення недоліків та про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою від 21.09.2020 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Дідиченко М.А., Поляк О.І.:

- Товариству з обмеженою відповідальністю Агромонтажбуд поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.07.2020 у справі № 927/144/20;

- відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агромонтажбуд на рішення Чернігівської області від 08.07.2020 та додаткове рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.07.2020 у справі № 927/144/20;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 07.10.2020;

- учасникам процесу роз`яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- зупинено дію оскаржуваного рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.07.2020 у справі № 927/144/20;

- справу № 927/144/20 призначено до розгляду на 26.10.2020 о 15:00;

- сторони попереджено, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги.

08.10.2020 до суду від Приватного сільськогосподарського підприємства Лан надійшов відзив на апеляційну скаргу (направлений до суду 06.10.2020 - примітка суду), в якому заявник, з посиланням на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також на те, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить оспорювані рішення та додаткове рішення залишити без змін.

20.10.2020 до суду від Приватного сільськогосподарського підприємства Лан надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, у задоволенні якого ухвалою від 26.10.2020 відмовлено.

26.10.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 09.11.2020 о 15:00.

09.11.2020 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Калатай Н.Ф. (судді-доповідача) на лікарняному, з огляду на що ухвалою від 25.11.2020 справу призначено до розгляду на 14.12.2020 о 14:20.

Розпорядженням № 09.1-08/5221/20 від 14.12.2020, у зв`язку перебуванням судді Поляк О.І., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/144/20.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2020 справа № 927/144/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.

Ухвалою від 14.12.2020 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агромонтажбуд на рішення Чернігівської області від 08.07.2020 та додаткове рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.07.2020 у справі № 927/144/20.

14.12.2020 до суду від апелянта надійшли письмові доводи, до яких додані додаткові докази, а саме - копії митних декларацій, актів з транспортування та фотографії.

Враховуючи, що апелянт додав ці документальні докази під час розгляду апеляційної скарги, на дату прийняття оспореного рішення таких доказів суд першої інстанції в своєму розпорядження не мав.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

Апелянт у письмових доводах та в судовому засіданні зазначив про те, що причиною ненадання ним доданих до письмових доводів доказів до суду першої інстанції фактично є необачливі дії адвокатів, які представляли його інтереси в суді першої інстанції, які полягали у ненаданні до суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності вимог за первісним позовом.

Вказані обставини, на думку колегії суддів, не можуть бути прийняті як підстава неможливості подати додаткові докази до суду першої інстанції саме з незалежних від апелянта причини у розумінні ч. 3 ст. 269 ГПК України.

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

Відповідно до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює апелянтові більш сприятливі, аніж відповідачу за первісним позовом умови в розгляді конкретної справи.

За таких обставин, додані апелянтом до письмових доводів копії митних декларацій, актів з транспортування та фотографії як додаткові докази колегією суддів не приймаються.

Станом на 14.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Під час розгляду справи представники позивача за первісним позовом апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити, представник відповідача за первісним позовом проти задоволення апеляційної скарги заперечив, проси залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

14.06.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Агромонтажубуд як продавець (далі Продавець) та Приватне сільськогосподарське товариство Лан як замовник та покупець (далі Замовник/Покупець) уклали договір купівлі-продажу устаткування № 1406/3 (далі Договір) (а.с. 47-51 т. 1), відповідно до умов якого Продавець прийняв на себе зобов`язання продати Покупцю устаткування для транспортування та зберігання зерна АДНАР, згідно специфікації (Додаток № 1) до даного Договору, що складає його невід`ємну частину та здійснити монтаж і пусконаладку устаткування.

У п. 2.1 Договору сторони погодили технічні характеристики устаткування для транспортування та зберігання зерна АДНАР.

Сторонами підписано Специфікацію (Додаток № 1) до Договору, в якій також погоджено технічні характеристики устаткування для транспортування та зберігання зерна АДНАР, а також його вартість.

Згідно з до п. 3.2. договору загальна ціна устаткування за цим Договором складає 9 640 700,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1 606 783,33 грн., що еквівалентно 363 800,00 доларів США. Ціна на устаткування визначена за курсом 26,50 грн. за 1 долар США.

У п. 3.3 Договору сторони погодили, що загальна вартість включає всі витрати на придбання устаткування, витрати пов`язані із митним оформленням імпорту, в тому числі платою мита, податків та інших офіційних зборів, які стягуються при ввезенні устаткування, вартість тари, упаковки і маркування витрати з транспортування, монтажу і технологічного пуску.

Конкретні ціни за одиницю устаткування, що визначені у специфікації, встановлені сторонами виключно для цього договору, не поширюються на інші договори, що укладені або будуть укладені між сторонами (п. 3.4 Договору).

Згідно з п. 4.1 Договору оплата устаткування здійснюється Покупцем в національній валюті за еквівалентною ціною визначеною п. 3.2 цього Договору шляхом переказу відповідних грошових коштів на банківський рахунок Продавця, який визначений у цьому договорі, згідно рахунків-фактур наданих Продавцем.

У п. 4.2. Договору сторони встановили, що Покупець робить оплату наступними етапами:

4.2.1 перший платіж - 4 820 350,00 грн., у т.ч. ПДВ - 803 391,67 грн., здійснюється до 20.06.2017;

4.2.2 другий платіж - 3 856 280,00 грн., у т.ч. ПДВ - 642 713,33 грн., здійснюється після отримання повідомлення сучасними засобами зв`язку про готовність устаткування до відвантаження з заводу-виробника;

4.2.3 третій платіж - 964 070,00 грн., у т.ч ПДВ - 160 678,33 грн., здійснюється після проведення технологічного пуску устаткування та інструктажу персоналу з правил його експлуатації і роботи.

Продавець зобов`язується поставити устаткування Покупцю за адресою: вул. Миру, буд 20б, с. Болотниця, Талалаївський район, Чернігівська область (п. 5.1 Договору).

Згідно з п. 5.2 Договору датою поставки вважається дата підписання уповноваженими представниками Покупця та Продавця акта прийому-передачі устаткування на відповідальне зберігання.

Прийняття устаткування по кількості здійснюється по акту прийому-передачі устаткування на відповідальне зберігання (п. 5.3 Договору).

У п. 5.4 Договору сторони погодили, що монтаж устаткування, технологічний пуск, інструктаж персоналу по правилам експлуатації та роботи устаткування - виконує Продавець за свій рахунок.

Будівництво фундаментів, підключення електроживлення виконує Покупець за свій рахунок у відповідності до документації, наданій Продавцем у строк 10 календарних днів, після отримання авансового платежу (п. 5.5. Договору).

Згідно з п. 5.6 Договору Продавець зобов`язується поставити устаткування Покупцю в термін до 10.09.2017 за умови виконання п. 4.2.1, 4.2.2 даного Договору, технологічний пуск, інструктаж персоналу по правилах експлуатації та роботи устаткування - до 10.10.2017.

Право власності на устаткування від Продавця до Покупця переходить після виконання покупцем оплати на рахунок продавця згідно пункту 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 даного договору по видатковій накладній (п. 5.8 Договору).

За змістом п.п. 7.1.1 та 7.1.2 Договору Продавець зобов`язаний поставити устаткування у відповідності з умовами даного Договору, надати Покупцю на протязі 20 календарних днів після підписання Договору наступні документи: інструкцію по експлуатації, технічний паспорт, комплектовані відомості.

Відповідно до п. 7.1.3 Договору Продавець зобов`язаний здійснити монтажні роботи та технологічний пуск устаткування протягом 30 днів після виконання п.п. 7.2.1 - 7.2.3 та сприятливих погодних умов. Дні коли швидкість вітру перевищує 10 м/с та дощові дні додаються до загального терміну виконання монтажних робіт.

У п. 7.2 Договору визначені обов`язки Покупця та, зокрема те, що він зобов`язаний:

- прийняти устаткування та розрахуватися за нього після підписання акту приймання-передачі вмонтованого устаткування, проведення технологічного пуску та інструктажу персоналу по правилах експлуатації і роботи устаткування (п.7.2.1);

- до початку монтажних робіт за власний рахунок провести земельні і будівельні роботи, виконати фундаментні роботи у відповідності з кресленням постачальника, підвести кабель електроживлення (380 В, 3 Фази, 50 кВт), виконати всі необхідні проектні і будівельні роботи, мати всі необхідні дозволи та погодження (п. 7.2.2);

- до 10.09.2017 передати Продавцю в готовності фундаменти та споруди для монтажу устаткування (п. 7.2.3).

У п. 11.1 Договору сторони погодили, що Договір вступає в силу після підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами узятих на себе за даним Договором зобов`язань.

Усі зміни та доповнення до Договору дійсні, якщо вони виконані у письмовій формі засвідчені підписами уповноважених представників та печатками обох сторін (п. 11.4 Договору).

01.09.2017 сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до Договору (а.с. 53 т. 1), у якій сторони, у зв`язку зі збільшенням кількості складових частин устаткування, що призвело до змін загальної ціни устаткування, дійшли згоди знести зміни до:

- п. 2.1 Договору, зазначивши: …13. Силос плоскодонний А20Р15-2, …25. Вентилятор високого тиску провітрювання силосу А20Р15-8… ;

- п. 3.2 Договору, виклавши його в наступній редакції: 3.2. Загальна ціна устаткування за цим Договором складає 12 939 420,00 грн. в. т.ч. ПДВ 20% - 2 156 570,00 грн., що еквівалентно 488 280,00 доларів США. Ціна на устаткування визначена за курсом 26,5 грн. за 1 долар США. ;

- Специфікації (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 1).

До вказаної додаткової угоди сторонами підписано та скріплено печатками обох сторін Додаток № 1 до Додаткової угоди № 1 від 01.09.2017 - Специфікацію (а.с. 54 т. 1), якою змінено перелік устаткування, яке має бути поставлено за Договором.

З наявних у матеріалах справи виписок з банківського рахунку Продавця (а.с. 10-16, 55-56 т. 1) слідує та сторонами не заперечується, що на виконання умов Договору Замовник сплатив Продавцю грошові кошти в сумі 11 646 478,00 грн.

Звертаючись до суду з первісним позовом, Продавець зазначає про те, що ним обов`язки за Договором щодо поставки, монтажу та пусконаладки устаткування, а також інші обов`язки виконані у повному обсязі, з огляду на що Замовник має сплатити йому решту вартості устаткування та робіт, що складає 1 293 942,00 грн. (12 939 420,00-11 646 478,00).

Водночас Замовник зазначає про те, що Продавцем не було виконано обов`язків щодо проведення пусконалагоджувальних робіт та інструктажу персоналу з техніки безпеки, а також порушено умови Договору та вимог законодавства щодо якості поставленого товару та надання повного супровідного пакету технічної документації, яка підтверджує якість та умови експлуатації товару, з огляду на що підстави для стягнення коштів з Замовника відсутні, проте наявні підстави для розірвання Договору з підстав істотного порушення Продавцем його умов, та просить у зустрічному позові розірвати Договір.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову та частково задовольняючи зустрічний, суд першої інстанції, виходив з того, що Продавцем свої обв`язки за Договором виконанні не були.

Колегія суддів не може погодитись із зазначеною позицію з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Спірний договір є змішаним договором, якій містить в собі елементи договору поставки (в частині постави устаткування) та договору підряду (в частині виконання робіт з монтажу та пусконаладки).

Для вирішення як первісного, так і зустрічного позовів слід встановити, чи були виконанні Продавцем свої обов`язки за Договором в частині як поставки устаткування, так і виконання робіт.

Щодо обставин поставки товару слід зазначити таке.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар (ч. 2 ст. 664 ЦК України).

У п. 5.2 Договору сторони погодили, що датою поставки вважається дата підписання уповноваженим представником Покупця та Продавця акта прийому-передачі устаткування на відповідальне зберігання, а в п. 5.8 - що право власності на устаткування від Продавця до Замовника переходить після виконання покупцем оплати на рахунок продавця згідно пункту 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 даного договору по видатковій накладній.

Отже, факт поставки устаткування за Договором має бути підтверджений саме підписаним обома сторонами актом прийому-передачі устаткування на відповідальне зберігання, в той час як видаткова накладна, за якою переходить право власності, підписується вже після повної оплати Замовником вартості устаткування.

З матеріалів справи слідує, що 06.12.2019 Продавець, разом з листом вих. № 35 від 04.12.2019 направив Замовнику для підписання, в тому числі, акт прийому-передачі устаткування на відповідальне зберігання від 02.05.2019 (а.с. 17-18, 22-24 т. 1). Вказаний лист Замовником було отримано 12.12.2019, що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями опису вкладення, накладної зі штрихкодовим ідентифікатором 0105470707964 та витягом з он-лайн ресурсу Укрпошти Відстеження поштових пересилань (а.с. 19-20 т. 1).

Матеріали справи не містять як доказів підписання Замовником вказаного акту, так і доказів направлення покупцю будь-яких заперечень щодо змісту акту.

Водночас, як слідує з матеріалів справи, Замовник не заперечує проти того, що устаткування було поставлено Продавцем, проте висловлює заперечення щодо якості такого товару, з приводу чого слід зазначити таке.

Згідно з ч. 1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Умовами Договору сторони не визначили порядок приймання устаткування по якості, а відтак, таке приймання має проводитись відповідно до затвердженої постановлением Госарбитража при Совете Министров СССР от 25 апреля 1966 г., з наступними змінами та доповненнями Інструкції № П-7 від 25.04.1966 О порядке прийомки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству , яка применяєтся во всех случаях, когда стандартами, техническими условиями, Основными и Особыми условиями поставки или другими обязательными для сторон правилами не установлен иной порядок приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству и комплектности, а также тары под продукцией или товарами. В договорах поставки могут быть предусмотрены особенности приемки соответствующих видов продукции и товаров (п.1).

Так, Інструкцією П-7 встановлено, що:

- при обнаружении несоответствия качества, комплектности, маркировки поступившей продукции, тары или упаковки требованиям стандартов, технических условий, чертежам, образцам (эталонам), договору либо данным, указанным в маркировке и сопроводительных документах, удостоверяющих качество продукции (п. 14 настоящей Инструкции), получатель приостанавливает дальнейшую приемку продукции и составляет акт, в котором указывает количество осмотренной продукции и характер выявленных при приемке дефектов.

Получатель обязан обеспечить хранение продукции ненадлежащего качества или некомплектной продукции в условиях, предотвращающих ухудшение ее качества и смешение с другой однородной продукцией. Получатель также обязан вызвать для участия в продолжении приемки продукции и составления двустороннего акта представителя иногороднего изготовителя (отправителя), если это предусмотрено в Основных и Особых условиях поставки, других обязательных правилах или договоре.

В договорах могут быть предусмотрены случаи, когда явка представителя иногороднего изготовителя (отправителя) для участия в приемке продукции по качеству и комплектности и составления акта является обязательной.

При одногородней поставке вызов представителя изготовителя (отправителя) и его явка для участия в проверке качества и комплектности продукции и составления акта являются обязательными (п. 16);

- в уведомлении о вызове, направленном изготовителю (отправителю), должно быть указано:

а) наименование продукции, дата и номер счета-фактуры или номер транспортного документа, если к моменту вызова счет не получен;

б) основные недостатки, обнаруженные в продукции;

в) время, на которое назначена приемка продукции по качеству или комплектности (в пределах установленного для приемки срока);

г) количество продукции ненадлежащего качества или некомплектной продукции (п. 17);

- уведомление о вызове представителя изготовителя (отправителя) должно быть направлено (передано) ему по телеграфу (телефону) не позднее 24 час., а в отношении скоропортящейся продукции немедленно после обнаружения несоответствия качества, комплектности, маркировки продукции, тары или упаковки установленным требованиям, если иные сроки не установлены Основными и Особыми условиями поставки, другими обязательными для сторон правилами или договором (п. 18);

- при неявке представителя изготовителя (отправителя) по вызову получателя (покупателя) в установленный срок и в случаях, когда вызов представителя иногороднего изготовителя (отправителя) не является обязательным, проверка качества продукции производится представителем соответствующей отраслевой инспекции по качеству продукции, а проверка качества товаров - экспертом бюро товарных экспертиз либо представителем соответствующей инспекции по качеству.

При отсутствии соответствующей инспекции по качеству или бюро товарных экспертиз в месте нахождения получателя (покупателя), при отказе их выделить представителя или неявке его по вызову получателя (покупателя) проверка производится:

а) с участием компетентного представителя другого предприятия (организации), выделенного руководителем или заместителем руководителя этого предприятия (организации), либо

б) с участием компетентного представителя общественности предприятия-получателя, назначенного руководителем предприятия из числа лиц, утвержденных решением фабричного, заводского или местного комитета профсоюза этого предприятия, либо

в) односторонне предприятием-получателем, если изготовитель (отправитель) дал согласие на одностороннюю приемку продукции (п. 20);

- по результатам приемки продукции по качеству и комплектности с участием представителей, указанных в пп. 19 и 20 настоящей Инструкции, составляется акт о фактическом качестве и комплектности полученной продукции. Акт должен быть составлен в день окончания приемки продукции по качеству и комплектности. (п. 29);

- акт должен быть подписан всеми лицами, участвовавшими в проверке качества и комплектности продукции. Лицо, не согласное с содержанием акта, обязано подписать его с оговоркой о своем несогласии и изложить свое мнение.

В акте перед подписью лиц, участвовавших в приемке, должно быть указано, что эти лица предупреждены о том, что они несут ответственность за подписание акта, содержащего данные, не соответствующие действительности.

Если между изготовителем (отправителем) и получателем возникнут разногласия о характере выявленных дефектов и причинах их возникновения, то для определения качества продукции получатель обязан пригласить эксперта бюро товарных экспертиз, представителя соответствующей инспекции по качеству или другой компетентной организации (п. 30).

Отже, виходячи зі змісту Інструкції П-7, одержувач зобов`язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостроннього акту представника іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в Основних та Особливих умовах поставки, інших обов`язкових правилах чи договорі, проте умовами Договору не встановлено обов`язковість такого виклику.

Таким чином, відповідно до положень Інструкції П-7, яка застосовується до правовідносин сторін з прийняття товарів за якістю, передбачений обов`язок Замовника, у випадку виявлення факту поставки позивачем неякісного товару проводити приймання такого товару за участю представника відповідної галузевої інспекції по якості продукції, або експерта бюро товарних експертиз, або представника відповідної інспекції з якості, і лише у випадку відсутності відповідної інспекції з якості, або бюро товарних експертиз в місці знаходження покупця, або у випадку відмови таких осіб направити представника, або у випадку неявки такого представника на виклик, проводити перевірку за участю компетентного представника іншого підприємства або компетентного представника громадськості.

Отже, у спірному випадку відповідний порядок мав бути Замовником дотриманий після отримання від Продавця акту прийому-передачі устаткування на відповідальне зберігання від 02.05.2019, тобто після 12.12.2019, проте вказаної процедури Замовник не дотримався, а відтак, поставлене Продавцем устаткування вважається таким, що прийняте Замовником по якості.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 74 України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства саме на Замовника покладений обов`язок належними та допустимими доказами довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, тобто у даному випадку саме Замовник повинен довести, що спірне устаткування було поставлено з порушенням вимог Договору щодо якості та/або кількості, проте належних та допустимих доказів вказаного Замовник до матеріалів справи не надав.

З огляду на викладені вище обставини, а також враховуючи відсутність належними чином оформлених документів щодо наявності недоліків у спірному устаткуванні, колегія суддів вважає доведеними факт поставки Продавцем Замовнику всього устаткування, вказаного в вищезгаданому акті.

Щодо виконання умов Договору в частині виконання робіт з монтажу та пусконаладки колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 2 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Статтею 882 ЦК України визначено порядок передання та прийняття робіт, а саме, що:

- замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття (ч. 1);

- замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами (ч. 2);

- передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч. 4);

- замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (ч. 6).

Як у відзиві на первісним позов, так і у зустрічному позові Замовник посилається на те, що Продавцем не виконані обов`язки щодо проведення пусконалагоджувальних робіт та інструктажу персоналу з техніки безпеки,

У Договорі сторонами не визначено, яким саме чином має бути підтверджено проведення пусконалагоджувальних робіт та інструктажу персоналу з техніки безпеки, з огляду на що, колегія суддів вважає таким, що не суперечить положенням чинного законодавства та умовам Договору, прийняття таких робіт за відповідним актом.

Разом з вищезгаданим листом вих. № 35 від 04.12.2019, який Замовником було отримано 12.12.2019, Продавцем для підписання було направлено і акт приймання-передачі вмонтованого устаткування від 18.06.2019 (а.с. 21 т. 1), у якому зазначено про відсутність претензій Замовника, в тому числі і до якості виконаних Продавцем монтажних робіт, технологічного пуску устаткування, інструктажу персоналу Покупця щодо правил експлуатації та роботи устаткування.

Матеріали справи не містять як доказів підписання Замовником вказаного акту, так і доказів направлення Покупцю будь-яких заперечень щодо змісту акту.

При цьому відсутність факту проведення Продавцем вказаних вище робіт в будь-якому випадку є істотними недоліками, про які Замовник мав повідомити Продавця, чого зроблено не було.

Враховуючи обставини, які викладені вище, колегія суддів вважає, що Замовником були прийняті всі передбачені Договором роботи.

Отже, матеріалами справи належним чином підтверджується факт як поставки устаткування, так і виконання Продавцем всіх, передбачених Договором робіт.

Щодо строків виконання Продавцем обов`язків за Договором, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з п. 5.6 Договору Продавець зобов`язується поставити устаткування Покупцю в термін до 10.09.2017 за умови виконання п. 4.2.1, 4.2.2 даного Договору, технологічний пуск, інструктаж персоналу по правилах експлуатації та роботи устаткування провести до 10.10.2017.

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про безпідставність тверджень Продавця про погодження між сторонами перенесення строків виконання ним своїх зобов`язань за Договором шляхом не висловлення заперечень проти запропонованого позивачем за первісним позовом для підписання договору № 1 від 04.09.2017 про внесення змін до договору купівлі-продажу устаткування №1406/3 від 14.06.2017 (а.с. 110 т. 1), в якому було запропоновано викласти в новій редакції пунктів 5.2, 5.3, 5.6.1, 7.2.3, змінити строки виконання зобов`язань, оскільки такий договір Замовником підписаний не був, у той час як у Договорі (п. 11.4) погоджено, що усі зміни та доповнення до Договору дійсні, якщо вони виконані у письмовій формі, засвідчені підписами уповноважених представників та печатками обох сторін.

Отже, матеріалами справи підтверджується порушення Продавцем строків як поставки устаткування, так і виконання робіт, проте вказані обставини не є підставою для звільнення Замовника від обов`язку оплатити поставлене устаткування та виконані роботи.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з нормами статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 4.2 Договору сторони встановили строки виконання Покупцем обв`язку щодо оплати товару та, зокрема, те, що Покупець робить оплату наступними етапами:

4.2.1 перший платіж - 4 820 350,00 грн., у т.ч. ПДВ - 803 391,67 грн., здійснюється до 20.06.2017;

4.2.2 другий платіж - 3 856 280,00 грн., у т.ч. ПДВ - 642 713,33 грн., здійснюється після отримання, повідомлення сучасними засобами зв`язку про готовність устаткування до відвантаження з заводу-виробника;

4.2.3 третій платіж - 964 070,00 грн., у т.ч ПДВ 160 678,33 грн., здійснюється після проведення технологічного пуску устаткування та інструктажу персоналу з правил його експлуатації і роботи.

Водночас сторонами не було досягнуто згоди щодо визначення строків оплати устаткування з огляду на збільшення загальної ціни устаткування у зв`язку з укладенням 01.09.2017 Додаткової угоди № 1 до Договору (а.с. 53 т. 1).

Враховуючи те, що спірний Договір за своє правовою природою є змішаним договором, та те, що за його умовами третій платіж має бути сплачений саме після виконання робіт, колегія суддів вважає, що строк виконання Замовником по оплаті устаткування та робіт має визначитися виходячи з положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, яка є загальною нормою, а не положень ч. 2 ст. 692 ЦК України, яка застосовується виключно до правовідносин з купівлі-продажу.

За змістом ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

09.01.2020 Продавець звернувся до Замовника з претензією (а.с. 25-28 т. 1), в якій просив протягом п`яти днів з дня отримання вказаної претензії виплатити Продавцю заборгованість за Договором в сумі 1 293 942,00 грн. Вказану претензію Замовником було отримано 16.01.2020, що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями опису вкладення, накладної з штрихкождовим ідентифікатором 0105470871969 та витягом з он-лайн ресурсу Укрпошти Відстеження поштових пересилань (а.с. 29-30 т. 1).

Матеріали справи не містять доказів виконання Замовником у повному обсязі зобов`язання з оплати поставленого за Договором устаткування та виконаних робіт, а відтак, задоволенню підлягають позовні вимоги за первісним позовом про стягнення Замовника на користь Продавця коштів в сумі 1 293 942,00 грн. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні цих позовних вимог підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом про розірвання Договору та Додаткової угоди № 1 до нього слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Щодо правовідносин, унормованих ст. 651 ЦК України, у постанові від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13 Верховний Суд України виклав правову позицію, відповідно до якої оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Отже, приписи ст. 651 ЦК України пов`язують можливість розірвання договору у зв`язку з порушенням стороною його умов лише у разі, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення договору визначається за об`єктивними ознаками та обставинами, що вказують на значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору.

У обґрунтування вимог за зустрічним позовом Замовник послався на те, що Продавцем не було виконано обов`язків щодо проведення пусконалагоджувальних робіт та інструктажу персоналу з техніки безпеки, а також порушено умови Договору та вимоги законодавства щодо якості поставленого товару та надання повного супровідного пакету технічної документації, яка підтверджує якість та умови експлуатації товару, проте вказані обставини не знайшли свого підтвердження при вирішенні спору сторін.

Водночас матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасного виконання Покупцем своїх зобов`язань за Договором в частині як поставки устаткування, так і виконання робіт, проте, по-перше, доказів того, що таким порушенням Замовнику завдано збитків, матеріали справи не містять, а по-друге, вказані обставини не визначено Замовником як підстави для розірвання Договору.

За таких обставин, позовні вимоги за зустрічним позовом про розірвання укладених між сторонами договору купівлі-продажу устаткування № 1406/3 від 14.06.2017 та додаткової угоди до цього договору № 1 від 01.09.2017, задоволенню не підлягають.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за зустрічним позовом про розірвання договору купівлі-продажу устаткування № 1406/3 від 14.06.2017 підлягає скасуванню.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом про розірвання додаткової угоди № 1 від 01.09.2017 до договору купівлі-продажу устаткування № 1406/3 від 14.06.2017, незважаючи на підстави його ухвалення судом, залишається без змін як вірне по суті. Підстави для його скасування відсутні.

Водночас колегія суддів зауважує Замовнику на тому, що цим судовим рішенням встановлено факт порушення Продавцем умов Договору в частині своєчасного виконання Покупцем своїх обов`язків за Договором щодо поставки устаткування та виконання робіт, а відтак, Замовник не позбавлений права у встановленому законом порядку звернутися до суду з відповідним позовом про застосування наслідків порушення зобов`язання, передбачених Договором та законом.

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мали місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.07.2020 від у справі № 927/144/20 підлягає зміні, первісний позов задовольняється повністю, з Приватного сільськогосподарського підприємства Лан на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агромонтажбуд стягується основний борг в сумі 1 293 942,00 грн., у задоволенні зустрічного позову відмовляється повністю.

Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, а також підстави скасування судового рішення, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Агромонтажбуд задовольняється повністю.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по справі, а саме, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю Агромонтажбуд за подачу первісного позову та апеляційної скарги, а також витрати Приватного сільськогосподарського підприємства Лан за подачу зустрічного позову покладаються на Приватне сільськогосподарське підприємство Лан .

З огляду на відмову у задоволенні зустрічного позову, скасуванню підлягає і додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.07.2020 у цій справі, яким заяву Приватного сільськогосподарського підприємства Лан про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково і до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агромонтажбуд на користь Приватного сільськогосподарського підприємства Лан присуджено 9 832,25 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні вказаної заяви відмовляється.

Керуючись ст.ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агромонтажбуд на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.07.2020 та на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.07.2020 у справі № 927/144/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.07.2020 у справі № 927/144/20 змінити.

3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.07.2020 у справі № 927/144/20 у такій редакції:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Лан (17240, Чернігівська область, Талалаївський район, с. Болотниця, вул. Миру, 20Б, ідентифікаційний код 32191588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агромонтажбуд (09108, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 85-А, ідентифікаційний код 39106787) основний борг в сумі 1 293 942 (один мільйон двісті дев`яносто три тисячі дев`ятсот сорок дві) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору за подачу позову в сумі 19 409 (дев`ятнадцять тисяч чотириста дев`ять) грн. 13 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

4. Додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.07.2020 у справі № 927/144/20 скасувати.

5. Відмовити в задоволенні заяви Приватного сільськогосподарського підприємства Лан про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

6. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Лан (17240, Чернігівська область, Талалаївський район, с. Болотниця, вул. Миру, 20Б, ідентифікаційний код 32191588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агромонтажбуд (09108, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 85-А, ідентифікаційний код 39106787) витрати на подачу апеляційної скарги в сумі 32 266 (тридцять дві тисячі двісті шістдесят шість) грн. 70 коп.

7. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Чернігівської області.

8. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

9. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

10. Повернути до Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/144/20.

Повний текст постанови складено: 16.12.2020

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко