Постанова

від 01.06.2021 по справі 927/144/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 927/144/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,

представників учасників справи:

позивача за первісним позовом - товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажбуд" - Баляби О.В.,

відповідача за первісним позовом - приватного сільськогосподарського підприємства "Лан" - Саповської О.А.,

розглянув касаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Лан" (далі - Підприємство)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 (головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Пономаренко Є.Ю. і Дідиченко М.А.)

зі справи № 927/144/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажбуд"

(далі - Товариство)

до Підприємства

про стягнення 1 293 942 грн., та

за зустрічним позовом Підприємства

до Товариства

про розірвання договору,

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано до господарського суду Чернігівської області про стягнення заборгованості в сумі 1 293 942 грн.

2. Первісний позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу устаткування від 14.06.2017 № 1406/3 (далі - Договір) з урахуванням додаткової угоди до Договору від 01.09.2017.

3. Зустрічний позов подано про розірвання Договору та додаткової угоди до нього від 01.09.2017 №1 (далі - Додаткова угода).

4. Зустрічний позов обґрунтовано порушенням Товариством умов Договору і вимог законодавства щодо якості поставленого товару.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції

5. Рішенням господарського суду Чернігівської області від 08.07.2020 (суддя Книш Н.Ю.): у первісному позові відмовлено; зустрічний позов задоволено частково; розірвано Договір, укладений Підприємством і Товариством; відмовлено в розірванні Додаткової угоди; стягнуто з Товариства на користь Підприємства 2102 грн. судового збору.

6. Рішення мотивовано тим, що: Товариством не спростовано твердження Підприємства щодо невиконання умов Договору щодо строків поставки технологічного пуску, інструктажу персоналу по правилах експлуатації та роботи устаткування; що ж до вимог про розірвання Додаткової угоди, то відповідний спосіб захисту не відповідає способам захисту, встановленим законом.

7. Додатковим рішенням господарського суду Чернігівської області від 20.07.2020, частково задоволено заяву Підприємства про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу; стягнуто з Товариства на користь Підприємства 9 832,25 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката; в решті стягнення 10 167,75 грн. витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

8. Додаткове рішення мотивовано обґрунтованістю відповідної заяви Позивача саме в зазначеній сумі 9 832, 25 грн.

9. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020:

- задоволено апеляційну скаргу Товариства на згадані рішення та додаткове рішення господарського суду Чернігівської області;

- рішення господарського суду Чернігівської області від 08.07.2020 змінено, його резолютивну частину викладено в редакції, згідно з якою:

первісний позов задоволено;

стягнуто з Підприємства на користь Товариства основний борг у сумі 1 293 942 грн., витрати зі сплати судового збору за подання позову в сумі 19 409, 13 грн.;

- у задоволенні зустрічного позову відмовлено;

- додаткове рішення господарського суду Чернігівської області від 20.07.2020 скасовано;

- відмовлено в задоволенні заяви Підприємства про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу;

- стягнуто з Підприємства на користь Товариства витрати на подання апеляційної скарги в сумі 32 266, 70 грн.

10. Постанову мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено як поставку устаткування за Договором, так і виконання продавцем за Договором усіх передбачених останнім робіт, а також відсутністю підстав для розірвання Договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. У касаційній скарзі до Верховного Суду Підприємство, зазначаючи про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить: оскаржувану постанову апеляційної інстанції зі справи скасувати; рішення місцевого господарського суду від 08.07.2020 та його додаткове рішення від 20.07.2020 залишити в силі; судові витрати у справі покласти на позивача за первісним позовом - Товариство.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. Судом апеляційної інстанції не зазначено доказів, які підтверджували б виконання монтування та налагодження обладнання і які були б підписані обома сторонами Договору.

13. Суд апеляційної інстанції безпідставно застосував положення частин першої, другої статті 853 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та безпідставно не застосував положення статей 854, 879 названого Кодексу.

14. Суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про доведеність виконання Товариством своїх зобов`язань за Договором.

15. Також судом апеляційної інстанції безпідставно застосовано положення частини другої статті 530 ЦК України.

16. Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки усім документам, наявним у матеріалах справи, зокрема доказам неналежного виконання підрядником зобов`язань за Договором.

17. Судом апеляційної інстанції допущено порушення частини першої статті 74, частини першої статті 77, статей 209, 210, пунктів 1 і 2 частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Доводи іншого учасника справи

18. У відзиві на касаційну скаргу Товариство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про відсутність підстав для скасування правильного по суті і законного рішення Північного апеляційного господарського суду, про обґрунтованість висновків останнього, і просить оскаржувану постанову апеляційної інстанції залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Судом першої інстанції у розгляді справи з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.

19.1. Товариством (продавець) і Підприємством (замовник) укладено Договір, за умовами якого продавець продає покупцю устаткування для транспортування та зберігання зерна АДНАР (далі - Устаткування), згідно із специфікацією (додаток №1) до даного договору, що складає його невід`ємну частину, та здійснює монтаж і пусконаладку Устаткування.

Згідно з додатком №1 до Договору (специфікацією) сума за обладнання складає 363 800 доларів США.

19.2. Також сторонами підписано Додаткову угоду, за умовами якої у зв`язку із збільшенням кількості складових частин Устаткування сторони внесли зміни до Договору; зокрема, загальна ціна Устаткування складає 12 939 420 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 2 156 570 грн., що еквівалентно 488 280 доларів США.

19.3. Підприємством з 26.06.2017 по 27.06.2017 перераховано на рахунок Товариства загальну суму 11 645 478 грн.

19.4. 06.12.2019 Товариство звернулося до Підприємства з вимогою від 04.12.2019 №35 протягом 7 календарних днів з дня отримання цього листа підписати, скріпити печаткою акт приймання-передачі устаткування на відповідальне зберігання (додаток № 1) та акт приймання-передачі вмонтованого устаткування (додаток № 2), направити зазначені акти (по 1 екземпляру) на поштову адресу Товариства, а також протягом 7 календарних днів з дня отримання цього листа виплатити Товариству заборгованість за Договором у розмірі 1 293 942 грн. Примірники згаданих актів додано до вимоги.

Зазначена вимога (одержана Підприємством) залишена без відповіді, згадані акти зі сторони покупця - Підприємства не підписані.

Претензія Товариства також залишена Підприємством без відповіді та задоволення.

19.5. Крім того, 14.06.2017 Товариство (підрядник) і Підприємство (замовник) уклали договір №1406/2 будівельно-монтажних робіт, за умовами якого підрядник зобов`язується своїми силами, засобами, інструментами та обладнанням на власний ризик, з власних матеріалів та бетонних сумішей замовника виконати роботи з будівництва зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна в с. Болотниця Талалаївського району Чернігівської області (надалі - об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи на умовах цього договору.

19.6. Також Підприємством (замовником) та фізичною особою-підприємцем Матвієнком О.А. (виконавцем) укладено договір від 17.05.2019 №МОА05/17052019 про надання послуг будівельних механізмів, відповідно до якого виконавець на підставі та у відповідності до замовлень замовника надає останньому послуги будівельних механізмів на об`єкті.

19.7. 14.06.2017 Товариством (виконавець) і Підприємством (замовник) укладено договір №1406/1 про виконання проектно-кошторисної документації, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання проектно-кошторисної документації "Будівництво зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна в с. Болотниця Талалаївський район Чернігівська обл."

19.8. 27.04.2017 Товариством (продавець) і Підприємством (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №2704/1, відповідно до умов якого продавець продає покупцю устаткування для сушіння зернових культур згідно із специфікацією до даного договору, що складає його невід`ємну частину, та здійснює монтаж і пусконаладку устаткування .

19.9. Договір, з приводу якого виник спір, є змішаним договором з умовами купівлі-продажу, поставки та підряду.

Строки виконання продавцем та покупцем зобов`язань за умовами Договору не змінювалися.

19.10. Товариство зобов`язане було поставити Устаткування згідно із специфікацією за Договором у термін до 10.09.2017, а технологічний пуск, інструктаж персоналу по правилах експлуатації та роботи Устаткування виконати у термін до 10.10.2017.

Проте Товариство не додало до матеріалів справи погоджені сторонами акти приймання-передачі вмонтованого Устаткування, приймання-передачі Устаткування на відповідальне зберігання, видаткової накладної у відповідності до пункту 5.8 Договору, документального підтвердження передачі Підприємству технічного паспорта та інструкції з експлуатації устаткування на виконання вимог пункту 6.2 Договору.

Товариством не надано доказів проведення технологічного пуску та інструктажу персоналу по правилах експлуатації і роботи Устаткування.

19.11. Сторонами не досягнуто домовленості щодо строків оплати суми 3 298 720 грн., на яку збільшилася загальна ціна Устаткування за Договором при укладенні додаткової угоди, оскільки зміни до пункту 4.2 - підпункти 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 Договору сторонами не внесені.

19.12. З огляду на здійснені перекази коштів Підприємством на суму 11 645 478 грн. (останній переказ - 27.10.2017), що становить більше, ніж загальна сума першого + другого + третього платежів за умовами пунктів 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 Договору (9 640 700 грн.), у Товариства були відсутні підстави для непроведення технологічного пуску, монтажу обладнання та проведення інструктажу персоналу по правилах експлуатації та роботи.

19.13. Товариством не подано жодних доказів, які підтверджували б поставку та отримання Підприємством Устаткування в обсязі, погодженому сторонами у Договорі (з урахуванням змін), його монтаж, технологічний пуск, інструктаж персоналу по правилах експлуатації та роботи.

При цьому Підприємство не заперечує проведення Товариством поставки деталей Устаткування, проте наголошує, що така поставка відбувалася без конкретизації по Устаткуванню, його кількості, вартості та без супровідних документів.

Доказів поставки продавцем Устаткування та його отримання покупцем частинами протягом 2017-2019 років матеріали справи не містять і сторонами не надано.

19.14. Товариством не подано належним чином оформлених первинних документів, які підтверджували б, яке саме устаткування, в якій кількості, по якій ціні та коли було поставлено Підприємству на виконання Договору та, відповідно, отримано Підприємством.

Відсутність таких документів, оформлених у відповідності до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , унеможливлює беззаперечно встановити обсяг та сам факт поставки Підприємству Устаткування за визначеними у Договорі найменуванням, кількістю, вартістю.

19.15. Товариством не надано суду документів, підписаних уповноваженим представником Підприємства, про прийняття Устаткування на відповідальне зберігання на суму 12 939 420 грн, а так само не подано підписаних Підприємством документів про прийняття Устаткування по кількості на суму 12 939 420 грн. після відповідального зберігання.

19.16. Подані Товариством до суду копії митних декларацій не засвідчені, а тому не є допустимими доказами у справі.

19.17. Акт приймання-передачі вмонтованого устаткування від 18.06.2019, на який посилалося Товариство, не підписаний покупцем та продавцем, не подано доказів на підтвердження обставин, зазначених в акті, щодо виконання робіт, зокрема щодо поставки покупцю устаткування, стосовно якого проводилися монтажні роботи.

19.18. Підприємством не подавалися суду заяви, пояснення про визнання ним обставин поставки Устаткування за Договором від Товариства на суму 12939420 грн. щодо найменування Устаткування, його кількості та вартості.

19.19. У розгляді зустрічних позовних вимог судом також з`ясовано й зазначено, зокрема, таке:

- обов`язок Товариства передати у власність Устаткування в обсязі, погодженому сторонами у Договорі у строк до 10.09.2017, його монтаж, технологічний пуск, інструктаж персоналу по правилах експлуатації та роботи у строк до 10.10.2017, є істотними умовами Договору, і невиконання цих обов`язків є істотним порушенням Договору Товариством, з огляду на те, що Підприємство є господарюючим суб`єктом, діяльність якого направлена на здійснення підприємницької діяльності, а з простроченням виконання зобов`язання продавцем (понад два роки) покупець значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору;

- судом не приймається твердження Товариства про те, що прострочення виконання зобов`язаня за Договором виникло з вини Підприємства, яке несвоєчасно здійснило оплати, зазначені у пункті 4.2 Договору, оскільки прострочення виконання зобов`язання з боку Товариства перевищує період прострочення, допущеного Підприємством в оплаті за умовами пункту 4.2 Договору. Проведені Підприємством на виконання пункту 4.2 Договору платежі на суму 11 645 478 грн. здійснені до 27.10.2017, тоді як Товариство визначило дату складання акта приймання-передачі Устаткування на відповідальне зберігання 02.05.2019 та дату складання акта приймання - передачі вмонтованого устаткування - 18.06.2019;

- Підприємством не подано доказів фактичного прийняття Устаткування за кількістю, комплектністю та якістю, доказів дати передачі продавцем/отримання покупцем Устаткування та його стану на певну дату, доказів повідомлення , виклику продавця для прийняття Устаткування за якістю або експерта для з`ясування питання якості Устаткування, повідомлення про наявність претензій щодо конкретно визначеного Устаткування. Наведене унеможливлює доведення Підприємством його тверджень щодо обґрунтованих претензій до якості Устаткування.

Відтак судом не прийнято твердження Підприємства про те, що розмір упущеної вигоди у нього за три місяці складає 1 128 960 грн.;

- суд не знайшов підстав для розірвання Додаткової угоди до Договору, оскільки:

вона є невід`ємною частиною Договору, якою лише вносяться зміни до пунктів 2.1, 3.2 Договору та специфікації до нього;

Додаткова угода за своїм змістом не є окремим договором, укладеним сторонами, при цьому в тексті даної угоди сторони погодили, що в іншому, що не передбачено цією додатковою угодою, сторони керуються положеннями Договору.

19.20. У прийнятті додаткового рішення від 20.07.2020 суд виходив з документальної обґрунтованості наданих Підприємству адвокатських послуг у сумі 9 832, 25 грн.

20. Судом апеляційної інстанції додатково зазначено, зокрема, таке.

20.1. Замовник (Підприємство) не заперечує того, що Устаткування було поставлене продавцем (Товариством), але висловлює заперечення щодо якості товару.

Умовами Договору сторони не встановили порядок приймання Устаткування по якості, а відтак таке приймання має проводитись відповідно до затвердженої "постановлением Госарбитража при Совете Министров СССР от 25 апреля 1966 г., з наступними змінами та доповненнями Інструкції № П-7 від 25.04.1966 "О порядке прийомки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству".

20.2. Відповідний порядок (зазначений у названій Інструкції) мав бути дотриманий замовником після отримання від продавця акта приймання-передачі Устаткування на відповідальне зберігання від 02.05.2019, тобто після 12.12.2019, проте "вказаної процедури Замовник не дотримався".

20.3. Враховуючи відсутність належними чином оформлених документів щодо наявності недоліків в Устаткуванні, суд вважав доведеною поставку продавцем замовнику всього Устаткування, вказаного у згаданому акті.

20.4. Матеріали справи не містять доказів як підписання замовником згаданого акта приймання-передачі Устаткування, так і доказів направлення покупцю заперечень щодо змісту акта.

Отже, суд вважає, що замовником були прийняті всі передбачені Договором роботи.

20.5. Матеріалами справи підтверджується порушення продавцем строків як поставки Устаткування, так і виконання робіт, проте ці обставини не є підставою для звільнення замовника від обов`язку оплатити поставлене устаткування та виконані роботи.

20.6. Щодо зустрічного позову судом зазначено, зокрема, що матеріалами справи підтверджується несвоєчасне виконання покупцем своїх зобов`язань за Договором у частині як поставки Устаткування, так і виконання робіт, проте, по-перше, доказів того, що таким порушенням замовнику завдано шкоди, матеріали справи не містять, а, по-друге, вказані обставини не визначено Замовником як підстави для розірвання Договору.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

21. ЦК України:

частина перша статті 626:

- договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків;

частини перша, друга статті 712:

- за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму;

- до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін;

частина перша статті 837:

- за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу;

стаття 662:

- продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу;

- продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства;

частина перша статті 664:

- обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

22. ГПК України:

частина перша, третя статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина перша, п`ята статті 236:

- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим;

- обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

23. Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для задоволення первісного позову про стягнення заборгованості за Договором і зустрічного позову про розірвання Договору і Додаткової угоди до нього.

24. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи первісний позов, виходив з того, що як Устаткування, так і роботи, які є предметом Договору, одержані відповідачем за цим позовом на заявлену до стягнення суму.

З таким висновком погодитися не можна.

25. Як місцевим, так і апеляційним судами з`ясовано, зокрема, що за умовами Договору датою поставки Устаткування вважається дата підписання уповноваженими представниками покупця та продавця акта приймання-передачі Устаткування на відповідальне зберігання (пункт 5.2), а право власності на Устаткування переходить від продавця до замовника після виконання покупцем оплати на рахунок продавця (пункт 5.8) по видатковій накладній.

Таким чином, поставка Устаткування за Договором має бути підтвердження саме підписаним обома сторонами актом приймання-передачі устаткування на відповідальне зберігання, що встановлено й судами.

26. Водночас ними встановлено й те, що жодних актів приймання-передачі, підписаних саме обома сторонами, у матеріалах справи немає.

У цьому зв`язку судом першої інстанції правильно встановлено, а апеляційною інстанцією належним чином не спростовано, що матеріали справи не містять належних доказів передачі Товариством (продавцем) Підприємству (покупцю) та отримання останнім Устаткування саме на суму 1 293 942 грн. (чи то на відповідальне зберігання, чи то як змонтованого Устаткування), а, отже, неможливо вважати доведеними й вимоги позивача за первісним позовом, - при тому, що невідомими суду залишилися і найменування, і кількість, і вартість такого устаткування, тобто відповідність його умовами Договору за цими параметрами (а, відтак - і заявленій до стягнення сумі).

За відсутності таких відомостей неможливо було дійти й однозначного висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог в частині, що стосується виконання робіт з монтажу та пусконаладки Устаткування, інструктажу персоналу тощо.

27. Зазначивши, що сторони Договору не визначили приймання Устаткування за якістю, суд апеляційної інстанції помилково звернувся до положень Інструкції № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966. Даний відомчий акт колишнього СРСР не міг застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки це не відповідає положенням частини першої статті 3 ГПК України, і до того ж він містить приписи, несумісні із законодавством України і практично невиконувані (зокрема, щодо участі у прийнятті продукції представників галузевих інспекцій по якості продукції, представників громадськості тощо).

До того ж розбіжності між сторонами стосувалися, як зазначалося, не лише якості, а й кількості товару (Устаткування), його складу, найменування, вартості тощо, і відповідність останнього умовам Договору за цими показниками не знайшла належного доказового підтвердження у справі, що докладно було визначено місцевим господарським судом і не спростовано апеляційною інстанцією.

28. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови в первісному позові.

Натомість суд апеляційної інстанції, припустившись порушення статей 3, 13, 73, 74 і 236 ГПК України, скасував правильне (таке, яке відповідає закону) рішення місцевого господарського суду в даній частині, за відсутності підстав для цього, передбачених статтею 277 ГПК України (і відтак порушивши ще й відповідну норму процесуального права).

29. Поряд з тим не можна погодитися з висновком суду першої інстанції про розірвання Договору (згідно із зустрічним позовом у даній справі).

Так, відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 зі справи №6-75цс13, оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Обома попередніми судовими інстанціями з`ясовано відсутність у справі доказів заподіяння шкоди позивачу за первісним позовом (Підприємству) у зв`язку з порушенням іншою стороною Договору.

Відтак, задовольнивши (частково) зустрічний позов, суд першої інстанції припустився неправильного застосування (у вигляді неправильного тлумачення) наведених приписів статті 651 ЦК України; натомість апеляційний господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні відповідних позовних вимог.

30. У зв`язку з наведеним доводи, викладені у відзиві Товариства на касаційну скаргу, приймаються у ній мірі, в якій вони узгоджуються з мотивувальною частиною даної постанови, а в решті не можуть бути визнані прийнятними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. З урахуванням наведеного прийняті зі справи судові рішення підлягають зміні, а саме:

31.1. Рішення господарського суду Чернігівської області від 08.07.2020 необхідно скасувати в частині, що стосується часткового задоволення зустрічного позову, а саме - розірвання Договору, а в решті це рішення слід залишити без змін.

31.2. Стосовно додаткового рішення господарського суду Чернігівської області від 20.07.2020: стягнуту з Товариства на користь Підприємства суму витрат на професійну правничу допомогу адвоката 9 832, 25 грн. слід зменшити на 2 000 грн., нараховану за складання і подання до суду зустрічного позову (згідно з умовами акта від 08.07.2020 № 4, укладеного Підприємством і адвокатським об`єднанням), а в решті це рішення залишити без змін.

31.3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 слід залишити без змін у частині відмови в задоволенні зустрічного позову, а в решті скасувати.

32. Відповідно, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати

33. Судові витрати, пов`язані з розглядом касаційної скарги, згідно із статтею 129 ГПК України підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 312, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Лан" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 08.07.2020 зі справи № 927/144/20 скасувати в частині, що стосується часткового задоволення зустрічного позову, - розірвання договору купівлі-продажу устаткування від 14.06.2017 №1406/3, укладеного приватним сільськогосподарським підприємством "Лан" та товариством з обмеженою відповідальністю "Агромонтажбуд".

У решті зазначене рішення залишити без змін.

3. Додаткове рішення господарського суду Чернігівської області від 20.07.2020 зі справи № 927/144/20 змінити, замінивши в пункті 2 його резолютивної частини цифри і слова "9832 грн. 25 коп." цифрами і словами "7 832 грн. 25 коп.", а в пункті 3 тієї ж частини цифри і слова "10 167 грн. 75 коп." - цифрами і словами "12 167 грн.75 коп."

У решті зазначене рішення залишити без змін.

4. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 залишити без змін у частині відмови в задоволенні зустрічного позову, а в решті зазначену постанову скасувати.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажбуд" на користь приватного сільськогосподарського підприємства "Лан" 38 818, 26 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов