Рішення

від 08.12.2020 по справі 902/768/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2020 р. Cправа № 902/768/20

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А. ,

за участю:

секретаря судового засідання Німенко О.І.,

представника позивача - Бойка А.В.,

у відсутності відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Акціонерного товариства "Агропросперіс Банк" (вул. Дегтярівська, 27-Т (літера А), м. Київ, 04210)

до: Фермерського господарства "Надбужанське-С" (с. Стрільчинці, Немирівський район, Вінницька область, 22800)

до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про солідарне стягнення 703 363,81 грн заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Агропросперіс Банк" до Фермерського господарства "Надбужанське-С" та ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 703 363,81 грн. боргу за генеральним кредитним договором №363 від 14.11.2018 та додатковою угодою №1-363 від 14.11.2018.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали позовної заяви передано на розгляд судді ОСОБА_2 .

Відповідно до положень ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, 05.08.2020 року судом було здійснено запит до Органу реєстрації Брацлавської селищної ради щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних гр. ОСОБА_1 .

21.08.2020 до суду від Брацлавської селищної ради надійшов лист № 493 від 17.08.2020 з повідомленням про те, що гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 знятий з реєстрації 03.04.2020 та вибув у м. Немирів.

26.08.2020 судом здійснено відповідний запит до Органу реєстрації Немирівської міської ради.

04.09.2020 до суду від виконавчого комітету Немирівської міської ради надійшов лист № 02-17-1725 від 01.09.2020 з зазначенням відомостей щодо гр. ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 08.09.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/768/20 у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.10.2020.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 08.09.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 902/768/20 з урахуванням спеціалізації суддів, за результатами якого вказану справу розподілено судді ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 11.09.2020 справу прийнято до свого провадження визначеним складом суду та позовну заяву залишено без руху на підставі ч.11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України; надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У визначений судом строк недоліки позовної заяви було усунуто, внаслідок чого ухвалою суду від 22.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі №902/768/20 на 30 днів та призначено підготовче засідання на 13.10.2020.

На підставі відповідних клопотань представника позивача, ухвалами суду забезпечено останньому участь у судових засіданнях в даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 29.10.2020.

За результатами проведеного судового засідання 29.10.2020 за участю представника позивача в режимі відеоконференції розгляд справи по суті відкладено на 24.11.2020, враховуючи відсутність доказів належного повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

Разом з тим 24.11.2020 судове засідання у даній справі не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Тварковського А.А. у відпустці, за закінченням якої справу призначено до розгляду по суті на 08.12.2020, про що учасників справи повідомлено ухвалою суду від 30.11.2020 в порядку визначеному ст.ст. 120, 121 Господарського процесуального кодексу України.

На визначену дату та час у судове засідання з`явився представник позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, відповідачі правом участі у судовому засіданні не скористалися.

За результатами відстеження поштового пересилання на офіційному сайті АТ "Укрпошта" адресована відповідачу 1 (Фермерському господарству "Надбужанське-С") ухвала суду повернута за зворотною адресою із відміткою "інші причини". При цьому про судове провадження у справі Фермерському господарству "Надбужанське-С" достеменно відомо, що підтверджується рядом рекомендованих повідомлень про вручення попередніх ухвал суду у даній справі.

Разом з тим ухвали суду, адресовані відповідачу 2 ( ОСОБА_1 ) за встановленою адресою реєстрації, повернуті на адресу суду із відміткою відділення АТ "Укрпошта" - "за закінченням терміну зберігання".

Згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день прославлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац третій підпункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яка на даний час є чинною).

Окрім того, суд зазначає, що ухвали суду у справі №902/768/20 офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів належним чином про судове провадження у даній справі.

У визначений судом строк відзиву відповідачів на позовну заяву до суду не надійшло.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з викладених у позовній заяві підстав.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення Публічним акціонерним товариством "Агропросперіс Банк" (організаційно-правову форму змінено на акціонерне товариство) з Фермерським господарством "Надбужанське-С" (відповідач 1) Генерального кредитного договору №363 від 14.11.2018 з Додатковою угодою №1/363 від 14.11.2018, у забезпечення зобов`язань за яким між позивачем та ОСОБА_1 (відповідач 2) укладено Договір поруки №1-363-СОП від 14.11.2020, а також між позивачем та Фермерським господарством "Надбужанське-С" 14.11.2018 укладено Договір застави №363-с/г-тех.

У зв`язку з невиконанням відповідачем 1 умов Генерального кредитного договору №363 від 14.11.2018 з Додатковою угодою №1/363 від 14.11.2018, Банк (позивач) звернувся до відповідачів з позовом про солідарне стягнення з них 703 363,81 грн заборгованості, з яких: 654000 грн - заборгованості за тілом кредитом, 47916,4 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом, 1447,41 грн - пені.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

14.11.2018 між Публічним акціонерним товариством "Агропросперіс Банк" (організаційно-правову форму змінено на акціонерне товариство) (Кредитор, позивач, Банк) та Фермерським господарством "Надбужанське-С" (Позичальник, відповідач 1) укладено Генеральний кредитний договір №363 (Договір), згідно з п.1.1. якого Кредитор, на підставі цього Договору, надає Позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених цим Договором та Додатковими угодами, що укладатимуться в межах даного Договору, а Позичальник, в свою чергу, зобов`язується повернути отримані кредитні кошти та сплатити Кредитору проценти та інші платежі в порядку та на умовах, що визначені цим Договором та відповідними Додатковими угодами, укладеними в межах цього Договору.

Пунктами 1.2., 1.3. Договору визначено, що кредитні кошти згідно умов цього Договору надаються Кредитором на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування (надалі - Кредит). Форма надання Кредиту (невідновлювальна/відновлювана відклична кредитна лінія/кредит), валюта надання Кредиту (долар США або гривня), Доступний кредитний ліміт, обмеження щодо цільового використання Кредиту встановлюються Додатковими угодами, укладеними в межах цього Договору.

Під "Невідповлювальною/Відновлюваної кредитною лінією" Сторони розуміють форму надання Кредиту частинами (траншами) та/або одним траншем в межах Ліміту, встановленого Додатковою угодою до Договору. При цьому у разі часткового або повного погашення Кредиту Позичальник не може/може повторно отримати Кредит на умовах Договору в межах Ліміту.

Підставою для надання Кредитором Позичальнику кредитних коштів є цей Договір та укладена між Сторонами відповідна Додаткова угода, що є невід`ємною частиною цього Договору, щодо надання кредитних коштів. Термін дії цього Договору встановлюється - 13.11.2025. Строк користування Кредитом, виданим в межах цього Договору встановлюється Додатковою угодою (пункти 1.5., 1.6. Договору).

14.11.2018 між позивачем та відповідачем 1 укладено Додаткову угоду №1-363 до Договору (Додаткова угода), за умовами п.1 якої відповідно до умов Генерального договору, Кредитор зобов`язується надати Позичальнику кредитні кошти (надалі - Кредит) в формі Невідновлювальної відкличної кредитної лінії з Лімітом кредитної лінії в сумі 981 000,00 (Дев`ятсот вісімдесят одна тисяча) гривень 00 копійок (надалі - Ліміт), а Позичальник зобов`язується використати Кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму Кредиту, сплатити проценти за користування Кредитом та комісії, а також виконати інші обов`язки, визначені Договором.

Згідно з п.п.2,3 Додаткової угоди кінцевий термін надання Кредиту - 15.02.2019 (останній день строку, коли Позичальник може отримати Кредит або його частину). Погашення Кредиту здійснюється відповідно до Графіку зменшення ліміту кредитної лінії (Додаток №1 до Додаткової угоди). Кінцевий термін погашення Кредиту - 15.11.2021 (останній день строку користування Кредитом, в який Позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за цією Додатковою угодою).

Кредит надається Позичальнику на (цільове призначення Кредиту): придбання основних засобів в обсязі не більше ніж 90% (дев`яносто) відсотків договірної вартості, а саме автомобілю Volkswagen Passat, 2018 року випуску, що придбавається згідно Договору купівлі-продажу №2018/10/30 від 30.10.2018, укладеного між Позичальником та ТОВ "ДЖЕРМАН-ЦЕНТР" (код в ЄДРПОУ 32102131)(п.4 Додаткової угоди).

Відповідно до п.5 Додаткової угоди протягом всього строку фактичного користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитору щомісяця в строк з 1 (першого) по 5 (п`яте) число кожного місяця, наступного за тим, за який вони були нараховані, проценти за користування кредитом, розмір яких розраховується:

- на основі змінюваної процентної ставки в розмірі 21,5% (двадцять одна ціла п`ять десятих) процентів річних, що розраховується за формулою, вказаною в Генеральному договорі, а саме: Процентна ставка = UIRD + 6,32 (шість цілих тридцять дві сотих) процентів (Маржа), де "Маржа" - частина процентної ставки, що діє згідно Додаткової угоди та встановлена понад значення ставки UIRD, що забезпечує необхідну, встановлену Кредитором дохідність.

Сторони домовились, що на момент укладення цієї Додаткової угоди процентна ставка розраховується з урахуванням розміру Індексу - UIRD, що склався станом на 01.10.2018, а саме 15,18% (п`ятнадцять цілих вісімнадцять сотих) процентів.

Розмір відсотків за користування кредитом змінюється через кожні 12 місяців, починаючи з дати укладення цієї Додаткової угоди та до моменту його повного погашення.

Як передбачено п.13 Додаткової угоди положення Генерального договору доповнюють дану Додаткову угоду, якщо вони не суперечать положенням цієї Додаткової угоди.

Додатком №1 до Додаткової угоди сторони передбачили графік зменшення ліміту кредитної лінії, відповідно до якого залишок максимально припустимої заборгованості за кредитом станом на 14.11.2018 встановлено в сумі 981 000 грн; станом на 15.11.2019 - 654 000 грн; станом на 15.11.2020 - 327 000 грн та станом на 15.11.2021. Кінцевий термін погашення кредиту - 15.11.2021.

Підпунктом 14.2.1. пункту 14.2. Договору сторони погодили, що Позичальник, на вимогу Кредитора, сплачує останньому за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов`язань за Договором - пеню, в відсотках річних від суми простроченого платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов`язання мало бути виконаним по дату погашення простроченого зобов`язання включно. Пеня за простроченими зобов`язаннями в іноземній валюті сплачується в гривні по офіційному курсу НБУ на дату сплати.

Як слідує з матеріалів справи, кредитні кошти за Договором в сумі 981 000 грн були надані Фермерському господарству "Надбужанське-С" на підставі Заяви на видачу кредитних коштів №1 від 14.11.2018.

Разом з тим 14.11.2018 між Публічним акціонерним товариством "Агропросперіс Банк" (Банк, позивач) та ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач 2) укладено Договір поруки №1-363-СОП від 14.11.2020 (Договір поруки), пунктом 2.1. якого сторони встановили, що Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов`язання перед Банком відповідати в повному обсязі по зобов`язанням Позичальника, які виникають з умов Додаткової угоди № 1-363 від 14.11.2018 до Генерального кредитного договору №363 від 14.11.2018 з усіма змінами та доповненнями до нього ("Кредитний договір"), за умови якого Банк надає Позичальнику кредит в розмірі 981 000,00 (Дев`ятсот вісімдесят одна тисяча) гривень 00 копійок, а Позичальник зобов`язується перед Банком повернути кредитні кошти, шляхом сплати суми кредиту (частини кредиту), відповідно до Графіку зменшення ліміту кредитної лінії, щомісячної сплати процентів, комісій, а також штрафів та пені, в розмірах, строки та на умовах, обумовлених Кредитним договором. Строк остаточного виконання зобов`язань за Кредитним договором - не пізніше 15.11.2021 та/або Договору про внесення змін та доповнень до Кредитного договору.

За змістом п.1.4. Договору поруки Поручитель відповідає перед Банком за виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором, в обсязі визначеному у п. 1.2. цього Договору, в тому числі й в разі пред`явлення Банком вимоги до Позичальника достроково виконати зобов`язання за Кредитним договором згідно його умов.

Сторони цього Договору визначають, що у випадку невиконання Позичальником взятих на себе зобов`язань по Кредитному договору, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Банком нарівні з Позичальником за Кредитним договором. Банк має право вимагати виконання зобов`язань за Кредитним договором як від Позичальника, так і від Поручителя, так і від них обох одночасно. Банк, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від іншого солідарного боржника (п. 2.1. Договору поруки).

Внаслідок неналежного виконання Фермерським господарством "Надбужанське-С" своїх зобов`язань за Генеральним кредитним договором №363 від 14.11.2018 з Додатковою угодою №1/363 від 14.11.2018 в частині своєчасного та в повному обсязі погашення кредитних коштів, у зв`язку з чим станом на 08.07.2020 виникла прострочена заборгованість по процентах за користування кредитом, Банк 16.07.2020 направив Позичальнику та Поручителю вимоги про дострокове погашення кредиту (вих. №41-959 та №41-960 від 14.07.2020) відповідно до пунктів 11.1., 11.3., 11.4. Генерального кредитного договору №363 від 14.11.2018.

За умовами вказаних пунктів Договору у разі настання обставини невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань за правочинами, укладеними в рамках цього Договору, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов`язання Позичальника за цим Договором та правочинами, укладеними в межах цього Договору не будуть виконані, Кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів) вжити один або декілька передбачених заходів, зокрема: с) вимагати дострокового повного/часткового виконання Позичальником зобов`язань за правочинами, укладеними в межах цього Договору.

Якщо Кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у підпунктах а), b), с) пункту 11.1. цієї статті Договору, він повідомляє про це Позичальника шляхом направлення письмового повідомлення. У цьому разі зобов`язання Кредитора, щодо надання Кредиту, є припиненими з дати направлення Кредитором відповідного повідомлення або з іншої дати, визначеної Кредитором самостійно.

Позичальник зобов`язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомленні Кредитора, і здійснити Погашення заборгованості негайно, але не пізніше 10 (десятого) календарного дня з дня направлення Кредитором Позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначений менший строк). У разі невиконання Позичальником зазначеної вимоги, Кредитор має право звернути стягнення за Договором забезпечення, пред`явити вимогу Позичальнику/Поручителям/Майновим поручителям та вжити інші заходи для стягнення заборгованості Позичальника за Договором, які не суперечать законодавству України.

Оскільки відповідачі не здійснили повного погашення заборгованості з урахуванням вимог Банку, позивач звернувся із відповідним позовом до суду про солідарне стягнення з Фермерського господарства "Надбужанське-С" та ОСОБА_1 заборгованості 703 363,81 грн, з яких: 654000 грн - заборгованості по тілу кредиту, 47916,4 грн - заборгованості з відсотків за користування кредитом за період з 06.03.2020 по 07.07.2020, 1447,41 грн - пені.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що між позивачем та відповідачем 1 шляхом підписання Генерального кредитного договору №363 від 14.11.2018 з Додатковою угодою №1/363 від 14.11.2018 виникли правовідносини, що врегульовано наступними приписами чинного законодавства.

Відповідно до ст.6, ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач 1 (Позичальник) отримав від позивача кредитні кошти в сумі 981 000 грн, які повинен був повернути останньому згідно обумовленого графіку зі сплатою процентів за користування кредитом, що підтверджується банківськими виписками щодо руху коштів відповідача по рахунку та розрахунком заборгованості.

Однак, погашення відповідачем 1 сум в межах кредитної заборгованості відбувалося з порушенням встановленого графіку, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість за кредитом.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Внаслідок прострочення відповідачем 1 виконання зобов`язання за Генерального кредитного договору у позивача на підставі ч.2 ст. 1050 ЦК України виникло право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Так, заборгованість за простроченою сумою тіла кредиту в розмірі 654 000 грн є обґрунтованою на дату прийняття рішення у справі, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять, та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Арифметичною перевіркою правильності здійснених позивачем нарахувань заборгованості з відсотків за користування кредитом за період з 06.03.2020 по 07.07.2020 судом встановлено обґрунтованість таких нарахувань в сумі 47916,4 грн, як заявлено позивачем.

Щодо заявленої до стягнення пені внаслідок прострочення виконання зобов`язання суд зазначає таке.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Приписами ч. 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами підп. 14.2.1. п. 14.2. Генерального кредитного договору №363 від 14.11.2018 сторони дійшли згоди, що Позичальник, на вимогу Кредитора, сплачує останньому за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов`язань за Договором - пеню, в відсотках річних від суми простроченого платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов`язання мало бути виконаним по дату погашення простроченого зобов`язання включно. Пеня за простроченими зобов`язаннями в іноземній валюті сплачується в гривні по офіційному курсу НБУ на дату сплати.

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення пені, судом встановлено, що відповідне нарахування здійснено за період з 06.03.2020 по 07.07.2020.

Разом з тим суд враховує, що 04.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19" від 16.06.2020 № 691-IX.

Розділ IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України доповнено п. 8, відповідно до якого, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину, виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Зазначені зміни також внесено до Цивільного кодексу України (розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу доповнено п.15).

З урахуванням вказаних змін у законодавстві нарахування пені не здійснюється з дати набрання Законом України № 691-IX від 16.06.2020 законної сили, тобто з 04.07.2020 на період дії карантину.

Отже, з огляду на викладене, кінцевою датою нарахування заявленої позивачем пені є 03.07.2020.

Здійснивши за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН" обрахунок пені за період з 06.03.2020 по 03.07.2020, суд дійшов висновку про обґрунтованість такого розрахунку в сумі 1007,29 грн.

Відтак, оскільки позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 1447,41 грн, то у її стягненні в сумі 440,12 грн слід відмовити як заявленій безпідставно.

Слід також зазначити, що з огляду на заявлення позову не тільки до Позичальника (відповідача 1) за Генеральним кредитним договором, а і до Поручителя (відповідача 2) за відповідними Договором поруки, судом при прийнятті рішення враховано наступні норми матеріального права.

Частиною 1 ст.553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. В частині 2 названої статті встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом 2.1. Договору поруки сторони встановили, що Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов`язання перед Банком відповідати в повному обсязі по зобов`язанням Позичальника, які виникають з умов Додаткової угоди № 1-363 від 14.11.2018 до Генерального кредитного договору №363 від 14.11.2018 з усіма змінами та доповненнями до нього ("Кредитний договір"), за умови якого Банк надає Позичальнику кредит в розмірі 981 000,00 (Дев`ятсот вісімдесят одна тисяча) гривень 00 копійок, а Позичальник зобов`язується перед Банком повернути кредитні кошти, шляхом сплати суми кредиту (частини кредиту), відповідно до Графіку зменшення ліміту кредитної лінії, щомісячної сплати процентів, комісій, а також штрафів та пені, в розмірах, строки та на умовах, обумовлених Кредитним договором. Строк остаточного виконання зобов`язань за Кредитним договором - не пізніше 15.11.2021 та/або Договору про внесення змін та доповнень до Кредитного договору.

Поручитель відповідає перед Банком за виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором, в обсязі визначеному у п. 1.2. цього Договору, в тому числі й в разі пред`явлення Банком вимоги до Позичальника достроково виконати зобов`язання за Кредитним договором згідно його умов (п.1.4. Договору поруки).

За змістом п.2.1. Договору поруки Поручитель несе солідарну відповідальність перед Банком нарівні з Позичальником за Кредитним договором. Банк має право вимагати виконання зобов`язань за Кредитним договором як від Позичальника, так і від Поручителя, так і від них обох одночасно.

Разом з тим позивачем направлено в т.ч. й відповідачу 2 (солідарному боржнику) відповідну вимогу від 14.07.2020 про повне дострокове погашення кредиту, що підтверджується матеріалами справи. Реагування ОСОБА_1 на вказану вимогу матеріали справи не містять.

Згідно з ч. ч. 1 - 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. При цьому ч.1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч наведеним вище нормам відповідачі не подали до суду доказів в спростування заявлених Банком позовних вимог, зокрема власного контррозрахунку заборгованості.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням мотивів щодо задоволення пені у меншому розмірі.

Також при прийнятті рішення з огляду на те, що відповідач 2 є фізичною особою без статусу суб`єкта господарювання судом враховано, що у даній справі сторонами основного зобов`язання Генеральним кредитним договором, тобто кредитором і боржником, є юридичні особи. Однак стороною правочину, в даному випадку договору поруки, укладеного для забезпечення основного зобов`язання виступає фізична особа, яка не є підприємцем.

Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, Акціонерне товариство "Агропросперіс Банк" як кредитор подало до господарського суду позов в т.ч. до фізичної особи, як поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов`язання за Генеральним кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи. Тобто, між позивачем та відповідачем 2 наявний спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними приписами ГПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до приписів ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в ст. 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а випадки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, чітко визначені положеннями ст. 20 ГПК України.

Таким чином, до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Водночас положення п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України не пов`язують також належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, з об`єднанням таких позовних вимог із вимогами до особи - боржника за основним зобов`язанням.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/1733/18.

З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-/ІІІ господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Відтак, з 15.12.2017 у випадку об`єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів поруки, укладених для забезпечення основного зобов`язання, спір має розглядатися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від сторін основного зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 202/33292/13-ц) .

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

При цьому умови Договору поруки не охоплюють солідарну відповідальність за відшкодування судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Надбужанське-С" (с. Стрільчинці, Немирівський район, Вінницька область, 22800; код ЄДРПОУ 39455399) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Агропросперіс Банк" (вул. Дегтярівська, 27-Т (літера А), м. Київ, 04210; код ЄДРПОУ 35590956) 654 000 грн - заборгованості по тілу кредиту; 47 916,4 грн - заборгованості з відсотків за користування кредитом та 1007,29 грн - пені.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Надбужанське-С" (с. Стрільчинці, Немирівський район, Вінницька область, 22800; код ЄДРПОУ 39455399) на користь Акціонерного товариства "Агропросперіс Банк" (вул. Дегтярівська, 27-Т (літера А), м. Київ, 04210; код ЄДРПОУ 35590956) 5271,93 грн - витрат на сплату судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Агропросперіс Банк" (вул. Дегтярівська, 27-Т (літера А), м. Київ, 04210; код ЄДРПОУ 35590956) 5271,93 грн - витрат на сплату судового збору.

5. У стягненні 440,12 грн пені - відмовити, у зв`язку з чим витрати на сплату судового збору в сумі 6,60 грн залишити за позивачем.

6. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 17 грудня 2020 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Дегтярівська, 27-Т (літера А), м. Київ, 04210;

3 - відповідачу 1 - с. Стрільчинці, Немирівський район, Вінницька область, 22800;

4 - відповідачу 2 - АДРЕСА_1