Постанова

від 15.12.2020 по справі 902/1129/15(902/579/20)

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 року Справа № 902/1129/15(902/579/20)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю:

ОСОБА_1 - особисто

арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович - особисто

ОСОБА_2 - адвокат Бохонкович Василь Євгенійович

інші учасники - не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Вінницької області від 31 серпня 2020 року у справі №902/1129/15 (902/579/20) (суддя Тісецький С.С.)

за заявою Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 31 серпня 2020 року у справі №902/1129/15 (902/579/20) повністю задоволено заяву арбітражного керуючого (ліквідатора ТОВ "Біопаливна аграрна компанія") Демчана О.І. № 02-57/118 від 01 червня 2020 року до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності у справі № 902/1129/15 (902/579/20). Покладено субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія" (вул. Черняхівського, 2-а, с. Купчинці, Іллінецький район, Вінницька область, 22735; код ЄДРПОУ 35041358) у розмірі 1 164 734 грн. 91 коп. у зв`язку з доведенням товариства до банкрутства на ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві 20.08.1999, ІПН НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 ). Присуджено до стягнення солідарно із ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві 20.08.1999, ІПН НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія" (вул. Черняхівського, 2-а, с. Купчинці, Іллінецький район, Вінницька область, 22735; код ЄДРПОУ 35041358) грошові кошти у розмірі 1 164 734 грн 91 коп. у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Біопаливна аграрна компанія", у зв`язку із доведенням до банкрутства.

Вказана ухвала мотивована тим, що зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується кредиторська заборгованість у розмірі 1 164 734,91 грн (ухвали суду від 03.11.2015, 08.06.2016, 23.10.2018) та обставини для застосування субсидіарної відповідальності до колишніх керівників Боржника, суд прийшов до висновку про покладення на колишніх керівників ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 субсидіарної відповідальності у розмірі 1 164 734,91 грн.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; зупинити дію ухвали господарського суду Вінницької області від 31 серпня 2020 року та судового наказу господарського суду Вінницької області від 31 серпня 2020 року; скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 31 серпня 2020 року у справі №902/1129/15 (902/579/20) та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" - арбітражного керуючого Демчан О.І. до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" у зв`язку з доведенням до банкрутства та стягнення солідарно грошових коштів в сумі 1164734,91 грн. відмовити в повному обсязі.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що факт доведення до банкрутства боржника в межах провадження у справі про банкрутство встановлюється шляхом складання звіту, розробленого та складеного в порядку, передбаченому приписами Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства. Судом не було прийнято до уваги відсутність фактичного аналізу фінансово-господарського стану боржника, що в свою чергу свідчить про відсутність належних та допустимих доказів доведення до банкрутства саме відповідачами. Судом не було прийнято до уваги фізичну неможливість надання ОСОБА_1 та/або витребування у третіх осіб доказів законного використання грошових коштів, хоча відповідні обставини є вагомими. Суд першої інстанції не надав належну оцінку доказам у справі, а саме безпідставно мотивував своє рішення покладаючись лише на посилання позивача про скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ "Біопаливна аграрна компанія", в тому числі яким ОСОБА_1 призначено директором; що стосується техніки, яка була перереєстрована на ТОВ "Контур-Т".

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що на момент припинення керівництва ТОВ "БАК" ОСОБА_1 , підприємство продовжувало здійснювати діяльність, та на протязі 2012-2015 року проводило загальні збори учасників, призначало нове керівництво до управління, яке в свою чергу здійснювало відповідні дії щодо користування та розпорядженням майном, здійснювало представництво в судових спорах від імені ТОВ "Біопаливна аграрна компанія", здійснювало обробіток орендованої землі спільно з ТОВ "СХК "Вінницька промислова група".

Крім того, апелянт зазначає, що місцевим судом безпідставно не задоволена заява про застування строку позовної давності, оскільки пройшов значний проміжок часу, а саме більше трьох років від дня порушення цієї справи про банкрутство та визнання боржника банкрутом, а також понад вісім років з того часу, коли ОСОБА_1 здійснював повноваження директора ТОВ "Біопаливна аграрна компанія".

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Вінницької області від 31 серпня 2020 року у справі №902/1129/15 (902/579/20), відкрито апеляційне провадження та призначено дату судового засідання на 10 листопада 2020 року.

30 жовтня 2020 року від арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , відповідно до якого ліквідатор вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, прийнятою у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Вінницької області від 31 серпня 2020 року у справі №902/1129/15 (902/579/20), ОСОБА_2 також звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; зупинити дію ухвали господарського суду Вінницької області від 31 серпня 2020 року та судового наказу господарського суду Вінницької області від 31 серпня 2020 року; скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 31 серпня 2020 року у справі №902/1129/15 (902/579/20) та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" - арбітражного керуючого Демчан О.І. до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" у зв`язку з доведенням до банкрутства та стягнення солідарно грошових коштів в сумі 1164734,91 грн. відмовити в повному обсязі.

Обгрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_2 зазначає, що усі викладені судом першої інстанції мотивувальні обставини є хибними, не взаємопов`язані з неплатоспроможністю ТОВ "Біопаливна аграрна компанія", та жодним чином не свідчать про вчинення ОСОБА_2 дій щодо доведення боржника до банкрутства. Судом було залишено поза увагою обставини, що бухгалтерські документи ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" було вилучено у ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження №12016020150000371, яку було порушено за фактом розслідування розкрадання майна, проте закрито постановою слідчого 27 травня 2020 року на підставі заяви арбітражного керуючого Демчана О.І. Усі описані дії ОСОБА_2 , вчинені під час керівництва ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" є виключно підтвердженням керівництва, та не свідчать про неправомірність чи незаконність дій, а тим паче не спрямовані на завдання збитків ТОВ "Біопаливна аграрна компанія". Суд безпідставно прийняв до уваги та невірно надав оцінку обставинам підписання ОСОБА_2 розірвання договорів оренди земельних ділянок із власниками. Судом було грубо порушено норми процесуального права, оскільки усі доводи та документи, які були визначені арбітражним керуючим, як підставу покладення на ОСОБА_2 субсидіарної відповідальності за зобов`язанням боржника, вже були розглянуті судом в межах даної справи №902/1129/15 про банкрутство ТОВ "Біопаливна аграрна компанія", за наслідком розгляду яких ухвалою господарського суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року було відмовлено у задоволенні пред`явлених вимог до ОСОБА_2 .

Крім того, апелянт зауважує про безпідставне не прийняття до уваги заяви про застосування строків позовної давності, чим згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також порушено права відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2020 року у справі №902/1129/15 (902/579/20) відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Вінницької області від 31 серпня 2020 року у справі №902/1129/15 (902/579/20). Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Вінницької області від 31 серпня 2020 року у справі №902/1129/15 (902/579/20) залишено без руху. Встановлено ОСОБА_2 строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Північно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у розмірі 26206,53 грн. протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

10 листопада 2020 року від ОСОБА_2 надійшла заява про усунення недоліків до якої додано квитанція №95161 від 08 листопада 2020 року про сплату 26206,53 грн. судового збору.

Ухвалою від 10 листопада 2020 року поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та прийнято дану скаргу до спільного розгляду з апеляційною скаргою ОСОБА_1

10 листопада 2020 року від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив проти апеляційної скарги, у якій зазначено, що арбітражний керуючий звернувся до суду з вимогою про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 за зобов`язанням ТОВ "Біопаливна аграрна компанія", однак лише вказує на деякі управлінські дії та вчинення правочинів, які жодним чином не свідчать про доведення до банкрутства та в жодному разі не свідчать про якусь незаконність.

10 листопада 2020 року від Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останнє заперечує щодо задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та просить залишити ухвалу господарського суду Вінницької області від 31 серпня 2020 року по справі №902/1129/15 (902/579/20) без змін.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 листопада 2020 року у справі №902/1129/15 (902/579/20) розгляд справи було відкладено на 01 грудня 2020 року.

20 листопада 2020 року від арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , відповідно до якого останній вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, прийнятою у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а оскаржувану ухвалу у справі залишити без змін.

В судовому засіданні 01 грудня 2020 року розгляд апеляційних скарг було відкладено на 15 грудня 2020 року.

02 грудня 2020 року від арбітражного керуючого Демчана О.І. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon.

Ухвалою від 04 грудня 2020 року задоволено заяву арбітражного керуючого Демчана О.І. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення у справі №902/1129/15. Попереджено арбітражного керуючого Демчана О.І., що відповідно до частини 5 статті 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Зазначено, що відеоконференція буде проведена за допомогою додатку EASYCON, який може бути встановлений за веб-посиланням https://easycon.com.ua.

Безпосередньо в судовому засіданні ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 та арбітражний керуючий Демчан О.І. повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційних скаргах та у відзивах на них.

Представники інших учасників провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзивів на них, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційних скарг слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1129/15 за заявою ДПАТ "НАК "Украгролізинг" в особі Вінницької філії НАК "Украгролізинг" про банкрутство ТОВ "Біопаливна аграрна компанія".

Провадження у даній справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

09 червня 2020 року до господарського суду Вінницької області від ліквідатора ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" арбітражного керуючого Демчана О.І. надійшла заява № 02-57/118 від 01 червня 2020 року до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" у зв`язку з доведенням до банкрутства; та стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь банкрута грошових коштів в сумі 1 164 734,91 грн субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, у зв`язку з доведенням до банкрутства.

Вказана заява мотивована наступним.

Ліквідатор попередньо звертався до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута на ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ТОВ "Гор.Інвест" та ОСОБА_4 . Однак, ухвалою суду від 09 вересня 2019 року у справі № 902/1129/15 відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора.

Основна підстава для відмови у задоволенні заяви ліквідатора - наявність відкритого кримінального провадження № 12016020150000371, за статтею 191 КК України та цивільного позову у межах кримінального провадження про відшкодування на користь ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" (далі - ТОВ "БАК") майнової шкоди та відсутність відомостей про результати кримінального провадження.

Водночас, ліквідатор повідомляє, що 27 травня 2020 року слідчим СВ Іллінецького ВП Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції Цвітком В.М. прийнято постанову про закриття кримінального провадження №12016020150000371 від 26 жовтня 2016 року. Одночасно у постанові як одна із підстав закриття зазначається про наявність спірного питання в цивільному або господарському порядку. Кримінальне провадження закрито на стадії досудового розслідування тому цивільний позов не розглядався.

Водночас, основними запереченнями відповідачів проти заяви ліквідатора було те, що заява подана передчасно, адже встановлено наявність зареєстрованого за банкрутом майна, яке не реалізоване в рамках виконавчого, - автомобіль марки САЗ 3502 з д.н.з. НОМЕР_4 , номер шасі № НОМЕР_5 ; наявність судової справи № 120/474/19-а про повернення переплат в сумі 146 181,5 грн. по податку "суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні с\г підприємства згідно ст.209 ПКУ".

Однак, на дату звернення із заявою до суду, вказані обставини перестали існувати.

Разом з тим, ліквідатором від ДП "Сетам" отримано відомості про те, що т/з САЗ 3502 з д.н.з. НОМЕР_6 , номер шасі № НОМЕР_5 не реалізовувався, а на зберіганні перебував автомобіль САЗ 3502 з д.н.з. НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_7 . Ліквідатором з`ясовано, що т/з із номером шасі НОМЕР_7 взагалі не зареєстровано за ТОВ "БАК".

Таким чином, в ліквідаційній процедурі банкрута т/з не виявлено.

У адміністративній справі №120/474/19-а відмовлено у задоволенні вимог про повернення переплат із податків та зборів.

Зокрема, у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у справі № 120/474/19-а вказано, що право на повернення переплат у підприємства виникло ще 13 серпня 2012 року, а строк на подання заяви для повернення переплат - 1095 днів є пропущеним.

Постановою суду апеляційної інстанції від 03 грудня 2019 року задоволено апеляційну скаргу ГУ ДФС у Вінницькій області, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року про задоволення вимог ліквідатора ТОВ "БАК" про повернення переплат - скасовано.

Таким чином, у судовій справі №120/474/19-а встановлено відсутність правових підстав для повернення переплат із ПДВ, які виникли у 2012 та не були своєчасно повернуті на користь підприємства.

Отже, у межах ліквідаційної процедури ТОВ "БАК", яка триває більше 4-ох років, не виявлено будь-яких активів за рахунок яких можливе задоволення вимог кредиторів.

Водночас, під час здійснення повноважень ліквідатора Боржника, виявлено наступні обставини, які є підставою для застосування субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства до ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , які виконували повноваження посадових осіб банкрута.

Загальна сума кредиторської заборгованості ТОВ "БАК" складає 1 164 734,91 грн (ухвали суду від 03.11.2015, 08.06.2016, 23.10.2018 у справі № 902/1129/15).

Ліквідатором встановлено, що у період до 2012 року ТОВ "БАК" мало значні майнові активи, здійснювало господарську діяльність та отримувало прибуток.

Зокрема, згідно балансу на 31 грудня 2011 року на підприємстві на кінець звітного періоду обліковувалися активи на загальну суму 13 085 000,00 грн, в т.ч.: основні засоби балансовою вартістю 8 323 000,00 грн (залишкова вартість); дебіторська заборгованість балансовою вартістю 910 000,00 грн.

Згідно Звіту про фінансові результати за 2011 підприємство за звітний період отримало чистий прибуток у розмірі 2,7 млн. грн.

Ліквідатором виявлено, що станом на 01 січня 2013 року за підприємством на праві оренди обліковувалось 184 земельні ділянки з цільовим призначенням - для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, що підтверджується листом ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 28 листопада 2018 вих. № 0-2-0.172-593/123-18.

Ліквідатором визначено, що у період із 2007 по 2011 за підприємством було зареєстровано 9 одиниць сільськогосподарської техніки та обліковується 34 одиниці т/з, що підтверджується листами ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 14.11.2018 №02-10/5484, РСЦ МВС України у Вінницькій області від 09.01.2019 № 31/2-55.

Пунктом 3.1 Статуту ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" визначено, що товариство створюється з метою здійснення підприємницької діяльності та реалізації на основі отриманого прибутку інтересів учасників товариства.

Однак, на переконання заявника, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , грубо порушено пункт 3.1 Статуту ТОВ "БАК", зважаючи на такі обставини.

Згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ "БАК" від 11.03.2010 № 4, крім іншого, вирішено: виключити СТОВ "Довіра" із складу учасників товариства та прийняти до участі в товаристві ОСОБА_2 із розміром частки в статутному фонді 90%; обрати директором ОСОБА_1 .

Таким чином, згідно протоколу № 4 від 11.03.2010, ОСОБА_2 стала основним учасником ТОВ "БАК" (розмір участі - 90% від його загального розміру статуту) а ОСОБА_1 став директором підприємства.

Згідно наказу №9 від 11 березня 2010 року ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора товариства (копія наказу додається).

Наказом №65 від 24 жовтня 2011 року із 24 жовтня 2011 року звільнено з посади директора ТОВ "БАК" ОСОБА_1 та призначено директором підприємства ОСОБА_2 (копія наказу додається). ОСОБА_2 виконувала повноваження директора до 31 січня 2012 року.

Згідно витягу № 12816473 від 23 січня 2012 року ОСОБА_1 був учасником ТОВ "БАК" (87360,00 грн - внесок до статутного капіталу) поряд із ОСОБА_2 (13 440,00 грн - внесок до статутного капіталу) та ОСОБА_6 (13 440,00 грн - внесок до статутного капіталу).

Згідно витягу з ЄДРЮОФОПГФ № 1004787275 від 18 грудня 2018 року, із 09 листопада 2012 року керівником ТОВ "БАК" був ОСОБА_3 , який виконував свої повноваження до моменту визнання боржника та відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно цього ж витягу 08.11.2012 та 09.11.2012 відбулася зміна складу засновників ТОВ "БАК".

Через тиждень після призначення директором підприємства ОСОБА_2 , прийнято накази №№ 67, 68 від 01.11.2011 "Про зняття з обліку с/г техніки", якими знято із обліку ТОВ "БАК" с/г техніку та транспортні засоби у загальній кількості 104 одиниці (копії наказів додаються).

Підставою для видачі указаних наказів значиться нібито довгострокове використання техніки та її великий знос.

Однак, транспортні засоби у кількості 20 одиниць, які належали ТОВ "БАК", 30 листопада 2011 року були перереєстровані на ТОВ "КОНТУР-Т" (код ЄДРПОУ 32855060), що доводиться листом РСЦ у Вінницькій області від 13.03.2019 вих. № 31/2-556.

При цьому за ТОВ "КОНТУР-Т" зареєстровані ті т/з, які знімалися із обліку ТОВ "БАК" на підставі наказу №68 від 01 листопада 2011 року нібито через їх довгострокове використання та великий знос (крім бензовозу ЗІЛ 431412, н/причіп ИАП 3754).

02 грудня 2011 року на ТОВ "Контур-Т" було перереєстровано с/г техніку, яка належала ТОВ "БАК", у загальній кількості 45 одиниць, що доводиться копією листа ГУ Держпродспоживслужби від 21 лютого 2019 року вих. № 02-10/1029.

Згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 01 січня 2012 року, єдиним засновником ТОВ "Контур-Т" була ОСОБА_2 , а директором ОСОБА_1 ..

Відповідно до виписок по рахунках ТОВ "БАК" будь-які кошти від відчуження майна підприємством не отримано.

Крім того, ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" (код 35041358) було відкрито п/р НОМЕР_8 та № НОМЕР_9 у АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК".

На ім`я ОСОБА_1 була відкрита банківська корпоративна картка № НОМЕР_10 та № НОМЕР_11 через яку знімалися кошти підприємства в особливо великих розмірах.

Із указаних рахунків перераховувалися кошти підприємства наступним чином:

1) За період 24.12.2010-24.10.2011 (директор - ОСОБА_1 ) із поточного рахунку ТОВ "БАК" № НОМЕР_9 на картковий рахунок підприємства № НОМЕР_9 були перераховані кошти, отримані від діяльності підприємства у загальному розмірі майже 9551500 грн.

За цей період із карткового рахунку ТОВ "БАК" через банківську корпоративну картку, відкрита на ім`я ОСОБА_1 ( НОМЕР_10 ), були зняті кошти підприємства у загальному розмірі більше 9 899 908 грн;

2) За період із 26.10.2011 - 30.01.2012 (директор - ОСОБА_2 ) із поточного рахунку ТОВ "БАК" № НОМЕР_9 на картковий рахунок підприємства № НОМЕР_9 були перераховані кошти, отримані від діяльності підприємства у загальному розмірі майже 8 721 500 грн.

За цей період із карткового рахунку ТОВ "БАК" через банківську корпоративну картку, відкрита на ім`я ОСОБА_1 ( НОМЕР_10 ), були зняті кошти підприємства із карткового рахунку ТОВ "БАК" у загальному розмірі 8 242 000 грн. При цьому, у цей період ОСОБА_1 , уже не був ні керівником, ні учасником підприємства;

3) За період із 06.01.2012 по 04.03.2012 через банківську корпоративну картку, відкрита на ім`я ОСОБА_1 ( НОМЕР_11 ), були зняті кошти підприємства із карткового рахунку ТОВ "БАК" у загальному розмірі близько 450 650 грн.

Таким чином, за період із 24 грудня 2010 року по 30 січня 2012 року із поточного рахунку ТОВ "БАК" № НОМЕР_9 , відкритий у АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК", на картковий рахунок підприємства № НОМЕР_9 були перераховані кошти, отримані від діяльності підприємства у загальному розмірі майже 18 773 00 грн.

За період із 24.12.2010 по 04.03.2012 через банківські корпоративні картки, відкриті на ім`я ОСОБА_1 ( НОМЕР_10 , НОМЕР_11 ), були зняті кошти підприємства із карткового рахунку ТОВ "БАК" у загальному розмірі близько 18592558 грн.

При цьому, у ліквідатора відсутні будь-які документи про правові підстави для їх зняття і використання.

Також, рішенням Господарського суду Вінницької області від 14 жовтня 2011 року у справі №9/101/2011/5003 визнано недійсними рішення, прийняті загальними зборами учасників ТОВ "БАК", які оформлені Протоколом № 4 від 11 березня 2010 року.

У цій справі встановлено незаконне прийняття на загальних зборах учасників ТОВ "БАК" 11 березня 2010 року рішення про виключення із складу товариства ТОВ "Довіра" (90% участі) та включення ОСОБА_2 (набуто 90% участі), обрання директором ОСОБА_1 ..

За наслідками апеляційного провадження (постанова від 23 грудня 2011 року) рішення в частині визнання недійсним рішень загальних зборів залишено в силі.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 13 жовтня 2011 року у справі №9/129/2011/5003 визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частки ТОВ "БАК" від 10 березня 2010 року, укладений між ТОВ "Довіра" та ОСОБА_2

ОСОБА_2 , не маючи повноважень, оскільки недійсний правочин не породжує правових наслідків, протягом листопада 2011 від імені ТОВ "БАК" уклала 376 угоди про розірвання договорів оренди земельних ділянок, що позбавило товариство можливості використовувати земельні ділянки в господарській діяльності та отримувати від цього дохід.

Зокрема, у провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала справа №2а/0270/2398/12 за позовом прокурора Іллінецького району Вінницької області до відділу Держкомзему в Іллінецькому районі Вінницької області, треті особи - ТОВ "Біопаливна аграрна компанія", ТОВ "Контур-Т", фізичні особи власники земельних ділянок (паїв) про скасування записів про здійснення державної реєстрації та зобов`язання вчинити дії.

У межах справи № 2а/0270/2398/12 встановлено, що між ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" та власниками земельних ділянок, які є третіми особами у справі, укладені договори оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В період з 17.02.2012 по 29.03.2012 відділом Держкомзему в Іллінецькому районі Вінницької області проведено державну реєстрацію 376 угод про розірвання зазначених договорів. Ці угоди укладено між власниками земельних ділянок та ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" від імені, які підписані директором ОСОБА_2 .

У справі встановлено, що угоди про розірвання договорів оренди земельних ділянок підписувалися директором ТОВ "БАК" протягом листопада 2011 особою без належних повноважень, тобто в період, коли директором була ОСОБА_2 ..

Обставини укладення угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок учасниками справи № 2а/0270/2398/12 не заперечувалися.

У справі № 207/2033/2012 встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачувався в скоєнні кримінальних правопорушень за частиною 4 статті 190, частиною 1 статті 209, частинами 1, 4 статті 358 КК України.

ОСОБА_1 , обвинувачувався в тому, що незаконно заволодів с/г технікою СТОВ "Камсит" та в подальшому за посередництвом ТОВ "БАК" здійснював легалізацію отримання техніки з метою її перереєстрації на ТОВ "Контур-Т", де був директором та співзасновником.

ОСОБА_3 , який займав посаду директора ТОВ "БАК" із 09 листопада 2012 року, у відзиві б/н від 15 квітня 2019 року (наявний в матеріалах справи) повідомив, що після призначення його директором ТОВ "БАК" 09 листопада 2012 року ніяке майно товариства попереднім керівництвом не передавалося, а в подальшому у віданні ОСОБА_3 , ніякого майна не перебувало і не було ввірено.

Вказані обставини та судові рішення, на переконання ліквідатора доводять, що активи ТОВ "БАК" (т/з - 20 одиниць), с/г техніка (45 одиниць) та право оренди земельних ділянок с/г призначення (376 угод) в період 2011, безкоштовно, без будь-якого економічного ефекту для товариства, внаслідок протиправних дій неповноважної директорки ОСОБА_1 , були відчужені/перереєстровані на ТОВ "Контур-Т", де керівником був ОСОБА_1 , а учасником була ОСОБА_7 ..

Внаслідок протиправних дій неповноважних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в період із 2011 року фактично всі активи ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" (в т.ч. грошові кошти товариства у загальному розмірі 18,5 млн.грн) були відчужені на користь третіх заінтересованих осіб, внаслідок чого товариство із 2012 року припинило господарську діяльність (згідно листа ГУ статистики у Вінницькій області від 21 листопада 2018 року останній фінансовий звіт надано до ГУ статистики за 2011) та не змогло погасити заборгованість перед кредиторами у розмірі 1 164 734,91 грн, що стало наслідком порушення справи про банкрутство боржника ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.08.2015 року.

За цих обставин, розмір субсидіарної відповідальності у даній справі складає 1164734,91 грн.

ОСОБА_7 заперечила проти задоволення заяви про покладення субсидіарної відповідальності та зазначила наступне.

Ліквідатором ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" - арбітражним керуючим Демчаном О.І., вже пред`являлись вимоги щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" та усі обставини щодо неправомірності дій за час перебування ОСОБА_2 на посаді директора ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" було спростовано, про що свідчить ухвала суду від 09 вересня 2019 року по справі № 902/1129/15, яка набрала законної сили, тому пред`явлення повторного позову є незаконним.

Водночас, обставини щодо неправомірного виведення активів із власності підприємства не відповідають дійсності, а дії вчинені ОСОБА_2 на посаді директора ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" було наслідком прийнятого рішенням зборів учасників ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" та були спрямовані на погашення боргових зобов`язань, які виникли на підставі наказів Господарського суду Вінницької області у справі №2/115-08 та №2/121-08 від 26 серпня 2008 року (копії містяться в матеріалах справи).

Крім того, рішення загальних зборів учасників товариства за протоколом №13 від 24 жовтня 2011 року, яким ОСОБА_2 призначено директором не оскаржувалось та не скасовано.

Судовий спір у справі №2а/0270/2398/12 який було ініційовано ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" щодо скасування державної реєстрації угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок на підставі ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року було залишено без розгляду, (як вбачається з єдиного державного реєстру судових рішень відповідна ухвала суду не оскаржувалась та набрала законної сили).

Таким чином, усі викладені арбітражним керуючим обставини щодо незаконних/неправомірних дій, та ніби завдання матеріальних збитків (доведення до банкрутства) ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" під час керівництва ОСОБА_2 є лише міркуваннями, проте жодним чином не свідчать ні про завдання збитків, ні про його розмір, а тим не свідчать про взаємозв`язок дій вчинених в 2011 році і виникненням обставин неплатоспроможності ТОВ "Біопаливна аграрна компанія".

При цьому, матеріали заяви не містять доказів здійснення ОСОБА_2 саме навмисних дій, а також притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому законом порядку.

Таким чином, відсутність будь-яких доказів порушення ОСОБА_2 при здійсненні службових обов`язків норм господарського, цивільного або кримінального права, та доказів наявності ознак дій з доведення до банкрутства мають лише характер припущень, які не можуть слугувати покладенням на ОСОБА_2 обов`язку субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівників та учасників боржника.

Також, постановою слідчого слідчого СВ Іллінецького ВП Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області від 27 травня 2020 року кримінальне провадження за номером 12016020150000371 за фактом розтрати майна належного ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст.191 КК України було закрито, у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

У відповідній постанові слідчого на момент закриття провадження у справі було чітко встановлено, що "по даний час доказів, які б могли підтвердити вину ОСОБА_3 та інших осіб не встановлено".

ОСОБА_1 також заперечує проти покладення субсидіарної відповідальності, при цьому посилається на наступне.

Під час пред`явлення позову про покладення субсидіарної відповідальності вбачається, що фактичний аналіз фінансово-господарського стану боржника ліквідатором боржника арбітражним керуючим Демчаном О.І. не здійснений, доказів подання ліквідатором ліквідаційного звіту в порядку Закону про банкрутство матеріали справи не містять, що фактично з урахування значного проміжку час, оскільки ОСОБА_1 перебував на посаді директора з 11.03.2010 року - 24.11.2011 року, а після нього до порушення провадження про банкрутство керівництво підприємства здійснювало ще чотири директори, то відповідні обставини, без належного аналізу фінансово-економічного стану підприємства, підтвердженого та складеного на підставі господарської, бухгалтерської та податкової документації підприємства.

Разом з тим, у своїй заяві ліквідатор зазначає про неможливість проведення повноцінного фінансового аналізу ТОВ "Біопаливна аграрна компанія", у зв`язку з відсутністю документів, через що фактично виявити показники та ознаки дій приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства не є можливим.

Крім того враховуючи той факт, що більшість первинних документів, які містили відомості про господарські операції ТОВ "Біопаливна аграрна компанія", починаючи з заснування підприємства не збереглись, а про їх втрату та відновлення нове керівництво не заявляло, то підстави вважати саме дії ОСОБА_1 такими, що призвели до доведення ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" до банкрутства відсутні.

В свою чергу, ОСОБА_1 , перебував на посаді директора ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" з 11.03.2010 року - 24.11.2011 року, та припинивши трудові відносини з підприємством, зважаючи на значний проміжок часу не може пам`ятати усі господарсько-правові дії, перебуваючи на посаді директора, а також не може пам`ятати про фінансовий стан активів та пасивів підприємства, хоча пам`ятає, що підприємство їх мало та продовжувало здійснювати свою діяльність. Про це в свою чергу і свідчать як самі матеріали справи так і неодноразова зміна керівництва протягом 2012-2015 років.

Стосовно техніки, яка була перереєстрована на ТОВ "Контур-Т", надано наступні пояснення:

27 липня 2007 року відбулись загальні збори учасників ТОВ "Біопаливна аграрна компанія", як вищого орган управління товариством відповідно до Закону України "Про господарські товариства", що оформлені протоколом № 2/1, на яких були прийняті рішення про купівлю 25 тракторів у ФОП " ОСОБА_1 " на суму 700 000,00 грн. та купівлю автомобільного вантажного транспорта у ФОП " ОСОБА_7 " на суму 1 000 000,00 грн.

27 липня 2007 року ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" було укладено з ФОП "Гораєвський І.Л." договір №3 купівлі-продажу 25 тракторів на суму 700 000,00 грн. 28 липня 2007 року ці трактори були передані за актом приймання-передачі.

02 квітня 2008 року було укладено з ФОП " ОСОБА_7 " договір № 8 купівлі-продажу автомобільного вантажного транспорту на суму 1 000 000,00 грн. Того ж самого дня за актом приймання-передачі автотранспорт був переданий ТОВ "Біопаливна аграрна компанія". Затримка у часі пояснюється тим, що ФОП " ОСОБА_2 " довелось звертатись до Іллінецького районного суду Вінницької області про скасування обтяжень щодо цього автотранспорту, про що свідчить ухвала суду від 24.04.2008 р. у справі № 2-286.

За цілий рік ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" не змогла розрахуватись з продавцями і тому ФОП " ОСОБА_1 " звернувся до суду на захист свої порушених прав. Так, 26.08.2008 року Господарським судом Вінницької області були винесені рішення про стягнення з ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" боргу на суму 3 254 943,84 грн. та суму 440 730,00 грн., на підставі чого винесені судові накази (копія наказів додається).

На протязі року, ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" так і не змогло виконати рішення суду і тому ФОП " ОСОБА_1 " був вимушений звернутись до ВДВС Іллінецького р-ну Вінницької області про примусове стягнення.

18 червня 2009 року було відкрито 2 виконавчих провадження на стягнення з ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" на суму 3 254 943,84 грн. та 440 730,00 грн.

21 липня 2009 року постановою ВДВС Іллінецького р-ну було накладено арешт на все майно ТОВ "Біопаливна аграрна компанія".

Наприкінці 2009 року ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" просило відтермінувати погашення боргу до 31 липня 2010 року. ВДВС Іллінецького р-ну звернувся до Господарського суду Вінницької області, яким задоволено клопотання ухвалою від 07 квітня 2010 року, мотивуючи це тим, що у ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" відсутні грошові кошти на рахунках і виробництво має сезонний характер.

02 серпня 2010 року відбуваються загальні збори учасників ТОВ "Біопаливна аграрна компанія", як вищого органу управління товариства, на яких приймається рішення у зв`язку з неможливістю розрахуватись з ФОП "Гораєвський І.Л." та ФОП " ОСОБА_7 " повернути придбану техніку (трактори та автотранспорту) шляхом укладання договору купівлі-продажу з ТОВ "Контур-Т" та укладання угоди про виконання грошового зобов`язання іншою особою.

27 вересня 2010 року ВДВС Іллінецького р-ну Вінницької області за письмовою заявою ФОП " ОСОБА_1 " винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувану і скасування арешту з майна ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" та інші заходи примусового виконання рішення.

08 листопада 2011 року ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" на виконання рішень учасників товариства від 02.08.2010 року, як вищого органу управління товариством, для виконання інстуючих та той момент грошових зобов`язань, уклало з ТОВ "Контур-Т" договори купівлі- продажу тракторів та автотранспорту та угоди про переведення боргу перед ФОП "Гораєвський І.Л." та ФОП " ОСОБА_7 " на ТОВ "Контур-Т".

Однак, арбітражним керуючий при посиланні на відповідний факт перереєстрації техніки, лише вказує на існування майна, тобто активів, проте взагалі не обізнаний в існуванні дебіторської заборгованості станом на 2010-2011 роки, що спотворює фінансово-економічне становище підприємства в цей період.

Таким чином, техніка ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" була відчужена на підставі договорів купівлі-продажу тракторів та автотранспорту та угоди про переведення боргу перед ФОП "Гораєвський І.Л." та ФОП " ОСОБА_7 " на ТОВ "Контур-Т" від 08.11.2011 року, а відповідно договори до цього є дійсними, сторонами не оскаржувався, а й відповідно правові підстави вважати їх незаконними та або нікчемними відсутні, що в свою чергу спростовує будь-які доводи щодо умисного виведення майна з обігу підприємства.

Грошові кошти, які знімались ОСОБА_1 під час керівництва з корпоративної карти, яка була відкрита на ім`я уповноваженої особи, як керівника і використовувалась виключно на діяльність підприємства, в тому числі виплату паїв та інших потреб підприємства. До того ж, існування банківської картки на ім`я ОСОБА_1 та зняття з рахунку коштів після зняття ОСОБА_1 з займаної посади, тобто після 24 листопада 2011 року, жодним чином не свідчить про отримання цих коштів саме останнім, оскільки відповідна карта фактично є рахунком підприємства, і кожний наступний керівник міг змінити картку на своє ім`я, а існуючу карту заблокувати.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, місцевий господарський суд прийшов до висновку про задоволення заяви арбітражного керуючого (ліквідатора ТОВ "Біопаливна аграрна компанія") Демчана О.І. № 02-57/118 від 01 червня 2020 року до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності у справі № 902/1129/15, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частин 1 3 статті 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом частини 3 статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу частин 1, 2 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно частин 1, 2 статті 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як встановлено судами, подана заява мотивована тим, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які займали посаду директора ТОВ "Біопалива аграрна компанія" в період із 2011 фактично всі активи вказаного товариства були відчужені на користь третіх заінтересованих осіб, внаслідок чого товариство із 2012 припинило господарську діяльність та не змогло погасити заборгованість перед кредиторами у розмірі 1 164 734,91 грн, що стало наслідком порушення справи №902/1129/15 про банкрутство Боржника ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26 серпня 2015 року.

Приписи статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства передбачають, що ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Відповідно до частини 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Частина 1 статті 619 Цивільного кодексу України визначає, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно частин 1, 3 статті 215 Господарського кодексу України, у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

За змістом пункту 8.2.1 статуту ТОВ "Біопалива аграрна компанія", управління поточною діяльністю Товариства здійснюється виконавчим органом - Директором. Директор підзвітний зборам учасників і організовує виконання їх рішень. Директор вирішує всі питання діяльності Товариства, крім тих, які відносяться до виключної компетенції зборів учасників.

З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що згідно наданих доказів за Боржником на кінець звітного періоду (баланс на 31 грудня 2011 року) обліковувалися активи на загальну суму 13 085 000,00 грн, в т.ч.: основні засоби балансовою вартістю 8 323 000,00 грн (залишкова вартість); дебіторська заборгованість балансовою вартістю 910 000,00 грн. Також, згідно звіту про фінансові результати за 2011 рік підприємство за звітний період отримало чистий прибуток у розмірі 2,7 млн. грн.

Крім того, станом на 01 січня 2013 року за підприємством на праві оренди обліковувалось 184 земельні ділянки з цільовим призначенням - для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, що підтверджується листом ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 28.11.2018 вих. № 0-2-0.172-593/123-18.

Поряд з цим, у період із 2007 по 2011 за підприємством було зареєстровано 9 одиниць сільськогосподарської техніки та обліковується 34 одиниці т/з, що підтверджується листами ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 14.11.2018 № 02-10/5484, РСЦ МВС України у Вінницькій області від 09.01.2019 № 31/2-55.

Отже, ТОВ "Біопалива аграрна компанія" у період 2010 - 2011 р.р., мало майнові активи.

Судами встановлено, що згідно наказу №9 від 11 березня 2010 року ОСОБА_1 , приступив до виконання обов`язків директора товариства

Разом з тим, наказом №65 від 24 жовтня 2011 року із 24 жовтня 2011 року звільнено з посади директора ТОВ "Біопалива аграрна компанія" ОСОБА_1 та призначено директором підприємства ОСОБА_2 .

В подальшому, директором ОСОБА_2 , прийнято накази №№ 67, 68 від 01 листопада 2011 року "Про зняття з обліку с/г техніки", якими знято із обліку ТОВ "Біопалива аграрна компанія" с/г техніку та транспортні засоби у загальній кількості 104 одиниці, в зв`язку із довгостроковим використанням техніки та її зносом.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що транспортні засоби у кількості 20 одиниць, які були зареєстровані за ТОВ "Біопалива аграрна компанія", 30 листопада 2011 року були перереєстровані на ТОВ "КОНТУР-Т" (код ЄДРПОУ 32855060), що підтверджується листом РСЦ у Вінницькій області №31/2-556 від 13.03.2019 року.

Слід зазначити, що за ТОВ "Контур-Т", зареєстровані, зокрема, ті т/з, які знімалися із обліку ТОВ "Біопалива аграрна компанія" на підставі наказу №68 від 01 листопада 2011 року.

Поряд з цим, 02 грудня 2011 року за ТОВ "Контур-Т" було заререєстровано с/г техніку, яка належала ТОВ "Біопалива аграрна компанія", у загальній кількості 45 одиниць, що підтверджується листом Головного управління Держпродспоживслужби № 02-10/1029 від 21 лютого 2019 року.

Згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 01 січня 2012 року, єдиним засновником ТОВ "Контур-Т" (код ЄДРПОУ 32855060) була ОСОБА_7 , а керівником ОСОБА_1 .

За цих обставин, місцевий суд прийшов до правильного висновку, що наслідком прийняття ОСОБА_2 наказів №№ 67, 67, 68 від 01 листопада 2011 року "Про зняття з обліку с/г техніки" стало відчуження транспортних засобів ТОВ "Біопалива аграрна компанія", частина яких була перереєстрована на пов`язане із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підприємством - ТОВ "Контур-Т".

Водночас, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не надано суду доказів на підтвердження викладених у відзивах обставин щодо списання техніки на погашення боргових зобов`язань та укладення договорів купівлі-продажу тракторів і автотранспорту та угоди про переведення боргу перед ФОП "Гораєвський І.Л." та ФОП " ОСОБА_7 " на ТОВ "Контур-Т", а тому не спростовано наданих ліквідатором документів про списання техніки та її подальшої перереєстрації.

Відтак, зняття з обліку с/г техніки Боржника та переєстрація її на іншу юридичну особу, не може свідчити про правомірність дій ОСОБА_2 , шляхом прийняття вищевказаних наказів, та вказане майно могло бути використано для погашення вимог кредиторів ТОВ "Біопалива аграрна компанія".

За змістом ухвали господарського суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року по справі №902/1129/15, ОСОБА_3 , який займав посаду директора ТОВ "БАК" із 09 листопада 2012 року, у відзиві б/н від 15 квітня 2019 року повідомив, що після призначення його директором ТОВ "БАК" 09 листопада 2012 року ніяке майно товариства попереднім керівництвом не передавалося, а в подальшому у віданні ОСОБА_3 , ніякого майна не перебувало і не було ввірено.

Також, згідно матеріалів справи, рішенням Господарського суду Вінницької області від 14 жовтня 2011 року у справі 9/101/2011/5003 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія" про визнання рішень загальних зборів недійсними, визнання недійсним статуту, зобов`язання до вчинення дій, визнано недійсними рішення прийняті загальними зборами учасників ТОВ "Біопаливна аграрна компанія", які оформлені Протоколом №4 Загальних зборів Учасників ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" від 11 березня 2010 року; визнано недійсними положення Статуту ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" в частині допущених порушень прав та охоронюваних законом інтересів позивача у редакціях, що зареєстровані після 11 березня 2010 року, залишивши в силі попередню редакцію Статуту ТОВ "Біопаливна аграрна компанія".

Зокрема, у вказаному рішенні господарський суд встановив, що через незаконне прийняття на загальних зборах учасників ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" вказаних вище рішень, в тому числі про виключення СТОВ "Довіра" із складу учасників Товариства, про внесення змін до Статуту Товариства, пов`язаних із зміною складу учасників, та про обрання ОСОБА_1 директором Товариства, Відповідачем були порушені права Позивача брати участь в управлінні справами Товариства, брати участь у розподілі прибутку Товариства та одержувати його частку (дивіденди), а також вільно, на власний розсуд розпоряджатися своєю часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 90 %.

Також, рішенням Господарського суду Вінницької області від 13 жовтня 2011 року у справі 9/129/2011/5003, визнано з моменту укладання договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія" від 10 березня 2010 року, укладеного між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Довіра" та ОСОБА_2 недійсним.

Крім того, постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року у справі №2а/0270/2398/12, скасовано записи про здійснення державної реєстрації вчинені в період з 17 лютого 2012 року по 29 березня 2012 року, на підставі звернень власників земельних ділянок про реєстрацію угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель приватної власності укладених між орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія" та власниками земельних ділянок. Скасовано записи про здійснення державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель приватної власності, укладених між орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Контур-Т" та власниками земельних ділянок.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 травня 2014 року, скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2012 року і постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року у справі №2а/0270/2398/12; справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року у справі №2а/0270/2398/12, позовну заяву прокурора Іллінецького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія" до відділу Держкомзему в Іллінецькому районі Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Контур-Т" та інші про скасування записів про здійснення державної реєстрації та зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду.

Разом з тим, згідно постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду, встановлено, що в період з 17 лютого 2012 року по 29 березня 2012 року начальником відділу Держкомзему у Іллінецькому районі Вінницької області проведено реєстрацію 376 угод про розірвання вище зазначених договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель приватної власності, укладених між орендарем -ТОВ "БАК" та власниками земельних ділянок.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням господарського суду Вінницької області від 12 жовтня 2011 року визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Бак", що оформлені протоколом № 4 учасників ТОВ "БАК" від 11.03.2010 року. Визнано недійсним положення статуту ТОВ "БАК", в частині допущених порушень прав та охоронюваних законом інтересів позивача у редакціях, що зареєстровані після 11 березня 2010 року, залишивши в силі попередню редакцію статуту ТОВ "БАК".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2011 року, рішення господарського суду Вінницької області в частині визнання недійсними рішень прийнятих загальними зборами учасників ТОВ "БАК" та в частині визнання недійсними положень статуту ТОВ "БАК" залишено без змін.

На момент підписання угод про розірвання договорів оренди землі, ОСОБА_7 , не була уповноваженим представником ТОВ "БАК", відтак, не мала права на формування волевиявлення товариства як сторони правочину, що підтверджується наявними у справі рішенням Господарського суду Вінницької області від 12 жовтня 2011 року, яке набуло законної сили за наслідками його перегляду Рівненським апеляційним господарським судом відповідно до ухвали від 23 грудня 2011 року.

Отже, наведені у заяві ліквідатора боржника обставини щодо відсутності повноважень у ОСОБА_2 на укладання від імені ТОВ "БАК" угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок, підтверджуються вищевказаними рішеннями господарського суду та досліджувалися в ході розгляду справи № 2а/0270/2398/12.

Відтак, укладання ОСОБА_2 від імені ТОВ "БАК" угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок без повноважень в поєднанні з тим, що основним видом діяльності Боржника є вирощування зернових та технічних культур, позбавило товариство можливості використовувати земельні ділянки в господарській діяльності та отримувати від цього дохід та в подальшому погашати вимоги кредиторів.

Окрім того, згідно наданої ліквідатором банківської виписки АТ "Прокредит Банк", за період із 24 грудня 2010 року по 04 березня 2012 року (із 24 жовтня 2011 року ОСОБА_1 припинив виконання повноважень директора ТОВ "Біопаливна аграрна компанія") через банківські корпоративні картки, відкриті на ім`я ОСОБА_1 ( НОМЕР_10 , НОМЕР_11 ), були зняті кошти із карткового рахунку ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" у загальному розмірі близько 18 592 558,00 грн.

ОСОБА_1 повідомлено, що кошти знімались та використовувались виключно для діяльності підприємства, в т.ч., виплати паїв та інших потреб підприємства.

Притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна доказати відсутність своєї вини.

З вищевикладеного можна дійти до висновку, що після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, до поки такі особи не доведуть протилежного.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 906/904/16.

Разом з тим, ОСОБА_1 , в силу статті 74 ГПК України, не надано суду доказів на підтвердження зняття та використання коштів для відповідних потреб ТОВ "Біопаливна аграрна компанія", що свідчить про безпідставність використання коштів із допомогою корпоративної картки за період виконання повноважень директора Боржника, так і після припинення таких повноважень.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 на посаді директора "Біопаливна аграрна компанія", с/г техніка та право оренди земельних ділянок були відчужені/перереєстровані на ТОВ "Контур-Т", де керівником був ОСОБА_8 , а учасником - ОСОБА_7 .

Отже, внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період із 2011 року, активи ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" (в т.ч. грошові кошти товариства у загальному розмірі 18,5 млн. грн) були відчужені на користь заінтересованої юридичної особи, внаслідок чого товариство із 2012 припинило господарську діяльність (останній фінансовий звіт надано до ГУ статистики за 2011) та не змогло погасити заборгованість перед кредиторами у розмірі 1 164 734,91 грн, що стало наслідком порушення справи №902/1129/15 про банкрутство Боржника та в подальшому визнання Боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Також, згідно матеріалів справи, слідчим СВ Іллінецького ВП Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції Цвітком В.М. 27 травня 2020 року прийнято постанову про закриття кримінального провадження № 12016020150000371 від 26 жовтня 2016 року по факту розтрати майна ТОВ "Біопаливна аграрна компанія".

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 січня 2018 року у справі №923/862/15, діюче законодавство України не пов`язує можливість покладення субсидіарної відповідальності на відповідних осіб згідно з частиною п`ятою статті 41 Закону з обов`язковою наявністю вироку/вироків відносно таких осіб.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 лютого 2019 року у справі № 923/1432/15, чинне законодавство не пов`язує можливість покладення субсидіарної відповідальності в порядку частини 5 статті 41 Закону про банкрутство на третіх осіб з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення, оскільки в даному випадку особи в силу спеціального припису Закону про банкрутство притягуються до цивільної відповідальності у формі солідарного стягнення (аналогічний висновок викладений і в постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі №906/904/16).

Поряд з цим, приписи частини 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства не передбачають наявність вироку у кримінальній справі для можливості покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб.

Отже, відсутність кримінальних проваджень не впливає на вирішення спору про притягнення особи до субсидіарної відповідальності.

Колегія суддів звертає увагу апелянтів на той факт, що обов`язок доказування відсутності вини у доведенні до банкрутства покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки. Однак, з досліджених матеріалів справи вбачається, що як ОСОБА_2 так і ОСОБА_1 не надано доказів на спростування обставин про які повідомлено арбітражним керуючим. Посилання ОСОБА_1 на відсутність будь-яких документів у зв`язку із закінченням строків їх зберігання та значним проміжком часу не може бути підставою для звільнення від відповідальності, оскільки колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не здійснив всіх можливих заходів задля отримання таких документів. Бездіяльність апелянта залежала виключно від його волевиявлення.

В свою чергу, доводи ОСОБА_2 про ненадання жодних документів на підтвердження відсутності своєї вини у зв`язку із їх вилучення правоохоронними органами є також безпідставними, оскільки апелянт не була позбавлена права подати клопотання про витребування доказів у даній справі.

Не приймаються до уваги посилання ОСОБА_2 на наявність підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з наявністю судового рішення у справі між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки процедура притягнення до субсидіарної відповідальності в межах процедури банкрутства є відмінною від процесу подання позовної заяви та є відмінною. Крім того, як в заяві ліквідатора яка подавалась раніше так і у даній відмінними є сторони та обставини справи.

Стосовно поданих заяв про застосування строків позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до частини 1 статті 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Стаття 253 Цивільного кодексу України визначає, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

В силу частини 1 статті 254 ЦК України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

За змістом статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Приписи статті 260 Цивільного кодексу України передбачають, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

В силу частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до частини 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства одним із повноважень ліквідатора у справі про банкрутство є аналіз фінансового становища банкрута.

Слід зазначити, що можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства наділений виключно ліквідатор банкрута.

З наведеного, можна дійти до висновку, що виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладена саме на ліквідатора банкрута, що пов`язано з виконанням ліквідатором банкрута повноважень визначених.

Приписи частини 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника.

Саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Аналіз положень абзацу 2 частини 5 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави дійти до висновку, що заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана ліквідатором до суду у разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

З наведеного слідує, що ліквідатор за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, подає таку заяву (про покладення субсидіарної відповідальності) не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі при наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута.

Підтвердженням вищевикладеного є те, що розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

З дослідженого колегією суддів вбачається, що 27 травня 2020 року прийнято постанову про закриття кримінального провадження № 12016020150000371 від 26 жовтня 2016 року (за фактом розкрадання майна) та прийнято постанову Сьомим апеляційним адміністративним судом від 03 грудня 2019 року у справі № 120/474/19-а про стягнення переплат по податках.

Слід зазначити, що вказані обставини мали суттєве значення для формування ліквідаційної маси Боржника.

Враховуючи викладене, право арбітражного керуючого Демчана О.І. на звернення до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності з метою стягнення відповідної суми коштів із винних осіб для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, виникло після завершення усіх дій щодо пошуку активів Боржника з метою їх реалізації, які виявились безрезультатними, а тому за наявності підстав для застосування субсидіарної відповідальності, з огляду на вказане, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для застосування строків позовної давності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі №923/1494/15.

Стосовно визначення розміру субсидіарної відповідальності, суди звертають увагу на те, що оскільки ліквідатором Боржника не було виявлено майна для включення його до ліквідаційної маси, відтак неможливим є встановлення різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Однак, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується кредиторська заборгованість у розмірі 1 164 734,91 грн (ухвали суду від 03.11.2015, 08.06.2016, 23.10.2018) та обставини для застосування субсидіарної відповідальності до колишніх керівників Боржника, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про покладення на колишніх керівників ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 субсидіарної відповідальності у розмірі 1 164 734,91 грн.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , викладені у апеляційних скаргах, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування ухвали місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на на ухвалу господарського суду Вінницької області від 31 серпня 2020 року у справі №902/1129/15 (902/579/20) залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 31 серпня 2020 року у справі №902/1129/15 (902/579/20) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Матеріали справи №902/1129/15(902/579/20) повернути до господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "17" грудня 2020 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Павлюк І.Ю.