Рішення

від 17.12.2020 по справі 140/15653/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року ЛуцькСправа № 140/15653/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АКРЕДО КОНСАЛТ до Міністерства інфраструктури України про визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АКРЕДО КОНСАЛТ (далі - позивач, ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ ) звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства інфраструктури України від 19 жовтня 2020 року №622 Про відмову в призначенні Товариства з обмеженою відповідальністю АКРЕДО КОНСАЛТ органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання ; зобов`язання видати наказ про призначення ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання згідно заяви від 16 липня 2020 року про призначення органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання , зареєстрованої у Міністерстві інфраструктури України 22 липня 2020 року за вхідним №26045/0/7-20.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Міністерство інфраструктури України наказом від 19 жовтня 2020 року №622 відмовило в призначенні ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання згідно заяви від 16 липня 2020 року (вх. №26045/0/7-20 від 22 липня 2020 року) відповідно до підпункту 3 пункту 10 Порядку призначення, відмови у призначенні та анулювання призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 липня 2016 року № 419 (далі - Порядок призначення №419), а саме: невідповідність заявника вимогам, визначеним пунктом 4 цього Порядку.

Позивач вважає такий наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.

ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ було подано повний пакет документів, необхідних для призначення органу із сертифікації, згідно із передбаченим у пункті 5 Порядку № 419 переліком, недостовірних відомостей у поданих документах виявлено не було і такі документи повністю відповідають вимогам Порядку призначення № 419, ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ як заявник повністю відповідає вимогам, визначеним пунктом 4 цього Порядку, а тому підстави для відмови у призначення органом із сертифікації відсутні.

Висновок про невідповідність ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ вимогам підпункту 4 пункту 4 Порядку призначення № 419 суперечить самим положенням підпункту 4 пункту 4 та абзацу 6 пункту 5 Порядку призначення № 419, не відповідає дійсності та спростовується поданими у Додатку № 4 до заяви від 16 липня 2020 року документами.

Рішення про відмову в призначенні органом із сертифікації, оформлене наказом від 19 жовтня 2020 року № 622, прийняте поза межами законодавчо встановлених строків, тобто з порушенням процедури його прийняття, а тому таке рішення не може вважатися правомірним і підлягає скасуванню.

З наведених підстав просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без (виклику) повідомлення сторін, суддею одноособово.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимоги ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ заперечив з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Вказує, що позивачем не підтверджено наявність власних акредитованих випробувальних лабораторій для проведення випробувань колісних транспортних засобів в обсягах, передбачених законодавством для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, що були у користуванні, у повному обсязі. При цьому, у розумінні вимог підпункту 4 пункту 4 Порядку призначення № 419 проведення таких випробувань не може забезпечуватися сторонніми акредитованими випробувальними лабораторіями.

Відповідач вважає, що оскаржуваний наказ ніяким чином не порушує права позивача та відповідає актам вищої юридичної сили. Правових підстав для скасування вказаного акту індивідуальної дії, в силу вимог частини першої статті 21 Цивільного кодексу України не вбачається. Також зазначає, що при прийнятті спірного наказу відповідачем дотримано вимоги Порядку призначення №419.

Крім того, відповідач вказав на дискреційні повноваження щодо прийняття рішення про призначення/відмову в призначенні органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання.

З наведених підстав у задоволенні позову просив відмовити.

У відповіді на відзив позивач підтримав власну правову позицію, наведену у позовній заяві. Наголосив, що атестатом акредитації, виданим Національним агентством з акредитації України вже на момент подачі відповідної заяви про призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, засвідчено компетентність органу сертифікації ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ щодо індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання згідно вимогам Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, який затверджений наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року № 521 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за № 1586/21898, про що свідчить невід`ємний додаток до атестата про акредитацію - Сфера акредитації Органу із сертифікації ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ . ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ відповідно до законодавства акредитовано як орган сертифікації на відповідність ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2014 Оцінка відповідності. Вимоги до органів з сертифікації продукції, процесів та послуг (EN ISO/IEC 17065:2012, IDT) .

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили, як і клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (виклику) сторін.

Відповідно до частини другої статті 262 КАС України якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Згідно із частиною першою статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною першою статті 258, частиною другою статті 262 КАС України.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ як орган з оцінки відповідності, що претендує на призначення органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання звернулося до Міністерства інфраструктури України із заявою від 16 липня 2020 року про призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання за формою, згідно з додатком № 1 до Постанови Кабінету міністрів України від 01 липня 2016 року №419 (т.1, а.с.25-26). Згідно даної заяви ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ просить призначити його органом із сертифікації для індивідуального затвердження наступних категорій колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання: Колісні транспортні засоби категорій М, N, О, L (нові та такі, що були у користуванні); нові частини та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використанні на колісних транспортних засобах, відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 року № 521 Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання .

До заяви від 16 липня 2020 року про призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ було подано наступні документи:

1) Опис сфери призначення, на 12 арк. (за формою, згідно з додатком № 7 до Постанови КМУ від 01.07.2016 р. № 419) (т.1, а.с. 27-39).

2) Засвідчені заявником копії атестата про акредитацію від 13 липня 2020 року №1О273, виданого згідно із законодавством, та додатків до нього, на 17 арк. (т.1, а.с.40-56).

3) Перелік працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації за трудовим договором на постійній основі, а також працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації за трудовим договором без зарахування їх до штатного розпису (за наявності) органу з оцінки відповідності (задіяних в оцінці відповідності колісних транспортних засобів), та відомості про їх кваліфікацію, підписані керівником заявника, на 8 арк. за формою, згідно з додатком № 2 до Постанови КМУ від 01.07.2016 р. № 419) (т.1, а.с. 57-64).

4) Довідку про власні акредитовані лабораторії (центри) для проведення випробувань продукції, підписана керівником заявника (за формою, згідно з додатком № 3 до Постанови КМУ від 01.07.2016 р. № 419), та копії укладених відповідних договорів з іншими акредитованими лабораторіями (центрами), з якими співпрацює орган з оцінки відповідності, засвідчені в установленому порядку, на 14 арк. (т.1, а.с. 65-78).

5) Довідку за підписом керівника заявника про досвід виконання робіт з оцінки відповідності продукції за останні три роки, на 1 арк. (за формою, згідно з додатком № 4 до Постанови КМУ від 01.07.2016 р. № 419) (т.1, а.с. 79).

6) Заяву про відсутність комерційної або іншої заінтересованості щодо продукції, процесу, послуги, які оцінює, а також про те, що орган, його керівник і персонал, уповноважені виконувати роботи з оцінки відповідності, не ідентифікуються як розробник, виробник (постачальник), монтажник процесу, послуги або як уповноважений представник однієї з таких осіб, на 2 арк. (т.1, а.с. 80-81).

7) Копію договору страхування відповідальності перед третіми особами на час провадження діяльності призначеного органу із сертифікації колісних транспортних засобів, засвідчена заявником або підписана керівником заявника довідка про наявність коштів у розмірі, достатньому для відшкодування в установленому законодавством порядку фізичним чи юридичним особам збитків, завданих внаслідок провадження ним діяльності як призначеним органом із сертифікації колісних транспортних засобів, на 8 арк. (т.1, а.с. 82-89).

8) Заяву про забезпечення конфіденційності інформації, на 1 арк. (за формою, згідно з додатком № 5 до Постанови КМУ від 01.07.2016 р. № 419) (т.1, а.с.90).

На адвокатський запит від 28 вересня 2020 року №256, Міністерство інфраструктури України листом від 06 жовтня 2020 року №14007/39/10-20 повідомило, що заява про призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання та матеріали до неї, надіслані листом ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ від 16 липня 2020 року №006/20 зареєстровані в Мінінфраструктури 22 липня 2020 року за №26045/0/7-20. Рішення за результатами аналізу заяви та матеріалів до неї наразі узгоджується (т.1, а.с.91). До вказаного листа було надано копію протоколу № 46 від 09 вересня 2020 року засідання Комісії Міністерства інфраструктури України з питань забезпечення виконання Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року (далі - Комісія) (протокол оформлений 03 вересня 2020 року та затверджений Першим заступником Міністра інфраструктури України Д. Абрамовичем 09 вересня 2020 року) (т.1, а.с.92-98).

Відповідно до Протоколу засідання Комісії № 46 від 09 вересня 2020 року члени Комісії вирішили: Рекомендувати Мінінфраструктури відмовити у призначенні ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання відповідно до підпункту 3 пункту 10 Порядку призначення .

19 жовтня 2020 року Міністерство інфраструктури України видало наказ від 19 жовтня 2020 року № 622 Про відмову в призначенні Товариства з обмеженою відповідальністю АКРЕДО КОНСАЛТ органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання відповідно до підпункту 3 пункту 10 Порядку призначення №419 (т.1, а.с. 100-101).

При прийняття вказаного позивача повідомлено листом від 22 жовтня 2020 року №3531/39/14-20 (т.1, а.с.99).

Позивач, вважаючи наказ від 19 жовтня 2020 року № 622 протиправним, прийнятим без врахування усіх обставин та таким, що порушуються його права та інтереси, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року №460 Міністерство інфраструктури України (Мінінфраструктури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту, надання послуг поштового зв`язку, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, морського та річкового транспорту, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості).

Згідно із Законом України від 10 лютого 2000 року №1448-ІІІ Про приєднання України до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року Україна стала Договірною стороною Женевської Угоди 1958 року та заявила про намір застосовувати на своїй території Правила ЄЕК ООН, які є додатком до Женевської Угоди 1958 року і містять відповідні технічні приписи. Ці Правила регламентують питання колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин до них за критеріями безпеки, екологічності та енергоефективності.

З метою виконання Женевської Угоди 1958 року, адаптації законодавства України у сфері забезпечення безпеки експлуатації транспортних засобів до законодавства Європейського Союзу та до законодавчого врегулювання Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 09 червня 2011 року № 738 Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання (далі - Постанова №738).

Постановою №738 установлено, що пропуск колісного транспортного засобу, який підлягає державній реєстрації в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС (далі - транспортний засіб) на митну територію України з метою вільного обігу, а також перша державна реєстрація транспортного засобу здійснюється за наявності сертифіката відповідності, виданого згідно з порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання.

Сертифікат відповідності видається, зокрема, уповноваженими органами або визначеними Міністерством інфраструктури органами із сертифікації акредитованими відповідно до законодавства, на кожний новий транспортний засіб, який відповідає вимогам єдиних технічних приписів (Правил Європейської Економічної Комісії Організації Об`єднаних Націй, що є додатками до Угоди), але відповідність типу якого не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу, а також на той, що був у користуванні (абзац другий підпункту третього пункту 1 Постанови № 738).

Відповідно до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2001 року №143 Про порядок визначення переліку єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах на Міністерство інфраструктури покладено функції компетентного органу щодо забезпечення виконання Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року, а також здійснення контролю за технічним регулюванням у сфері допуску до експлуатації, використання та ввезення колісних транспортних засобів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1197 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2001 №143 і від 09.06.2011 №738 повноваження щодо призначення органів із сертифікації колісних транспортних засобів з 03 квітня 2016 року передано від Мінекономрозвитку до Мінінфраструктури.

Пунктом другим постанови Кабінету Міністрів України від 01 липня 2016 року №419 Про затвердження Порядку призначення, відмови у призначенні та анулювання призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання на Міністерство інфраструктури України покладено завдання щодо призначення органів із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів партій частин та обладнання.

На виконання даної постанови наказом Міністерства інфраструктури України від 14 березня 2017 року № 100 затверджено Положення про Комісію Міністерства інфраструктури України з питань забезпечення виконання Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року, котра є консультативно-дорадчим органом, та на яку покладено функції з колегіального розгляду заяв стосовно можливості призначення та анулювання призначених органів із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання.

Підпунктом 9 пункту 4 вищенаведеного Положення передбачено, що Комісія готує пропозиції щодо розгляду заяв стосовно можливості призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження КТЗ, нових та таких, що були в користуванні, партій частин та обладнання (далі - органи з сертифікації) відповідно до Порядку призначення, відмови у призначенні та анулювання призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 липня 2016 року № 419.

Відповідно до пунктів 8 - 9 та 11 Положення про Комісію Міністерства інфраструктури України, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства інфраструктури України від 09 квітня 2020 року № 229, формою роботи Комісії є засідання, що проводяться за рішенням її голови. Комісія приймає рішення в межах своєї компетенції та відповідно до покладених на неї завдань простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів Комісії. Рішення комісії оформляється протягом п`яти робочих днів після проведення засідання протоколом, який підписується всіма присутніми на засіданні членами Комісії.

Рішення Комісії, прийнятті в межах її повноважень, мають рекомендаційних характер.

Відповідно до пункту 1 Порядку призначення, відмови у призначенні, анулювання призначення, розширення та обмеження сфери призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, нових та таких, що були у користуванні, партій частин та обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 липня 2016 року № 419, зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 786 (далі - Порядок призначення № 419), цей Порядок визначає процедуру призначення, відмови у призначенні, анулювання призначення, розширення та обмеження сфери призначення органу сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, нових та таких, що були у користуванні, партій частин та обладнання.

Пунктом 4 Порядку призначення № 419 закріплено, що органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання (далі - орган із сертифікації колісних транспортних засобів) призначається заявник за умови, що він:

1) є юридичною особою - резидентом України незалежно від форми власності;

2) акредитований як орган з оцінки відповідності згідно із законодавством, а сфера його акредитації охоплює види продукції та документи, на відповідність яким проводиться оцінювання відповідності щодо індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, стосовно яких він заявляє про свою компетентність;

3) має не менш як двох працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації за трудовим договором на постійній основі, з відповідною профільною освітою та досвідом роботи у сфері оцінки відповідності колісних транспортних засобів не менш як один рік;

4) має власні акредитовані випробувальні лабораторії для проведення випробувань колісних транспортних засобів в обсягах, передбачених законодавством для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, що були у користуванні, партій частин та обладнання, стосовно яких він заявляє про свою компетентність і які охоплені сферою акредитації органу з оцінки відповідності, та укладені договори із сторонніми акредитованими випробувальними лабораторіями для проведення видів випробувань продукції в межах відповідної сфери призначення, які не проводяться його власними лабораторіями;

5) має досвід виконання робіт з оцінки відповідності продукції протягом трьох останніх років;

6) не залежить від замовника робіт з оцінки відповідності;

7) має страховий фонд або уклав договір страхування відповідальності перед третіми особами на час провадження діяльності призначеного органу із сертифікації колісних транспортних засобів (відповідно до абзацу дев`ятого пункту 5 цього Порядку);

8) забезпечує дотримання вимог щодо конфіденційності інформації, одержаної під час виконання своїх завдань, крім її надання у визначених законом випадках відповідним уповноваженим органам;

9) протягом трьох останніх років не допускав порушення, які призводили до неправомірної видачі сертифікатів відповідності.

Відповідно до пункту 5 Порядку призначення № 419 заявник - орган з оцінки відповідності, що претендує на призначення органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, подає Мінінфраструктури заяву про призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання (далі - заява про призначення) за формою згідно з додатком 1.

До заяви про призначення заявник додає такі документи:

- опис сфери призначення, стосовно якої заявник заявляє про свою компетентність, за формою згідно з додатком 7;

- засвідчені заявником копії атестата про акредитацію, виданого згідно із законодавством, та додатків до нього;

- перелік працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації за трудовим договором на постійній основі, а також працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації за трудовим договором без зарахування їх до штатного розпису (за наявності) органу з оцінки відповідності (задіяних в оцінці відповідності колісних транспортних засобів), та відомості про їх кваліфікацію, підписані керівником заявника (додаток 2);

- довідка про власні акредитовані лабораторії (центри) для проведення випробувань продукції, підписана керівником заявника (додаток 3), та за наявності копії укладених відповідних договорів з іншими акредитованими лабораторіями (центрами), з якими співпрацює орган з оцінки відповідності, засвідчені в установленому порядку;

- довідка про досвід виконання робіт з оцінки відповідності продукції за останні три роки, підписана керівником заявника (додаток 4);

- складена у довільній формі заява про те, що заявник не має комерційної заінтересованості щодо продукції, процесу, послуги, які оцінює, а також про те, що орган, його керівник і персонал, уповноважені виконувати роботи з оцінки відповідності, не ідентифікуються як розробник, виробник (постачальник), монтажник процесу, послуги або як уповноважений представник однієї з таких осіб;

- копія договору страхування відповідальності перед третіми особами на час провадження діяльності призначеного органу із сертифікації колісних транспортних засобів, засвідчена заявником або підписана керівником заявника довідка про наявність коштів у розмірі, достатньому для відшкодування в установленому законодавством порядку фізичним чи юридичним особам збитків, завданих внаслідок провадження ним діяльності як призначеним органом із сертифікації колісних транспортних засобів;

- підписана керівником заявника заява про забезпечення конфіденційності інформації (додаток 5).

Як встановлено судом ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ є юридичною особою - резидентом України, зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб,фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 19.08.2013 року, номер запису: 15561020000047349, код ЄДРПОУ: 38847372, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.161).

Основним видом господарської діяльності ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ згідно з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД-2010) є діяльність за класом 71.20 - Технічні випробування та дослідження , що включає проведення фізичних, хімічних, інших випробувань щодо всіх видів матеріалів, які підлягають аналізу, та продуктів; сертифікацію продуктів, у т.ч. товарів народного споживання, двигунів, повітряних транспортних засобів, контейнерів під тиском, атомних електростанцій тощо; періодичні випробування автотранспортних засобів на предмет дорожньої безпеки.

З метою провадження господарської діяльності із сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання, ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ у відповідності до Закону України Про акредитацію органів з оцінки відповідності було пройдено акредитацію органу з оцінки відповідності, за результатами якої отримано Атестат про акредитацію №1О273 від 13 липня 2020 року, виданий Національним агентом з акредитації України, на підставі якого ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ акредитовано відповідно до законодавства як орган з оцінки відповідності, а саме орган із сертифікації колісних транспортних засобів категорій М, N, О, L, нових частин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використанні на колісних транспортних засобах, згідно із заявленою сферою акредитації, що є додатком до Атестата про акредитацію № 1О273 від 13 липня 2020 року (т.1, а.с.40-56).

Відповідно до Закону України Про акредитацію органів з оцінки відповідності акредитація органів з оцінки відповідності - це засвідчення національним органом України з акредитації того, що орган з оцінки відповідності відповідає вимогам національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами або вимогам міжнародних чи європейських стандартів, та у разі необхідності будь-яким додатковим вимогам щодо акредитації у відповідних сферах для провадження визначеної діяльності з оцінки відповідності.

З матеріалів справи слідує, що ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ , як орган з оцінки відповідності, що претендує на призначення органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, звернулося до Міністерства інфраструктури України із заявою від 16 липня 2020 року (вхідний № 26045/0/7-20 від 22 липня 2020 року) про призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання та усіма необхідними документами відповідно до пункту 5 Порядку призначення №419 (т.1, а.с.23-90).

Відповідно до пункту 6 Порядку призначення № 419 Мінінфраструктури протягом 25 робочих днів з дня одержання заяви про призначення та документів, що додаються до неї, проводить аналіз поданих заявником документів та перевіряє повноту відомостей.

Пунктом 7 Порядку призначення № 419 передбачено, що у разі подання заявником повного пакета документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, та якщо за результатами їх аналізу, а також вибіркового аналізу виконання за попередній період робіт з оцінки відповідності встановлено, що заявник відповідає вимогам, визначеним пунктом 4 цього Порядку, Мінінфраструктури приймає рішення про призначення органу із сертифікації колісних транспортних засобів.

Рішення про призначення органу із сертифікації колісних транспортних засобів приймається не пізніше ніж протягом 30 робочих днів з дня одержання заяви про призначення та оформляється наказом Мінінфраструктури.

У разі виявлення обставин, передбачених пунктом 10 цього Порядку, Мінінфраструктури надсилає заявнику письмове повідомлення про відмову в призначенні із зазначенням підстав для такої відмови (пункт 11 Порядку призначення № 419).

Заявник, щодо якого Мінінфраструктури вперше прийнято рішення про відмову в призначенні, може повторно подати заяву про призначення після здійснення коригувальних заходів, але не раніше ніж через 90 днів після прийняття попереднього рішення про відмову. Заявник, щодо якого Мінінфраструктури повторно прийнято рішення про відмову в призначенні, може подати заяву про призначення після здійснення коригувальних заходів, але не раніше ніж через один рік після прийняття попереднього рішення про відмову (пункт 12 Порядку призначення № 419).

Системний аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що рішення про призначення органу із сертифікації колісних транспортних засобів та рішення про відмову в призначенні органом із сертифікації колісних транспортних засобів, які оформляються наказом Міністерства інфраструктури України, є актами індивідуальної дії, що впливають на обсяг прав та інтересів, гарантованих чинним законодавством заявникам, як акредитованим органам з оцінки відповідності, що претендують на призначення органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання. Рішення за результатами розгляду отриманих від заявника документів має бути прийняте Мінінфраструктури у формі наказу не пізніше ніж протягом 30 робочих днів з дня одержання заяви про призначення.

З огляду на те, що заява ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ від 16 липня 2020 року про призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання зареєстрована в Міністерстві інфраструктури України від 22 липня 2020 року вхідний № 26045/0/7-20 то, відповідно, граничним строком для прийняття рішення за результатами розгляду такої заяви та доданих до неї документів є 03 вересня 2020 року.

Однак, наказ про відмову №622 Про відмову в призначенні Товариства з обмеженою відповідальністю АКРЕДО КОНСАЛТ органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання прийнятий Міністерством інфраструктури України лише 19 жовтня 2020 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення про відмову в призначенні органом із сертифікації, оформлене наказом від 19 жовтня 2020 року № 622, прийняте поза межами законодавчо встановлених строків, тобто з порушенням процедури його прийняття, а тому таке рішення не може вважатися правомірним.

Разом з тим, суд не погоджується з позицією відповідача щодо відсутності, встановлених Порядком №419 строків для прийняття рішення у разі відмови в призначенні заявника органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, з огляду на наступне.

Статтею 1 та частиною 1 статті 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, у якій визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України в абзаці другому підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві; верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005).

Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями; обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки (абзац третій підпункту 3.1 пункту З мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010).

Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська Комісія) у Доповіді щодо верховенства права від 4 квітня 2011 року № 512/2009 також зазначила, що однією з складових верховенства права є правова визначеність; вона вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість (передбачуваність) ситуацій та правовідносин, що виникають.

Принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.

Процесуальне порушення порядку проведення перевірки, в свою чергу, зумовлює виникнення у суб`єкта стану правової невизначеності та ставить під сумнів результати самої перевірки.

Важливість дотримання і неухильного виконання етапів процедури, зокрема, строків проведення перевірки поданих заявником документів та прийняття за її наслідками відповідного рішення, безпосередньо пов`язана із забезпеченням права такого заявника, інтересів якого вона стосується.

Дії або рішення суб`єкта владних повноважень вважаються такими, що суперечать принципу верховенства права, не тільки у тих випадках, коли такими діями порушуються суб`єктивні права і процесуальні гарантії, прямо передбачені чинним законодавством, але й у тих випадках, коли такі дії не задовольняють правомірних очікувань осіб, стосовно яких вони вчиняються (ухвалюються).

Правомірне очікування виникає у особи в тому випадку, коли внаслідок правового регулювання зі сторони суб`єкта владних повноважень у особи наявне розумне сподівання, що стосовно до неї суб`єкт владних повноважень буде діяти саме так, а не інакше.

Недотримання розумних строків при проведенні певних процедур суб`єктом владних повноважень порушує законні очікування особи на прийняття рішення у визначений законом строк, порушує принципи правової визначеності, викликає в особи сумніви щодо прозорості та відкритості проведення перевірки, прийняття за її наслідками безстороннього, законного рішення.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 року. № 77 Про деякі питання застосування принципу мовчазної згоди в разі ненадання у визначений законом строк суб`єкту господарювання документа дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі документа дозвільного характеру або прийняття рішення про відмову в його видачі, на підставі копії опису прийнятих документів з відміткою про дату їх прийняття.

При цьому, суд наголошує, що відмова в призначенні ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання оформлена у формі рішення (наказ №622 від 19 жовтня 2020 року), строк для прийняття якого відповідно до вимог Порядку призначення №419, становить - 30 календарних дні, а тому надсилання відповідачем листом від 22 жовтня 2020 року №3531/39/14-20 повідомлення про відмову в такому призначенні не свідчить про дотримання суб`єктом владних повноважень вимог Порядку призначення №419 вцілому.

Разом з тим, Порядок призначення №419 установляє певні правила поведінки як для суб`єкта владних повноважень, так і для заявника, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.

Розглядаючи вказаний спір суд зазначає, що ключовими його моментами є встановлення у сукупності обставин: чи було дотримано порядку прийняття рішення та чи правомірно його прийнято.

Так, зі змісту оскаржуваного Наказу Міністерства інфраструктури України від 19 жовтня 2020 року №622 вбачається, що Міністерством інфраструктури України, з урахуванням протоколу засідання Комісії Міністерства інфраструктури України з питань забезпечення виконання Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року, від 09 вересня 2020 року № 46, прийнято рішення відмовити в призначенні ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання відповідно до підпункту 3 пункту 10 Порядку № 419 (т.1, а.с. 100-101).

Відповідно до пункту 10 Порядку призначення № 419 підставами для відмови у призначенні є:

1) подання заявником неповного пакета документів, необхідних для призначення, або невідповідність поданих документів вимогам цього Порядку;

2) виявлення в документах, поданих заявником, недостовірних відомостей;

3) невідповідність заявника вимогам, визначеним пунктом 4 цього Порядку.

Зі змісту протоколу засідання Комісії Мінінфраструктури № 46 від 09 вересня 2020 року (т.1, а.с. 92-98) вбачається, що за результатами аналізу поданих ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ документів та перевірки повноти відомостей Комісією:

- не виявлено, що заявником подано неповний пакет документів.

- не виявлено недостовірних відомостей у поданих заявником документах.

- встановлено відповідність ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ підпункту 1, підпункту 2, підпункту З, підпункту 5, підпункту 6, підпункту 7, підпункту 8 та підпункту 9 пункту 4 Порядку призначення № 419 (висновки про встановлення порушення перелічених підпунктів в протоколі засідання Комісії відсутні).

- встановлено не відповідність товариства вимогам підпункту 4 пункту 4 Порядку призначення № 419. а саме: За результатами аналізу сфери акредитації випробувальної лабораторії ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ , що має атестат акредитації від 17.06.2020 р. № 201203, виданий Національним агентом з акредитації України, встановлено, що вона не забезпечує проведення випробувань колісних транспортних засобів в обсягах, передбачених законодавством для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, що були у користуванні, партій частини та обладнання, стосовно яких товариство заявляє про свою компетентність, і які охоплені сферою акредитації органу з оцінки відповідності, зокрема відсутня компетентність щодо проведення випробувань транспортних засобів категорії M3 (автобуси), N2, N3 (вантажні транспортні засоби), 02, 03, 04 (причепи), LI- L7 (мототехніка).

Також відсутня компетентність щодо проведення випробувань партій частин та обладнання, стосовно яких товариство заявляє про свою компетентність і які охоплені сферою акредитації органу з оцінки відповідності, а саме:

R1,2; R3; R4; R6; R7; R8; R19; R20; R23; R37; R38; R50; R56; R57; R72; R76; R77; R82; R87; R91; R98; R99; R104; R112; R113, R119; R123, прилади зовнішні світлові та лампи до них;

R16, ремені безпеки;

R24 + R49, R24 + R83, дизелі, газодизелі до КТЗ категорій М, N; ОСТ 37.001.054, БЗ; ОСТ 37.001.234;

R83, двигуни з примусовим запалюванням до КТЗ категорій М, N, Ml, M2 (повною масою до 3500 кг), N1; ОСТ 37.001.054, БЗ;

R27 попереджувальні трикутники;

R28 звукові сигнальні прилади ;

R30; R54; R75 пневматичні шини КТЗ категорій М, N, О, LI - L5;

R108; R109 відновлені шини КТЗ категорій М, N, О;

R43 безпечне скло та скломатеріали;

R46; R81 дзеркала заднього виду;

R83; R103 каталітичні нейтралізатори відпрацьованих газів (до КТЗ категорій Ml, M2 повною масою до 3500 кг), N1;

R9; R41; R51; R63; R59; R92 глушники (до КТЗ категорій Ml, M2 повною масою до 3500 кг), N1, L;

R13; R90, накладки гальмівні, колодки з накладками гальмівними до КТЗ категорій М, N, О;

ДСТУ ГОСТ 31253 (пункти 5.1 - 5.6) камери гальмівні, у тому числі енергоакумулятори, циліндри гальмівні пневматичних приводів КТЗ категорій М, N, О;

Технічні вимоги, параметри та методи випробувань згідно з пунктом 2 розділу VII Порядку затвердження Циліндри, супорти та шланги гідропривода гальм КТЗ категорій М, N, О, L;

R67 (пункти 4.1, 4.3, 5, 6.3.1.1 - 6.3.1.3, 6.3.2, 6.15.10.1, 6.15.10.2, 6.15.10.4, 6.15.12.1, 17.1.1,17.1.4-17.1.6, 17.1.8, 17.2, 17.3.1.1 - 17.3.1.4, 17.3.1.6-17.3.1.11, 17.4.1, 17.4.3 - 17.4.5, 17.6.5.1 - 17.6.5.4, 17.6.5.6, 17.7.1 - 17.7.3, 17.7.6 - 17.7.9, 17.8.1,17.8.4, 17.8.6-17.8.8, 17.9.1, 17.9.2, 17.9.4, 17.10, 17.11.1 - 17.11.3, 17.11.5, 17.11.6 додатка 3 до R67, крім пункту 5), газобалонне обладнання: арматура кріплення, фурнітура, труби, пристрої фільтрування, клапани редукційні для регулювання тиску, електронні блоки керування (контролери з пам`яттю, що програмуються), шланги і рукави з вулканізованої гуми, ємності для стиснених або скраплених газів КТЗ категорій М, N;

R110 (пункти 4.1, 4.3, 5, 6.3.1.1, 6.3.2, 9.1, 17.1.1, 17.1.4 - 17.1.6, 17.1.8, 17.2, 17.3.1.1, 17.3.1.2, 17.3.1.5 - 17.3.1.12, 17.3.1.14, 17.3.1.15, 17.3.2.2- 17.3.2.5, 17.4.1 - 17.4.3, 17.5.4, 17.5.5.1 - 17.5.5.4, 17.5.5.6, 17.5.5.7, 17.6.1, 17.6.4 - 17.6.7, 17.7.1, 17.7.3, 17.7.5-17.7.7, 17.9, 17.10 додатка 3 до R110) Газобалонне обладнання: арматура кріплення, фурнітура, труби, пристрої фільтрування, клапани редукційні для регулювання тиску, електронні блоки керування (контролери з пам`яттю, що програмуються), шланги і рукави з вулканізованої гуми, ємності для стиснених або скраплених газів КТЗ категорій М, N;

R80 (розділ 5) сидіння пасажирські КТЗ категорій M2, M3;

R55 тягово- і сідельно - зчіпне обладнання (тягово-зчіпні пристрої (фаркопи), головки зчіпні, пристрої сідельно - зчіпні, пристрої тягово-зчіпні системи гак-петля , шворні зчіпні, кулі зчіпні) до КТЗ категорій M,N,0;

ДСТУ ГОСТ 3940 (пункти 4.2 - 4.5, 4.7, 4.8, 4.12 - 4.15, 4.18 - 4.20, 4.22) розподілювачі системи запалювання, котушки запалювання, комутатори транзисторні;

Технічні вимоги, параметри та методи випробувань згідно з пунктом 4 розділу VII Порядку затвердження Ресори листові та листи до них для КТЗ категорій М, N, О;

ГСТУ 3-004 (пункти 6.2 - 6.5, 7.5); ГСТУ 3-008 (розділ 3) та технічні вимоги, параметри та методи випробувань згідно з пунктом 3 розділу VII Порядку затвердження Колеса для пневматичних шин (сталеві та з легких сплавів) КТЗ категорій М, N, О;

ОСТ 37.003.081 (пункти 2.3 - 2.9,2.11 - 2.13) свічки запалювання;

ОСТ 37.001.440-86 (пункти 3-7, 9, 10) амортизатори підвісок, у тому числі амортизаційні стійкі та вставні елементи до них (картриджі) до КТЗ категорій М, N, О;

Технічні вимоги, параметри та методи випробувань згідно з пунктом 1 розділу VII Порядку затвердження Елементи підвіски і рульового привода (рульові тяги, наконечники рульових тяг, штанги реактивні, важелі підвіски, шарніри кульові важелів (кульові опори) та шарніри гумово - металеві (сайлент- блоки) КТЗ категорій М, N, О;

R44, R129 автомобільні крісла для транспортування дітей;

технічні вимоги, параметри та методи випробувань згідно з пунктом 2 розділу VII, Порядку затвердження Диски та барабани гальмівні до КТЗ категорій М, N, О.

Водночас у атестаті акредитації випробувальної лабораторії зазначено, що випробувальна лабораторія не може проводити випробування інерційної робочої гальмівної системи транспортних засобів категорії О.

Враховуючи зазначене, товариство не відповідає вимогам підпункту 4 пункту 4 Порядку призначення.

Члени Комісії Мінінфраструктури прийшли до одноголосного рішення, що вказані обставини є підставою для відмови у призначенні ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ органом із сертифікації відповідно до підпункту 3 пункту 10 Порядку призначення № 419.

Однак, за результатми аналізу норм чинного законодавства та встановлених обставин справи, суд не погоджується із висновком Комісії про невідповідність ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ вимогам підпункту 4 пункту 4 Порядку призначення № 419, оскільки такий висновок суперечить самим положенням підпункту 4 пункту 4 та абзацу 6 пункту 5 Порядку призначення № 419, не відповідає дійсності та спростовується поданими у додатку № 4 до заяви від 16 липня 2020 року документами.

Сукупність власної акредитованої випробувальної лабораторії ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ та сторонніх акредитованих випробувальних лабораторій (центрів), з якими ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ співпрацює на підставі укладених угод про взаємодію у випробуваннях продукції, що сертифікується, а саме Випробувального центру дорожніх транспортних засобів, запасних частин та автоприладдя ПрАТ Запорізький автомобілебудівний завод та Випробувальної лабораторії ТОВ ГРУП ЄВРО СТАНДАРТ , охоплюють усі види випробувань (забезпечують проведення усіх випробувань) колісних транспортних засобів, що були у користуванні, партій частин та обладнання, стосовно яких ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ заявляє про свою компетентність і які охоплені сферою його акредитації, що свідчить про відповідність ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ вимогам підпункту 4 пункту 4 Порядку призначення № 419.

Підпунктом 4 пункту 4 Порядку призначення № 419 (в редакції, чинній до 02 вересня 2019 року) передбачалося, що органом із сертифікації призначається заявник за умови, що він має власні акредитовані випробувальні лабораторії для проведення випробувань колісних транспортних засобів в обсягах, передбачених законодавством для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, що були у користуванні, та укладені договори із сторонніми акредитованими випробувальними лабораторіями для проведення видів випробувань продукції в межах відповідної сфери призначення, які не проводяться його власними лабораторіями.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 786 Про внесення змін до Порядку призначення, відмови у призначенні та анулювання призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання було ухвалено урядові зміни, згідно яких органи з оцінки відповідності, які претендують на призначення органом із сертифікації колісних транспортних засобів, тепер мають підтверджувати свою компетентність та акредитовані лабораторії не відносно всіх категорій колісних транспортних засобів, що були у користуванні, а лише стосовно тих видів продукції, щодо яких вони самі визначають та заявляють про свою компетентність, операційну спроможність та про намір отримати призначення як органу сертифікації КТЗ.

У зв`язку із цим, починаючи з 03 вересня 2019 року положення підпункту 4 пункту 4 Порядку призначення № 419 діють у наступній редакції:

Органом із сертифікації колісних транспортних засобів призначається заявник за умови, що він має власні акредитовані випробувальні лабораторії для проведення випробувань колісних транспортних засобів в обсягах, передбачених законодавством для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, що були у користуванні, партій частин та обладнання, стосовно яких він заявляє про свою компетентність і які охоплені сферою акредитації органу з оцінки відповідності, та укладені договори із сторонніми акредитованими випробувальними лабораторіями для проведення видів випробувань продукції в межах відповідної сфери призначення, які не проводяться його власними лабораторіями .

Абзацом шостим пункту 5 Порядку призначення № 419 також передбачено, що до заяви про призначення заявник додає довідку про власні акредитовані лабораторії (центри) для проведення випробувань продукції, підписана керівником заявника (додаток 3), та за наявності копії укладених відповідних договорів з іншими акредитованими лабораторіями (центрами), з якими співпрацює орган з оцінки відповідності, засвідчені в установленому порядку.

Таким чином, положення підпункту 4 пункту 4 Порядку призначення №419 не містять припису, який би передбачав обов`язок органу з оцінки відповідності мати виключно власні акредитовані випробувальні лабораторії, які б забезпечували проведення випробування усіх без виключення колісних транспортних засобів, що були у користуванні, партій частин та обладнання, стосовно яких орган з оцінки відповідності заявляє про свою компетентність і які охоплені сферою його акредитації.

Навпаки, аналіз правових норм свідчить про те, що орган з оцінки відповідності має право на договірній основі залучати сторонні акредитовані випробувальні лабораторії для проведення видів випробувань продукції в межах відповідної сфери призначення, які не проводяться його власними лабораторіями.

Як вбачається зі змісту заяви ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ про призначення органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання від 16 липня 2020 року та супровідного листа ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ від 16 липня 2020 року № 006/20 (т.1, а.с.23-26), разом із заявою про призначення від 16 липня 2020 року у Додатку № 4 до цієї заяви ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ подано Довідку про власні акредитовані лабораторії (центри) для проведення випробувань продукції, підписана керівником заявника (за формою, згідно з додатком № 3 до Постанови КМУ від 01.07.2016 р. № 419), та копії укладених відповідних договорів з іншими акредитованими лабораторіями (центрами), з якими співпрацює орган з оцінки відповідності, засвідчені в установленому порядку, на 14 аркушах, з них:

- Довідка про власні акредитовані лабораторії (центри) для проведення випробувань продукції, підписана керівником заявника (за формою, згідно з додатком № 3 до Постанови КМУ від 01.07.2016 р. № 419), на 8 аркушах (т.1, 65-72).

Відповідно до цієї довідки сферою акредитації Випробувальної лабораторії ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ (атестат акредитації № 2О1203 від 17 червня 2020 року) є випробування колісних транспортних засобів категорій МІ та M1G (у т.ч. таксі, автомобілі швидкої допомоги), M2 та M2G (у т.ч. автобуси спеціалізовані для перевезення школярів, інвалідів), N1 та N1 G, в тому числі транспортні засоби з газобалонним обладнанням, причепи О1 (крім категорії О з інерційною системою гальмування).

- Засвідчена у встановленому порядку копія Угоди про взаємодію у випробуваннях продукції, що сертифікується, від 01 червня 2020 року №002/010620, укладена між ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ та Випробувальним центром дорожніх транспортних автомобілів, запасних частин та автоприладдя ПрАТ Запорізький автомобілебудівний завод , на 3 аркушах (т.1, а.с. 73-75).

Предметом даної Угоди є співпраця Органу сертифікації ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ (Замовник) та ВЦ ДТЗ ПрАТ ЗАЗ (Виконавець) у сфері проведення сертифікаційних випробувань. Замовник доручає Виконавцеві здійснювати, протягом терміну дії даного договору, випробування продукції акредитованим випробувальним підрозділом останнього, що відповідає його галузі акредитації, з метою сертифікації продукції у відповідності до чинного законодавства.

- Засвідчена у встановленому порядку копія Угоди про взаємодію у випробуваннях продукції, що сертифікується, від 15 квітня 2020 року № 001/150420, укладена між ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ та ТОВ ГРУП ЄВРО СТАНДАРТ , на 3 аркушах (т.1, а..с76-78).

Предметом даної Угоди є співпраця Органу сертифікації ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ (Замовник) та випробувальної лабораторії ТОВ ГРУП ЄВРО СТАНДАРТ (Виконавець) у сфері проведення сертифікаційних випробувань. Замовник доручає Виконавцеві здійснювати, протягом терміну дії даного договору, випробування продукції акредитованим випробувальним підрозділом останнього, що відповідає його галузі акредитації, з метою сертифікації продукції у відповідності до чинного законодавства.

Таким чином, вищенаведене свідчить про відповідність ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ вимогам підпункту 4 пункту 4 Порядку призначення № 419, оскільки ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ має власну акредитовану випробувальну лабораторію, а також має укладені угоди із сторонніми акредитованими випробувальними лабораторіями (центром) для проведенні видів випробувань продукції в межах відповідної сфери призначення, які не проводяться його власною лабораторією.

Зі змісту сфери акредитації власної лабораторії та сфер акредитації залучених лабораторій (Випробувальної лабораторії ТОВ ГРУП ЄВРО СТАНДАРТ та Випробувального центру дорожніх транспортних автомобілів, запасних частин та автоприладдя ПрАТ Запорізький автомобілебудівний завод , вбачається, що вони повністю забезпечують проведення усіх випробувань колісних транспортних засобів, що були у користуванні, партій частин та обладнання, стосовно яких ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ заявляє про свою компетентність і які охоплені сферою акредитації ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ .

Окрім того, нормативно-правові акти України містять лише одну вимогу до випробувальних лабораторій - наявність акредитації. Вимога, щодо входження такої лабораторії в структуру органу сертифікації відсутня, як відсутня і вимога, щодо проведення випробувань колісних транспортних засобів, що були у користуванні, лише у власних випробувальних лабораторіях.

Таким чином, атестатом акредитації, виданим Національним агентством з акредитації України (т.1, а.с.40), вже на момент подачі відповідної заяви про призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, засвідчено компетентність органу сертифікації ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ щодо індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання згідно вимогам Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, який затверджений наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року № 521 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за № 1586/21898, про що свідчить невід`ємний додаток до атестата про акредитацію - Сфера акредитації Органу із сертифікації ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ (т.1, а.с. 41-56).

Відповідно до підпункту 71-1 пункту 4 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460, Мінінфраструктури відповідно до покладених на нього завдань призначає органи із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання.

Нормативно правові акти України та підпорядковані національні стандарти, що разом Порядком призначення, відмови у призначенні та анулювання призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 року№ 419, регулюють відносини в сфері індивідуального затвердження колісних транспортних засобів прямо або опосередковано свідчить про самостійність (незалежність) діяльності із сертифікації (індивідуального затвердження колісних транспортних засобів) та випробувань.

Орган сертифікації визначають як головного суб`єкта діяльності з індивідуального затвердження.

Абзацом другим підпункту третього пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року № 738 Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання передбачено, що сертифікат відповідності видається уповноваженими органами або визначеними Міністерством інфраструктури органами із сертифікації, акредитованими відповідно до законодавства, на кожний новий транспортний засіб, який відповідає вимогам єдиних технічних приписів (Правил Європейської Економічної Комісії Організації Об`єднаних Націй, що є додатками до Угоди), але відповідність типу якого не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу, а також на той, що був у користуванні.

Як встановлено судом ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ відповідно до законодавства акредитовано як орган сертифікації на відповідність ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2014 Оцінка відповідності. Вимоги до органів з сертифікації продукції, процесів та послуг (EN ISO/IEC 17065:2012, IDT) , що підтверджується атестатом акредитації НААУ від 13 липня 2020 року № 10273, невід`ємним додатком до якого є Сфера акредитації (т.1, а.с.40-56).

Так, згідно з пунктом 1.3 розділу І Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року № 521, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за № 1586/21898 (далі - Порядок № 521) на кожен новий КТЗ або партію обладнання, які відповідають вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на КТЗ, що були у користуванні, сертифікат відповідності видають уповноважені органи або органи із сертифікації, акредитовані відповідно до законодавства, призначені Міністерством інфраструктури України.

В пункті 1.10. розділу І Порядку № 521 зазначено, що у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: випробувальна лабораторія - орган з оцінки відповідності, який проводить випробування та акредитований згідно із законодавством; індивідуальне затвердження - сукупність процедур, за допомогою яких уповноважений орган чи орган із сертифікації підтверджує, що конкретний окремо взятий КТЗ, партія обладнання відповідають усім вимогам та технічним приписам, визначеним цим Порядком; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження - документ, яким уповноважений орган чи орган із сертифікації підтверджує, що окремо взятий КТЗ чи партія обладнання, які не мають сертифіката типу, відповідають вимогам цього Порядку.

Згідно з пунктами 11.1, 11.2, 11.8 та 11.9 розділу XI Порядку № 521 виробник, постачальник або власник КТЗ, партії обладнання, що підлягають індивідуальному затвердженню згідно з пунктам 1.4 та 1.5 розділу І цього Порядку, подають заяву до уповноваженого органу або до призначеного органу із сертифікації.

Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження видають на КТЗ, якщо протоколом (протоколами) випробувань акредитованої лабораторії та/або технічної служби за позитивними результатами якого (яких) підтверджується відповідність КТЗ технічним приписам щодо індивідуального затвердження.

Форму сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження КТЗ чи партії обладнання наведено у додатку 9 до цього Порядку. Цей сертифікат має містити номер та дату видачі атестата про акредитацію уповноваженого органу або органу із сертифікації, виданого відповідно до Закону України Про акредитацію органів з оцінки відповідності , номер та дату наказу Міністерства інфраструктури України про призначення органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, ідентифікаційний номер (VIN) КТЗ (якщо виробником не було застосовано маркування VIN, зазначають номер шасі і/чи двигуна) та реквізити його власника. Дозволено не наводити відомості на зворотному боці сертифіката відповідності (технічний опис), якщо їх неможливо визначити за результатами виконання процедур затвердження (аналізування документації, ідентифікації, опису конструкції, випробовувань), що передбачені для індивідуального затвердження.

Уповноважені органи та органи із сертифікації ведуть реєстр виданих сертифікатів відповідності щодо індивідуального затвердження. Реєстраційні номери сертифікатів відповідності щодо індивідуального затвердження присвоюють уповноважені органи та органи із сертифікації відповідно до вимог додатка 7 до цього Порядку. Ці органи надають інформацію про сертифікат відповідності до підприємства, що належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України, для внесення інформації до Державного реєстру сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання відповідно до вимог додатка 9 до цього Порядку.

Сертифікати відповідності щодо індивідуального затвердження засвідчуються підписом керівника та печаткою Уповноваженого органу або органу із сертифікації.

Відповідно до пункту 3.12 та підпункту 8.1.3 пункту 8 ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2014 Оцінка відповідності. Вимоги до органів з сертифікації продукції, процесів та послуг (EN ISO/IEC 17065:2012, IDT) орган із сертифікації - це орган оцінювання відповідності третьої сторони, який працює із схемами сертифікації.

Акредитація лабораторій і органів сертифікації проводиться на відповідність різним національним стандартам.

Акредитація ООВ (органів оцінки відповідності), згідно з заявленою сферою акредитації, здійснюється у відповідності до вимог таких нормативних документів: a) випробувальні та калібрувальні лабораторії - ДСТУ ISO/IEC 17025:2006, ДСТУ ISO/IEC 17025:2017; b) органи з сертифікації продукції, процесів та послуг - ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2014.

Відповідно до абзацу 21 пункту 1 статті 1 Закону України Про технічні регламенти та оцінку відповідності від 15 січня 2015 року № 124-VIII орган з оцінки відповідності - орган (підприємство, установа, організація чи їх структурний підрозділ), що здійснює діяльність з оцінки відповідності, включаючи калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ , як орган сертифікації, що підтверджений Національним агентством з акредитації України, за своєю структурою відповідає всім вимогам, що висуваються до органів із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання визначеним в нормативно-правових актах України та національних стандартах, має відповідні компетентності та відповідну матеріальну технічну базу, та відповідних субпідрядників (акредитовані випробувальні лабораторії), що в свою чергу відповідають вимогам, що до них встановлені законодавством.

Відтак, наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ було подано повний пакет документів, необхідних для призначення органом із сертифікації, згідно із передбаченим у пункті 5 Порядку призначення № 419 переліком, недостовірних відомостей у поданих документах виявлено не було і такі документи повністю відповідають вимогам Порядку призначення № 419, ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ як заявник повністю відповідає вимогам, визначеним пунктом 4 цього Порядку, а тому підстави для відмови у призначення органом із сертифікації відсутні.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб`єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду, що прийнятий ним наказ від 19 жовтня 2020 року №622 Про відмову в призначенні Товариства з обмеженою відповідальністю АКРЕДО КОНСАЛТ органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання відповідає нормам чинного законодавства; він не може вважатися обґрунтованим, добросовісним і законним, відтак підлягає скасуванню.

Що стосується посилання відповідача на дискреційність наданих йому повноважень щодо призначення Товариства з обмеженою відповідальністю АКРЕДО КОНСАЛТ органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання вчинити дії після скасування його адміністративного акту.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2019 року у справі №826/17220/17.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може . При цьому дискреційні повноваження, завжди мають межі, встановлені законом.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №208/8402/14-а, від 29 березня 2018 року у справі №816/303/16, від 06 березня 2019 року у справі №200/11311/18-а, від 16 травня 2019 року у справі №818/600/17 та від 21 листопада 2019 року у справі №344/8720/16-а.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

В даному адміністративному спорі повноваження щодо призначення органу із сертифікації колісних транспортних засобів чи відмову у такому призначенні, регламентовано пунктами 7-12 Порядку призначення № 419.

Підстави, за яких Міністерство інфраструктури України відмовляє у призначенні, визначені пунктом 10 Порядку призначення № 419. Якщо такі підстави відсутні, Міністерство інфраструктури України повинно прийняти рішення про призначення органу із сертифікації колісних транспортних засобів. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки суб`єкта владних повноважень - прийняти рішення про призначення чи відмовити у призначенні. Згідно Порядку призначення № 419 у Міністерства інфраструктури України немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Отже, зазначені повноваження Міністерства інфраструктури України не є дискреційними.

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Суд наголошує, що відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Право суду зобов`язати суб`єкт владних повноважень, повноваження якого не є дискреційними, вчинити певні дії або прийняти конкретне рішення, спрямоване на не допущення випадків, коли позивач змушений по декілька разів оскаржувати по суті одну і ту ж відмову суб`єкта владних повноважень.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України , №40450/04, пункт 64).

Засіб юридичного захисту має бути ефективним в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі Аксой проти Туреччини (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95).

Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що ефективний засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №826/14016/16, від 11 лютого 2019 року у справі №2а-204/12).

Оскільки наказ Міністерства інфраструктури України від 19 жовтня 2020 року є протиправним і підлягає скасуванню, а закріплені у пункті 10 Порядку призначення № 419 підстави для відмови у призначенні ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання згідно заяви від 16 липня 2020 року (вх. №26045/0/7-20 від 22 липня 2020 року) відсутні, суд вважає, що порушеному праву позивача кореспондує обов`язок відповідача прийняти законне рішення, єдиним правильним та ефективним, за даних обставин, способом захисту порушеного права позивача, буде зобов`язання відповідача видати наказ про призначення ТзОВ АКРЕДО КОНСАЛТ органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання згідно заяви від 16 липня 2020 року про призначення органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, зареєстрованої у Міністерстві інфраструктури України 22 липня 2020 року за вхідним №26045/0/7-20.

Відтак, позов слід задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд враховує, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 4204,00 грн. згідно платіжного доручення від 04 листопада 2020 року №246, який зараховано до спеціального фонду державного бюджету України.

Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати при сплаті судового збору в сумі 4204,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, наказ Міністерства інфраструктури України Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання , суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю АКРЕДО КОНСАЛТ (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 54-а, ідентифікаційний код юридичної особи 38847372) до Міністерства інфраструктури України (01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14, ідентифікаційний код юридичної особи 37472062) про визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства інфраструктури України від 19 жовтня 2020 року №622 Про відмову в призначенні Товариства з обмеженою відповідальністю АКРЕДО КОНСАЛТ органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання .

Зобов`язати Міністерство інфраструктури України видати наказ про призначення Товариства з обмеженою відповідальністю АКРЕДО КОНСАЛТ органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання згідно заяви від 16 липня 2020 року про призначення органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, зареєстрованої у Міністерстві інфраструктури України 22 липня 2020 року за вхідним №26045/0/7-20.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АКРЕДО КОНСАЛТ за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства інфраструктури України (01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14, ідентифікаційний код юридичної особи 37472062) судовий збір у сумі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя А.Я. Ксензюк