Постанова

від 15.12.2020 по справі 380/5107/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/5107/20 пров. № А/857/12705/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Коваля Р.Й., Гудима Л.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львова на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року (судді Клименко О.М., ухвалене у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в м. Львів) у справі №380/5107/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львова про зупинення експлуатації приміщень,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області 01.07.2020 звернулося в суд з позовом до Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львова в якому просить зупинити експлуатацію приміщень (які використовуються як навчальний корпус та гуртожиток) будівлі Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львова за адресою: 79053, Львівська область, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 195, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року задоволено позов повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Міжрегіональний центр професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львова подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та відмовити в задоволенні позову. Вказує, що справа не відноситься до незначної складності, адже для відповідача справа має доленосне значення і становить значний суспільний інтерес, оскільки є закладом професійно-технічної освіти фінансується з державного і місцевого бюджету в якому навчаються більше 700 абітурієнтів, а тому зупиняти навчальний процес є не тільки неприйнятним, але і суперечить інтересам суспільства, держави та конституційним правам молоді отримувати належну професійно-технічну освіту. Із частини 3 статті 68 Кодексу цивільного захисту України випливає, що позивач, склавши акт № 93 від 28.02.2020 про порушення пожежної безпеки відповідачем, повинен був підготувати припис щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань пожежної безпеки і надіслати цей припис відповідачу, відповідно якщо відповідач не усунув би ці порушення в строк зазначений в приписі не оскаржив цей припис в судовому порядку в установлений законом строк, тоді позивач мав би законне право звертатися до адміністративного суду щодо застосування у вигляді повного або часткового зупинення роботи навчального корпусу, гуртожитку чи окремих приміщень. Вказує, що більшість порушень усунуто, однак для встановлення протипожежної системи необхідно 1600000 гривень, які відсутні, оскільки Центр фінансується з державного та місцевого бюджету, а недофінансування Центру в цілому становить 80%. Також вважає, що в описі виявлених порушень зазначених в акті № 93 та в рішенні суду не зазначено конкретно, в яких приміщеннях навчального корпусу та гуртожитку виявлені ці порушення, адже у навчальному корпусі є 49 приміщень на п`яти поверхах, які експлуатуються, в гуртожитку є 16 приміщень, які експлуатуються і позивач зобов`язаний був в описі виявлених порушень, зокрема в акті № 93 зазначити конкретно, в яких приміщеннях виявлені ці порушення і якщо ці порушення в приміщеннях не усунені, тоді звертатися в суд для їх зупинення експлуатації та опломбування, а не цілого навчального корпусу та цілого гуртожитку. Вважає, що деякі порушення не стосуються навчального корпусу розташованого за адресою: вул. Городоцька, 195, оскільки вони виявлені в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , на який було видане свідоцтво про право власності на будівлю від 23.11.2007, отже, при таких обставинах судом не з`ясована ця обставина, яка стосується зовсім іншого об`єкту, а саме на Городоцькій, 191, експлуатація якого мала би бути зупинена, а не навчального корпусу за адресою: вул. Городоцька, 195, відповідно позивач повинен був чітко вказати в якому приміщенні і за якою адресою виявлені ці порушення, а суд з`ясувати цю обставину при ухваленні рішення.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 380/5107/20 та ухвалою суду від 17.11.2020 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львова про розгляд справи №380/5107/20 в судовому засіданні з викликом учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у її сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/) Міжрегіональний центр професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львова (код ЄДРПОУ 33195557, адреса вул. Кульчицької, 2, м. Львів, 79054) зареєстрований як юридична особа, організаційно правова-форма - державна організація (установа, заклад), вид діяльності - 85.32 Професійно-технічна освіта (основний), керівник - ОСОБА_1 . 85сновний) 85.32 Професійно-технічна освіта (основний) 85.32 Професійно-технічна освіта

З 24 лютого 2020 року по 28 лютого 2020 року посадовими особами органу державного нагляду (контролю): провідним інспектором Франківського РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області, майором служби цивільного захисту Маланчуком Андрієм Андрійовичем відповідно до наказу (з основної діяльності) Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області від 11 грудня 2019 року № 337 Про проведення позапланової перевірки та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 24 лютого 2020 року № 94 у присутності керівника суб`єкта господарювання директора Вороняка Романа Михайловича проведено захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання - Міжрегіональним центром професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львова (місце провадження господарської діяльності - вул. Городоцька, 195, м. Львів, 79053) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки складено акт від 28 лютого 2020 року № 93 (аркуші справи 8-16).

Як слідує зі змісту вказаного акта, за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки встановлено наявність порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:

- приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, системою передавання тривожних сповіщень, системою оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей) (розділ V пункт 1.2 ППБУ) - ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: пожежа ;

- посадові особи не пройшли навчання, протипожежний інструктаж і перевірку з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому ПКМУ від 26 червня 2013 року (розділ ІІ, пункти 15, 16, 20 ППБУ) - ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: пожежа ;

- всі з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів та кабелів не здійснено за допомогою зварювання, паяння або затискачів (розділ ІV пункт 1.6 ППБУ) - ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: пожежа ;

- не здійснюється технічне обслуговування перевірка на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (розділ V пункт 2.2 підпункт 10 ППБУ) - ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: пожежа ;

- допускається заниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (протипожежні двері у електрощитову) (розділ ІІІ пункт 2.3 ППБУ) - ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: пожежа ;

- електромережу у приміщеннях прокладено з порушенням вимог ПУЕ (розділ ІV пункт 1.2 ППБУ) - ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: пожежа ;

- ґрати на вікнах приміщень де перебувають люди не розкриваються, не розсуваються та не знімаються (розділ ІІ пункт 2.16 ППБУ) - ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: пожежа ;

- сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням (розділ ІІІ пункт 2.31 ППБУ) - ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: пожежа ;

- не відремонтовано пожежні насоси, підвищувачі протипожежного водопроводу (розділ V пункт 2.1 ППБУ) - ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: пожежа ;

- пожежні кран-комплекти системи внутрішнього протипожежного водопроводу не доукомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів за наявності таких насосів, а також важелем для полегшеного вентиля (розділ V пункт 2.2 підпункт 2 ППБУ) - ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: пожежа ;

- дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (розділ ІІІ пункт 2.5 ППБУ) - ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: пожежа ;

- пожежний щит недоукомплектований необхідним інвентарем згідно вимог (розділ V пункт 3.11 ППБУ) - ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: пожежа ;

- будівлю гуртожитка не забезпечено двома евакуаційними виходами (розділ ІІ пункт 2.1 ППБУ) - ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: пожежа ;

- черговий персонал не забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання та зору (розділ VІ пункт 5.6 ППБУ) - ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: пожежа ;

- горище навчального корпусу захаращене горючими матеріалами (розділ ІІІ пункт 2.12 ППБУ) - ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: пожежа ;

- допускається зменшення класу вогнестійкості сходових маршів (оздоблення сходової клітки горючими матеріалами) (розділ ІІІ пункт 2.23 ППБУ) - ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: пожежа ;

- допущено зняття пристроїв для самозачинення дверей сходових кліток коридорів, а також фіксування самозакривних дверей у відчиненому положенні (розділ ІІІ пункт 2.37 ППБУ) - ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: пожежа ;

- світильники з лампами розжарювання утримуються відкритими без захисного силікатного скла (розділ VІ пункт 2.16 ППБУ) - ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: пожежа ;

- ґрати на вікнах приміщень де перебувають люди не виконано такими що розкриваються, розсуваються або знімаються (розділ ІІІ пункт 2.16 ППБУ) - ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: пожежа ;

Примірник акта перевірки від 28 лютого 2020 року № 93 отримав керівник суб`єкта господарювання - директор Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львова ОСОБА_1 28 лютого 2020 року; про наявність пояснень, зауважень або заперечень щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та складеного акта перевірки зі сторони керівника суб`єкта господарювання в акті перевірки не зазначено.

10 березня 2020 року провідним інспектором Франківського РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області, майором служби цивільного захисту Маланчуком Андрієм Андрійовичем складено протокол ЛВ № 015238 про адміністративне правопорушення відповідно до статті 188-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (аркуш справи 17) про те, що директор Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львова ОСОБА_1 27 лютого 2020 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні та на території Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львова, вул. Городоцька, 195 не виконав пункти 1, 2, 3, 4. 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 припису № 77 від 19 квітня 2019 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, врученого Франківським РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області. У вказаному протоколі (рядок 17. Пояснення та зауваження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо суті порушення і змісту протоколу) відповідач зазначив з порушеннями згідний .

10 березня 2020 року провідним інспектором Франківського РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області, майором служби цивільного захисту Маланчуком Андрієм Андрійовичем винесено постанову ЛВ № 015240 про накладення адміністративного стягнення (аркуш справи 18), якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 102,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 188-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Предметом спору у цій справі є оцінка: наявності підстав для зупинення експлуатації приміщень (які використовуються як навчальний корпус та гуртожиток) будівлі Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львова за адресою: 79053, Львівська область, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 195 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення у зв`язку з виявленими під час перевірки фактами порушення відповідачем вимог чинних нормативно-правових актів у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 (далі - Положення) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Пунктом 7 Положення передбачено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 8 Положення ДСНС під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами, організаціями.

Пунктом 9 цього Положення передбачено, що в межах повноважень, передбачених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів МВС видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Згідно з підпункту 48 пункту 4 Положення, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Правилами пожежної безпеки в Україні, які затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697.

Згідно статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень (частина 5 статті 4 Закону № 877-V).

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Колегія суддів зазначає, що Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697, є обов`язковими для виконання усіма суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4 Розділ І Правил пожежної безпеки в Україні).

У відповідності до пунктів 2, 3 частини 1 статті 50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб`єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.

Відповідно до частин 2, 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Заходи реагування до суб`єкта господарювання не застосовуються у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису.

Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

З аналізу вказаних приписів Кодексу вбачається, що настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Матеріалами справи підтверджується наявність порушень правил пожежної безпеки у Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львова, що підтверджується актом перевірки від 28.02.2020 №93, у ньому зафіксовано ряд порушень відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме: приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, системою передавання тривожних сповіщень, системою оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей), що є порушенням пункту 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні; посадові особи не пройшли навчання, протипожежний інструктаж і перевірку з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому ПКМУ від 26 червня 2013 року, що є порушенням пунктів 15, 16, 20 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні; всі з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів та кабелів не здійснено за допомогою зварювання, паяння або затискачів, що є порушенням пункту 1.6 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні; не здійснюється технічне обслуговування перевірка на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування, що є порушенням підпункту 10 пункту 2.2 розділ V Правил пожежної безпеки в Україні; допускається заниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (протипожежні двері у електрощитову), що є порушенням пункту 2.3 розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні; електромережу у приміщеннях прокладено з порушенням вимог ПУЕ, що є порушенням пункту 1.2 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні; ґрати на вікнах приміщень, де перебувають люди не розкриваються, не розсуваються та не знімаються, що є порушенням пункту 2.16 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні; сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням, що є порушенням пункту 2.31 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні; не відремонтовано пожежні насоси, підвищувачі протипожежного водопроводу, що є порушенням пункту 2.1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні; пожежні кран-комплекти системи внутрішнього протипожежного водопроводу не доукомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів за наявності таких насосів, а також важелем для полегшеного вентиля, що є порушенням підпункту 2 пункту 2.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні; дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, що є порушенням пункту 2.5 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні; пожежний щит недоукомплектований необхідним інвентарем згідно вимог, що є порушенням пункту 3.11 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні; будівлю гуртожитка не забезпечено двома евакуаційними виходами, що є порушенням пункту 2.1 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні; черговий персонал не забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання та зору, що є порушенням пункту 5.6 розділу VІ Правил пожежної безпеки в Україні; горище навчального корпусу захаращене горючими матеріалами, що є порушенням пункту 2.12 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні; допускається зменшення класу вогнестійкості сходових маршів (оздоблення сходової клітки горючими матеріалами), що є порушенням пункт 2.23 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні; допущено зняття пристроїв для самозачинення дверей сходових кліток коридорів, а також фіксування самозакривних дверей у відчиненому положенні, що є порушення пункту 2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні; світильники з лампами розжарювання утримуються відкритими без захисного силікатного скла, що є порушенням пункту 2.16 (розділу VІ Правил пожежної безпеки в Україні; ґрати на вікнах приміщень, де перебувають люди не виконано такими що розкриваються, розсуваються або знімаються, що є порушенням пункту 2.16 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні.

Разом з тим, ризиком настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у акті перевірки вказано пожежа , що загалом свідчить про високий ступінь небезпеки.

Таким чином, апеляційний суд відзначає, що з характеру порушень, описаних в акті перевірки, складеному за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) слідує, що такі порушення є суттєвими, оскільки можуть призвести до виникнення пожежі, як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища і, як наслідок, можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

При цьому, вищевказані порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі суб`єкта господарювання - Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львова, що у свою чергу унеможливлює забезпечення безпеки людини в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

Доказів усунення виявлених порушень відповідачем не надано, відсутні такі і в матеріалах справи. Акт про проведення заходу державного нагляду (контролю) № 93 від 28 лютого 2020 року підписаний директором Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львова без пояснень, зауважень чи заперечень щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та складеного акта перевірки.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Апеляційний суд зазначає, що без усунення порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, продовження роботи Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львова за адресою: 79053, Львівська область, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 195, становить загрозу для життя і здоров`я дітей, працівників та інших людей, що можуть там перебувати.

Суд першої інстанції скеровував на адресу відповідача, яку він і зазначає у апеляційній скарзі ухвалу про відкриття провадження у справі від 06.07.2020 та повідомляв відповідача про розгляд вказаної справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін. Крім того, у вказаній ухвалі відповідачу пропонувалося подати відзив на позовну заяву, однак до суду повернувся конверт про не вручення із відміткою Укрпошти за закінченням терміну зберігання .

Подаючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що усунув частину порушень, зазначених в акті перевірки від 28.02.2020 № 93, про що подав суду аналіз щодо пунктів порушень акту, копії документів, що свідчить про добросовісність намірів відповідача на усунення виявлених порушень.

Щодо таких доводів колегія суддів зазначає, що такі до уваги не приймаються, оскільки вони не підтверджені належним чином, а саме - відсутній Акт про проведення повторної перевірки, яка би встановила факти усунення порушень, про які відповідач зазначив.

Також відповідач не дав доказів усунення всіх порушень та апеляційний суд звертає увагу, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16.

Отже, у спірному випадку не усунута загроза життю та здоров`ю людей та, як наслідок, і надалі існують підстави для застосування відповідних заходів реагування.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17.10.2019 у справі № 826/7292/18.

Також колегія суддів не може погодитися з доводами відповідача про неможливість усунення виявлених під час перевірок порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки через відсутність коштів для усунення таких порушень, з огляду на таке.

Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення вищевказаних факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян, оскільки в суду немає належних та допустимих доказів, які б підтверджували виділення коштів на такі заходи, або об`єктивно підтвердженої дати їх виділення, в той час, як порушення законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу для життя і здоров`я людей, і надалі продовжують існувати.

Колегія суддів враховує, що захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Не усунені відповідачем порушення є, на думку колегії суддів, суттєвими та створюють серйозну небезпеку, з огляду на те, що, зокрема, не встановлення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, системою передавання тривожних сповіщень, системою оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей), яка має на меті, в тому числі, раннє виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги може призвести до сповільнення процесу евакуації людей при пожежі та пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей.

Не проведення обробки засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності дерев`яних елементів горищна покриттів (крокви, лати), у разі виникнення пожежі, сприятиме її швидкому поширенню та зменшенню часу на евакуацію людей та ін.

Порушення вимог щодо улаштування електромережі створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії, що може призвести до загибелі людей.

Несправність пожежних насосів не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей від її небезпечних чинників.

Інші порушення також безпосередньо впливають на загрозу виникнення пожежі, оскільки можуть спровокувати її виникнення, а також впливають на швидкість евакуації людей з приміщень тощо.

Тобто вказані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.

Щодо доводів апелянта, що деякі порушення виявлені не за адресою: вул. Городоцька, 195, а виявлені в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , на який було видане свідоцтво про право власності на будівлю від 23.11.2007, то колегія суддів вказує, що позивач звертаючись до суду просить - зупинити експлуатацію приміщень (які використовуються як навчальний корпус та гуртожиток) будівлі Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львова за адресою: 79053, Львівська область, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 195, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення. Відповідно обраний судом спосіб задоволення заявленого позову - зупинення експлуатації приміщень, які зазначені як навчальний корпус та гуртожиток, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення, за своїм змістом не суперечить приписам частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України і не заперечує суті застосованого судом заходу реагування, також гуртожиток вказаний як будівля яка належить відповідачу, а тому такі доводи апелянта не вказують про невідповідність сформульованого судом заходу реагування у буквальному виразі приписам Кодексу цивільного захисту України не призводить до будь-якого порушення прав відповідача, не покладає на нього додатковий тягар і не сприяє будь-якому свавіллю зі сторони позивача суб`єкта владних повноважень та наведені порушення згідно акту від 28.02.2020 №93 створюють реальну загрозу життю та здоров`ю, як у навчальному корпусі та гуртожитку де проживають діти, а їх не усунення може призвести до невиправних наслідків - до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю.

При цьому, скаржник не заперечує той факт, що виявлені перевіркою позивачем порушення у належному йому приміщенні мали місце і характер цих порушень створювали загрозу життю і здоров`ю працівників установи, що є підставою для застосування судом заходів реагування.

Щодо доводів апелянта про помилкове віднесення справи до незначної складності, то колегія суддів із такими не погоджується, адже як встановлено частиною 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Частина 6 статті 12 КАС України визначає справи незначної складності із наведеним переліком та частина 4 статті 257 КАС України встановлює ті справи, які за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №380/5107/20 з урахуванням значення справи для сторін, обраного позивачем способу захисту, категорії та не значної складності справи, обсягу та характеру доказів у справі, кількості сторін та інших учасників справи з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Як вже зазначалось вище, станом на момент розгляду справи, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували повне усунення порушень, встановлених актом перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з статтею 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Вказане зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

З огляду на Конвенцію ООН про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 № 789-XII, а саме частину 3 статті 3 та статтю 3 Конституції України, Закон України Про охорону дитинства , пріоритетним в даному випадку є забезпечення належних умов для гарантування безпеки, охорони здоров`я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, що включено у систему заходів щодо охорони дитинства в Україні, а людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.

Той факт, що Міжрегіональний центр професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львова в подальшому частково усунув виявлені порушення, не спростовує висновків суду першої інстанції про наявність підстав для застосування заходів реагування на момент ухвалення оскаржуваного рішення та не впливає на оцінку законності цього рішення.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 30 вересня 2020 по справі №160/1736/19, від 22 жовтня 2020 року по справі № 820/5232/17, від 29 жовтня 2020 року по справі № 815/6378/17, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень, за таких підстав, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих письмових доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, в свою чергу, викладені доводи апелянта свідчать про те, що відповідач не заперечував виявлені факти порушень та, фактично погодившись із ними, вживав заходи щодо усунення вказаних порушень.

З огляду на межі перегляду судом апеляційної інстанції, встановлені статтею 308 КАС України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

З огляду на те, що порушення позивачем виявлені у навчальному закладі, де навчаються діти, які є уразливою категорією осіб, в силу свого віку, а ймовірне виникнення загрози життю та/або здоров`ю людей є реальним, з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей та ненаданням достатніх доказів щодо усунення виявлених порушень.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Таким чином, беручи до уваги встановлені під час проведення перевірки порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а також те, що вони створюють загрозу життю та здоров`ю людей та вимоги закону, апеляційний суд наголошує на очевидній необхідності та підставності задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львова - залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі №380/5107/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Р.Й. Коваль

Л.Я. Гудим